WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 51 |

«СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Збірка статей На пошану доктора історичних наук професора Надії Миколаївни Нікітенко Київ — 2011 УДК ...»

-- [ Страница 3 ] --

Н. Верещагина к вотивным украшениям Гроба Господня, правнук киевского бо гача, исцеленного св. Алимпием от тяжелой болезни, в благодар ность «окова кивот златом над святою трапезою за очищение того»42. К киворию подвешивали и драгоценные дары, о чем сооб щает древнее повествование. Речь идет о варяге Шимоне — прид ворном князя Ярослава. Оставляя родные края, он взял с собою золотые пояс и венец, которые украшали распятие Христа. Слу чившиеся знамения и чудеса убедили Шимона передать релик вии в монастырь для возведения Печерской церкви. При этом он просил повесить венец «над святым жертвенником»43.

Достоверные археологические данные об алтарном комплексе митрополичьего собора — Софии Киевской — отсутствуют. В 1940 г.

М. Каргером были предприняты раскопки центральной апсиды храма. Согласно полевой описи, было найдено более тридцати фрагментов мрамора домонгольского периода44. По заключению Д. Айналова, изучившего письменные и материальные свиде тельства художественной декорации собора, в древности его стены и полы были сплошь облицованы мрамором двух сортов, а портик состоял из порфировых, мраморных и алебастровых колонн45.

В свое время профессор Н. Петров упоминал о фрагментах колонн серого мрамора, находившихся на территории Братского монас тыря и происходивших, по его мнению, из Софийского собора46.

В 1633 г. древний престол был обновлен митрополитом Пет ром Могилой — обложен кипарисовими плитами, которые в свою очередь, были обиты медными позолоченными листами «с сереб ряными рельефными накладными». Верхняя плита была мрамор ной. В углубление, находившееся посередине плиты, митрополит положил серебряный ковчег с мощами святых: Андрея Критско го, Дмитрия Мироточивого, Артемия, Анастасия Персианина, Григория Агригантского и великомученика Пантелеймона47.

В 1891 г. при митрополите Платоне Городецком боковые стенки Киево Печерский патерик / Изд. подг. Л. А. Ольшевская, Л. А. Дмитриев // Библиотека литературы Древней Руси. — СПб., 1997. — Т. 4: ХІІ век. — С. 462.

Там же. — С. 298, 312, 462.

Чукова Т. А. Указ. соч. — С. 47.

Айналов Д. В. Мраморы и инкрустации… — С. 6.

Протокол. III Отделение. Памятники искусств и художеств, нумизматики и сфрагистики // Труды ХІІ Археологического съезда в Харькове. 1902. — М., 1905. — Т. ІІІ. — С. 339.

Орловский П. Св. София Киевская, ныне Киево Софийский кафедральный собор. — К., 1901. — С. 29.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна престола были заменены решеткой калорифера, но верхняя мра морная плита осталась прежней.

В таком виде престол сохранился до наших дней и покрываю щая престол верхняя плита представляет особый интерес, посколь ку абсолютно точно соответствует размерам древнего престола, который не был перестроен Петром Могилой, а только обновлен.

Причем, мрамор плиты аналогичен древним мраморным вставкам полилитии над синтроном.

По сообщению исследователя собора протоиерея П. Лебединце ва, «верхняя доска» при обновлении престола была пожертвована «неким Николаем Волковым»48. В ходе обследования престола, недавно выполненного В. Корниенко, была обнаружена вырезан ная на плите надпись Mikolay Wolk (Микола Волк), датируемая третьей четвертью XVI — концом XVII в.49, что подтверждает при надлежность плиты названному дарителю. Каким же образом «некий Николай Волков» оказался обладателем раритетной мра морной плиты? Сам митрополит, потративший свое немалое состо яние на восстановление древних храмов и киевских святынь, пос тоянно обращался с просьбами о помощи то к польскому королю, то к российскому царю, но о его заказах мрамора в Греции или в других регионах ничего неизвестно. Да и вообще, в те смутные времена в виду военно политической ситуации доставка такого ценного груза по Черному морю и Днепру была невозможна. Од нако именно в этот период, как сообщают источники, киевские храмы подвергались активному разграблению униатами. С кон ца XVII в. до 1633 г. Софийский собор находился в собственности греко католической Церкви. За это время храм потерял многие свои реликвии. Так, «униатский поп Филипп, которому был по ручен надзор за Софией, ··· взял с престола серебряный ковчег со св. мощами»50. Очевидно, кто то из киевлян смог вывезти и со хранить алтарную святыню — древнюю престольную плиту, вла дельцем которой в итоге оказался Николай Волк.

