WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 31 |

«З А Л І З Н А П’ЯТА Роман Наш світ — страшний театр кінець кінцем; Аж млість бере від круговерті сцен. Потерпіть! Автор десь у п’ятій дії Вам навісної драми суть розкриє. ...»

-- [ Страница 2 ] --

Через те несприятливе перше враження я, бавлячи інших гостей, зовсім забула про робітничого філософа, хоч за столом раз чи двічі звернула увагу на нього — зокрема, на глузливі іскринки, що блискали в його очах, коли він прислухався до священицьких розмов. А він не позбавлений гумору, подумала я і майже пробачила йому його вбрання. Та минав час, минав і обід, а він усе не втручався в розмову. Священики говорили без упину про робітничий клас, про його ставлення до церкви та про те, що церква зробила або робить для нього. Я помітила, що мого батька починає дратувати Ернестова мовчанка. Нарешті, скориставшись із хвилинної тиші, тато попросив його висловитись, але Ернест лише знизав плечима: «Мені нема чого сказати»,— і жував собі далі солоний мигдаль.

Однак тата не так легко було скараскатись.

Трохи згодом він сказав, звертаючись до всіх:

— Серед нас є представник робітничого класу. Я певен, що він може висвітлити все з нового для нас погляду, і цікавого, й повчального. Я маю на увазі містера Евергарда.

Решта гостей, чемно вдаючи зацікавленість, теж почали прохати Ернеста викласти свої погляди. Вони зверталися до нього так ласкаво й підбадьорливо, аж ніби поблажливо. Але я помітила, що Ернеста те смішить. Він повільно обвів усіх очима, і знову я побачила глузливу іскринку в його погляді.

Я не маю досвіду в гречностях священицьких диспутів...— скромно — почав він і затнувся нерішуче.

— Просимо, просимо! — підбадьорювали його, а доктор Гамерфілд сказав:

— Ми не ображаємось на правду, хоч би з чиїх вона була уст. Аби тільки Ця неясна згадка стосується сліпого музики-негра, що викликав шалене захоплення публіки в другій половині XIX ст. християнської ери.

Ф р і д р і х Н і ц ш е — божевільний філософ XIX ст. християнської ери, що іноді вловлював примхливі відблиски істини, але врешті, заплутавшись у лабіринтах людської думки, дорозумувався до цілковитого божевілля.

щира,— додав він.

— Значить, по-вашому, правда й щирість — це не те саме? — засміявся Ернест.

Докторові Гамерфілду аж дух перейняло; він тільки й спромігся відповісти:

— І найкращі з нас можуть помилятися, молодче, навіть найкращі.

Поведінка Ернестова враз змінилася. Це була вже зовсім інша людина.

— Гаразд,— відповів він,— тоді дозвольте мені почати з того, що всі ви помиляєтесь. Ви нічого, анічогісінько не знаєте про робітничий клас. Ваша соціологія така ж хибна й нічого не варта, як і ваш метод мислення взагалі.

Мене вразило не стільки те, що він сказав, скільки те, як він сказав. Я мимоволі стрепенулася при перших звуках його голосу, що був такий же сміливий, як і його погляд. Щось у мені відгукнулось, мов на поклик сурми. Та й усіх за столом той голос ніби стрепенув, збудив з нуди й дрімоти.

— Чому ж це наш метод мислення такий хибний і нічого не вартий, молодче?

— спитав доктор Гамерфілд уже ледь прикро.

— А тому, що ви метафізики. За допомогою метафізики ви можете довести все, що завгодно. А отже, кожен метафізик собі на втіху може довести, що кожен інший метафізик помиляється. Ви анархісти в мисленні; крім того, ви божевільні деміурги. Кожен з вас живе у світі, що його він сам творить із своїх власних фантазій та бажань і що не має нічого спільного з реальністю. Ви не знаєте реального світу, в якому живете, а ваша думка якщо й здатна на щось, то лише на те, щоб бути прикладом розумової аберації.

