WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 39 ] --

Другим кроком в інформаційному контролі був розвиток поліцейської статистики й залучення її до загальнонаціональних оглядів. Цьому сприяла та обставина, що на поліцію була покладена функція попереднього слідства з кримінальних справ та поліцейських перевірок звернень громадян. У ХХ ст. саме поліцейська статистика стає основним індикатором криміногенної ситуації в країні або окремому регіоні. Вона значно багатша за судову статистику, бо включає більш широке коло показників (наприклад, поліцейські рапорти, обліки реєстрації звернень населення, факти дрібних правопорушень) і відображає значно глибший шар злочинності. Але згодом і ця розширена статистика перестала задовольняти вимогам прискіпливих дослідників та критиків. Вочевидь, кримінальна статистика потерпає від двох серйозних недоліків: маніпулювання з боку посадових осіб і відчуження населення від поліції (неінформування про злочини, навіть з боку їх жертв). Російський кримінолог В.В. Лунєєв виділяє відразу сім груп обставин, які сприяють деформації кримінальної статистики: історичні, ідеологічні, організаційні, кадрові, матеріальні, психологічні, технічні [17]. Певні його зауваження стосуються більше національних умов, інші – мають універсальний характер. Офіційна статистика різнобічно критикується вже понад сто років. Жодна національна система офіційної реєстрації злочинів не може бути визнана задовільною й бездоганною. Особливо це підкреслються в ті періоди, коли до влади приходять реформатори, що проголошують амбітні програми «подолання злочинності». Вони прагнуть мати якомога повнішу інформацію про криміногенну ситуацію в країні.

Умовно третім кроком у справі поліпшення інформаційного контролю над злочинністю можна вважати початок масштабних соціологічних досліджень латентної злочинності, дані яких розглядаються як доповнення до офіційної статистики. Усе почалося з ініціативи адміністрації президента Джонсона у середині 60-х рр. щодо подолання злочинності в країні. Цьому передувала амбітна ідеологічна програма «великого суспільства», до побудови якого президент закликав американців.

Комісія з правозастосування та Управління юстиції поставили питання про нові (поглиблені) дані стосовно злочинності в країні, які б доповнили традиційний зведений звіт (Uniform Crime Report або UCR). На ці цілі уряд не шкодував грошей.

Перед дослідниками ставилася умова:

віднайти спосіб, за яким можна було б отримати правдиві дані стосовно незареєстрованих деліктів, тобто визначити так зване «темне число»

(dark figure), яку можна порівнювати з показниками офіційною кримінальної статистики. Фактично проблема перетворилося на завдання для соціологів. Фінансувало роботи Міністерство юстиції, під егідою якого було спочатку проведено кілька пілотажних досліджень, а 1972 р. відбулося перше загальнонаціональне опитування, що отримало назву Національного огляду злочинності (National Crime Survey або NCS). На початку цей проект складався з трьох елементів: міські звіти, комерційні звіти й національна панель злочинності. Саме остання (National Crime Panel) ввійшла у традицію. Вона включає репрезентативну національну вибірку адрес домоволодінь, де періодично опитуються усі члени сім’ї не молодше 12 років стосовно їх досвіду віктимізації за 6 останніх місяців. Панель організована з американським розмахом: до неї потрапляють 50 тис. домоволодінь (household), а інтерв’ю дають до 100.000 осіб.

Для того, аби соціологічні дані можна було б порівнювати з офіційною статистикою, дослідники зупинилися на восьми видах злочинів, які фігурують у UCR. З’ясувалося, що NCS висвітлюють у 3–5 разів більше злочинів, ніж це зазначалося в офіційному звіті (UCR). Нові дані були з ентузіазмом зустрінуті урядом та засобами інформації. До них був високий ступень довіри (американці звикли довіряти своїм соціологам) і постійно підкреслювалися розбіжності між даними NCS та UCR [18, р.71–72].

Дуже швидко американський досвід почав розповсюджуватися у світі, подібні віктимологічні огляди було започатковано в європейських країнах, Канаді, Австралії, Японії. Інтерес до проблеми «темного числа»

існував повсюди. Так, японський кримінолог К. Уеда у своїй книжці посилається на Звіт Головного поліцейського управління про дослідження латентної злочинності, який було підготовлено у Токіо ще 1970 р. Згідно з даними Звіту, пересічно відбувається в житті удвічі більше кримінальних подій, ніж це реєструє поліція. Якщо відоме число злочинів прийняти за 100, то «темне число» виглядає наступним чином: вандалізм – 2536%, вторгнення у помешкання – 421, привласнення – 395, шахрайства – 236, завдання тілесних ушкоджень – 42, крадіжки – 87 і т.ін. [19, с.74].

