WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 28 ] --

Тіньова економіка і неформальні інститути. Україна дає цікавий приклад того, як стихійно реагує суспільство на відсутність нормативного порядку й чітких інститутів у ринковій економіці. Економіка є масовою та повсякденною діяльністю, яка не може чекати доки українська політична еліта стане спроможною, відповідальною й цілком свідомою своїх завдань стосовно створення адекватних інституцій. За відсутності чітких економічних і правових інституцій та за умов чинності антиринкових волюнтаристських правил гри, більшість грошових, торгових, виробничих операцій протягом 90-х рр. здійснювалися у царині тіньової економіки. Ернадо де Сото дає досить радикальну соціальну характеристику нелегальної економіки: 1) вона є стихійною й творчою реакцією народу на нездатність держави задовольняти основні потреби зубожілих мас; 2) чорний ринок – реакція мас на систему, котра традиційно перетворює їх на жертви певного правового і економічного апартеїду, що не дозволяє здійснювати життєво важливі народні цілі; 3) долучені до тіньової економіки люди живуть краще не тоді, коли дотримуються закону, а навпаки, якщо порушують його норми [33, с.15]. Так чи інакше, але економічний андеграунд є кримінальним за своєю суттю, навіть там, де немає професійних та формальних злодіїв. Несплата податків, приховування прибутків, чорні каси порушують чинне законодавство. Це – загально відомі речі, і ми навіть не будемо наводити ані прикладів, ані орієнтовних розмірів обігу тіньового капіталу. Нас у даному випадку цікавить те, що тіньова економіка витворила власні інституції, неформальні, але дійові «правила гри під землею». Тут царює його величність «НАЛ». Усе базується на готівці, та неписаних правилах того, хто, за що, скільки, коли сплачує. Робітники й службовці отримують дві зарплати: по відомості й реальну у конвертах. Денна виручка не потрапляє на рахунки й не проводиться по офіційних документах. Контракти супроводжуються усною домовленістю про сплату «налу» з рук у руки тощо. Готівку перевозять у сумках, валізах, картонних ящиках. Поважні політики не гребують розраховуватися за послуги у передвиборних кампаніях чорним налом. Відсутність банківських установ, арбітражу, можливості звернутися до влади загострює проблему довіри. Загальний занепад моралі, культури, відсутність внутрішньої етики у суб’єктів ринку не сприяє міцності неформальних домовленостей. І тут на сцені з’являється справжній кримінал у вигляді бандитських угруповань, авторитетів, які витворюють свої правила та санкції, карають винних та підтримують порядок. Усе як у справжньому житті. Отже тіньова економіка тримається на неофіційних, неформальних інститутах. Ми не будемо продовжувати далі й заглиблюватися тут у пучину економічного андеграунду, бо ця тема ще чекає спеціальної докладної розробки. Вона варта того, бо відповідні праці здатні не тільки зацікавити економістів та правоохоронців, але й збагатити соціологію.

Глава 2.4 Злочин як поведінка Одиничний злочин є завжди актом людської поведінки.

Соціологічне розуміння людської поведінки і залучення відповідних теорій та уявлень являє собою певний резерв для подальшого осмислення феномену злочинного у більш широкому соціальному контексті. Людська поведінка передбачає вибір з широкого (іноді до кінця не з’ясованого) кола потенційних можливостей. Щоб підкреслити цей факт, Ортега-і-Гассет вдається до наступної сентенції. Каменю, за словами іспанського філософа, в його бутті дано не тільки існування; йому приречена уся його поведінка, уся його доля: тяжіти до центру Землі. Подібним чином і тварині передбачено певний репертуар поведінки, який незалежно від неї керується інстинктами. Людина приречена завжди що-небудь робити (під загрозою загибелі, виродження), але чим саме вона повинна займатися, попередньо, раз і назавжди, не встановлено. Світ дає людині різні можливості і варіанти поведінки, і її життя перетворюється на ланцюг виборів, де власне і реалізується її свобода [1, с.505]. Злочин є реалізацією однієї з можливостей, як ми вже з’ясували, варіантом соціальної адаптації, що дзеркально відображає механізми «нормальної» адаптації. Розглянемо злочин у термінах соціальної поведінки.

Попередньо ми визначимо зміст деяких понять у наступній логічній послідовності: «кримінальна активність», «злочинна діяльність», «злочинна поведінка», «злочинна дія». Уточнення вкрай необхідне, бо в науковій літературі (соціологічній, психологічній, юридичній) існують різні визначення та підходи, що суперечать один одному.

