WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 41 ] --

У подальшому ми скорочено будемо називати ці райони та відповідні об’єкти дослідження «місто» і «область». Специфіка «області» полягала в тому, що генеральна сукупність охоплювала доросле населення кількох сіл і селища міського типу Солоницівка. Дослідницькі завдання включали: опис криміногенної ситуації, з’ясування ставлення населення до міліції, аналіз форм взаємодії населення з місцевою міліцією тощо.

Для збору інформації застосовувався метод масового репрезентативного опитування: на кожній території було опитано по 1000 осіб, які добиралися із застосуванням методу випадкової вибірки. На основі складених списків житлових будинків з певним кроком добиралися помешкання, квартири (у місті), а в межах домоволодіння респонденти визначалися за методом Кіша. Застосовувався контроль роботи інтерв’юерів. Операціоналізація поняття «злочинність» мала свою специфіку, бо за умовами дослідження необхідно було зосередитися на «місцевих» злочинах, які знаходяться у компетенції відділків міліції. Наприклад, ми відмовилися від позиції «кишенькові крадіжки», бо вони в абсолютній більшості випадків здійснюються на транспорті, у натовпі і не характеризують ситуацію в мікрорайоні. Всього було виділено 15 злочинних посягань, які можуть мати місце в районах помешкання. За наполяганням британської сторони злочини з автомобілями ми привели до «європейського вигляду», розділили усі делікти на три види: 1) крадіжка автомобіля (мотоцикла), 2) крадіжка з автомобіля або його частин, 3) навмисне пошкодження авто. Новим також було те, що вимірювалися не тільки дійсні факти, але й загрози злочинних посягань. Фрагмент опитувальника, що містить шкали, за якими здійснювалося вимірювання, наведено на рис.

3.3. В разі, якщо мало місце фактичне злочинне посягання, а особа не повідомила органи правопорядку, респондентові пропонувалося відповісти на додаткове запитання про причини незвернення. Цей показник вимірювався за номінальною шкалою з 14 позицій. Негативним було те, що опитування здійснювалося влітку, а інтерв’юери збирали інформацію стосовно останніх 12 місяців, а не за календарний рік.

8. Кража из автомобиля или отдельных частей автомобиля Случалось ли это с Вами Заявляли ли Вы в милицию Нет Да Сколько раз Нет Да Сколько раз Была ли реальная угроза этого Заявляли ли Вы в милицию Нет Да Сколько раз Нет Да Сколько раз

–  –  –

Аналіз підсумків чергового віктимологічного огляду дає право зробити наступні висновки: обрана методика дозволяє отримувати більшменш сталі данні, в різних дослідженнях фігурують за однаковими показниками однопорядкові числові величини. Буквальне порівняння не виправдане, бо кожного разу змінювалася генеральна сукупність. Можна припустити, що був досягнутий задовільний рівень валідності, точності, надійності виміру. Хоча й не усі методичні проблеми розв’язані остаточно. Наприклад, як фіксувати найбільш масові правопорушення, такі як обман у торгівлі або крадіжки врожаю з власної ділянки? Тут багато в чому підсумок залежить від самого інтерв’юера та попередньої інструкції.

Тепер спробуймо порівняти наші дані з офіційною статистикою. В Харківському регіоні щорічно офіційно реєструється близько 13.000 крадіжок індивідуальної власності. Якщо підсумувати тільки п’ять позицій, за якими проводилося опитування (крадіжки автотранспорту, хатні крадіжки, кишенькові, із дачного будиночка, інші крадіжки), то вже виходить понад 785 тис. випадків. Це означає, що пересічно лише 1 з 59 випадків потрапляє до офіційної статистики. Таке співвідношення може здатися, на перший погляд, невірогідним, занадто завищеним показником загальної латентності. Наприклад, у Великій Британії (див. табл.

3.3) співвідношення між даними поліції й соціологічного опитування приблизно відповідає пропорції 1 : 4. Всупереч такому показнику А.

