WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 27 ] --

Нові інститути і «сприятливі можливості». Новоспечені економічні інституції часто-густо стають сприятливим ґрунтом корисливих злочинів. Для злочинців вирішальним стає фактор часу, інерція оточення, необізнаність пересічних громадян з новими законами, правилами, умовами економічної діяльності. Особливість цього різновиду злочинної поведінки полягає в тому, що вона здійснюється під гаслом «куй залізо, доки воно гаряче». Сучасна українська історія дає багато подібних прикладів. Земельна реформа, розпаювання землі, акціонування господарств спритні ділки почали перетворювати на засіб незаконного збагачення шляхом видурювання у простих селян цінних документів.

Предметом розкрадань стали пакети акцій, які надходили під час пільгової передплати. Наприклад, 2000 р. в Одеській області було порушено 50 кримінальних справ за скоєння подібних злочинів. Масштаби таких операцій чималі. Тільки в одному КСП на Житомирщині його керівник і посадові особи, підробивши документи, привласнили 500 тис. акцій, безкоштовно виділених для працівників КСП [25]. Чому подібні незаконні операції стають можливими? Чому потенційні власники акцій не захищають свої майнові інтереси, а за них це змушені робити правоохоронні органи? Прості селяни не розуміються на нових інституціях та своїх громадянських правах, які з ними пов’язані. Тут безперечна перевага на боці «освіченого класу». Злочинці у «білих комірцях» швидко реагують на нововведення й намагаються мати зиск із інформаційних переваг. Про специфіку використання економічних, ринкових інституцій новоспеченими злочинцями у «білих комірцях» свідчать дані, які отримали російські кримінологи шляхом обстеження 200 осіб, притягнутих до відповідальності за здійснення злочинів у кредитно-фінансовій сфері. Вони розподілилися наступним чином: 40,4% – ініціатори реєстрації різного роду псевдофірм; 34,7% – керівники реальних структур, частина з яких створена спеціально для здійснення незаконних операцій; 17,2% – посадові особи банківських та кредитних установ; 11,5% – працівники приватизованих підприємств державного сектора, що маскували свою злочинну діяльність укладенням комерційних та господарчих угод [26, с.58]. Усі ці «просунуті» люди активно використовували переваги нових ринкових інституцій так, як вони це розуміли, у якості майданчика для незаконного збагачення. З точки зору соціологічної теорії подібну ситуацію можна розглядати як прояв латентних функцій.

Але іноді така функція стає домінуючою, і поступово втрачається сенс існування інституту як офіційної установи.

Традиційно-інституційна поведінка як злочин. Це є проблемою переходу від традиційного до індустріального суспільства, або так званих перехідних періодів. Наприклад, в КК Казахської РСР існувала норма, яка забороняла сплату або прийняття калиму [27, с.13]. Таким чином, за радянських часів стародавній інститут, що втілював традицію викупу нареченої, перетворився на злочинну дію. Така доля спіткала історичні інститути багатоженства, кровної помсти та ін. Традиційні інститути стають несумісними з правовою системою нового суспільства, але звичка, психологія, громадська думка навіть попри загрози кримінальної репресії не змінюються ось так просто за одним лише приписом. У Середній Азії знайшли вихід у вигляді компромісу: правоохоронні органи, міліція, прокуратура намагалися не помічати відповідні порушення. Сьогодні подібні заборони вилучені з кримінальних кодексів зазначених країн. Цей приклад добре ілюструє не тільки наслідки швидкої інституційної трансформації і стихійного опору з боку «малоосвіченого» народу, але й демонструє, як не співпадають різні типи культур і цивілізацій, як по-різному на Сході й Заході люди дивляться на дозволені й заборонені шляхи соціальної адаптації. В Україні реформи й радикальні інституційні зміни йдуть переважно шляхом лібералізації, подібні казуси для нас не характерні. Тобто, якщо хтось 7 листопада вийде на вулицю з червоним прапором (а свято є також соціальним інститутом), він не ризикує потрапити до тюрми. Цікаво, яка доля спіткала б людину, котра вирішила б відкрито святкувати у 30-ті рр., наприклад, день народження загиблого імператора? Цей розумовий експеримент допомагає зрозуміти, що трансформаційні зміни можуть принципово відрізнятися ставленням до минулого й використанням інститутів контролю для суспільного поступу.

