WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 29 ] --

Соціологічний сенс злочинної дії Щось подібне до соціологічного підходу можна знайти у працях юристів кінця ХІХ ст. Так, академік Бехтерєв у статті, присвяченій проблемам кримінології, наводив визначення злочинця, яке належить французькому криміналісту Жолі (мовою оригіналу): «преступником должно признать человека, желающего подчинить своим страстям отношения, которые у него возникают с другими лицами, но не обладающего ни храбростью, ни терпением для закономерной и честной борьбы»

[Цит. за: 16, с.517]. Отже, злочинність є «нечесною боротьбою». Це відповідає духу спенсеріанства, теорії соціальної еволюції – життя є боротьбою, конкуренцією, але за певними правилами. Злочин порушує встановлені правила боротьби (як у спорті). Визначення Жолі цікаве для соціолога тому, що пов’язує злочинця не з формальною буквою закону, а з жертвою злочину, тобто Іншим, на якого орієнтована кримінальна активність. Саме у цей період (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) розробляють свої соціологічні теорії Г. Зіммель, М. Вебер, основу яких складає ідея суспільного зв’язку, орієнтації Діяча на суспільне середовище, соціальні очікування, інших людей. Спробуємо залучити ці ідеї до нашого аналізу.

Злочинна дія за всіма ознаками є «класичною» соціальною дією (у широкому розумінні цього терміну), як останню саме і визначає Вебер.

Вона включає: 1) факт фізичної дії (матеріальна складова злочину), або бездіяльності, яка може мати шкідливі наслідки;

2) осмислення дії, той чи інший рівень раціоналізації поведінки, отже, наявність мотивів, цілей, планів, засобів, аналізу результатів тощо; 3) орієнтацію на соціальне середовище, дії та очікування інших людей.

Злочинець суб’єктивно орієнтується на свою жертву, свідків, можливі дії громади або органів правопорядку, нарешті, на дії співучасників злочину. Навіть коли злочинець нікого з названого списку не бере до уваги, об’єктивно він вступає у соціальний зв’язок з потерпілою стороною.

Злочин, таким чином, завжди відбувається як соціальна дія, він вплітаться у тканину суспільних стосунків і ігнорувати цей факт не можна.

Вебер розрізняв кілька видів поведінки: 1) суспільно спрямовані дії («суспільні» у вузькому значені слова, орієнтовані на нормативний порядок); 2) ненормативні дії; 3) дії, «зумовлені усуспільненим». Ненормативні – у свою чергу він поділяв на два підвиди. «Поведінку «злодія»

і «шахрая», – зазначає німецький соціолог, – ми визначатимемо як таку, що (суб’єктивно) «суперечить встановленому порядку» суспільної дії, а ті дії, які за своєю інтенцією суб’єктивно орієнтовані на цей порядок, але водночас відхиляються від усередненого тлумачення його правил, – як об’єктивно «ненормативні»» [17, с.125]. Отже, для Вебера важливою ознакою кримінальної дії є орієнтація агента на порушення нормативного порядку. Цікавим для нас є і третій вид соціальної поведінки. «Зумовлені усуспільненим» – це дії, орієнтовані на установлення не «великого суспільства», а тієї чи іншої спільноти, наприклад, релігійної секти. Саме така поведінка відповідає тому, що ми вище визначили як «вторинну злочинну адаптацію», коли індивід сприймає злочинну субкультуру та настанови специфічного оточення, яке через життєві обставини (перебування у тюрмі, гетто, неблагополучному кварталі чи родині з кримінальною спрямованістю) стає його соціальним середовищем. Вебер припускав ситуацію, в якій «реальна поведінка індивіда може бути цілком суб’єктивно осмислено орієнтована на кілька систем установлень, які, відповідно до властивих їм конвенцій мислення, за своїм сенсом «суперечать» одна одній…» [17, с.124]. Ця подвійна або потрійна орієнтація є, з одного боку, умовою існування злочинця у цивілізованому світі (поєднання «злочинної» й «нормальної» форм адаптації); з іншого,

– та шпарина, яка відкриває можливість на загал законослухняній людині за певних обставин діяти протизаконно. Свого часу спеціальне дослідження у Нью-Йорку, що охопило 1698 мешканців міста, засвідчило:

89% опитаних хоча б один раз у житті порушували закон, хоча ніхто з них до кримінальної відповідальності не притягався [18, с.10].