Конєв (Росія), як вже було зазначено вище, стверджує: крадіжки приватної власності мають коефіцієнт латентності 151,7. Якщо ми до наших розрахунків додамо кількість деліктів, пов’язаних з крадіжками врожаю та свійських тварин, а також спроби угону автотранспорту, то якраз і вийдемо на порядок латентності (125,0), який вказує А.Конєв. Отже з російськими даними наші показники узгоджуються. І це не випадково, бо системи правоохоронних органів, кримінальної статистики у нас мають єдине міцне коріння, яке не піддається реформуванню, незважаючи на зміну зовнішніх атрибутів та галасливі декларації політиків. У Великій Британії зовсім інша ситуація. В цій країні на 100.000 населення реструється злочинів удесятеро більше за показник України. На наш погляд, це є побіжним показником розмірів фільтрації заяв і приховування кримінальних фактів саме у нас. Система реєстрації злочинів у Британії

– максимально наближена до реального стану речей, а в Україні – навпаки. Якщо наш високий коефіцієнт латентності поділити на 10, то отримаємо показник, що вже наближається до європейських стандартів.

Зазначимо, повний коефіцієнт латентності, який ми визначили через співставлення даних соціологічного опитування з показниками офіційної статистики, є добуток трьох множників:

Кл = Кпл х Кв х Кшл, де Кпл – коефіцієнт природної або віктимної латентності;

Кв – коефіцієнт верифікації, тобто показник зменшення рівня злочинності через об’єктивну перевірку фактів;

Кшл – коефіцієнт штучної латентності, яку саме створюють правоохоронні органи.

За нашими даними, в разі майнових ненасильницьких злочинних посягань пересічно приблизно в одному з п’яти випадків потерпілі звертаються до правоохоронних органів. Усе понад цей показник припадає на два останні коефіцієнти, головним чином, злочинність «зникає» через штучну латентність. Треба зазначити одну особливість нашої правової системи: вона завжди була зорієнтована на захист державної власності та інтересів держави. Приватні інтереси були на останньому місці. І взагалі, кримінальна статистика у нас ніколи не ставила за мету об’єктивно відображати дійсність.

Знову методологія: апостеріорі Рано чи пізно соціолог-емпірик замислюється над питаннями: а що саме я вимірюю? Чи це те саме, що малося на увазі? Чи можна довіряти самому собі?

Такі сумніви є природними для дослідника. Тема латентності дає підстави для подібних запитань. Почнемо з так званого «парадоксу латентності», суть якого, за висновком Ю.Д. Блувштейна і А.В. Добриніна, полягає в тому, що з точки зору юридичної догматики незареєстрована злочинність – нонсенс, бо злочинною дія стає тільки у кримінально-процесуальному порядку [41, с.100]. Чи можна говорити про факт злочину, а тим більше порівнювати його з фактом кримінальної статистики, якщо сама подія об’єктивно не встановлена, факт не дослідив юрист, не визначено склад злочину тощо? Чи коректно некритично сприймати інформацію респондентів, а тим більше осіб з невисоким рівнем освіти? Подібні опитування проводяться не з працівниками адвокатської контори і не серед студентів юридичного факультету. Вибірка повинна репрезентативно відобразити усі верстви, групи, прошарки суспільства. До речі, такого майже ніколи й не буває. Принаймні, представники так званого соціального дна (волоцюги, алкоголіки, наркомани), а також різні маргінальні прошарки (біженці, нелегали тощо) потрапляють у вибіркові сукупності дуже рідко, а саме в їхньому середовищі соціолог інтуїтивно передбачає надвисокі рівні віктимності й латентності. Так само важко достукатися у двері «палаців», де мешкають сім’ї з вищого класу. Отже, юрист-догматик має усі підстави критикувати соціологічні дослідження, а справа соціолога доводити обґрунтованість своїх даних та висновків. Головне для соціолога створити такі умови, щоб виключити системні помилки. Не є трагедією, якщо певна кількість респондентів повідомить про факти, яких або не було зовсім, або вони будуть хибно потрактовані, бо інша частина респондентів має ту ж саму ймовірність припуститися протилежних помилок. Отже, загальний результат залишиться незмінним, наближеним до істини; саме на цьому «золотому правилі» й ґрунтуються усі масові опитування, статистичний метод взагалі. Наш досвід свідчить, що під час підготовки й проведення польового дослідження варто додержуватися трьох принципів: а) намагатися активізувати пам’ять респондента, б) застосовувати ті чи інші методики верифікації саме під час опитування, в) проводити опитування силами спеціально підготовлених інтерв’юерів, які здатні зорієнтуватися й допомогти в елементарній юридично-соціологічній кваліфікації фактів. Останнє непогано дається курсантам-соціологам Національного університету внутрішніх справ, які паралельно отримують дві освіти: соціологічну й юридичну, отже мають не тільки елементарні навички «роботи у полі», але знайомі із Кримінальним Кодексом України, з основами науки кримінального права.