Ви хочете знати, про що я думав, слухавши ваші балачки? Найдужче ви нагадували мені тих вимерлих середньовічних схоластів, що поважно, з ученим виглядом обмірковували глибокодумне питання про те, скільки янголів може танцювати на вістрі голки. Любі мої панове, ви такі ж далекі від справжнього розумового життя двадцятого сторіччя, як індіянський шаман, що діяв свої закляття у первісному лісі десять тисяч років тому.

Промовляючи, Ернест увесь переймався пристрастю. Його обличчя пашіло, очі блискали вогнем, підборіддя войовниче випиналося наперед. Інакше сперечатися він не вмів. І та манера завжди розбуркувала людей. Він говорив, наче молотом трощив, неодмінно доводячи опонентів до нестями своїми нападками.

Так сталося й тоді. Єпіскоп Моргауз весь обернувсь у слух і нахилився вперед.

Обличчя доктора Гамерфілда аж горіло з роздратування і гніву. Інші гості теж були роздратовані, хоч дехто ще осміхався іронічно й зверхньо. Мене все те дуже бавило. Озирнувшись на тата, я просто злякалася, що він зараз зарегочеться,— таке задоволення від вибуху цієї людини-бомби, що кинув він у наше коло, видно було на його обличчі.

— Ви висловлюєтесь не досить ясно,— перебив Ернеста доктор Гамерфілд,— Скажіть точніше, що саме ви маєте на увазі, називаючи нас метафізиками?

— Я називаю вас метафізиками, бо ви мислите метафізично,— провадив далі Ернест. — А цей метод мислення протилежний науковому методові. Ваші висновки ніколи не відповідають дійсності. Ви можете довести все, що завгодно, але будь-які двоє з вас не можуть погодитись на одній думці. Кожен з вас звертається тільки до власної свідомості, щоб у ній знайти пояснення себе самого й цілого всесвіту. А пояснювати свідомість свідомістю — це однаково, що піднімати себе самого за волосся.

— Я вас не розумію,— озвався єпіскоп Моргауз,— Мені здається, що всі явища духовного світу метафізичні. Візьмімо, наприклад, найточнішу і найпереконливішу з усіх наук — математику. Адже це — чистісінька метафізика.

Так само метафізичні всі розумові процеси вченого-мислителя. Я думаю, що на цьому ви погодитесь зі мною?

— Ви ж самі щойно сказали, що не розумієте мене,— відповів Ернест. — Метафізик мислить дедуктивно, виходячи з власних суб’єктивних даних. Учений мислить індуктивно, виходячи з фактів і досвіду. Шлях думки метафізика — це шлях від теорії до фактів. Шлях ученого — від фактів до теорії. Метафізик пояснює довколишній світ, виходячи з себе самого. Вчений пояснює себе самого, виходячи з довколишнього світу.

— Хвалити бога, ми не вчені,— самовдоволено промовив доктор Гамерфілд.

— Тоді хто ж ви? — обернувся Ернест до нього.

— Філософи.

— Отакої! — засміявся Ернест. — Ви відірвалися від реальної, твердої землі і злетіли в емпіреї на слові, як на повітряній кулі. Будь ласка, спустіться на землю і з’ясуйте мені точно, що саме ви розумієте під філософією.

— Філософія — це... — доктор Гамерфілд застановивсь на мить і відкашлявся,— це щось таке, чого не можна приступно витлумачити нікому, опріч тих умів і темпераментів, що самі є філософічними. Вузький науковець, що встромив носа в пробірку, ніколи не зможе зрозуміти, що таке філософія.

Ернест пустив повз вуха ту шпильку. Його улюблений метод завше був повертати опонентову зброю проти нього самого. Так він зробив і зараз — із щонайприязнішою міною на обличчі.