«Кримінальну активність» – розуміємо як найбільш широке й абстрактне поняття, що у мікросоціологічній площині визначає певну спрямованість поведінки особистості. Ця категорія відображає поділ соціальної активності людини умовно на дві сторони – «світлу» й «темну».

Термін «кримінальна активність» (коефіцієнт злочинної активності) у кримінальній статистиці має конкретний зміст, він визначає, «з якою активністю населення бере участь у злочинній діяльності» [2, с.77]. В цьому значенні поняття набуває макросоціологічного статусу і має стосунок не до «злочину», а до «злочинності».

«Злочинну діяльність» можна інтерпретувати як суму всіх відповідних циклів поведінки, або певну сторінку біографії злочинця, його стиль життя на тому чи іншому відрізку часу. «Злочинна діяльність» має діахронічний зміст, стосується соціальної динаміки.

«Злочинна поведінка» є завершеним циклом, в межах якого саме й відбувається злочин. Вона може включати фази (докримінальна, посткримінальна поведінка), що не кваліфікуються безпосередньо як злочинні акти, але вони є підготовкою до злочину або пов’язані з приховуванням злочину та намаганнями уникнути відповідальності.

Нарешті, «злочинна дія» – акт поведінки, що може бути цілковито кваліфікований як злочин на підставі діючого кримінального законодавства або (у певних випадках) з точки зору громадської думки. Поведінку, дії людей аналітично можна дробити безкінечно, але сенсу в цьому немає. В межах соціологічного підходу дія – закінчений, «самодостатній» акт поведінки, що має сенс, мотив, просторово-часові характеристики достатні для зовнішньої оцінки, кваліфікації, аналізу того, що сталося. Так, пограбування оселі включає: 1) дію, що пов’язана із проникненням в будинок; 2) насильницькі дії щодо господарів; 3) розкрадання майна. При цьому фізичних дій, рухів може бути величезна кількість, грабіжники, наприклад, годинами здатні копирсатися у чужому майні, відшукувати заховані гроші тощо. Якщо при цьому злочинці не обтяжать свою поведінку ще якимось злочином, то увесь процес «потрошіння» оселі аналітично можна звести, наприклад, до трьох дій. За межами вказаного залишаються: підготовка до нападу на оселю, змова (якщо у нападі взяли участь дві й більше особи), прийняття рішення і посткримінальні дії: втеча від відповідальності, реалізація награбованого тощо.

Усе це можна визначити як окремі дії. Взагалі, досить важливою теоретичною проблемою є визначення елементарного акту поведінки. Цю проблему вирішував Т. Парсонс, коли розробляв свою теорію соціальної дії. На його думку, елементарна дія («unit act») визначається сукупністю елементів (конкретна мета, конкретні умови, конкретні засоби, конкретна норма, що управляє стосунки між засобами й ціллю), що належать до контексту дії й не можуть бути роздроблені, аби не був втрачений сенс акту поведінки й теоретичної концепції, яка його пояснює [3, с.280– 281]. Саме «злочинна дія» аналітично є категорією найбільш придатною для соціологічного аналізу, бо вона, з одного боку, зберігає чільні риси злочинної поведінки, з іншого, – відображає «рафіновану» реальність, яка повністю пов’язана з предметом дослідження.

Злочинна дія: юридичні і психологічні підходи Злочин у розумінні дії, ще з часів класичної школи, перебуває у центрі уваги науки кримінального права, правознавців, які за характером свого світогляду і діяльності є номіналістами. Їх цікавить конкретний факт та його кримінально-правова оцінка, бо це відповідає провідній професійній настанові – розслідувати, звинувачувати (або захищати), судити конкретних людей за фактичні вчинки. Саме з цих позицій юристи визначають злочин як винне суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним кодексом під загрозою покарання [4, с.256]. Характерною рисою кримінального права є формально-догматичний підхід до людської поведінки та актів, що визначаються як злочинні. Цей підхід втілюється у логічній за своїм характером процедурі кваліфікації актів людської поведінки: «при кваліфікації злочину проводиться співставлення обставин конкретного діяння із законодавчими ознаками складу злочину» [5, с.7]. Основу цієї логіки, окрім її власних законів, становлять мінливі фактори – кримінальні кодекси, що змінюються «у часі та просторі». Дії, які ще вчора розглядалися як злочинні, сьогодні такими вже можуть не вважатися й навпаки. Саме це з точки зору соціології завжди було ахіллесовою п’ятою кримінально-правового підходу до злочинної поведінки.