Найбільш перспективним у соціологічному ракурсі є аналіз взаємодії злочинця і його жертви, навіть якщо ця жертва віртуальна, опосередкована різними інститутами (державні, економічні, службові злочини).

Інші зв’язки так чи інакше є похідними, побіжними від цього фундаментального чинника, без якого немає ані злочину, ані протидії чи профілактики злочинності. Цікаво, що у більшості соціологічних теорій та систем ми не знайдемо визначення або теорії подібного типу зв’язків. Такі зв’язки, ніде правди діти, не творять ідеальне суспільство чи соціальний порядок, а є їх антиподами. Може саме тому ненормативні дії лишаються у затінку, і великі соціологічні теорії їх здебільшого обминають. Щоправда, Ортега-і-Гассет у фундаментальній праці соціологічного спрямування «Людина і люди», де він досліджує момент виникнення суспільства, приходить до висновку – соціальність, спілкування можуть у рівній мірі означити як поцілунок красивої жінки, так і удар ножем зустрічного бандита [1, с.591]. Але він робить акцент на «світлій» стороні суспільства і зосереджує свій аналіз довкола поняття «ми-реальність», що означає: індивід відкривається для Іншого та демонструє вихідний людський альтруїзм [1, с.557]. Без цієї настанови, на думку іспанського філософа, не може виникнути суспільство.

П. Сорокін в одній зі своїх пізніх праць стверджує, що людські взамовідносини розпадаються на три класи: 1) взаємовідносини за типом сімейних (familistic); 2) вільні договірні (contractual); 3) примусові (comphulsory) [19, с.64–65]. У колективній монографії радянських авторів «Соціальна дія» знаходимо поділ також на три типи, але вибрані за іншим критерієм: 1) репродуктивні дії; 2) заперечливі дії; 3) дії соціальної творчості [20, с.24]. Як ми бачимо, у цих класифікаціях фактично немає місця для стосунків злочинного типу.

Юрген Хабермас у двотомній праці «Теорія комунікативної дії» наводить чотири типи соціальних дій, які за певної інтерпретації можуть бути пристосовані до аналізу ненормативних взаємодій. Його класифікація має наступний вигляд: 1) стратегічна (теологічна) дія: актор досягає своєї мети шляхом добору й правильного використання адекватних засобів; 2) нормативна дія: досягнення взаємовигідних очікувань шляхом підкорення поведінки спільним цінностям і нормам; 3) драматургічна дія: подання «себе самого» і творення публічного іміджу; 4) комунікативна дія: вільна домовленість співучасників для досягнення спільного результату, домовленість за спірними питаннями [21, с.128].

Еріх Фромм розвинув певні ідеї Фройда стосовно нахилів особистості і розробив власну і більш збалансовану класифікацію щодо «світлої»

та «темної» сторін соціального. Міжособові стосунки він поділяє на продуктивні й непродуктивні. Нам цікаво навести думку Фромма щодо змісту другого типу. Непродуктивні орієнтації він у свою чергу поділяє на симбіоз та відчуження. Симбіоз здійснюється у формах рецептивних і експлуататорських взаємодій. В першому випадку – мазохістська залежність, приниження у надії отримати бажане від іншої людини; у другому – садистська авторитарність, намагання усе взяти силою, керувати іншою людиною у своїх цілях. Відчуження здійснюється у формах накопичення та ринкової орієнтації. Перше означає усамітнення, відсутність контактів з іншими людьми, отримання благ із зовнішніх джерел та їх збереження. Оскільки близькі контакти розглядаються як певне посягання та загроза, то за певних обставин особистість з відповідною орієнтацією на соціальні зв’язки вдається до руйнування оточення. Ринкова орієнтація означає самостійність і здібність вступати у поверхові, легкі й нетривкі контакти; руйнівні начала тут змінюються скоріше на дружні [22, с.94–96]. У класифікації німецько-американського філософа, психоаналітика і соціолога, безперечно, є багато такого, що може бути використано і у соціології злочинності, хоча це й буде означати «психологічний ухил». Але і тут ми не знаходимо опису типу зв’язку, який би беззаперечно відповідав злочинній дії.