Інститут як «дійна корова». В умовах стабільної й навіть процвітаючої економіки величезна кількість інституцій, соціальних організацій перетворюються на об’єкти злочинних посягань «ізсередини», з боку тих, хто працює в їх структурах. Об’єктом посягань стає не інститут як такий, а його матеріальні артефакти: гроші, майно, цінності, що обертаються в установах, складають їх основні, обігові фонди та засоби. Так, за даними американських дослідників, магазинні крадіжки у США складають лише 30% збитків для торговців, а 70% припадають на шахрайства персоналу крамниць; 95% втрат у банківській системі обумовлені нечесністю персоналу і лише 5% виникають з провини клієнтів [28, с.29]. В радянській економічній системі так званий «несун» був найпоширенішим фігурантом кримінальних сценаріїв. Громадська думка, тогочасна мораль були індиферентними до цього явища і пересічно не засуджували крадіжки з державних підприємств, їдалень, колгоспів тощо. Економічний розвиток сам по собі не вирішує цього питання, навпаки, виникнення потужних фірм, корпорацій, багатих підприємств породжує додаткові спокуси, а знеособлення, зменшення контролю через велику кількість працюючих додають шахрайству зайвих шансів на успіх. Цікаву ідею наприкінці ХІХ ст. висловив Полетті у брошурі, присвяченій аналізу динаміки злочинності у Франції. Тоді вже чітко простежувалася тенденція до її зростання. Але Полетті поставив питання в іншому ракурсі. Він критично ставився до абсолютних цифр і навіть відносних показників (подібних до показника кількості злочинів на 10000 мешканців). Правильно враховувати обсяг злочинності, вважав автор, можливо лише відносно кількості інтересів, які породжують злочинне протистояння. З цієї точки зору злочинність не збільшується, а, навпаки, має тенденцію до зниження, бо капіталізм постійно розширює поле суперечностей [19, с.12]. Хоча ця ідея і не знайшла конкретного втілення у практику спостереження й кримінальної статистики через розмитість поняття криміногенних інтересів, але вона несе раціональне зерно. Так, американські кримінологи зазвичай подають приголомшливі дані, пов’язані з економічною злочинністю. ФБР оцінює річні втрати США від шахрайства (у широкому розумінні) сумою від 60 до 200 млрд.

дол. [28, с.23]. Це у кілька разів більше щорічного державного бюджету України. Але ж і загальні економічні показники, кількість фірм, установ, масштаби обігу капіталів у США для нас виглядають фантастичними.

Завдяки цьому на фоні величезних показників втрат від шахрайства Америка не виглядає країною злодіїв. Отже, закономірність Полетті набуває такого змісту: обсяг злочинності збільшується відповідно до росту чисельності ефективно працюючих інституцій, але це не свідчить про перетворення соціуму на «кримінальне суспільство».

Псевдоінституційна поведінка. Вона відповідає ускладненим формам «злочинної» поведінки, коли з одного боку людина поводиться відповідно до вимог того чи іншого інституту, а з іншого – використовує своє «інституційне» становище для злочинної діяльності, «надуживання ресурсами соціуму». Є багато таких інституцій, які внаслідок особливостей структури та функцій, посадових та владних повноважень службовців відкривають широкі можливості для незаконного збагачення за рахунок клієнтів. Злочинна діяльність у даному випадку зорієнтована «назовні». Корупція, різні службові злочини, зазвичай, мають місце саме в межах псевдоінституційної поведінки. Злочинець при цьому перебуває всередині інституту та експлуатує передбачені посадовим становищем соціальні технології. Схильні до корупції чиновники завжди певним чином змінюють механізми цих технологій, щоб створити ліпшу атмосферу для реалізації своїх злочинних задумів. Там, де спостерігаться невизначеність правил та критеріїв, нервовість (наприклад, штучно утворені черги), панує «бюрократична таїна» і відчуженість, неправомірно застосовуються маловідомі підзаконні акти та панує дрібна адміністративна регламентація, створюються сприятливі умови для зловживань. Звідси можна зробити один важливий висновок: корупцію, різні посадові зловживання не можна знищити репресивним шляхом без суттєвого перегляду соціальних технологій, за якими працюють ті чи інші структури. Особливо у перехідні періоди актуальним напрямком стає розробка нових соціальних технологій для конкретних інститутів та випадків (приватизація, відвід земельних ділянок, складання вступних іспитів, спілкування водіїв з інспекторами ДАЇ тощо).