Заслуговує спеціального аналізу досвід Великої Британії, де віктимологічні огляди проводяться на постійній моніторинговій основі. Тут відповідні дослідження отримали назву Британських оглядів злочинності (British Crime Survey або BCS). Вони здійснюються під егідою Міністерства внутрішніх справ, починаючи з 1982 р. з інтервалом у 2 або 4 роки. Ядро даних кожного зі звітів складають інтерв’ю з понад 10.000 осіб (розмір вибірки в окремі роки сягав 14.500 одиниць спостереження) у віці 16 і більше років. Застосовується випадкова вибірка, для чого на початку використовувалися списки виборців (Electoral Register), а з 1992 р. – систематизатор поштових адрес (Post Address File). Це пояснювалося тим, що у списки виборців не потрапляла молодь та мешканці без британського громадянства. Пересічно під час проведення опитувань за програмою BCS 77% британців (Англія і Шотландія) давали свою згоду на співпрацю з соціологами. BCS мають кілька суттєвих відмінностей від американських звітів про злочинність: по-перше, вони включають перелік злочинних посягань, який не співпадає буквально із офіційною статистикою, по-друге, британцям пропонується пригадати події не за 6 місяців, а за календарний рік; по-третє, британські звіти доповнюються так званими самозвітами населення (self-reports) та самозвітами делінквентів. Предметом останніх є порушення закону з боку респондентів, в той час як основне опитування передбачає ситуацію, в якій респондент є жертвою. Британські кримінологи за даними BCS вираховують ймовірність ризику стати жертвою злочину (наприклад, квартирна крадіжка – один раз на 40 років, напад з тілесними ушкодженнями – 1 раз на 60 років і т.ін.), визначають різницю у віктимізації різних расових та етнічних груп, чоловіків та жінок, молоді й пенсіонерів. В табл. 3.3 наведені дані, що порівнюють офіційну статистику з результатами соціологічного опитування [20, р.162–172]. Заслуговує досвід британських соціологів щодо методу самозвітів населення. Так, протягом двох десятиліть дослідники Кембриджського інституту кримінології проводили лонгетюдне спостереження в одному з робочих кварталів Лондона. Воно охоплювало 411 чол., з якими вчені почали працювати ще у 1961–1962 рр., коли респондентам було 8–9 років. Самозвіти збиралися за десятьма видами правопорушень. Останній вимір відбувся, коли «хлопці» вже досягли 30-річної позначки [18, р.55].

Таблиця 3.3 Загальна кількість злочинів в Англії та Уельсі за 1995 р.

(дані BCS та офіційної статистики) Види злочинів Кількість Дані полізлочинів ції за BCS Порівнювані злочини Крадіжки (з) автомобілів 4.312.000 23 1.209.000 23 Вандалізм проти приватної власно- 3.415.000 18 461.000 9 сті Крадіжка з проникненням у поме- 1.754.000 9 644.000 13 шкання Тілесні ушкодження 860.000 4 174.000 3 Пограбування/крадіжка приватної 984.000 5 123.000 2 власності Крадіжка велосипедів 660.000 3 183.000 4 Всього 11.986.000 63 2.794.000 55 Злочини, які враховані BCS, але відсутні в офіційній статистиці Інші крадіжки особистого майна з 2.266.000 ххх ххх домогосподарств Напади ххх ххх 2.820.000 15 Інші крадіжки особистого майна ххх ххх 2.075.000 11 Злочини, які враховані офіційною статистикою, але не фігурують у BCS Крадіжка без проникнення ххх ххх 596.000 12 Вандалізм проти корпоративної ххх ххх 453.000 9 власності Крадіжка з магазинів ххх ххх 276.000 5 Шахрайство та підробка грошей ххх ххх 133.000 3 Крадіжка (з) транспортних засобів ххх ххх 736.000 14 Всього 19.147.000 100 5.100.000 100 У країнах Східної Європи розвиток широкомасштабних віктимологічних досліджень було затримано до певного часу через відомі цензурні й політико-ідеологічні обмеження. Політичні зміни в СРСР посприяли початку аналогічних робіт у посткомуністичних країнах. Так, відразу після об’єднання східних і західних земель Німеччини у ФРГ був проведений порівняльний віктимологічний огляд шляхом вибіркового опитування населення. В обох частинах Німеччини соціологи опитали понад 10.000 осіб. Програма дослідження передбачала, окрім традиційних запитань стосовно віктимізації, блоки питань, пов’язані з острахом перед злочинністю, стосовно вживання наркотиків та ставлення до поліції.

