WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 33 ] --

Запропонована модель базується не тільки на факторах, які зумовлюють злочинність, що більш традиційно для кримінології, а враховує стримуючі, контролюючі чинники. Розуміння кібернетичної проблеми відкриває дорогу до розробки схем і технологій профілактичної роботи.

Ознаки рівнів кібернетичної моделі зібрані у табл. 2.4. Ще раз варто підкреслити аналітичний характер системи управління та її підсистем.

Реальна соціальна дія та її різновид – кримінальна дія – керуються одночасно різними чинниками і підсистемами. В цьому полягають гарантії соціального життя. Так, атеїсти і люди без високих ідеалів, ті, хто не є носієм морального імперативу, можуть керуватися вимогами права, традиціями, підтверджувати своєю поведінкою очікування оточення, доброякісно виконувати свої соціальні ролі, отже, бути законослухняними громадянами. Нарешті, вони можуть керуватися здоровим глуздом і не ризикувати. Руйнація верхніх елементів не призводить до тотального нищення соціального життя. Прикладом може слугувати модель законослухняної радянської людини-атеїста. Але підрив системи управління знизу має фатальні наслідки, розлад на вісі «організм – особистість» може перетворити людину на агресивну істоту, звіра, що полює на подібних до себе.

Таблиця 2.4 Синхронна структура кримінальної дії (кібернетична модель) Типові Рівні кібернетичної моделі ознаки 1-й рівень 2-й рівень 3-й рівень 4-й рівень кримінальної дії Тип дії Афективний Традиційний Доцільно- Цінніснораціональний раціональний Прик- Некрофільсь- Кишенькова «Відмивання» Терор, полілад ке вбивство крадіжка, грошей тичний злотипової розбій чин дії

–  –  –

Ми розглянули схему, яка відповідає в значній мірі первинній «злочинній» адаптації, але сам принцип її побудови може бути використаний і для аналізу моделей вторинної адаптації. Суть вторинної адаптації полягає в тому, що між індивідом і суспільством виникає «хтось третій». Відповідно, кібернетична модель будується за новим сценарієм, який враховує керівні впливи нової субстанції. Тут може бути кілька варіантів. Найбільш простий і примітивний – вплив авторитетної (для злодія) людини, який спричиняє протизаконну дію.

Ось яку історію вмістив харківський лікар Н.С. Лобас у свою вище вже згадувану книгу спостережень за життям каторжан. На Сахаліні відбували покарання два каторжанина. До покарання вони наймитували у заможного селянина. Жінка селянина запропонувала їм за 3 рублі вбити господаря, що вони й зробили. Вбивці були слабко розвинені інтелектуально, мали обличчя ідіотів, байдужі, як у тварин, погляди, до каторги легко призвичаїлися і виглядали задоволеними. На запитання лікаря, чи не жалкують вони за вбитим, один із злочинців відповів: «Не наша справа, – хазяйка наказала» [48, с.22–23]. Ми бачимо на цьому прикладі, як злочинці не тільки виконують чиєсь доручення, але й психологічно виправдовують себе посиланням на цю обставину. Їх дебілізм, авторитет господарки й стимул у 3 рублі спрощує процедуру вибору.

Інший варіант – злочин у натовпі й роль так званого злочинного натовпу. Ця проблема активна дискутувалася наприкінці ХІХ ст. Ле Боном, Тардом, Сігіле, Фройдом [49]. Натовп перетворюється на кібернетичну потугу, якщо людина йому «віддана». Присутні у натовпі звільняються від відповідальності й потреби мислити та діяти раціонально.