Согласно обмерам, выполненным П. Лебединцевым, размеры престола соответствовали «пещере Гроба Господня в Иерусалиме»

(ширина — 1 аршин 14 вершков, длина — 3 аршина 3 вершка)51, Лебединцев П. Указ. соч. — С. 11–12.

Корнієнко В. В. Корпус графіті Софії Київської (XI — початок XVIII ст.). — Ч. III: Центральна нава. — К., 2011. — С. 96–97.

Орловский П. Указ. соч. — С. 12–13.

Лебединцев П. Указ. соч. — С. 27.

Н. Верещагина т. е. 133,5226,1 см. Нами (совместно с В. Корниенко) также бы ли произведены обмеры доски. Они мало отличаются от выше указанных и составляют 147237 см. Отметим, что в источниках метрологические данные иерусалимской святыни существенно разнятся. Очевидно «мера Гроба Господня» воспринималась дос таточно символически.

Рис. 3. Надпись на плите престола: Mikoay Wok. XVI–XVII в.

На основании вышеизложенного можно утверждать, что пре стольная плита современна эпохе крещения Руси и принадлежала древнему мраморному престолу Софийского собора.

Безусловно, над мраморным престолом был и мраморный ки ворий. В середине прошлого века Ю. Нельговский, изучив ха рактер обработки колонн, хранившихся в Софийском соборе, высказал предположение об их принадлежности алтарному ки ворию, имевшему шесть опор52.

Но возможно прав П. Орловский, полагавший, что «над глав ным престолом, вероятно, была невысокая сень, на подобие той, которая изображена древней мозаикой на запрестольной стене над святою Трапезою. Во время причащения священнослужите лей закрывался от взора предстоящих не весь алтарь, а только его престол занавесами из дорогих тканей, прикрепленных к ар хитраву напрестольной сени, как было в Св. Софии Константи нопольской»53.

Таким образом, изобразительные, письменные и археологи ческие источники свидетельствуют о наличии в древних киево черниговских храмах алтарных комплексов, выполненных в со ответствии с древней практикой восточнохристианской Церкви по образу и в меру Гроба Господня.

Нельговський Ю. П. Матеріали до вивчення первісного вигляду оздоблен ня інтер’єра Софії Київської // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. — К., 1959. — С. 26.

Орловский П. Указ. соч. — С. 30.

Ірина Вільчинська

ВОСКРЕСЕНСЬКІ СЮЖЕТИ ХІХ СТ.

В РОЗПИСАХ ГОЛОВНОГО ТРАНСЕПТА

СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ Київський Софійський собор, побудований на початку ХІ ст.

як головний митрополичий храм новоохрещеної Київської Русі, за тисячолітню історію свого існування, зазнав численних ре монтів та перебудов. Одними з масштабніших серед них можна вважати реставраційні роботи, які розпочалися у 40 х роках ХІХ ст. Поштовхом для їхнього проведення послугувало вияв лення фрескового живопису ХІ ст., який відкрився з під шматків верхнього шару тиньку, що відвалився в одному з південних приді лів. Після обстеження собору Ф. Солнцевим, та за його ініціативи, було прийнято рішення відкрити давні фрески. У представленій стислій записці щодо обстеження Софійського собору, зокрема, було зазначено: «Киевский Софийский собор, древнейший в це лом государстве, сохранился весьма хорошо… Но стенная живо пись в куполе, на хорах и в главном отделении храма значитель но попортилась, почернела и даже обваливается точно так, как и штукатурка… Посему, чтобы сохранить знаменитый сей храм в должном благолепии, следовало бы предпринять исправление во всех подробностях, но только с тем, чтобы в нем осталось невреди мо не только все древнее и ныне видимое, но даже очистить, где можно, штукатурку, покрывающую в некоторых приделах древ нюю живопись альфреско… альфреско это по возможности возоб новить, а за тем, где сего исполнить будет невозможно, то… распи сать оные вновь изображением древних событий нашей церкви, в особенности таких, кои совершились в Києве». Можна вважати це продовженням давньої київської традиції — в ХІ ст. у програмі І. Вільчинська розпису храма, у виборі сюжетів біблійної історії, явно прослід ковуються київські історичні мотиви1.