— В такому разі ви, напевне, зрозумієте визначення філософії, яке дам я. Але перш ніж дати це визначення, я ставлю умовою, що ви або вкажете мені на яку-небудь помилку в ньому, або позбавляєтеся слова і будете метафізично мовчати. Отже, філософія — це найширша з усіх наук. її метод — такий самий, як і в кожної окремої науки і в усіх наук, разом узятих. Інакше кажучи, це індуктивний метод, за допомогою якого філософія об’єднує всі окремі науки в одну велику науку. Тому філософія — це наука наук, головна наука, коли хочете.

Як вам подобається це визначення філософії?

–– Похвально, дуже похвально,— промимрив доктор Гамерфілд.

Але Ернест був невблаганний.

–– Завважте,— застеріг він,— що моє визначення філософії фатальне для метафізики. Якщо ви зараз же не знайдете хиби в ньому, ви надалі будете позбавлені права висувати свої метафізичні аргументи. Вам доведеться відшукати цю хибу, а не відшукаєте — то сидіть і метафізично мовчіть.

Ернест чекав відповіді. Настала ніякова тиша — надто ніякова Для доктора Гамерфілда. Він розгубився. Ернестова манера гатити словами, мов молотом, збила його з пантелику, Не звиклий до простого, прямого методу полеміки, він почав озиратися на всіх, ніби благаючи допомоги. Проте всі мовчали. Я помітила, що тато нишком сміється, прикрившись серветкою.

— Існує й інший спосіб розвінчати метафізиків,— сказав Ернест, коли поразка доктора Гамерфілда стала цілком, очевидна,— це судити їх по ділах їхніх. Що вони зробили для людства, крім того, що вигадували химери і з власної тіні творили богів? Вони розважали людство, це правда, але яке конкретне добро вони зробили для нього? Вони філософували — вибачте мені таке вживання цього слова — про серце як оселище почуттів, тоді коли вчені досліджували кровообіг. Вони проголошували голод і чуму божою карою, тоді коли вчені будували зерносховища та міську каналізацію. Метафізики творили богів за своїм образом і подобою, зі своїх власних бажань, тоді як учені творили дороги й мости. Метафізики проголошували землю центром усесвіту, тоді як учені відкривали Америку, вивчали зоряне небо і закони руху небесних тіл.

Словом, для людства метафізики не зробили нічого корисного, анічогісінько.

Крок за кроком відступали вони перед прогресом науки. Тільки-но встановлені наукою факти спростовували їхнє суб’єктивне тлумачення явищ, вони негайно вигадували нові суб’єктивні теорії, що охоплювали вже й ці нові факти. І я не маю сумніву, що метафізики робитимуть так, покіль світу. Метафізики — це шамани, шановні панове. Різниця між вами й ескімосом, що зробив собі вбраного в хутро божка і маже його китовим лоєм, полягає лише в кількох тисячоліттях нагромадження фактів. Оце й усе.

— І все ж ідеї Арістотеля правили Європою протягом дванадцятьох сторіч,— бундючно промовив доктор Балінгфорд.— А хіба Арістотель не був метафізик?

Він переможно обвів очима товариство, і всі схвально заусміхалися й закивали йому головами.

—: Невдалішого прикладу годі знайти,— відповів Ернест. — Ви ж посилаєтесь на найтемніший період людської історії. Його не випадково називають «мороком середньовіччя». То була доба, коли науку придушували метафізики, коли фізика перетворилась у розшуки філософського каменя, коли хімія виродилась в алхімію, а астрономія — в астрологію. Яке ж бо жалюгідне було те «панування ідей Арістотеля»!

Доктор Балінгфорд трохи зніяковів, але скоро оговтався:

— Звісно, ця похмура картина, що ви намалювали, досить переконлива; і все ж ви мусите визнати, що в метафізиці крилася велика сила, бо вона вивела людство з темряви середньовіччя у світло подальших часів.

— Метафізика тут ні до чого,— відрубав Ернест.

— Як? — обурено скрикнув доктор Гамерфілд. — Хіба не споглядальна філософія і чисте мислення призвели до великих географічних відкрить?