Матеріальний, фізичний зміст дій правознавців цікавить лише в тих межах, які відповідають формулі складу злочину, її об’єктивній стороні.

Розробка й поглиблення цих аспектів, створення більш широких теорій злочинної поведінки в юридичних працях зустрічається не так вже й часто.

Цікаво відзначити, що один із засновників класичної школи кримінального права Ієремія Бентам (1748–1832) намагався свою теорію злочину та покарання побудувати на загальних уявленнях про людську поведінку, її складові, мотиви тощо. Для цього він вводить у фундаментальну працю «Вступ до основ моралі та законотворчості» спеціальну главу «Про людські дії взагалі». Тут він застосовує поняття акту поведінки, який є предметом судового розгляду та підставою для звинувачення і покарання. Бентам вказує, що при вивченні обставин злочину треба розглядати чотири речі: 1) безпосередньо акт, що відбувся; 2) обставини, за яких його вчинено; 3) наміри, що супроводжували акт; 4) свідомість, несвідомість, або хибну свідомість, які його супроводжують. Англійський юрист виділив більше десяти різновидів актів поведінки з точки зору їх складності, матеріального змісту, тривалості [6, с.67–70].

Людська поведінка (на відміну від спостерігання та мислення) – це завжди ті чи інші зміни у середовищі, оточенні. Радянський дослідник М.С. Грінберг зробив спробу розглянути злочин як процес управління змінами в предметній сфері. Згідно з його уявленнями злочинна дія – це форма суспільно небезпечного управління природними і соціальними процесами. Навмисний злочин має наступну структуру: 1) з’ясування вихідної ситуації; 2) її оцінка; 3) розв’язання питання про створення нової ситуації; 4) моделювання ситуації;

5) програмування операцій, необхідних для її втілення;

6) визначення по каналах зворотного зв’язку відповідності або невідповідності фактично зробленого попереднім цілям. Необережний злочин автор трактує як «розв’язання певних сил природи» (наприклад, підпал, гірський обвал), які винуватець нездатний контролювати у наступному (розконтролювання системи) [7, с.43]. Взагалі, «матеріальний» напрямок» у вивченні злочинної поведінки репрезентовано досить скромно, на наш погляд, для дослідників тут залишається значне поле для наукової праці.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Провідна радянська традиція полягала у кримінологічному розгляді злочинної поведінки як соціально-психологічного акту, тобто з боку її внутрішнього психологічного механізму і відповідного генезису злочину. Показовими в цьому стосунку є праці С.А. Тарарухіна [8] та А. М.

Яковлєва [9], що ґрунтуються на психологічних і навіть біологофізіологічних теоріях людської поведінки. А.М. Яковлєв, наприклад, за основу взяв теорію І.М. Сєченова та відповідні категорії: «стимул», «сигнал», «реакція», «дія». Такий підхід зблизив радянських кримінологів не з соціологами, а з психологами та їх традицією розглядати особистість і її поведінку. В цьому ми вбачаємо певну закономірність, бо теоретична соціологія була відсутня (у повному обсязі) на тогочасному науковому небосхилі, а психологія розвивалася більш вільно. Отже, у психологів можна було запозичити наукові, а не ідеологічні теорії людини. Щоправда, А.М. Яковлєв висловлювався і в цілком соціологічному дусі. В монографії «Соціологія економічної злочинності» він дає наступне визначення (мовою оригіналу): «Преступления … – это, по сути, акты взаимодействия, проявления определенного состояния социальных отношений и связей данного лица» [10, с.85–86]. Це відповідає соціологічному погляду на злочинність, але автор не розвинув свою тезу у якусь теорію чи класифікаційну схему.

Метод, яким користувалися раніше і продовжують застосовувати переважна більшість кримінологів, можна назвати «схематичним моделюванням». Він складається з кількох процедур: 1) визначення набору категорій, переважно «психологічного походження», які відображають ті чи інші сторони поведінки та фактори, що мають на неї впливи; 2) розташування їх у логічні ланцюжки, або у порядку причиннонаслідкових зв’язків, або з урахуванням простору та часу локалізації відповідних явищ; 3) відображення схеми на малюнку, де блоки і категорії поєднані стрілами, які символізують ті чи інші напрямки зв’язку.