За постановою Святійшого Синоду від 26 листопада 1843 р.

було доручено Київському митрополиту Філарету (Амфітеатрову) та генерал губернатору Бібікову створити Комітет для відновлення Софійського собору. Такий Комітет був створений у червні 1844 ро ку. Під контролем цього органу складався та затверджувався план робіт у соборі, кошториси та їх виконання. У процесі проведення робіт, виявлялося, що великі площини залишалися вільними від розписів. Фреска або була дуже пошкоджена і не підлягала від новленню, або зовсім не збереглася. І у липні 1849 року академік Солнцев надає детальний проект розписів собору олійним живопи сом у місцях, вільних від фрески, знову наполягаючи на тому, що живопис цей має наслідувати древні зображення. Зокрема, він пропонує на склепіннях бічних приділів такі сюжети: «Явлення ангелів Корнилію сотнику», «Явлення ангелів Йосипу обручни ку», «Ангел виводить апостола Петра з темниці», «Ангел виво дить Лота із Содома», «Ангел вражає Ірода», «Чудо архістратига Михаїла над царем Юліаном», а також «Явлення ангелів Ісусу Навіну», «Явлення ангела Маною та Анні», «Явлення ангела Ге деону» та «Явлення ангела Валааму». Деякі з цих сюжетів, які знайшли своє місце у стінописі собору, збереглися до сьогодення і є доступними для глядача (мал. 1).

У липні 1850 року Ф. Солнцев запропонував на розгляд мит рополиту Філарету ще низку малюнків, знятих ним із рукописів ХІІ ст., для розписів західної сторони хорів та трансепта. Серед них — чудеса із життя пресвятої Богородиці, чудо творіння св. Миколая та чотири євангельські сцени — явлення Спасителя жонам мироносицям, ангелів, що сидять біля гроба, Петра біля гроба та мандрівка до Емауса2.

Більшість воскресенських сюжетів, запропонованих Ф. Солн цевим, були відтворені на схилах головного трансепта. Реставра торами ХХ ст. ці композиції були визначені, як живопис ХІХ ст., Лебединцев П. К. Возобновление Киево Софийского собора в 1843–1853 г. — К.,1879. — C. 366; Логвін Г. Н. Собор Святої Софії в Києві. Фотоальбом. — К., 2001. — C. 112; Нікітенко Н. М. Образи засновників Софії Київської в сюжетах її бічних вівтарів // Софійські читання. Матеріали V міжнародної науково прак тичної конференції «Духовний потенціал та історичний контекст християнсько го мистецтва» (Київ, 28–29 травня 2009 р.). — К., 2010. — C. 129–147; Нікітен ко Н. М. Софія Київська: історія в мистецтві. — К., 2003. — 332 с.

Лебединцев П. К. Вк. праця. — C. 396–398.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Мал. 1. «Явлення Ангела Маною та Анні». Софійський собор.

Приділ пр. Антонія і Феодосія. Олія, ХІХ ст.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


але сюжети атрибутовані не були. Тоді ж було вирішено закрити їх нейтральним тоном як живопис, що не має художньої цінності.

У такому стані він перебуває і нині. Атрибуція цих сюжетів по фотографіях з реставраційних звітів була здійснена співробітни ком Національного заповідника «Софія Київська» Т. Рясною.

Вона ж визначила хронологічну відповідність у розміщенні цих сюжетів фресковим композиціям христологічного циклу3.

Так, на західній стіні північного рукава трансепта розташували композицію «Воскресіння». На західному схилі склепіння пів нічного рукава трансепта розміщена композиція «Апостол Петро перед гробом Господнім», а на східному — «Жони мироносиці біля Гроба Господня». На західному схилі склепіння південного рукава трансепта розмістилася композиція «Шлях до Емауса».

Вздорнов Г. И. История открытия и изучения русской средневековой жи вописи. ХIХ век. — М. 1986. — С. 28–35; Рясная Т. М. Прихований живопис Софії Київсько // Софійські читання. Матеріали V міжнародної науково прак тичної конференції «Духовний потенціал та історичний контекст християнсько го мистецтва» (Київ, 28–29 травня 2009 р.). — К., 2010. — С. 148–155.

