WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 43 | 44 || 46 | 47 |   ...   | 52 |

«І.П. Рущенко СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Видавництво Національного університету внутрішніх справ Харків 2001 ББК 88.4я73 Рекомендовано до видання Р88 вченою радою Національного ...»

-- [ Страница 45 ] --

[19,с.72]. Нам здається, що усе наведене у книзі Гесена прямо вплинуло на архетипічну складову громадської думки. Занурена у підсвідомість «любов» до поліції ставала мотивом ірраціональних дій під час народних бунтів та революцій. Для поліції вони нерідко закінчувалися трагічно. Відома пригода з цього ряду трапилася у Харкові 1872 р. 17 квітня поліція намагалася затримати кількох найманих робітників, які у пасхальні дні напідпитку зчинили бійку. До поліції перед тим звернувся наймач-підрядник артілі, щоб влада припинила свавілля. Але як тільки до перебігу подій втрутилися городові, усі артільники об’єдналися і зажадали відбити своїх. До них залучилися й сторонні особи з «низів». Було викликано пожежну команду, яка не поліпшила становища. Один з пожежних сокирою в натовпі випадково смертельно травмував якогось солдата, що зіграло роль детонатора: юрба почала бити городових і пожежних, а потім пішла на штурм поліцейського відділку. І це є вельми цікавою деталлю – громили не пожежну вежу, а саме поліцейську установу, бо збудження у натовпі розв’язало підсвідомість, а вона мала свої приховані дороговкази для люті й руйнівної енергії. Цікаво, що влада відразу дуже серйозно поставилася до інциденту: в поліцейський відділок прибули генерал-губернатор, прокурор судової палати і багато чиновників. Але їх умовляння не дали результату, і представники законної влади були змушені тікати від розлюченого натовпу через двір, забори та огороди… Бунт розтягся на три доби. Війська поранили і вбили кількох осіб, їх тіла урочисто носили містом. Архієпископ Нектарій намагався залучити бунтівників до молебна, але з’явилися революціонери і розгорнули червоний прапор. Події поширилися на центральну частину Харкова. Наступного дня на Миколаївському майдані (тепер пл. Конституції) юрба вщент розгромила будинок міської поліції. Ось як описував становище поліції свідок (мовою оригіналу): «В форме полицейського чиновника, городового – не представлялось возможности выйти на улицу, не рискуя быть избитым или убитым» [20, с.65].

Ми пересвідчилися, що корупція, непрофесіоналізм, небажання захистити просту людину і, отже, служити правді й справедливості, як і велика непопулярність у народі, – усе це вже було ще в позаминулому столітті. Комуністи намагалися створити на місці старої інституції, яку вони й на дух не переносили, щось нове – озброєні загони населення, пролетаріату (міліція), які б були органічною частиною нового суспільства. Але усі утопії швидко збанкрутували і були відкинуті (залишилася надовго тільки назва «міліція», запозичена Енгельсом із практики середньовічної Англії). Натомість нова держава змушена була створити професійну поліцію, яка за функціями, суттю, зовнішніми атрибутами нагадувала свою попередницю. Їх поєднувало головне – місце у репресивній структурі тоталітарної держави. До речі, місце ніколи не було високим. Як і в дореволюційні часи, кращі професіонали, фахові юристи долучалися до служби безпеки, служили в прокуратурі, судах, а залишки – наповнювали міліцію. Для кадрового поповнення радянської міліції типовими були дві фігури – сільський хлопець, що повернувся з армії і шукав собі заробіток і житло у місті; та комсомольський або дрібний партійний функціонер, який переходив з адмінорганів на керівну посаду до міліції. Головний недолік такого типу поліції – повна залежність від політичного керівництва (а не від закону), «вищестоящих» органів правопорядку, відсутність власної ініціативи, брак почуття і відповідальності. Органи міліції розглядалися партійним керівництвом (як і раніше поліція імперськими сановниками) у ролі на кшталт сторожових собак, яким можна дати команду «фас», і вони «візьмуть» означену жертву.

Населення так і сприймало роботу поліції (міліції). І годі шукати витоків любові до міліції.

Чи змінилася радикально ситуація в наші дні? Демократизація держави, звісно, відбилася на ролі міліції, її функціях, але ці події радше відбулися поки що лише на макрорівні. Стиль і методи роботи, свідомість, правова і загальна культура особового складу не зазнали суттєвих перемін у кращій бік. Навпаки, в 90-ті рр. діяли різні негативні фактори, пов’язані із соціально-економічною кризою, впровадженням ринкових стосунків, погіршенням матеріального забезпечення і послабленням внутрішньої дисципліни, що не сприяли піднесенню авторитету міліції.