Натовп є соціумом у соціумі, здатним своїми щільними зв’язками та різними психологічними ефектами затіняти «велике суспільство». І хоча натовп існує недовго, але його кібернетичні наслідки (зняття «справжнього» соціального контролю) можуть мати вельми серйозний кримінальний зміст. Наприклад, відомі в історії Російської імперії єврейські погроми завжди здійснювалися натовпом. Для того, щоб погром відбувся, його ініціатори мали забезпечити кілька умов: 1) заручитися підтримкою влади (нейтралізація «великого суспільства») щодо невтручання поліції та армії у побиття євреїв; 2) зорганізувати ядро з «патріотів», які розпочнуть справу, а вже потім до них обов’язково прилучаться люмпенізовані елементи, злодії та різна наволоч, якими і наповниться «тіло»

натовпу; 3) «підігріти» свідомість натовпу пропагандою або горілкою для того, аби розпочати. Погром у Києві 1881 р. на Подолі та у прилеглих містечках тривав три дні – стільки на це дійство відпустив часу кивський генерал-губернатор А.Р. Дренталь. Очевидець описує ситуацію так (мовою оригіналу): «Части войск без офицеров, толпы хулиганов и босяков носили бревна, коими разбивали двери и входы в еврейские магазины и лавки при пении песни «Эй, березушка, ухнем», врывались в магазины и лавки и все еврейское имущество предавали частью уничтожению, а частью грабежу. Местности были оглушаемы криками и воплями евреев, кои попадались в руки толпы, которая била их беспощадно. Части войск были разбросаны и, кучками человек в 15–20, находились на улицах, смотрели как на театральное зрелище и абсолютно бездействовали. Полиция отсутствовала» [50, с.157].

Г. Тард поряд із вуличним натовпом також розглядає дві подібні за кібернетичним сенсом субстанції: «таємні спілки» політичного характеру й суто кримінальні зграї, зорганізовані з метою грабунку, крадіжок, вбивств. Людина, що потрапляє до них, починає керуватися не власною волею (або не тільки нею), а переважно вимогами, традиціями, спільними діями гурту. Французький соціолог доходить висновку, що таємні спілки, зграї та натовпи на загал є значно більш деспотичними та нетерпимими, ніж ті члени, з яких вони складаються [51, с.6–12]. З багатьма членами цих груп відбувається те, що ми визначили як вторинну «злочинну» адаптацію: пристосування до вимог групи і оволодіння через неї злодійським ремеслом, або безпосередньо здійснення колективних злочинів. Окремо треба сказати про ситуацію у нетрях і різних гетто, де законослухняна поведінка як така не вітається і процвітають різні антисоціальні субкультури. Діти, що проходять соціалізацію за таких умов, легко пристають до різних зграй, банд, стають згодом бійцями мафії.

Останнім часом у нас широко обговорюється проблема організованної злочинності. На наш погляд, запропоновану кібернетичну модель, можна з певними змінами та корекцією застосувати і тут. Для цього виділимо чотири аналітичні одиниці (рівні ієрархії): 1) злочинні технології; 2) групові регулятори; 3) інституційна система; 4) система ідеології. З позицій менеджеріальної ієрархії «злочинні технології» – низова (енергетична) ланка. В межах парсонсівської парадигми це – Апідсистема, що виконує функцію безпосередньої адаптації, зв’язку з фізичним і соціальним оточенням. Оточення має певний обмежувальний вплив. Наприклад, поведінка автокрадія буде визначатися як сталими професійними навичками, так і мінливими зовнішніми умовами, такими як наявність технічних протиугінних засобів, частина доби (світла або темна), присутність свідків тощо. До «злочинних технологій» також можна віднести стереотипні комплекси докримінальних і посткримінальних дій.

Другий рівень – «групові регулятори» – складає G-підсистему, яка виконує функцію досягнення мети. Це рівень організації і керівництва злочинною групою. До нього можна віднести такі обов’язкові змінні, як структура групи, лідерство, розподіл функцій, внутрішні настанови та санкції, інші елементи групової динаміки, що забезпечують координацію і ефективність сумісної «праці». На відміну від емпіричного розмаїття першого рівня, варіанти групової організації обмежені: існують кілька типових структур та механізмів внутрішнього регулювання.