Протягом 1970–1980 рр. подібні схематичні моделі розробляли Ю.М.

Антонян і Ю.Д. Блувштейн [11], В.В. Лунєєв [12, с.4], В.Н. Кудрявцев [13, с.162–184], вони увійшли у підручники з кримінології [14, с.360– 377]. Найбільш активно і послідовно цим займався В.Н. Кудрявцев.

1998 р. він видав навчальний посібник, який від початку до кінця повністю присвячений обґрунтуванню й побудові подібної схеми [15]. Схема відомого московського кримінолога будується за наступною логікою.

Спочатку він розглядає три основні елементи: Особистість – Механізм злочинної поведінки – Зовнішнє середовище. Потім механізм структуруться і на його місці з’являються чотири блоки, що утворюють діахронічний ряд: Мотивація – Планування – Виконання – Результат. Далі настає черга структурації кожного з цих блоків. Наприклад, «Мотивація», за схемою В.Н. Кудрявцева, складається із семи окремих підблоків: 1) життєві плани, 2) потреби та потяги, 3) проблемні ситуації, 4) інтереси,

5) можливості, 6) ціннісні орієнтації, 7) мотив. У підсумку загальна схема налічує 18 блоків.

Треба зазначити, ніякого «прориву» у справі пояснення злочинної поведінки застосування подібного методу не принесло. Такі схеми мають лише абстрактно-теоретичний, занадто умоглядний характер. Вони були б корисні за умов їх верифікації емпіричним шляхом та подальшого використання для процедур типізації або побудови теоретичних моделей злочинної поведінки. Подібні схеми досить далекі від завдань соціології. Апарат психології від початку є орієнтованим на особистість людини, її свідомість, душу, ментальність тощо. Ані формальноюридичний, ані «матеріальний», ані психологічний чи біологофізіологічний підходи не зосереджуються на суспільній тканині – відносинах, зв’язках, взаємодіях, соціальних контактах, з яких і виникає суспільство. В цьому напрямку ефективний аналіз може здійснювати лише соціологія, апарат якої, основні теорії та пояснювальні моделі відточувалися саме на твердженні, що суспільство виникає з факту взаємодії індивідів. Ця істина, глибоке переконання в тому, що навіть мільйон взятих окремо людей не складають суспільство, бо воно виникає там і тоді, де люди (і не обов’язково мільйони осіб) вступають у зв’язок між собою, є підмурівком, на якому тримається уся будівля сучасної соціології. Злочин так чи інакше втручається у тканину людських відносин, і це може бути використано як відправний факт для аналізу.



Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка Український інститут національної пам’яті років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка Матеріали міжнародної наукової конференції Київ, 25-26 вересня 2008 року Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» УДК 94(477):314.156.5]41932/1933 ББК 63.3(4Укр)615 Г61 Запропонована увазі читача книга є збірником матеріалів Міжнародної наукової конференції «Голодомор 1932 —1933 років в Україні: причини, демо­ графічні...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА О.В. Марчун МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИТЯЧОГО ФОЛЬКЛОРУ Частина перша Навчальний посібник Київ Рецензенти: д-р філол. наук, проф. В.Ф. Дав идю к, Волинський державний університет ім. Лесі Українки канд. філол. наук, доц. О.Д. Павлов Київського національного університету імені Тараса Шевченка Затверджено Радою Інституту філології Київського національного університет у імені Тараса Шевченка (протокол № 11 від 29 червня 2010 року) Марчун О.В....»

«1 Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2014. – №1(9) УДК 343.13 В.О. Попелюшко доктор юридичних наук, професор кафедра правосуддя та кримінально-правових дисциплін, (Національний університет “Острозька академія”) СЛІДЧИЙ СУДДЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 1. Слідчий суддя як суб’єкт досудового розслідування: історія і сучасність Слідчий суддя у кримінальному процесі – французький винахід. Його прообраз було започатковано у Франкському королівстві епохи Карла...»

«ISSN: 2298 0946, E – ISSN: 1987 6114 INTEGRATION JOURNAL INTERNATIONAL ECONOMIC RELATIONS THE CAUCASUS TABLE OF CONTENTS Іннола Новикова УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ СУЧАСНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ. 4 Наталія Демчук ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ.. 8 Роман Безус ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ.. 12 Арнольд Сокульський УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПАНТЕОН.. 18...»