Таке «розширення» вельми характерне для подібних робіт і часто практикується соціологами. В опитуванні респонденти пригадували події останніх п’яти років. У підсумку соціологи встановили, що у Східній Німеччині 28,2% опитаних були мінімум один раз за п’ять років жертвами хоча б одного з 11 видів злочинів, у Західній – 32,6%. Цікаво, що кримінологи ФРГ під час віктимологічних оглядів разом з іншими методами використовують телефонне опитування [21].

Проблема латентної злочинності не ігнорувалася й радянськими кримінологами, але вони були не вільні проводити широкомасштабні віктимологічні огляди з оприлюдненням результатів, що є обов’язковою умовою подібних досліджень у світі. У ті часи жваво обговорювалися передусім теоретичні питання: зміст поняття, види латентності. Сформувалися вузький і широкий підхід до поняття латентності. У першому випадку латентна злочинність визначалася як сукупність злочинів, що не були виявлені правоохоронними органами й відповідно не знайшли відображення у кримінальній статистиці [22, с.7]. Розширене трактування виділяє кримінологічне, криміналістичне і процесуальне розуміння латентної злочинності. Згідно з цим підходом, у кримінологічному розумінні латентну злочинність треба сприймати як сукупність злочинів, що не потрапила під час аналізу злочинності у статистичні дані; у криміналістичному плані її треба розглядати як сукупність не розкритих злочинів; у процесуальному аспекті – це незаконні дії, що не потягли за собою юридичних наслідків [23, с.164].

Розширене трактування підтверджує нашу гіпотезу про те, що злочинність за своєю природою вже є латентним явищем, і існують кілька латентних страт, що треба вимірювати, аналізувати окремо, шукаючи у кожному випадку адекватні методичні засоби. Певні підрахунки протягом 70–80 рр. намагався робити А.А. Конєв, використовуючи власні оригінальні методики. В одному випадку він пропонував математичну формулу підрахунку латентних кишенькових крадіжок в регіоні, виходячи з певних припущень (за місяця злочинець може здійснити 20–25 кишенькових крадіжок, 5/6 усіх злодіїв потрапляють на лаву підсудних тощо) [24, с.43]; в іншому – він досліджував кримінальні справи, порівнюючи час, коли відбувся злочин, і момент його реєстрації. Так з’явився термін – «латентний період», він є особливо великим для злочинів економічного характеру [25, с.16]. Пізніше подібні підрахунки були виділені в окремий метод дослідження латентної злочинності, який, можливо, є ноу-хау радянських кримінологів. Принаймні, сучасний російський дослідник Р.М. Акутаєв поділяє усі методи виміру латентної злочинності на два розділи: соціологічні та слідчо-оперативні [26, с.57]. На зламі 70–80 рр. за ініціативою московських і грузинських кримінологів в регіонах Росії та Грузії проведене масове опитування населення, до питань анкети поряд з іншими були включені питання стосовно віктимізації та латентної злочинності. Повні дані щодо методики, інструментарію та отриманих результатів ніколи не оприлюднювалися, хоча в публікаціях кримінологи робили на нього посилання. Коментарі до підсумків опитування мали наступний характер (мовою оригіналу): «В нашем исследовании этой цели служил ряд вопросов: не был ли респондент потерпевшим от какого-либо преступления за последние годы; если был, то сообщил ли он об этом правоохранительным органам; если не сообщил, то по какой причине; если сообщил, то каковы последствия. Оказалось, что часть опрошенных считает себя пострадавшими от различных преступных посягательств» [27, с.20]. І при цьому жодної цифри!