Серйозна реформа органів внутрішніх справ поки що не відбулася. Найбільш позитивним є те, що проблема стосунків міліції з населенням стала предметом дискусії, досліджень і поступово викристалізовується рішучість політиків, керівництва МВС до змін. Звичайно, теза «Міліція і громадяни – партнери» може залишитися красивим гаслом, а може бути відправною точкою для поступу.

Рівень латентності злочинних посягань одночасно є індикатором, по-перше, ставлення населення до поліції, по-друге, тих принципів, на яких засновано її діяльність. У нас прийнято з гордістю відзначати, що в Україні низький рівень злочинності у розрахунку на 10 тис. населення і водночас високий рівень розкриття злочинів: 2000 р. ці показники склали відповідно 110,9 та 74% [21, с.4]. На наш погляд, саме такі надзвичайно екстремальні показники і є індикаторами того, що реформа правоохоронної системи не відбулася.

Як можна тлумачити зазначені числа? Невже у нас у 8–10 разів криміногенна ситуація спокійніша порівняно з Великою Британією, Швецією, Данією, Німеччиною, Фінляндією, Канадою та іншими розвиненими країнами? Щось не схоже. На нашу думку, краще прогулятися без охорони нічним Берліном, Осло, Лондоном, ніж Києвом, Харковом, Одесою. Про що свідчить низький коефіцієнт злочинності? Перше, населення не повідомляє про основну масу злочинів, і наші віктимологічні огляди це засвідчили. Друге, заяви, звернення громадян фільтруються, існує штучна латентність на догоду старим принципам оцінки діяльності органів внутрішніх справ і, перш за усе, особисто керівників правоохоронних структур. Третє, статистичні дані є об’єктом маніпуляції.

Кожний начальник райвідділу має цілий арсенал засобів як «вивести»

цифру, щоб не вирватися значно уперед (можуть бути спеціальні перевірки) і не відстати безнадійно (догана і в перспективі звільнення з посади). Якщо основна маса злочинів не зареєстрована, можна мати і надвисоку цифру розкриття. До речі, ніде у розвинутих країнах таких показників (70–80%) немає. Якби ми змінили підхід до реєстрації злочинів, показник розкриття, на нашу думку, зменшився б пересічно до 15 відсотків.

Чому саме існує «природна» латентність, тобто потерпілі не звертаються до міліції? В табл. 3.21 наведено дані опитування 1999 р. Його програма передбачала спеціальне запитання стосовно мотивів незвернення до міліції для тих, хто зазнав того чи іншого злочинного посягання, але не повідомив правоохоронні органи.

Таким чином, основну провинну за «природну» латентність громадяни покладають на правоохоронні органи. Ми не будемо категоричними у засудженні правоохоронних органів, бо взаємодія населення і міліції є обопільною проблемою. Можна поскаржитися й на пересічного українського громадянина, який на відміну від німця не поспішає повідомити органи правопорядку про порушення закону.

Таблиця 3.21 Мотиви, за якими потерпілі не звернулися до органів правопорядку Мотиви % Небажання марнувати час через бюрократичну тяганину 40,7 Недовіра до міліції (прокуратури, СБУ), відсутня користь від звер- 31,3 нення Невелика шкода 24,3 Не було під рукою засобів зв’язку 5,1 Порада близьких людей 4,6 Відчуття й власної провини 3,1 Винний відшкодував збитки 2,9 Боязнь помсти злочинця 2,9 Інші причини 16,3 А от «штучна» латентність – це ганебний пережиток минулого, який по суті принижує правоохоронців, робить з них завинилих школярів або навіть злочинців.