Мутація інституту або його «захоплення» мафією. За певних обставин соціальний інститут може перетворитися на тотально-злочинну структуру, яка перестає виконувати будь-які корисні функції. Це вміщуться в нашу класифікацію як ускладнена форма вторинної адаптації, як злочинно-інноваційна діяльність. Інститут стає «рідним дахом» для злочинців. При цьому зберігаються зовнішні ознаки легітимної діяльності.

Про такі потенційні можливості індустріального демократичного суспільства вперше здогадалася італійська мафія. Після Другої світової війни вона починає освоювати цілі галузі народного господарства. За словами Р. Катанзаро, вона захопила, наприклад, сільські кооперативи і змусила їх слугувати традиційним мафіозним цілям [29]. Багато подібних фактів наводить історик мафії Д. Гулар: мафія встановила контроль над будівництвом, ринками збуту (в результаті 1 кг помідорів у Палермо коштував удвічі дорожче, ніж у Мілані, хоча їх вирощують саме на півдні), навіть системою освіти. За офіційними паперами, у Сицилії 1 вчитель нібито припадав на 2-х учнів, і вони займалися у добре обладнаних школах. Насправді «там можна було вивчати історію Італії у якійсь колишній ванній кімнаті, що освітлювалася через крихітне віконце, яке виходило у темний двір» [30, с.30–31]. В радянські часи мафії нібито не існувало. Але це не зовсім так, якщо врахувати мутацію так званого інституту радянської торгівлі. Цей інститут став прекрасним майданчиком для мафіозної діяльності завдяки своїй централізованості. Отже, вірус злочинності, корупції, який там ніколи не переводився, мав гарну нагоду поглинути велетенський організм. Одного разу гігантська павутина почала висвічуватися, це сталося на початку 60-х рр. у Ленінграді, коли виникло розслідування діяльності «Ленминводторга». Швидко з’ясувалося: банальний обман покупців мав усеохопний характер, усі 1500 торговельних точок міста справно сплачували «по начальству»

встановлені суми грошей, корупційні зв’язки виходили за межі торгу й простягалися до міліції, радянських і партійних органів. Розслідування було припинено на найвищому партійному рівні, а керівника бригади слідчих А.І. Кірпічнікова не тільки відсторонили від цієї справи, але йому було заборонено взагалі працювати юристом [31, с.253–274]. Проте корупціонери не створювали системи радянської торгівлі, вони радше скористалися її унікальними можливостями, що дозволяли одночасно тримати у руках геть усі низові структури, контролювати кадрову політику, розподіляти ресурси і т.ін. А от у наші часи трапляється так, що злочинці виступають як соціальні технологи, вони проектують і створюють інституції, від самого початку заряджені на злочинну діяльність.

Українці (як і росіяни) ще довгий час будуть пам’ятати діяльність так званих трастових компаній, довірчих товариств, що зібрали у середині 90-х рр. щедрий врожай з простих громадян. Це класичний приклад того, як економічний інститут від народження був злочинним, хоча в теорії він таким не є. В історії трастів ще залишається багато загадкового.

Чи їх поява і легітимізація була від початку спланованою далекосяжною акцією, чи це так би мовити помилка законодавців і державних мужів?