Ми виходимо з того, що людина за своєю індивідуальною природою дезадаптована, вона у певній мірі відчужена від соціуму, і все її життя

– це процес адаптації, що відбувається повсякденно у різних формах соціальної активності, в тому числі і шляхом злочинної діяльності. Люди поділяються на кілька категорій відповідно до того, чи мають вони хист, засоби, необхідні знання та навички для успішної адаптації. Ті невдахи, що копирсаються у смітті або сплять просто неба, так і залишаються дезадаптованими, бо вони не можуть довести свою соціальність через нормативний обмін дій, прийнятні форми соціальної активності, або навіть не спроможні скоїти вдалий злочин, що також потребує певних навичок у взаємодії з людьми. Хронічно дезадаптовані особи завжди є проблемою для суспільства, раніше саме з ними кримінологи пов’язували проблему масової злочинності. Стосовно цих прошарків суспільство випробувало кілька тактик: 1) вішати, знищувати фізично, як це робилося в Англії за короля Едуарда V1; 2) ізолювати, карати, насильно утримувати у робітних домах; 3) ділитися «хлібом і видовищами», підгодовувати, впроваджувати різні програми безкоштовного харчування, нічліжних домів і притулків тощо; 4) не помічати, заплющувати очі на проблему. Руйнація традиційного суспільства, патріархальної родини, сільської общини, урбанізація й пролетаризація населення посилили проблему існування «хронічно дезадаптованих». Цікаво, що з цією проблемою стикаються як найбільш багаті й розвинуті суспільства, так і бідні. Принаймні, постіндустріальне американське суспільство має кількісно значні прошарки цих бідолах. Кримінологи, як і суспільство в цілому, не мали б багато клопоту, якби проблема злочинності зводилася до вказаної категорії населення. Насправді, злочинні дії продукуються в усіх верствах і прошарках. Ми будемо послідовно досліджувати той бік злочину, що торкається соціальних зв’язків та орієнтацій злочинця на соціум.

«Ідея суспільства» як образ структури соціальної дії Для подальшого аналізу доцільно залучити теорію суспільства Г.

Зіммеля. Німецький соціолог ставить питання «як можливе суспільство?», перефразовуючи постановку питання Кантом стосовно природи.

Природа для Канта – це образ, який виникає у свідомості людей завдяки категоріям пізнання. Єдність природи досягається виключно в суб’єкті, що спостерігає окремі елементи, які внутрішньо не пов’язані між собою.

Таким чином, свідомість синтезує речі, але онтологічно вони лишаються поза межами людини. Цим міркуванням Зіммель протиставляє власне бачення суспільства як субстанції, що онтологічно належить свідомості. Він стверджує: «Положення Канта про те, що зв’язок ніколи не може належати речам, оскільки він здійснюється виключно суб’єктом, не стосується суспільного зв’язку, який фактично відбувається саме у «речах», а «речі» тут – це індивідуальні душі» [23, с.103]. Суспільство – це взаємодія індивідів і усвідомлення їх єдності, яке є процесом визнання Іншого і водночас – визнання Іншим самого суб’єкта. Таким чином, синтез суспільства є інтелектуальним, ідеальним процесом, що немає фізичного аналога у просторових артефактах. Отже, логічним продовженням зіммелівських тез є твердження: увійти у суспільство (адаптуватися) можна шляхом усвідомлення чинної системи відносин, визначення свого місця в системі стосовно інших. А для цього потрібна загальна ідея суспільства, його образ, який містить чинні відносини, варіанти поведінки, патерни соціальних дій, що відповідають тому чи іншому типу відносин. Саме так у свідомості виникає, закріплюється, трансформується соціальна структура, яка проходить емпіричну перевірку у практиках індивіда.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Люди, що не є носіями ідеї суспільства, отже його соціальної структури, ніби залишаються на узбіччі; вони не усуспільнені. Г. Зіммель виділив кілька соціальних типів, що певним чином виключені із суспільства, яке для них вельми суттєве: чужак, ворог, злодій, навіть, бідняк [23, с.109]. Але стосовно злочинців тут мова йде саме про аутсайдерів, «невдах адаптації», а не про спритних ділків у «білих комірцях» чи мафіозі, що почувають себе в суспільстві як риба у воді, хоча й діють не за офіційними стандартами поведінки. Зіммель взагалі покладався на усуспільнення як на панацею та стратегічно вірний шлях розв’язання зазначених проблем. Він вважав, що «розширення соціального кола» може переробити природжену або набуту схильність аморального спрямування у корисну завдяки поділу праці. Егоїстичні цілі, на думку Зіммеля, можуть досягатися загальноприйнятними методами, тобто «кружним» шляхом: «Шахрай, що здійснює фіктивну оборудку в правовій формі, хитрун, що точнісінько виконує правила громадської ввічливості, сибарит, аморальні та марнотратні витрати якого проводяться, принаймні, в економічних формах, які його група визнала за доцільні, лицемір, котрий заради особистих цілей впорядковує своє життя згідно з релігійними нормами, – усі вони мимохіть роблять свій внесок у моральність, у служіння колективу, і заслуга в цьому повинна бути приписана, без сумніву, не їх волі, а соціальному устрою, який примушує окрему людину з аморальними прагненнями ставати на шлях, де вона зобов’язана сплачувати данину публічним настановам і, таким чином, публічному благу» [24, с.64].