— Шановний добродію,— всміхнувся Ернест,— вас, здається, позбавлено слова, доки ви не знайдете помилки в моєму визначенні філософії. Ви зараз ніби не існуєте. Але така: вже доля метафізиків, і я дарую вам. Ще раз кажу: метафізика нічого спільного з поступом не має. Хліб і масло, шовк і самоцвіти, золото й срібло — та ще, між іншим, закриття сухопутних торговельних шляхів до Індії — ось що спричинило великі географічні, відкриття. В 1453 році, як упав Константинополь, турки закрили караванний шлях в Індію. Європейські купці мусили знайти інші шляхи. Ось де справжня причина тих відкрить. Саме шукаючи нового шляху до Індії, Колумб поплив через океан. Про це говориться в усіх підручниках історії. А заразом було здобуто нові відомості про природу, розміри та форму Землі, і Птоломеєва система полетіла шкереберть.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Доктор Гамерфілд зневажливо чмихнув.

— Ви не згодні зі мною? — спитав Ернест. — Тоді в чому я помиляюся?

— Я можу лише сказати, що не змінив свого погляду,— гостро заперечив доктор Гамерфілд. — Але то була б надто довга пісня — спростовувати вас.

— А для справжнього вченого не буває надто довгих пісень,— лагідно сказав Ернест,— Ось чому вчені кінець кінцем знаходять істину, як колись Колумб знайшов Америку.

Я не змальовуватиму всього того вечора до самого кінця, хоч мені й тепер солодко пригадувати кожну мить, кожну подробицю тих перших годин мого знайомства з Ернестом.

Запекла словесна баталія тривала, й наші пастирі дедалі дужче гарячились, аж на виду червоніючи, коли Ернест узивав їх філософами-романтиками та пускачами туману. І раз у раз він тіснив їх з їхніх позицій фактами. «Факт, добродію, незаперечний факт!» — проголошував він тріумфально, побивши в суперечці ще когось із них. Ернест весь ніби їжачився фактами. Він ловив своїх опонентів у пастки фактів, збивав їх з ніг фактами, розстрілював цілими випалами фактів.

— Ви, мабуть, молитеся ідолові Фактові,— шпигнув його доктор Гамерфілд.

Немає бога, крім Факту, і пан Евергард пророк його,— підхопив доктор — Балінгфорд.

Ернест тільки весело засміявся.

— Я мов той техасець,— сказав він і, побачивши, що від нього чекають пояснення, додав; — Знаєте, міссурієць завжди каже: «Не побачу — не повірю», а техасець каже: «Не повірю, доки не помацаю». З цього й видно, що він не метафізик.

Трохи згодом, коли Ернест сказав, що філософи-метафізики так і не змогли виробити критерій істини, доктор Гамерфілд раптом напосів на нього:

— А який же той критерій істини, любий мій? Може, ви ласкаво відкриєте нам те, над чим так довго й марно билися голови, мудріші за вашу?

— Аякже,— промовив Ернест, дратуючи їх своєю задирливою впевненістю.

— Ті ваші мудрі голови билися над критерієм істини так тяжко, бо вони шукали його десь у захмар’ї. Якби вони не покидали твердої землі, то знайшли б його досить легко. Вони б зрозуміли тоді, що самі встановлюють критерій ІСТИНИ КОЖНИМ своїм практичним учинком, кожною своєю думкою.

— Ні, ні, ви дайте нам критерій,— наполягав доктор Гамерфілд нетерпляче.

— Не треба передмов, дайте нам те, чого ми так довго шукали. Дайте нам критерій істини, щоб ми з вами разом стали подібні до богів.

Аж до нечемності зневажливо-скептичний тон тих слів, видимо, потішив майже всіх гостей. Лише епіскоп Моргауз, здавалось, почувався ніяково.

— А доктор Джордан 9 сформулював його дуже просто і ясно,— відповів Ернест.— Ось його критерій істини: «Чи буде з цього діло? Чи можемо ми звірити на нього своє життя?»

Доктор Гамерфілд тільки зневажливо пирхнув.

Ви забули про епіскопа Берклі 10, якого ще ніхто ніколи не спростував.