«УДК 340.12(520):352 Ю.О.Шпак, аспірантка НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України Організація місцевого самоврядування в Японії Розглянуті основні проблеми модернізації місцевого самоврядування в Японії. Аналізуються адміністративний поділ у країні, компетенція місцевих рад, стан реформування місцевих органів самоврядування. Ключовіслова: Японія, парламентарна монархія, місцеве самоврядування, адміністративний поділ, модернізація. Японія нині належить до...»

«Міжнародна науково-теоретична конференція Само искусство вынуждено быть метафорой, которая создает некий простор, даль и ничто, не становясь ничтожным. При этом искусству все никак не удается ввергнуть себя в хаос, остановить процесс превращения. Совлекая товарную форму, искусство развивается на нейтральных полосах, на ничейной земле, где границы остаются внешними, где форма является процессом, и произведение не самоцель. Это развертывание в единое чувство. Где виды искусства теряют...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2009. Вип. 4. С. 123 –128 2009. Is. 4. P. 123 – 128 УДК 027.7.021(477.85):001.891 НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ У ХХІ ст. Настасія ЗАГОРОДНА Наукова бібліотека Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, вул. Лесі Українки, 23, м. Чернівці, 58000, Україна, тел. (0372) 58-48-04, ел. пошта:...»

«історія науки і техніки УДК 001.891:59:069 Олександр Васенко (Переяслав-Хмельницький) НАУКОВО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ М.М. ЩЕРБАКА В ГАЛУЗІ ЗООЛОГІЇ У статті висвітлюється діяльність М.М. Щербака пов’язана із популяризацією та пропагандою фауністичних знань, яка реалізувалася шляхом впровадження передових ідей у створення природничого музею та опублікування науково-популярних праць для залучення широких верств населення до природничо-наукового освітнього простору. Ключові слова:...»

«УДК 130.2:2–1(477) “1.15/16” Микола Шкрібляк ФОРМУВАННЯ РЕНЕСАНСНОГО СВІТОГЛЯДУ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТІ ТА ПІДНЕСЕННЯ ІДЕЙ “ПОЛЬСЬКОГО САРМАТИЗМУ” Здійснено комплексний історіософський аналіз польського впливу на формування ренесансних ідей та їх відображення у світоглядній структурі українського народу. Витлумачено основні чинники проникнення ідей гуманізму на етнічні землі України-Русі, їх зміст та ідейно-світоглядні джерела і висвітлено ступінь їхнього впливу на конфесіалізацію...»

«Регіональна історія України Збірник наукових статей Випуск 5 Розділ 2 ФЕНОМЕН ПОГРАНИЧЧЯ В СИСТЕМІ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Чорновол Ігор (Львів) Фредерик Джексон Тернер і концепція фронтиру Гриценко Антон (Москва) Историко-культурные регионы российско-украинского приграничья: прошлое и настоящее Підгрушний Григорій, Качаєв Юрій (Київ) Українсько-російсько-білоруський транскордонний регіон: фактори формування, особливості територіальної організації, проблеми та перспективи розвитку Служинська...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск LII ) Частина І Слов’янськ – 2010 ISSN 2077–1827 УДК 371.13 ББК 74.202 Г. 94 Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць / [За заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. – Вип. LII. – Ч. І. – Слов’янськ : СДПУ, 2010. – 248 с. Редакційна колегія: – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний Сипченко В.І. редактор) –...»

«Пантелеймон Куліш НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА (Вибрані твори) ББК _ УДК _ Упорядник: викладач кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки У манського державного педагогічного університету імені Павла Тичини О.О. Кравченко _ Рецензенти: Побірченко Н.С.– доктор педагогічних наук, професор; Коляда Н.М. – кандидат педагогічних наук, доцент. У збірці представленні маловідомі праці видатного педагога, культурно-громадського діяча другої половини ХІХ ст. П. Куліша. Відібрані до збірки тексти...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ФАКТИ, СУДЖЕННЯ, ПОШУКИ Міжвідомчий збірник наукових праць Засновано 1991 р. Випуск 23 Київ – 2015 Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. — Вип. 23 / Відп. ред. С.В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2015. — 349 с. В збірнику висвітлюються маловідомі сторінки історії України ХХ ст. Розрахований на фахових істориків, викладачів та студентів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»