Що відбудеться у країні, якщо зареєструвати усі злочини? Чи збільшиться від цього фізична кількість хуліганів на вулицях, крадіжок, чисельність кубел наркоманів або вбивств? Звичайно, ні. Є думка, що у такому випадку діяльність міліції буде паралізовано валом карних справ. Але й це не так. Існують різні варіанти реагування на злочинність. Найбільш поширені, масові злочинні прояві, такі як крадіжки з авто, вуличне хуліганство, обман покупців, хатні крадіжки, можливо, потребують не розслідування у кожному випадку і відкриття формальної карної справи із паперовою тяганиною, а цілеспрямованої профілактичної роботи, моніторингового контролю, відпрацюванню не фактів, а напрямків, злочинних угрупувань, молодіжних зграй, які діють в районах. У цьому випадку вал інформації є важливим орієнтиром для розробки тактики боротьби зі злочинністю, визначення пріоритетів, оперативного реагування тощо. Неупереджена інформація ще ніколи не шкодила, а допомагала тим, хто чесно й професійно займається своєю справою. От яку роль статистичним даним відводить начальник судовослідчого управління Парижу: 1) оперативно зібрана інформація зменшує термін реакції поліції й сприяє доцільній її адаптації по географічних (територіальних) секторах; 2) статистика дає достовірну інформацію стосовно структури злочинності, яка часто-густо не збігається із суб’єктивними оцінками; 3) статистика є важливим елементом управління фінансовими ресурсами та особовим складом для найбільш ефективного використання [22, с.48]. Якщо реформа органів внутрішніх справ не торкнеться порядку реєстрації злочинів, то це і на далі залишиться вразливою стороною діяльності міліції. І тут ми бачимо не тільки утилітарні, але й моральні аспекти. Правоохоронці взагалі не повинні ніколи брехати. Службові вимоги, інструкції, уся практика діяльності ОВС мусять відштовхуватися від цього простого й природного імперативу тих, хто захищає право, і не виходити з моралі королівства кривих дзеркал.

Незважаючи на критичне ставлення до міліції, населення її потребує, і більшість респондентів добре розуміють важливість справи охорони правопорядку. Більше того, значна частина опитаних психологічно готова сприяти цій справі і роботі органів правопорядку. У досліджені 2000 р. (2000 респондентів) низка запитань торкалася проблеми взаємодії міліції й населення у справі підтримки громадського порядку та протидії злочинності. На запитання «Чи вважаєте Ви за потрібне для забезпечення громадського порядку налагодити більш тісну взаємодію мешканців району з місцевими органами міліції?» ми отримали наступний розподіл відповідей респондентів: «так» – 39,5%; «скоріше так, ніж ні»

– 21,0%; «не маю власної думки» – 21,6%; «скоріше ні, ніж так» – 6,7%;

«ні» – 11,2%. Тобто, терези громадської думки схиляються до співпраці з міліцією. Але відповіді на наступне запитання примушують замислитися над причинами відсутності ефективного зв’язку. Питання формулювалося наступним чином: «Хотіли би Ви частіше зустрічатися з дільничним інспектором, підтримувати з ним зв’язок?» Розподіл відповідей наступний: «так» – 13,8%; «скоріше так, ніж ні» – 12,5%; «не маю власної думки» – 7,6%; «скоріше ні, ніж так» – 13,8%; «ні» – 42,3%. Остання цифра вельми красномовна, вона пов’язана не з абстрактною ситуацією, а з конкретними особами. Виявляється, люди не хочуть мати з ними справу. Це підкреслює, як важливо в умовах сьогодення долучати до служби в міліції осіб, що вміють спілкуватися з населенням, здатні вести діалог, навіть подобатися оточенню. Опитування з’ясувало: у подальшому готові безумовно надавати допомогу міліції 30,4% населення, за певних умов – 44,1%, ні за яких умов – 25,5%. Абсолютна більшість тих, хто обумовлює свою допомогу якимись обставинами, не вимагає грошей. Люди хочуть зрозуміти, що вони роблять потрібну справу, що взаємодія з міліцією буде добре організована і вимагають певної уваги до себе (третина респондентів з цієї групи умовою висувають вимогу, щоб «до них звернулися»). Взагалі, це дуже добрі стартові умови для того, аби відкрити нову сторінку в історії української міліції і крок за кроком перетворювати її на громадянську інституцію, що тісно пов’язана із законослухняною частиною населення, спирається на неї.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Напрямки можливої співпраці можна окреслити також спираючись на громадську думку. У табл. 3.22 вміщено відповіді на запитання стосовно першочергових напрямків діяльності місцевої міліції.

Усі ці напрямки «технологічно» є такими, що можуть забезпечуватися з ефективною участю населення. Саме і сьогодні відбуваються певні контакти міліції з населенням і вона користується допомогою мешканців, але основні резерви у цій галузі ще не задіяні. В табл. 3.23 наведені дані опитування з тематики фактів взаємодії населення з міліцією відповідно за останній рік і протягом життя.

Таблиця 3.22 Громадська думка стосовно пріоритету напрямків діяльності міліції Пози- Напрямки діяльності міліції % ції Охорона помешкань і майна громадян 1,2 51,2 Гарантування безпеки на вулицях, у громадських місцях 49,6 Робота з неповнолітніми, молоддю 3 32,3 Охорона спокою, тиші в районі та багатоквартирних домах 4,5 17,3 Ліквідація кубел 14,2 Екологічний контроль 6,7,8 6,5 Контроль за рухом, паркуванням транспортних засобів 5,9 Залагодження сварок між сусідами 5,5 Не мають власної думки, інше 9 9,0 Таблиця 3.