Третій рівень – система злочинних інститутів, яких не так вже й багато. Він виконує функцію інтеграції злочинного світу і відповідає Іпідсистемі. Інститути регулюють зразки поведінки злочинців, їх статуси та відносини між собою, так би мовити, унормовують окремі сторони існування злочинного (організованного) світу. До них належать такі відомі інститути, як «коронование», «вор в законе», «общак», «сходняк»

тощо. Порушення цих правил може тягти за собою розправу і війну між злодійськими угрупуваннями.

Нарешті, за останньою L-підсистемою закріпляється функція утримання архетипу. Ідеологічна за змістом функція, на перший погляд, виконує ледь помітну кібернетичну функцію, тим більше, що сьогодні «блатна субкультура», татуїровки, жаргон, злодійська романтика нібито відходять до історії. Але в тюрмах ситуація інша, ідеологічна підкладка там має більш помітну вагу. Важливу роль завжди грала трохи ефемерна, але дійова «злодійська ідея», що в різний спосіб, на різний манер виконувала функцію легітимізації злочинної діяльності. Самовиправдання, власний світогляд, що сприймає крадіжку, обман, грабунок, вбивство як нормальні або прийнятні речі, є конче потрібними для злочинців, навіть інтелектуально відсталих та обмежених (разом із інтелектуальною планкою знижується і рівень самовиправдання). Треба зазначити, що кібернетична ієрархія злочинного світу так само дуже чутлива до «перемін символів віри» та перехідних періодів. Процеси, що почалися з горбачовської перебудови, призвели до багатьох перемін в принципах, інститутах, ідеології, супроводжувалися «розбірками» між старими і новими авторитетами, що запропонували нову злодійську філософію та мораль у дусі ринку та капіталізму.

Глава 2.5 Кримінально-правове поле як розширена модель злочинності Якщо злочин ми розглядали в термінах поведінки, то злочинність можна інтерпретувати за допомогою понять соціального простору й соціального поля із залученням відповідних теоретичних конструкцій.

Нас не можуть задовольнити дефініції злочинності, що визначають її як суму злочинів або «систему усіх злочинів, що відбуваються за певний проміжок часу» [1, с.7]. Навіть більш розширені й ускладнені дефініції правознавців, на кшталт: «злочинність – це правова модель реального, складного, мінливого, системного і динамічного суспільнонебезпечного соціально-правового явища, що має деякі закономірності своєї появи і розвитку, і являє собою злочини, які вчинені на певній території в тій чи іншій державі за визначений період часу» [2, с.125], не розширюють підхід до злочинності, бо не залучають нових ідей, теорій, конструкцій. Ці й подібні визначення, якими б складними вони не здавалися, відривають злочинність від соціального контексту, соціальної «тканини», не вказують на те, що злочинність має свою драматургію, яка виводить на сцену різних акторів та різнотипні соціальні взаємодії.

Злочинність як масове і постійне явище втягує у свою орбіту певні прошарки населення; на цьому тлі з’являються нові соціальні групи, статуси, ролі; виникає так би мовити суспільство у суспільстві, або краще сказати – суспільство подовжується, розширюється за рахунок різноманітних груп злочинців і тих, хто професійно протистоїть злочинності.

Фактично зміни торкаються того, що в соціології зветься соціальним простором. Саме останнє поняття і може бути використане як гносеологічний засіб для поглиблення наших уявлень про злочинність у соціальному контексті.

Основи теорії соціального простору було закладено Г. Зіммелем і П.

Сорокіним. Німецький соціолог розглядав суспільство не тільки як суб’єктивну сутність (форма Я), але і в якості певної об’єктивної схеми.

У другому значенні суспільство перетворюється на стабільний, структурований космос, що вбирає у себе усі позиції. Його спрощеною моделлю може бути чиновництво, що розсілося на своїх посадах як горобці на дереві, причому кожна гілка – «позиція». Зіммель пише, що суспільство пропонує людям анонімні місця, які можуть бути заповнені індивідами відповідно до їх внутрішнього «поклику», кваліфікації. Для кожної особистості у суспільстві є позиція та рід діяльності, до яких вона має покликання, а також культурний імператив: шукати їх, доки не знайдеш [3, с.111–113]. Чи є такі позиції, покликання та імператив для злочинців? Принаймні, над цим варто замислитися.