— — А, король метафізиків! — засміявся Ернест.— Але й цей ваш приклад невдалий. Берклі сам засвідчував, що на його метафізику звіритись не можна.

Доктор Гамерфілд аж підскочив з обурення. У нього був такий вигляд, ніби він Видатний діяч освіти кінця XIX — початку XX ст. християнської ери. Був ректором Стенфордського університету, заснованого на приватні кошти.

Філософ-ідеаліст, що довго збивав з пантелику тогочасних мислителів своїм запереченням реального існування матерії, але врешті був спростований філософським узагальненням нових відкрить емпіричної науки, зловив Ернеста на крадіжці або на брехні.

— Молодче! — заволав він.— Ви перевершили самі себе! Це вже зовсім ница й безпідставна інсинуація!

— Ну, тепер мене зовсім знищено,— промовив Ернест покірливо.— Не знаю лише, що мене вдарило. Може, ви дасте мені його помацати, пане докторе?

— Дам, дам, не бійтеся! — доктор Гамерфілд аж захлинався з люті,— Звідки ви взяли, ніби епіскоп Берклі сам засвідчував, що на його метафізику не можна звіритися? Ви вигадали це! Ви ж не маєте ніяких доказів! На неї завше можна було звіритись, голубе мій!



Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 31 |
Похожие работы:

«Бур’яни: знайти, розпізнати прицільно знищити! Зміст Абутилон Теофраста Амброзія полинолиста. 7 Незабудка польова Берізка польова Болиголов плямистий. 11 Осот жовтий Волошка синя Герань круглолистна. 15 Петрушка собача Герань маленька Герань м’яка Герань розсічена Гірчиця польова Горобейник польовий. 25 Приворотень польовий. 77 Грабельки звичайні. 27 Редька дика Дурман звичайний Живокіст лікарський. 31 Сокирки польові Жовтозілля звичайне. 33 Сухоребрик лікарський. 85 Зірочник середній...»

«Бикін А. В., Гуменюк О. В. УДК 631.86:635.21 (477.41) А. В. Бикін, О. В. Гуменюк Національний університет біоресурсів і природокористування України АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ФІЛАЗОНІТУ МЦ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ СТОЛОВОЇ НА ТЕМНО-СІРОМУ ОПІДЗОЛЕНОМУ ҐРУНТІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Наведено результати досліджень з вивчення впливу мінеральних добрив та різних норм мікробіологічного препарату Філазоніт МЦ на врожайність картоплі столової (Дніпрянка, Розара) на темно-сірому...»

«Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124–135. УДК 599:002.4 Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи Загороднюк І.1,2, Харчук С.2 кандидат біологічних наук, доцент Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка Українське теріологічне товариство НАН України Розглянуто особливості формування...»

«УДК 504.062 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ТА СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА Кандидат біологічних наук Барабаш О.В., Бойко Т.І. Вступ. В умовах реструктуризації та зміни форм власності використання ринкових механізмів екологічного управління є особливо актуальним, оскільки моделі організації та управління природокористуванням та охороною природного середовища, що діють в Україні, не забезпечують узгодженості економічних і природоохоронних цілей у масштабах...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Василя Стефаника СЕРІЯ БІОЛОГІЯ ВИПУСК XIV Івано-Франківськ ББК 541 В53 Друкується за ухвалою Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Протокол № 3 від 24.11.2009 р. Редакційна рада: д-р філол. наук, проф. В.В.ҐРЕЩУК (голова ради), д-р філос. наук, проф. С.М.ВОЗНЯК, д-р філол. наук, проф. В.І.КОНОНЕНКО, д-р іст. наук, проф. М. В. КУГУТЯК, д-р пед. наук, проф. Н. В....»

«Вісник N11 2001 О. РЄЗНІКОВ ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ТВАРИНАХ У центрі біоетичних концепцій, моральних та юридичних норм і правил перебуває людина, необхідність захисту її гідності, прав і здоров'я. Водночас біоетика бере під свій захист тварин і все біологічне розмаїття середовища, в якому живе людина, в разі, якщо біотехнологічна, медична і дослідницька діяльність становлять для них реальну загрозу. Потреба пізнавати таємниці живої...»