23 Взаємодія населення з місцевими органами міліції Факти взаємодії За Протягом останній життя рік Давали свідчення, відігравали роль понятих 6,9% 21,6% Брали участь у ДНД, комсомольських оперотря- 1,2% 18,0% дах і подібних формуваннях Робили заяву про злочин, який готується 0,9% 1,9% Робили заяву про правопорушення, порушення 3,7% 9,3% громадського порядку Повідомляли про підозрілих осіб або тих, хто у 1,0% 1,8% розшуку Співробітничали з міліцією в інших формах 4,4% 13,2% Загальна частка тих, хто так чи інакше за рік співпрацював з органами міліції, є невеликою – біля дев’яти відсотків. І тут, безумовно, домінують пасивні форми. Ось чому на тлі переважаючої позитивної думки населення про можливість співпраці з міліцією це виступає як невикористаний резерв, напрямок роботи, що не знайшов адекватного втілення, але має гарні перспективи з точки зору вирішення нагальних проблем протидії злочинності й забезпечення громадського порядку.

ПІСЛЯМОВА У цій монографії ми свідомо уникаємо робити остаточні висновки окрім тих, які вже було зроблено принагідно у відповідних місцях книги. Книга має до певної міри апологетичний характер, тому першим і, можливо, найбільш суттєвим підсумком дослідження є ствердження реальності й перспективності розгляду злочинності в межах автономної соціологічної дисципліни. На початку роботи над книгою ми мали загальну концепцію стосовно випадковості й недоречності тієї обставини, що тема злочинності випала з поля зору вітчизняної соціології. Звідси з необхідністю слідував намір змінити ситуацію. Спочатку ця інтенція була радше інтуїцією. Вона втілилася у наукознавчу гіпотезу про наявність певної ніші для соціології злочинності як відгалуження загальної соціології. Вже побіжний огляд літератури з питань дослідження проблеми злочинності показав, що відшукати «не зайняту» нішу не є простим завданням: юристи, кримінологи, біологи, медики, психологи, педагоги доклали зусиль до того, аби назовні здавалося, що «білих плям»

уже в дійсності просто не існує. Але більш докладна історична розвідка, критичний реєстр здобутків вітчизняних кримінологів впевнили у зворотному: соціолог має добрі шанси для реалізації своїх фахових потенцій і від цього інтереси інших сторін потерпати не будуть. Ми сподіваємося, що матеріал та висновки першого розділу книги є позитивною відповіддю на гіпотезу про доцільність існування соціології злочинності.



Pages:     | 1 |   ...   | 43 | 44 || 46 | 47 |   ...   | 52 |
Похожие работы:

«1 НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА ПАЛАЖЕНКО ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ УДК 781.2:373 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРИ НА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ....»

«КООРДИНАЦІЙНА РАДА КРАЇН СНД І БАЛТІЇ З ПИТАНЬ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО РЕЛІГІЄЗНАВСТВА УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ ЦЕНТР РЕЛІГІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І СВОБОДИ МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПРАВА І РЕЛІГІЄЗНАВСТВА УНІВЕРСИТЕТ імені БРИГАМА ЯНГА ВІДДІЛЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВРОДИ НАН УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВОБОДИ РЕЛІГІЙНА СВОБОДА Збірник наукових статей з теми «СВОБОДА РЕЛІГІЇ І МІЖРЕЛІГІЙНИЙ ДІАЛОГ: ГЛОБАЛЬНІ ВИМІРИ Й ЛОКАЛЬНІ ВИЯВИ» Науковий щорічник...»

«Політологія ГЛОБАЛИЗАЦИЯ КАК ИСТОЧНИК КОНФЛИКТОВ Маркозова Е. А. Рассмотрены сущность и последствия процесса глобализации во всех сферах жизнедеятельности общества. Показано, что глобализация, обладая определенными позитивными моментами, в конечном счете приводит к возрастанию социальнополитической напряженности в мире, является источником конфликтов. Доказано, что преодолеть негативные последствия и многочисленные риски, которые сопровождают процессы глобализации, можно только на основе...»

«УДК 82 Коваль Наталія „РИМЕЙК” НА САМИХ СЕБЕ Статтю присвячено дослідженню творчості Петра Кралюка, зокрема роману “Римейк”, у порівнянні з творами Миколи Гоголя. Ключові слова: роман, письменники-філософи, ґростеск, іронія, стьоб. Статья посвещена исследованию творчества Петра Кралюка, в отдельности романа “Римейк” в сравнении с творчеством Николая Гоголя. Ключевые слова: роман, писатели-философы, гротеск, ирония, стб. The article is devoted to the investigation of creative work of Petr...»

«Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Рекомендаційний список літератури для учнів 5-9 класів Суми 2011 Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського До 70-річчя партизанського руху в Україні Партизани Сумщини у Великій Вітчизняній війні Рекомендаційний список літератури для учнів 5-9 класів Суми 2011 91.9 : 63 П 18 Партизани Сумщини у Великій...»

«ТОРИЧНІ АСПЕКТИ КНИГОВИДАННЯ ТА КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЯ 655.4 //. В. М арціняк Українська академія друкарства СТАН КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ КНИЖКОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ (1946-1991 pp.) Розглядаються особливості функціонування системи книгорозповсюдження Україні у другій половині X X століття. Подається коротка характеристика нодавчого забезпечення ефективного функціонування книготорговельних підмств. Характеризуються основні форми і методи книжкової торгівлі. Книга, книгорозповсюження,...»

«УДК 94(477) «1914/1918» БАРАНОВСЬКА Н.М.7 ВПЛИВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА РЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (1917–1918 рр.) У статті розглядаються воєнні дії на українських землях у період Першої світової війни, які спричинили фундаментальні зрушення в українському суспільстві, що виявилися у зростанні української національної свідомості та стали визначальними чинниками революційних змін в Україні 1917–1918 рр. Обґрунтовано висновок про важливість...»

«УДК 658.7 Щолокова Тетяна Вадимівна, канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри обліку і аудиту, докторант кафедри маркетингу Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ) ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ЗАТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА У статті визначені базові поняття та сформульовані модельні вимоги щодо створення методології управління логістичними затратами в діяльності універсальної логістичної системи як основного...»

«Нова єваНгелізація в УкраїНі Упорядник о. Ігор Цар Не нам, Господи, не нам, тільки імени Твоєму дай славу, за милістю Твоєю і за правдою Твоєю! (Пс 113:9) Львів • 2012 ББК Э 212:Р уДК 2-468.6 Ц 18 Якщо б наші богослови, пастирі та світські лідери могли досвідчити хрещення у Святому Дусі, яке є безцінною благодаттю внутрішньої віднови, то вони б зазнали величезного збагачення та з легкістю знайшли спільну мову! Кардинал Леон Йосиф Суененс © о. Ігор Цар, 2012 ISBN 978-966-8041-81-5 ЗмісТ 1....»

«_ Серія юридична _ _ В. О. Рибак УДК 340.12 ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРАВА У СПАДЩИНІ КОСТЯ ЛЕВИЦЬКОГО Зважено на визначну постать українського громадського діяча і доктора права Костя Левицького. Окреслено широкий спектр проблем, яким він присвятив своє життя, перебуваючи в Галичині і за її межами. Акцентовано на ключових правових проблемах, які поставали для українців щоразу зі зміною влади. Встановлено цінні філософсько-правові ідеї тогочасного права у формулюванні Костя Левицького, виплекані...»

«КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК НИЖНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ 2006 распределении ее произошли некоторые перемены. Город хотя и медленно, но рос. И если в 1840-е годы под его заселение было отведено 217 дес. 1800 кв.саж., из которых непосредственно под строения было отведено 186 дес., а в действительности застроено только 119 дес., то в 1861-1862 годах под заселением уже было 262 дес. 1145 саж. Пахотная земля, которая, как мы уже говорили, сдавалась в аренду мещанам и купцам, в 1861-1862 гг. составляла 592...»

«УДК 37.018.1(09)(477) ''18'' © Год Б.В., 2012 Б.В. Год ПИТАННЯ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВИКЛАДАЧІВ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.) У статті аналізується педагогічна спадщина викладачів Київської духовної академії С. Гогоцького, М. Зайцева, М. Маккавейського, М. Олесницького, П. Юркевича, розкриваються питання сімейного виховання, які вони вивчали. Ключові слова: сімейне виховання, педагогічна спадщина, типи батьків, зміст сімейного виховання, педагогічна...»

«Національний університет «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України На правах рукопису КАРПОВЕЦЬ Максим В’ячеславович УДК 141.319.8+111.12](043.5) МІСТО ЯК СВІТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ: ФІЛОСОФСЬКОАНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Науковий керівник кандидат філософських наук, доцент В.П. Козловський Київ – 2013 ЗМІСТ ВСТУП...3 РОЗДІЛ 1....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»