Кожна людина і кожний прошарок пересічно мають свої образи суспільства, якими не в останню чергу зумовлені соціальні дії. На верхніх соціальних щаблях цей образ є значно більш широким, ґрунтовним і змістовним, що дає суттєві переваги носіям відповідної ідеї, а саме: можливість діяти альтернативно, соціально-конструктивно, в тому числі й порушуючи закони. Низи наділені звуженими уявленнями про суспільство. Нарешті, різні убогі духом і тілом (російською мовою, за термінологією Д. Дріля, «оскуднелые») мають зовсім примітивні й вузькі свідчення про суспільство, що робить їх неконкурентноспроможними на ринку праці, у повсякденному житті, і врешті-решт приводить до смітників. Ідея суспільства містить не тільки нормативні дії, зв’язки та відповідні лінії поведінки. Нормативний порядок завжди доповнюється безладдям, хаосом, аморальними та злочинними діями, і це є емпірично встановлений та історично доведений факт. Отже, і образ суспільства не може не містити ці обставини як варіанти дії, альтернативи й стратегії поведінки, що розглядаються як можливі власні акти, або дії, направлені ззовні на самого актора.

Дії в нашому контексті можна поділити на «світлі», «сірі», «темні».



Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«В и д а в н и ч и й д ім «К и єв о-М оги л я н сь к а а к ад ем ія » То м II Ш е В ч е н к о і cBim Е с т е т и к о і к у л ь т у р о л о гія ЗноиомстВо з д есятою М узою бо т о не п р о с т о моВ о, зВ у и и. Т е р н и с т і д о р о г и п о р о з у м ін н я 3 KPIJHUUi rh У трьох томах I Іпан Дзюба ЫЖ 83.34УКР.я44 Д43 У другому томі вибраних праць Івана Дзюби подано компаративістські дослідження творчості Тараса Шевченка, її європейський контекст; статті з питань естетики й культурології,...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 3 (37) УДК 613.71 А. О. Скиба Міжрегіональний Центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ «ШВЕЙНЕ ВИРОБНИЦТВО» У статті розглянуто проблему зміцнення фізичного здоров’я студентів напряму підготовки «Швейне виробництво» шляхом упровадження та систематичного використання...»

«Зміст Розділ 1. Миколаївський муніципальний колегіум або місто мого кохання..3 1.1. Колегіум – флагман освіти.3 1.2. Кафедра класних керівників: пошук, творчість, праця.6 1.3. Моє сприйняття сучасної парадигми освіти. Розділ 2. Автограф..2.1. Ліричні роздуми (замість передмови).2.2. Філософія душі як педагогічне кредо. 2.3. «Кулінарна» книга класного керівника. Розділ 3. Класний керівник очима учнів та батьків. Портретна галерея.. Розділ 4. Система роботи класного керівника в системі роботи...»

«Наукові записки. Серія «Культурологія» УДК 088(477) Єкатеринчук Андрій ДО ПИТАННЯ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ ЯК ПОЛІТИЧНОЇ АБО ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОТИ У статті аналізуються перспективи реалізації політичної моделі української нації на ґрунті українського суспільства після 1991 року. У статті використовуються соціологічні дані за останні 15 років та аналізуються такі виміри ідентичності, як спосіб визначення нації, почуття відособленості свого і чужого, свідомість історичної...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Випуск XХXI Засновано 2000 року Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології 22 грудня 2015 року УДК 81.161.2 ББК 81.2 Ук-5 Рецензенти: В.М. Бріцин, д-р філол. наук, проф. О.А. Стишов, д-р філол. наук, проф. О.Л. Паламарчук, канд. філол. наук, проф. А 43 Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика : Зб. наукових праць. – К. :...»