«УДК 633:631.547.15 В.В. Сініцина, ас. Одеський державний екологічний університет МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ НА ФОРМУВАННЯ СХОДІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР Розглядається вплив температури на формування сходів зернових культур. Представлені результати проведеного чисельного експерименту з моделювання впливу агрометеорологічних умов на накопичення вологи зернівкою та подовження колеоптиля на прикладі насіння кукурудзи. Ключові слова: набубнявіння, насіння, ендосперм, колеоптиль, ріст, сходи. Вступ....»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 54. Педагогічні науки УДК 37.015.2 О. В. Князева, вчитель-методист (Гімназія № 136, м. Київ) РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ У статті розглядається маловивчена у теорії і методиці викладання біології проблема технологізації розвитку творчих якостей учнів у процесі шкільної біологічної освіти, проводиться теоретичний аналіз літератури, висновок ілюструється результатами дослідження, здійсненого...»

«226 УДК [632.937 + 631.811.98] : 635.63/477.52/6/ І.В. Лебединський, Ф.М. Марютін, О.Ф. Марютін Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва ГОСПОДАРСЬКА І ФІТОПАТОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ БІОПРЕПАРАТІВ НА РОСЛИНАХ ОГІРКА У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Вступ. Основна цінність плодів огірка полягає у тому, що вони вживаються у сирому, а також законсервованому вигляді. Незважаючи на їх низьку калорійність, огірки вирощують у різних ґрунтово-кліматичних зонах...»

«УДК 687.5.03: 628.1.033 ЗАЛЕЖНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІНОМИЙНИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ВІД ПРИРОДНОГО ВМІСТУ ВОДИ Байцар Р. І., Кордіяка Ю. М. Національний університет «Львівська політехніка», кафедра метрології, стандартизації та сертифікації UDC 687.5.03: 628.1.033 DEPENDENCE OF THE PROPERTIES OF COSMETIC PRODUCTS AND NATURAL WATER CONTENT Baitsar R., Kordiiaka Yu. National University Lviv Polytechnic, department of metrology, standardization and certification Проаналізовано вимоги до якості...»

«„Світ медицини та біології”, номер 2 2012 рік 4. Пловецька І.А. Імунна система як показник донозологічного стану робітників виробництва медичного скла / І.А. Пловецька // Медицина сьогодні і завтра. – 2005. –№3. – С. 142-145.5. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки: Постанова КМУ від 10 січня 2002 р. №14 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. Реферати ИСТОРИЯ РАЗВИТИЯ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ THE HISTORY OF IMMUNOLOGY SERVICE...»

«ВІДЗИВ офіційного опонента на дисертаційну роботу ЯРЕМЧУК Марії Михайлівни “Процеси ліпопероксидації та функціонування Na+, K+ – АТФ-ази зародків в'юна за впливу електромагнітного випромінювання радіодіапазону”, що подана на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (03.00.02 – біофізика) I.Актуальність обраної теми. Враховуючи бурхливий розвиток сучасних технологій, який приводить до зростання антропогенного електромагнітного фону, актуальним є дослідження механізмів впливу...»

«Бикіна Н. М. УДК 6331.8:635.25/26.004.4 Н. М. Бикіна Національний університет біоресурсів і природокористування України ОПТИМІЗАЦІЯ УМОВ ЖИВЛЕННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ ЗА ВИРОЩУВАННІ НА ТЕМНО-СІРОМУ ОПІДЗОЛЕНОМУ ҐРУНТІ Показано можливість підвищення продуктивності цибулі ріпчастої і формування продукції з високими показниками якості шляхом поєднання передпосівного удобрення з позакореневими підживлення мікродобривами в умовах Лівобережного Лісостепу України. Ключові слова: цибуля ріпчаста,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»