Деінституалізація, яка є відповіддю на дискредитацію подібного інституту, сама по собі також має негативні наслідки, бо ліквідується інститут, який за інших умов міг би приносити користь економіці й людям.

Професійна злочинність як інститут. В. Чалідзе одну з глав своєї книги, присвяченої злочинності в Росії, назвав «Воровской мир как институт» [32, с.51]. Чи можна говорити про професійну злочинність як про інститут? Це питання певним чином торкається соціологічної теорії. Чи припустимо визнавати за інститути не тільки неформальні установи й правила, але й такі явища, які мають негативний характер стосовно соціального життя? Якщо ми визнаємо образно кажучи існування «зворотного боку місяця», андеграундного світу, що базується на відмінних цінностях та своїй субкультурі, ми вимушені погодитися з визначенням Чалідзе. В практиці злочинного світу є такі явища, які задовольняють критеріям інституту, наприклад, «общак», «сходняк» (збіговисько авторитетів кримінального світу), «вор в законе», «коронование». Ці слова не варто перекладати українською мовою, бо вони склалися в російському слензі як самостійні й відокремлені назви. За ними стоять певні правила, традиції, норми, ролі, навіть, санкції. Усе так, як і у «справжньому» інституті. Ці інститути роблять реальністю те, що ми вище позначили як вторинну «злочинну» адаптацію. Через усвідомлення інститутів злочинного світу людина ступає на «зворотний бік місяця», стає членом злочинного соціуму в разі, коли доля зачинила перед нею браму у звичайний світ.



Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«Управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка До 110-річчя бібліотеки Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) Черкаси 2009 Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека 78.33 Ч-48 імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) [Текст] / К.С. Бугаєнко, Т.В. Горда, Л.Т. Демченко, А.В. Малько, В.М. Поліщук. – Черкаси : – С.. У виданні вміщено...»

«УДК 94:371.24(477) Стремецька В. О. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДИТЯЧИХ САДКІВ (ДО ПОЧАТКУ ХХ СТ.) У статті розглянуто історію виникнення та перші півстоліття існування (до початку ХХ ст.) дитячих садків в країнах Європи та Америки. Автор торкається біографічних даних, змісту філософсько-педагогічної системи засновника дитсадків Ф. Фребеля, особливостей появи та функціонування дитячих садків у різних країнах. Ключові слова: дитячі садки, система Ф. Фребеля, фребелівські дарунки, дитячі садівниці. В...»

«УДК 94:796/799-0.27.564(477) Дзюбан О. В. РОЛЬ МЕЦЕНАТСТВА В СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.). У статті розглянуто питання щодо впливу меценатської діяльності на становлення та розвиток українського спорту під час його зародження (кінець ХІХ – початок ХХ століття), з метою вивчення та узагальнення позитивного досвіду меценатства, продовження започаткованих традицій в сучасній українській державі. Ключові слова: спорт, меценатство, Україна, кінець ХІХ –...»

«УДК 94(477.51) Н.М.Товстоляк Церква та народна освіта в економіях Парафіївського маєтку Чернігівської губернії ХІХ – початку ХХ ст.: соціокультурні трансформації періоду модернізації поміщицьких господарств Стаття присвячена висвітленню проблеми соціокультурної трансформації церкви та освіти в процесі модернізації поміщицького господарства. Ключові слова: церква, освіта, модернізація, соціокультурна трансформація, Парафіївський маєток. Статья посвящена раскрытию проблемы социокультурной...»

«УДК 821.161.2.09 О. С. ФІЛАТОВА АВТОР-ТВОРЕЦЬ У ХРОНОТОПНОМУ ВИМІРІ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО Пропонуємо дослідження проблеми авторства в історичному та культурному контексті епохи бароко як у діахронії, так і в синхронії. Увагу концентруємо на процесі легітимізації індивідуального “я” митця, ідентифікації його власної історичної самодостатності та формуванні авторського самоусвідомлення. Ключові слова: автор, бароко, художній вимисел, творча свобода. Національно сфокусоване осмислення категоріальної...»