Для того, щоб краще собі уявити предмет виміру, застосуємо модель інформаційно-соціальної піраміди та розглянемо основні латентні страти. Спочатку уявімо процес утворення віктимної латентності так би мовити у діахронічному аспекті. Послідовність подій, які породжують латентну злочинність, відображена у вигляді дихотомічної схеми на рис.

3.4.

Суть схеми полягає в тому, що на кожному з восьми послідовних етапів є альтернатива: праворуч подано «антилатентні щаблі», що ведуть до належної реєстрації і створюють прозорість криміногенної ситуації; ліворуч – «латентні відгалуження», втрати інформації про злочинність, засоби блокування об’єктивних відомостей. Альтернативи у житті означають певну боротьбу мотивів, іноді важкий і небезпечний вибір, до якого вдаються агенти кримінально-правового поля. Схема «читається» наступним чином.

Уся маса деліктів (гіпотетична сума правопорушень)

Рис. 3.4. Процес утворення віктимної латентності За основу ми приймаємо уявну кількість правопорушень, злочинів, які відбулися на визначеній території, в адміністративній одиниці або в країні в цілому за певний проміжок часу. При цьому будемо додержуватися не догматико-юридичної, а соціологічної гіпотези, згідно з якою злочини відбуваються незалежно від того, чи дано їм належну юридичну кваліфікацію, чи ні. Процеси визнання, кваліфікації, процесуального оформлення, розслідування, прийняття судового вироку є наступними фазами. Але якщо ми будемо заперечувати існування первинного «злочинного бульйону», то тоді виникне логічне протиріччя. А звідки саме беруться злочини? Може з голови прокурора або слідчого? Ні, вони існують латентно ще до того, як до справи беруться правоохоронці та юристи. Отже перший щабель сходів, які нами змальовані, повністю належить латентним злочинам, частина з яких у наступному має шанс бути зареєстрованими і розслідуваними.

На другому рівні, за нашою схемою, маса деліктів поділяється на дві категорії: 1) злочини, де фігурує реальна жертва, вони мають реальні шанси бути заявленими і таким чином «вийти з темряви», 2) «злочини без жертви», економічні злочини, які зазвичай розслідуються і стають відомими за ініціативою правоохоронних органів (якщо така ініціатива не проявляється, вони назавжди можуть бути заховані від обліку).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Наступний, 3-й рівень, пов’язаний із когнітивними можливостями суб’єктів – жертв злочинних посягань. Певні категорії подій можуть не усвідомлюватися як злочини через невпевненість особи у самому факті посягання або через незнайомство із законодавством, або внаслідок низького освітнього рівня, під впливом специфічних традицій даної місцевості тощо. Це створює специфічний вид латентності, яку кримінологи визначають як «прикордонну» [42, с.31]. Далі настає черга свідомих виборів та маніпуляцій даними й інформацією. Усвідомлені громадянами делікти можуть мотивувати жертв на різні дії. Один з виборів – звернення до правоохоронців. Частка заявлених злочинів, як ми вже це довели на прикладі емпіричних досліджень, має значний діапазон коливань в залежності від виду злочинного посягання. Не будемо тут зупинятися на причинах, чому люди часто не поспішають звертатися до правоохоронних органів (про це мова піде нижче), але зазначимо, що цей «поверх» (на схемі – 4-й рівень) є основним об’єктом віктимологічних оглядів.

За ним наступає череда так званої «штучної» латентності, яку власне створюють правоохоронні органи. Р.М. Акутаєв пише про «ефект фільтра на стадії первинної реєстрації заяв та повідомлень» [43]. Нам здається, що цю метафору можна розповсюдити і на подальші щаблі «сходів латентності». Вже на першому «дотику» з правоохоронною системою можуть виникнути «сили спротиву». Так воно і є на практиці. За правилами кожне повідомлення (не тільки письмове) повинно реєструватися й перевірятися. В житті усе інакше. Якщо мешканець зустрів на вулиці дільничного інспектора і зробив усне повідомлення, то немає жодної гарантії того, що подія потрапить у зведення подій. Жертву можуть умовити у райвідділі не робити письмову заяву з посиланням на невелику шкоду, безперспективність таких дій, велику мороку й втрати часу для заявника тощо. Така доля, напевне, чекає більшість автомобілістів, яким заманеться скаржитися на крадіжку з автомобіля або його зовнішнє пошкодження. Саме удавана малозначність події є добрим приводом, щоб відфільтрувати подію на наступному рівні, коли проходить оперативна перевірка повідомлення. Кожного року в Україні під час прокурорських перевірок близько 15.000 постанов стосовно відмови в порушенні кримінальної справи скасовуються з одночасним порушенням кримінальних справ. Можливості для фальшування справ і фільтрування фактів є на всіх ділянках кримінального процесу, включно до вироку суду. Існує ціла низка «професійних» прийомів, за допомогою яких правоохоронці «підправляють» державну статистику. В.С. Зеленецький дає опис восьми методів укриття заяв, повідомлень та інших джерел інформації про злочини [44, с.15].