П. Сорокін розглядав категорію соціального простору як базисне поняття для побудови теорій соціальної мобільності та соціальної стратифікації. Це поняття він чітко розмежував з категорією геометричного простору, хоча й користувався відомими природничими, математичними термінами для утворення соціологічних аналогів. Він трансформує поняття «точка простору», «низ», «верх», «дистанція», «рух у просторі», «координати простору», «вертикальні й горизонтальні параметри» у соціологічні категорії, наповнює їх соціальним змістом. Устрій соціального простору за Сорокіним виглядає так: 1) об’єктивно існує система соціальних позицій (умовні точки простору), вона виникає відповідно до процесу диференціації суспільства за ознаками статі, віку, професії, багатства, національної та етнічної належності тощо; 2) кожній позиції відповідає соціальна група, прошарок, страта (Сорокін розглядав і диференціацію всередині групи), і навпаки – людина, що є членом групи, автоматично посідає відповідну позицію, а якщо група складна, організована, то позиція уточнюється відповідно до структури групи; 3) позиція, яку займає особа у соціальному просторі, визначається належністю не тільки до групи, але й співвідношенням груп у суспільстві (вертикальні або горизонтальні зв’язки), яке у свою чергу зумовлене соціокультурними чинниками даної епохи; 4) людина може рухатися у соціальному просторі, для чого вона повинна змінити свою групову належність, долучитися до нової групи, або «піднятися» всередині своєї групи [4, с.297–307]. Теорія Сорокіна на загал відображала статичний аспект дослідження суспільства і була «занадто об’єктивною», тобто не враховувала суб’єктивне, ціннісне, психологічне ставлення людини до свого місця в суспільстві та феномен діяльності – агентність соціального процесу.

Згодом теорія соціального простору набула значного поширення.



Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«1 Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2014. – №1(9) УДК 347(4) Р. Я. Лемик кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права та процесу (Львівський національний університет ім. Івана Франка) ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В КРАЇНАХ ЄС (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ) Входження в європейський простір як стратегічний напрям сучасної української держави є об’єктивно та історично зумовлений її...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ДРУЖИНІНА-СЕНДЕЦЬКА ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА УДК 340.12:340.132.6 ТЛУМАЧЕННЯ У ПРАВІ: ОСОБЛИВОСТІ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Науково-дослідному інституті державного будівництва та місцевого...»

«Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра хірургії №1 УСКЛАДНЕННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ – ПЕНЕТРАЦІЯ, СТЕНОЗ, МАЛІГНІЗАЦІЯ. Методичні рекомендації для студентів медичного факультету Львів – 2009 Затверджено на засіданні профільної методичної комісії з хірургічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 39 від 11 грудня 2009року) Методичні рекомендації приготували: ЧУКЛІН Сергій...»

«Наукові записки з української історії УДК 94:355.02(477)(092)«09/12» Людмила Іванченко, Олександр Моця (Київ) ДАВНЬОРУСЬКЕ ОБОРОННЕ БУДІВНИЦТВО У ПРАЦЯХ М.П. КУЧЕРИ У статті розглядається внесок М.П. Кучери у дослідження давньоруського оборонного будівництва. Ключові слова: «Змійові вали», давньоруське оборонне будівництво, М.П. Кучера, Великий Кордон, Володимир Святославич. Восени 2012 р. виповнилося 90 років з дня народження Михайла Петровича Кучери (1922–1999) – видатного українського...»

«93 Там же. —№ 342. —(21 травня 1648 р). 94 Там же. № 347. С. 222 (24 травня 1648 р.). 95 Там же. № 356. С. 231. 9jj Там же. —№ 352. —С. 231 (8 червня 1648 р.)._, 97 Там же. С. 112 (11 квітня 1648 р.). 98 Там же. № 344. С. 220 (28 травня 1648 р.). 99 Грушевський M. С. Історія України-Руси. —T. 8, ч. 2. —С. 490 —492. Надійшла до редакції 15.02.1991 р. The author studies the social and political views of the Zaporozhian Cossacks imme­ diate Jy prior to the Ukrainian national uprising o f 1648....»