«Збірник наукових праць «Проблеми сучасного підручника», випуск 13 The place of professional information in the content of the academic program and, correspondingly, in the textbook content was demonstrated. The peculiarities of the construction of the rst chapter of the «Culinary the 11th Grade» textbook as well as its importance in the aspect of the professional information and the youth’s further professional self-development were described. The following conclusion was made: the integration...»

«О. Сліпушко, д-р філол. наук, проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка АНТРОПОЦЕНТРИЧНА І КОРДОЦЕНТРИЧНА ПАРАДИГМИ СВІТОГЛЯДУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У статті досліджується антропоцентрична і кордоцентрична парадигма творчості Тараса Шевченка. Аналізуються твори, в яких виявляється особистісне начало, наголошується, що через особистість як феномен поет приходить до осмислення її ролі в історії національної держави. Ключові слова: антропоцентрична і кордоцентрична парадигма творчості Тараса...»

«[Електронний ресурс] / Г.-Ф. Лавкрафт// «Запретная книга» – русский фэн-сайт Г.-Ф. Лавкрафта. – Режим доступу: http://lib.ru/INOFANT/LAWKRAFT/danv.txt. Лавкрафт Г.-Ф. Пришелец из космоса [Електронний ресурс] / Г.Ф. Лавкрафт, О. Дерлет//«Запретная книга» – русский фэн-сайт Г.-Ф. Лавкрафта «Запретная книга» –Режимдоступу:http://lib.ru/INOFANT/LAWKRAFT/r_prishelec_iz_kosmosa. По Э. Падение дома Ашеров // Рассказы / Э. По. – Львов: Вища школа, 1985. – С. 30-44. Поліщук О. «Стьоб» в українській...»

«УДК 159.9 Лідія Орбан-Лембрик ББК 88.5 ВПЛИВ ЯВИЩА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ОСВІТУ: ЕТНОПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В статті йдеться про вплив явища глобалізації на освітній процес. З позицій соціальної та етнічної психології аналізуються етнопсихологічні складові інтеграційного простору. Автор виокремлює позитивні й негативні боки психологічного впливу на освіту ситуації глобалізації й інтеграції, зосереджує увагу на формуванні в людини етнічної і соціальної толерантності, адаптивної...»

«“Правова інформатика”, № 1(29) / 2011 12 УДК 342.9:340.122 ЗОЛОТАР О.О., кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України СВОБОДА ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ ПРИРОДНОГО ПРАВА Анотація. Щодо свободи інформації в контексті концепції природного права Аннотация. Относительно свободы информации в контексте концепции естественного права. Summаry. As to information freedom in the context of natural...»

«Михайло Павлович Загребельний Іван Драч Серия «Знамениті українці» предоставлено правообладателями http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=6562190 M. Загребельний «Іван Драч». Серія «Знамениті українці»: Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-6077-8 Аннотация Іван Драч (нар. 1936 р.) – неоднозначна фігура українського культурного простору. Поет, кіносценарист, драматург, перекладач, мислитель, політик, лауреат Шевченківської премії і Державної премії СРСР, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія «Культурологія» Випуск 6 Острог – 2010 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 34 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету «Острозька академія» Протокол № 3 від 28 жовтня 2010 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного уні­ верситету «Острозька академія» (головний редактор); Кралюк П. М., доктор філософських наук, професор, проректор з нав­ чальної та наукової роботи Національного університету «Острозька акаде­ мія»...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА ПСИХОЛОГО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ПОРТРЕТ НЕВСТАНОВЛЕНОГО ЗЛОЧИНЦЯ Харків 2011 УДК 343.96:159.9]-051(072) ББК 67.408п. р30-2+88.472р30-2 П86 Автори-укладачі: Шевцов С.  О.  — заступник начальника Науково-дослідного експертнокриміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, кандидат педагогічних наук. Тимошенко А.  І.  — молодший науковий співробітник Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»