«Кочергін І.О. НЕВІДОМИЙ Д.І.ЯВОРНИЦЬКИЙ Одним з найбільш видатних діячів в історії Придніпров’я по праву вважається історик, археолог, етнограф і письменник Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940). За свою доволі тривалу біографію він встиг зробити настільки багато, що ми – його нащадки, ось вже більше півстоліття вивчаємо його спадок. Для нашого краю постать Д.И.Яворницького є знаковою. Тому не дивно, що про нього написано безліч наукових робіт, в тому числі й монографій, сотні публіцистичних...»

«224 Lebiodushkina, Olha (2008), “Our new Gothic”, Druzhba narodiv, Our new gotic, № 11. 4.5. Gothic tradition in Russian literature (2008), [Goticheskaia traditsiia v russkoi literature], RGGU, Moskow, Russia.6. Khapaeva, D. (2008), Gothic Society: Morphology nightmare [Goticheskoie obshchestvo: morfologiia koshmara], Novoe literaturnoe obozreniie, Moskow, Russia.7. Bayer-Berenbaum, L. (2008). In The Gothic Imagination: Expansion in Gothic Literature and Art., Rutherford: Fairleigh Dickinson...»

«Випуск 11 359 УДК 130.2 Палій Катерина КОЛИ ІДЕНТИЧНІСТЬ НЕ ЗНАЧИТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЯ: ЧУЖІ СЕРЕД СВОЇХ У статті розглядається актуальна для сучасного суспільства проблема кризи самоідентифікації суб’єктів як в Україні, так і у світі в цілому. Відстороненість від держави, соціуму, небажання ідентифікувати себе бодай з якоюсь групою поряд із відчайдушним прагненням влитися у них будь­якою ціною – ось характеристики нового суспільного ладу чужинців. Штучні ідентичності та внутрішня діалектика...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УМІНСЬКИЙ Сергій Антонійович УДК 37(09)(477.4:437.1) СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Житомирському державному...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Г. КОРОЛЕНКА ВІДНОВЛЕННЯ ЗВУКОВОГО МОВЛЕННЯ І ГОЛОСУ У ХВОРИХ ПІСЛЯ РЕЗЕКЦІЇ АБО ВИДАЛЕННЯ ГОРТАНІ Полтава – 2004 ББК – 74.37 УДК 616.21 – 616.22 – 089.85 Навчальний посібник із спецкурсу «Відновлення звукового мовлення і голосу у хворих після резекції або видалення гортані» для студентів IV курсу психолого-педагогічного факультету спеціальності “Логопедія. Дефектологія” / Упорядники О.В.Харченко,...»

«УДК 902.2(477.86)“12” Зеновій ФЕДУНКІВ, Лариса ПОЛІЩУК, Віталій НАГІРНИЙ ГОРОДИЩЕ КНЯЖОЇ ДОБИ ЧЕРНЕЛИЦЯ ІV: РЕЗУЛЬТАТИ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ На відстані трьох кілометрів на північний схід від селища Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. в урочищі Городище (інша назва – Перекопи) на високому березі ріки, обмеженому схилами Дністровського каньйону й укосами яру, існує майданчик зі складною системою оборонних укріплень – валів, ровів, терас, укосів, схилів. Давнє городище, згідно...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Тетяна Пастушенко ОСТАРБАЙТЕРИ З КИЇВЩИНИ: ВЕРБУВАННЯ, ПРИМУСОВА ПРАЦЯ, РЕПАТРІАЦІЯ (1942–1953) Київ (477.41)-058.566(430) ББК 63.3 (4УКР–4КИЇ)622 П19 Монографію присвячено долі мільйонів громадян України, які в роки Другої світової війни примусово працювали в нацистській Німеччині, та історії їх повернення і повоєнної ресоціалізації. Дослідження базується на архівних матеріалах, спогадах очевидців із Києва та Київської області. У...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 38 Київ УДК 323.1У ББК 66.5(УКР) Затверджено до друку Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Протокол № 2 від 25 березня 2008 р.) Видання внесено до переліку фахових видань зі спеціальностей політичних наук і державного управління Постановою Президії ВАК України від 9.06.1999 р. № 1 05/7 та з історичних наук від...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»