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Поштовхом для дослідження латентної злочинності на Сході Європи стали Міжнародні огляди віктимізації (МОВ) у 1989 та 1992 рр., що охопили 37 країн Центральної та Східної Європи. Опитування методом особистого інтерв’ю проводилися в тому числі у Польщі, Словенії, Естонії, Грузії, Росії. Україні до цього списку потрапити не поталанило. У 1991–1992 рр. в Росії за підтримки міжнародних організацій до проведення віктимологічних оглядів залучився «НИИ МВД России». Вивчалися так звані загальнокримінальні злочини: тілесні ушкодження, погрози або спроби вбивства, сексуальні інциденти, пограбування, розбійні напади, різні види крадіжок, угони автотранспорту. Всього було опитано 2068 респондентів у шести областях Росії. Громадяни повідомили про 1037 кримінальних подій за останні 5 років, коли вони особисто, їх знайомі, близькі, родичі стали жертвами злочинів. За останній рік респонденти не повідомили міліцію про злочинні посягання у 40% випадків вікимізації [28]. Щось подібне відбулося в Росії у 1993–1994 рр., коли російсько-американською неурядовою групою під керівництвом І.Б. Михайловської було здійснене віктимологічне опитування у шести регіонах країни, всього опитано 3000 осіб [29, с.147–149]. З початку 90х рр. віктимологічні огляди проводять кримінологи Санкт-Петербурга.

Центром девіантології Санкт-Петербурзького філіалу Інституту соціології РАН у 1998–1999 рр. було проведене опитування мешканців міста на тему «Населення і міліція у великому місті». Центр спирався на підтримку Фонду Форда й методичні розробки нью-йоркського Вера інституту (Vera Institute of criminal Justice). Програмою дослідження передбачався віктимологічний огляд і вивчення латентності. Всього було опитано близько 2000 петербуржців у 6 районах міста за моделлю стратифікованої серійної вибірки із залученням методу картування. Соціологи з’ясували, що тільки чверть потерпілих від протиправних дій більшменш тяжких складів зверталася до міліції [30]. На початку 2000 р. у Санкт-Петербурзі за аналогічною методикою було проведене повторне опитування [31]. Ці робити вирізняються відповідністю до сучасних стандартів проведення соціологічних опитувань, отже дані можна вважати репрезентативними й достатньо надійними.

Серед українських досліджень можна виділити приклади застосування непрямих (побіжних) методів виміру латентності, що спираються на експертні опитування або математичне моделювання. О.М. Бандурка і А.Ф. Зелінський в монографії «Вандализм» окремий розділ книги присвятили латентності вандалізму [32, с.49–61]. Тут вони описують приклад анкетного опитування практичних працівників органів внутрішніх справ (дві групи чисельністю відповідно 134 і 100 осіб) на тему латентності злочинів відповідного складу. Автори на базі аналізу соціологічної інформації зробили висновок, що латентність злочинів за ст. 78 КК України 1960 р. не менша 90%. Під керівництвом І.М. Даньшина було проведене опитування харківських правоохоронців з обласного й міського управлінь міліції, вчених Національної юридичної академії ім.



Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«ББК 65.278+67.401.0(2Рос)(4Укр) Тетяна КУРІННА Національна академія державного управління при Президентові України ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЛАГОДІЙНОСТІ І МЕЦЕНАТСТВА Аналізується державне регулювання благодійності в Російській Федерації. Визначається, що за цільове використання коштів відповідають донор і благоотримувач, якому необхідно підтвердити право на податкові пільги за кожною трансакцією. Виявляються механізми державного управління благодійністю в РФ. Ключові слова:...»

«Київський університет імені Бориса Грінченка Гуманітарний інститут MANUSCRIPT: MANUSCRIPT КЛАСИЧНА СПАДЩИНА І СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ КАФЕДРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 2015, №1 MANUSCRIPT: MANUSCRIPT: КЛАСИЧНА СПАДЩИНА І СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Заснований у 2015 році Серія: філологія Випуск: 1 Рік: 2015 Головний редактор: Ю. І. Ковбасенко, канд. філол. наук, проф. Редакційна колегія: В. І. Кузьменко, д-р філол. наук, проф. (заст. голов. ред.) О. С. Анненкова, д-р філол....»

«Press. – 1989. – 441 р. Pestka D. Oscar Wilde: Between Aestheticism and Anticipation of Modernism. – Torun, 1999. – 155 p. Raby P. Oscar Wilde. – Cambridge, 1988. – p.111. Zatlin L. Wilde, Beardsley, and the Making of «Salome». – http://www.oscholars.com / TO / Appendix / Library /Zatlin.htm Кизилова В., к.філол. н., доц., докторант Луганський національний університет імені Тараса Шевченка УкраЇнСька літератУрна каЗка іі пол. ХХСт. У СиСтеМі ФантаСтиЧниХ ЖанріВ У статті аналізуються жанрові...»