І. Вільчинська Мал. 2. «Воскресіння Христове». Софійський собор.

Західна стіна північної частини трансепта. Олія, ХІХ ст.

–  –  –

Христове та Вознесіння. У Софії Київській на північній стіні пів нічного рукава трансепта збереглася фрескова композиція ХІ ст. — «Явлення Христа жонам мироносицям». Олійна композиція ХІХ ст. «Жони мироносиці біля Гроба Господня» дослівно ілюст рує євангельську розповідь Матфія та Марка про прихід жон до печери з тілом Ісуса Христа у неділю вранці для здійснення похо вального обряду. Та замість тіла Христа вони побачили ангела у білому одязі і вигляд у нього був, як блискавиця (Мт. ХХVІІІ, 2–3;

Мк. ХVІ, 5), який і повідомив жінкам про Воскресіння Христове.

Ми бачимо двох здивованих жінок (від постаті третьої залишився лише фрагмент ступні, а верхня частина композиції дуже по шкоджена), які тримають посудини з миром, призначеним для змащення тіла Ісуса. Вони у розгубленості простягають руки до постаті ангела, який сидить на краєчку труни. За ним видніють ся розкидані пелени. За плечима ангела напіврозкриті крила. Об личчя ангела осяяне натхненням, він розводить руками, даючи зрозуміти, що тут немає того, кого вони розшукують. Компози ція лаконічна і, разом з тим, дуже виразна.

Після зустрічі з ангелом жінки повернулися до апостолів та розповіли їм про дивну подію. Але апостоли не взяли того до віри і тільки Петро побіг до гроба та, схилившись, побачив там тільки пе лени. Збентежений, він повернувся назад (мал. 4). У представленій Мал. 4. «Апостол Петро біля Гроба Господня». Софійський собор.

Західний схил склепіння північної частини трансепта. Олія, ХІХ ст.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна композиції ми бачимо постаті двох чоловіків. Перший з них — Петро, що, нахилившись над гробом, розвів руки у великому зди вуванні та розгубленості. За ним видніється постать другого чо ловіка, що, здійнявши праву руку над головою, намагається з за кремезної постаті Петра роздивитися, що там є. За деякими тлума ченнями, разом з Петром міг бути Іоан, що, ймовірно і проілюст ровано в цьому сюжеті5. Місце для цієї композції в соборі вибра но таким чином, що найкраще вона оглядається саме з вівтарної частини ап. Петра.

Сюжет «Апостол Петро біля Гроба Господня» з’являється в іко нографії дещо пізніше попереднього сюжету. Одними з перших таких зразків, можна вважати фрескові композиції сербських хра мів ХІV ст. За думкою В. Лазарева, ХІІІ–ХІV ст. — період блис кучого розквіту сербського живопису. «Сербские художники лю бят обогащать церковные легенды деталями, почерпнутыми из окружающей действительности. Представленные ими сцены приобретают невиданную дотоле живость и конкретность. Нигде мы не найдем такого разнообразия иконографических типов, многие из которых восходят к старым восточным источникам, такого повышенного интереса к фабуле, часто осложненной зани мательнейшими жанровыми мотивами»6.

Яскравими зразками однойменних сюжетів є фрескові компози ції початку ХІV ст.: фреска церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Грачанах, фреска центрального нефа косівської Церкви Бого матері Одигітрії Печі Патріаршої (нажаль, збереглася фрагмен тарно) та підкупольна композиція церкви Успіння Богородиці Одигітрії монастиря Високі Дечани. Цікаво, що останній сюжет є фрагментом цілісної композиції, що складається з трьох частин — «Апостол Петро біля Гроба Господня», «Шлях до Емауса» та «Ве черя в Емаусі». Два останні сюжети також знайшли своє місце на схилах трансепта Софійського собора (мал. 5).