Тепер подамо картину латентності трохи в іншому ракурсі, у синхронному зрізі. Можна змалювати піраміду з шістьма стратами (рис. 3.5).

Кожна з латентних страт є самостійним предметом для дослідження, який потребує специфічних методичних засобів. Віктимологічний огляд має ту перевагу, що відразу задає основні параметри піраміди. Респонденти повідомляють про основну масу деліктів, тобто відповідні підрахунки дають суму показників страт з 1 по 5 (загальна кількість деліктів, яка нами наводилася окремими стовпцями у вищенаведених таблицях за результатами опитувань). Частка від ділення цієї сукупності на «заявлені злочини» (страти 1–4) дає коефіцієнт «природної» або «віктимної»

латентності. Щодо «штучної» латентності, то масові опитування тут ні до чого. Як свідчить наш досвід, позитивного результату з вивчення масштабів та механізму утворення «штучної» латентності можна досягти через якісні методи, шляхом застосуванням інтерв’ю з працівниками правоохоронних органів за умов високої конфіденційності та анонімності розмови. Оскільки мова йде про масові статистичні процеси, то можна припустити, що існують досить стабільні співвідношення між латентними стратами і загалом – рівнями вказаної піраміди.

–  –  –

6. Прикордонні ситуації, неусвідомлені делікти, «злочини без жертв»

Рис. 3.5. Піраміда латентної злочинності.

Свого часу подібне припущення робив ще А. Кетлє. Він писав, що не можна знати усі злочини і треба себе обмежити тими злочинами, які відомі судовим місцям (можливо, якби засновник соціології злочинності знав про масові опитування, він змінив свою думку на іншу). Але цікаво, що Кетлє припускав постійне співвідношення поміж: 1) усіма злочинами, 2) злочинами, які «здійснені й відкриті», 3) злочинами, які «здійснені, відкриті й переслідуються в судовому порядку».



Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Факультет міжнародних відносин Кафедра країнознавства і міжнародних відносин Громадський навчально-науковий центр суспільної географії АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРАЇНОЗНАВЧОЇ НАУКИ Матеріали І Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (м. Луцьк, 9–10 жовтня 2014 р.) Луцьк Вежа-Друк УДК 911.3:33:908(062.5) ББК 26.890я43 А 4316 Рекомендовано до друку вченою радою Східноєвропейського...»

«71 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В.Л. Сібрук (Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна) К.А. Кришкевич (Інститут економіки і менеджменту Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна) АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАКОМПАНІЇ LUFTHANSA У статті проведено аналіз впливу маркетингової діяльності авіакомпанії Lufthansa, виявлено сильні та слабкі сторони, запропоновано конкретні рекомендації щодо покращення її збутової діяльності. Також складено...»

«Напередодні незалежності України: до 25-ї річниці з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України Чверть століття тому, 16 липня 1990 р., Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Цим самим було зроблено вирішальний крок на шляху до незалежності нашої країни. Напередодні, починаючи з 11 березня 1990 р., на вулицях Києва, Чернігова та інших українських міст Українська Міжпартійна Асамблея, рухівці вже вели реєстрацію громадян Української...»

«Кузьо Ірина аспірант кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету ДИТИНСТВО В РАДЯНСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ 30–60-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ У статті на основі аналізу дитячого кінематографу 30–60-х років ХХ століття розкриваються особливості дитинства в Радянському Союзі, місце дітей у суспільстві, значення сім’ї та школи у їхньому вихованні. Подано радянські дитячі кінофільми, які об’єднані в певні групи за хронологічним принципом. Ключові слова: дитинство, дитячий кінематограф,...»