«215 ПИТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Випуск 83 УДК 821.112.2(436)-3Б2х.09 Юлія Ісапчук РУДИМЕНТИ „ГАБСБУРЗЬКОГО МІФУ” В ПОВІСТІ І. БАХМАН „ТРИ ДОРОГИ ДО ОЗЕРА” Досліджується використання І. Бахман окремих міфем, пов’язаних з існуванням та крахом Austria felix. Зокрема, розглядається проблема усвідомлення молодим поколінням австрійців своєї „малої батьківщини” і ставлення до неї після розпаду казкової Дунайської імперії. Окрім того, звернено увагу на пошуки шляхів пристосування бахманівських...»

«ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 658:330.34(045) А. І. К Р Е Д І С О В, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ Показано, що у своєму історичному розвитку суспільство демонструє визначальність еко номічних інститутів, а на етапі повсюдного утвердження в ньому ринкових відносин – інститутів бізнесу. Розвиток бізнесу у взаємозв’язку з...»

«УДК: 94 (477.4) «1920 — 1924» (092) Красносілецький Д. П., кандидат історичних наук, доцент, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Хмельницький, Україна. golden_24@ukr.net ВПЛИВ АНТИБІЛЬШОВИЦЬКОГО РУХУ ОПОРУ В УРСР у 1920—1924 рр. НА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ Анотація. Проаналізовано проблеми формування української нації під час антибільшовицького руху опору 1920—1924 рр. Запропоновано розгляд причин і передумов виникнення антибільшовицького руху, його структури, політичних напрямів....»

«УДК 94(470+571) «1922/1936+94(477 «1922/1936) Сокирська В.В. ВРЕГУЛЮВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ РСФРР І УСРР У 20-Х РР. ХХ СТ.: ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ Проблема визначення характеру взаємовідносин між РСФРР і УСРР у 20-х роках минулого століття в історіографії набувала полярності: від «вічної дружби» до «вічного антагонізму». Російсько-українські відносини періоду становлення радянської державності розглядалися тенденційно, фрагментарно. Лише уважне прочитання офіційних партійних і державних...»

«Любко Дереш Пісні про любов і вічність (збірник) предоставлено правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=8374838 Любко Дереш «Пісні про любов і вічність». Збірка. Літературно-художнє видання: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»; Харків; 2014 ISBN 978-966-14-7170-1,978-966-14-6558-8 Аннотация Ці історії – проза мандрів. Мандрів у пошуках себе. Бо, коли одного разу ти розумієш, що все, чим володів дотепер (чи то воно володіло тобою), більше не має сенсу, час вирушати у...»

«Annotation У часи важкого відродження повертаються в Україну імена її славних синів, одним із яких був І. Багряний (1907—1963) — поет, письменник, політичний діяч, публіцист, що серед перших у світовій літературі зобразив сталінський терор, існування людини в умовах тоталітарного режиму. Видання знайомить із романом І. Багряного «Людина біжить над прірвою», зміст якогоі дає повне уявлення про жахливі сторінки історії українського народу — сталінські репресії 30-х років....»

«В.В. Зіновчук1 УДК 631.115.8:334.732:338.43.02(471) д.е.н., професор Житомирський національний агроекологічний університет ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ Розкрито основні організаційно-правові проблеми формування кооперативного руху в аграрному секторі України. Здійснено правовий аналіз деяких нормативних документів з метою забезпечення їх адекватності поточній ситуації та стратегічним векторам розвитку сільськогосподарської кооперації як...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ На правах рукопису ДУЗІНКЕВИЧ ТАРАС ІВАНОВИЧ УДК 347.91/.95 ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ЦИВІЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник ЗАХАРОВА Олена Семенівна кандидат юридичних наук, доцент Івано-Франківськ –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»