«Вступ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ВОЛОДИМИР РИЧКА «.И ПРОСВТИ Ю КРЕЩЕНЬЕМ СВЯТЫМ» (ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ) Київ – 2013 Християнізація Київської Русі УДК 23/289(477) Ричка В.М. «.И просвти ю крещеньем святым» (Християнізація Київської Русі). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — 222 с. Праця присвячена осягненню складних і суперечливих процесів християнізації Київської Русі. Виявляються книжні контексти...»

«Асоціація українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів ГРОМАДСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ: КРАЩІ ПРАКТИКИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ХАРКІВ «ПРАВА ЛЮДИНИ» ББК 67.9(4УКР) Г 87 Художник-оформлювач Захаров Б.Є. Загальна редакція Мартиненко О.А. Авторський колектив Блага А.Б., Мартиненко О.А., Османов А.Р. Публікація здійснена за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною...»

«УДК 94(477).1940/1950 І. К. Патриляк, А. В. Коваль Особливості функціонування національного підпілля на Півдні України. На прикладі Миколаївщини (1940-ві–1950-ті рр.) Статтю присвячено діяльності Організації Українських Націоналістів на території Миколаївщини в 1940–1950-ті рр. Досліджено структуру ОУН, розгортання її діяльності на території міста Миколаєва і Миколаївської області, з’ясовано масштаби і напрямки роботи оунівського підпілля, визначено особливості та закономірності боротьби ОУН на...»

«M I H I U і h M U I BO ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ B.0. Колосюк ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ C.Б. Буравченкова І.І. Тюрменко С.І. Береговий Є.Е. Кобилянський Н.М. Левицька М І Н І С Т Е Р С Т В О ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Н а в ч а л ь н о методичний к о м п л е к с до в и в ч е н н я дисципліни для студентів усіх спеціальностей заочної ф о р м и н а в ч а н н я СХВАЛЕНО на засіданні кафедри українознавтсва протокол № 14 від...»

«2 ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИМІР УКРАЇНИ: СЕМІОЗИС, МІФОТВОРЧІСТЬ, ІДЕНТИЧНІСТЬ монографія Київ УДК 159.922.4 + 159.923.2 ББК 88.58 Е 86 Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка. Протокол № 8 від 19.03.2014 р.Рецензенти: Н.Ф. Шевченко – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології Запорізького національного університету; А.М. Грись – кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник...»

«ПРАВО ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ У КОНЦЕПЦІЇ Г. ҐІНСА О. ЛИТВИНОВ кандидат філософських наук, кандидат юридичних наук, доцент, заступник завідувача кафедри філософії права, історії і культурології (Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка) Георгій Костянтинович Ґінс (1887–1971) — один із неординарних мислителів-правознавців, кого повертає для нас наш непростий і нелегкий час, але, втім, більш правдивий та відвертий, ніж переважна частина минулого століття. Імена і твори,...»

«Шкляр, Василь Миколайович. Залишенець. Чорний ворон / В. М. Шкляр. АГПИ (1) Харків : Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2011. 384 с. Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам'яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: Воля України або смерть. Вони не вийшли з лісу навіть тоді,...»

«Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» СМІЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ ЛЕОНІДОВИЧ УДК 342.951:34.03(477) АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНИ 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового...»

«Topical issues of law: theory and practice. №26. 2013 Annotation: The article is devoted to theoretical problems of the definition of the content of legal liability of bodies and officials of local self-government while exercising municipal activity. Key words: legal liability, officials, bodies of local self-government, municipal activity УДК 347.1 Селезень С.В., кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків ІСТОРИЧНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ...»

«Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 25, 2013 1. Бочковський О. Боротьба народів за національне визволення / О. Бочковський. – Подєбради: Вид-во «Обрій», 1932. – 256 с. 2. Бочковський О. Наука про націю та її життя / О. Бочковський. – Ню Йорк: З.Д.А., 1958. – 79 с. 3. Бочковський О. Проблєма національних меншостей / О. Бочковський // Нова Україна: Безпартійний двотижневик громадського, культурного й економічного життя. – Прага, 1922. – Ч. 16–18. – С. 1–6. 4. Гвать...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»