«219 Семиченко В. Проблема педагогічного оцінювання / В. Семиченко, В. Заслужнюк // Рідна школа. – 15. 2001. – № 7. – С. 3-9. Хридина Н.Н. Современные методы педагогических исследований / Н.Н. Хридина // 16. Профессиональное образование. – 2002. №9. – С.42-47. Якунин В.А. Педагогическая психология / В.А. Якунин. – СПб.: Питер, 1998. – 638 с. 17. УДК 37. 018. 1 : 316. 356.2 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА МОЛОДОЇ СІМ’Ї Штефан Л.А., професор Харківський національний педагогічний університет ім....»

«Адміністративне право та адміністративна діяльність місце поодинокі його випадки. Також слід підкреслити, що було відсутнє позбавлення батьківських прав, винятком був лише той випадок, коли батьки виховували дітей в іншій вірі.Список використаної літератури: 1. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М., 2001.2. Иванова А.Н. Уголовная ответственность за незаконный оборот драгоценных металлов и камней: Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.08. – М., 2000....»

«М. Сагер. / Жід Андре – К.: Юніверс, 2005. 392 с. 5. Історія зарубіжної літератури ХХ ст.: Навч. посіб. / В.І. Кузьменко та ін. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 496 с. (Серія «Альма-матер»). 6. Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства / Н. Х. Копистянська. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с. 7. Криворучко С.К. Еволюція особистості у творчості Андре Жіда / С.К. Криворучко. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 188 с.8. Токарев Л.Н. Быть как можно более человечным. / Жид Андре....»

«ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ 63 УДК 32.027.21 Н.П. Пашина, доцент, канд. істор. наук Луганський національний аграрний університет городок ЛНАУ, м. Луганськ, Україна, 91008 E-mail: npash@mail.ru МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: СИСТЕМНО-ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ За допомогою системно-факторного методу досліджується формування та розвиток політичної ідентичності українських громадян в умовах суспільної трансформації. Ключові слова: політична ідентичність, політична...»

«ISSN 2075-146X. Витоки педагогічної майстерності. 2013. Випуск 11 Гомеля Н. Институт педагогического образования и образования взрослых НАПН Украины, Киев ПСИХОЛОГО­ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТНЫХ КАЧЕСТВ БУДУЩИХ ПЕДАГО­ ГОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ ГУМАНИСТИЧЕСКИХ ИДЕЙ А.С. МАКАРЕНКО В статье отражены психолого-педагогические условия развития личностных качеств будущих педагогов профессионального обучения. Акцентируется внимание на личностно-ориентированом...»

«ббббббббббб Посібник з лозоплетіння Розробив,зібрав і упорядкував ГЛУШАК Д.Д.. Посібник з лозоплетіння Розробив, зібрав і упорядкував: ГЛУШАК Д.Д. Зміст. Вступ. с.4 І.Короткі історичні відомості з розвитку лозоплетіння с.4 ІІ.Декоративні та технологічні особливості плетіння з лози с.7 ІІІ.Заготівля і підготовка лози до плетіння c.7 ІV.Спеціальні інструменти та пристрої для плетіння з лози. с.16 V.Техніки лозоплетіння с.26 VI.Виготовлення шаблонів та елементів плетеного виробу с.76...»

«СОЦІОЛОГІЯ УДК 316.334.22 О.І. Швирков, канд. філос. наук Сумський державний університет А.М. Костенко ЖІНКА І СУЧАСНИЙ БІЗНЕС У статті розглянуто принципово нові можливості, які відкривають сучасні технології, зокрема Інтернет, перед жінками, бажаючими започаткувати власний бізнес. Розглянуто, як саме може змінитися бізнес, правила його ведення, якщо в ньому утвориться достатньо великий сегмент, контрольований жінками. Ключові слова: бізнес, жінка, гендер, постіндустріальне суспільство,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ ОВРАМЕЦЬ Михайло Анатолійович УДК 327+341.1:061.1ЄС ЧИННИКИ ІММІГРАЦІЇ В ПОЛІТИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. (КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ ВИМІРИ) Спеціальність 23.00.04 політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Миколаїв – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в відділі...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО 5. Коротков С. А. История современной музыки. Курс лекций / С. А. Коротков. – Киев : Продюсерский центр «LAV-studio», ТОО ЦУИ «КИЙ», 1996. – 291 с.6. Манилов В. Техника джазового аккомпанемента на шестиструнной гитаре : [уч. пособие; изд. допол.] / В. Манилов, В. Молотков. – К. : Музична Україна, 1984. – 124 с.7. Молотков В. Джазовая импровизация на шестиструнной гитаре : [уч. пособие] / В. Молотков. – К. : Музична Україна, 1983. – 112 с. 8. Овчаров И. В. Импровизация в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»