Ввечері того ж дня, коли Ісус Христос явився Марії Магдали ні, двоє його учнів із числа 70 ти — Клеопа та другий, неназваний (можливо, це був сам Лука)7 йшли з Єрусалима до селища Емаус.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 51 |
Похожие работы:

«227 УДК 826. /6/. 2 (477.65): 82. 091 Т.C. Яровенко НАУКОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ВИННИЧЕНКОЗНАВСТВА (УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА 50-80-Х рр. ХХ ст.) Із поверненням В. Винниченка на материкову Україну зросла актуальність освоєння творчої спадщини митця з урахуванням критичної оцінки здобутків письменника його сучасниками, напрацювань дослідників діаспори й новими широкими перспективами діалектичної рецепції вчених сьогодення на новому етапі розвитку українського літературознавства. Тому завдання даної...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 116 –144 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 116 –144 УДК 82.0.161.2:655.41 І.Франко ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА ФРАНКА: AD FONTES Богдан ЯКИМОВИЧ Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна, тел. (032) 239-43-90 Засадничо розглянуто початковий період видавничої діяльності І. Франка 70–80-х років ХІХ ст. на суспільно-політичному тлі того часу. Показано формування...»

«У ГЛИБ ВІКІВ УДК 94(477) Олександр Терещенко „СТРІЛЬЦІ” ДАВНЬОРУСЬКИХ ЛІТОПИСІВ У статті розглядаються час та обставини появи терміну “стрільці” на сторінках давньоруських літописів; розкривається смислове навантаження терміну та регіональні особливості його вживання. На матеріалі писемних джерел подається короткий нарис історії військових формувань кінних лучників у воєнних кампаніях давньоруських князівств XI XIII ст. Для слов’янських народів лук і стріли були традиційною, відомою впродовж...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 8 (42) УДК 378.147.0153:0049 О. І. Пушкар, О. В. Сергієнко Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОННИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ВИДАНЬ» У статті запропоновано й описано модель процесу формування інноваційної поведінки студентів спеціальності «Технології електронних мультимедійних видань». Дано визначення поняттю...»

«УДК 930.22 ІСТОРІОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА Г.М. Швецова-Водка Репрезентовано монографію В.В. Бездрабко „Документознавство в Україні: інституалізація та сучасний розвиток” (К., 2009). Ключові слова: історія документознавства, теоретичні проблеми документознавства, історіографічне дослідження документознавства. A monograph of V.V. Bezdrabko „Document science in Ukraine: history and modern development” (K., 2009) is presented. Валентина Василівна Бездрабко ввійшла в документознавчу...»

«Світогляд – Філософія – Релігія Summary Svitlana Dorda. About Some Specific Characteristics of the Juridical Discourse. Juridical discourse is understood as the activity, which is regulated by certain historic, social and cultural codes (traditions), this activity creates sense; it is aimed to norms formulation, legitimization, regulation and social relations control. Any institute discourse, including juridical discourse, is the combination of universal and specific characteristics. Universal...»

«Reporting War / Sharon Schmickle Шерон Шмікл Як писати про війну Цей проект був організований за підтримки Центру Дарт Журналістики і Травми. Переклад – Інна Рахмістрюк. Translated by Inna Rakhmistryuk. Використанні фото Макса Левина Посібник підготовано: Посібник змакетовано: Reporting War / Sharon Schmickle Шерон Шмікл Як писати про війну Рекомендації від досвідчених журналістів-ветеранів щодо подолання емоційних труднощів під час висвітлення війни. Доки десятки журналістів, переборюючи...»

«Ю. Прокопчук, асп., Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича РИМА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ДОСЛІДЖЕННЯХ ДМИТРА ЗАГУЛА У статті проаналізовано працю Д. Загула Рима в Кобзарі Т. Шевченка (1924), окреслено її значення для сучасної віршознавчої науки. Ключові слова: рима Т. Шевченка, внутрішня рима, функції рими. В статье проанализирована работа Д. Загулы Рифма в Кобзаре Т. Шевченко (1924), обозначено ее значение для современной науки о поэзии. Ключевые слова: рифма Т. Шевченко,...»

«ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Терела Галина Василівна УДК 338.43.01(477)(048) АГРАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ П.СКОРОПАДСЬКОГО 07.00.01 Історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Запоріжжя 2000 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії України Полтавського державного педагогічного університету. Науковий керівник доктор історичних наук Нестуля Олексій Олексійович, професор кафедри філософії та політології Полтавського...»

«УДК 371.671(075.3) І. І. Смагін, кандидат наук з державного управління, доцент, проректор (Житомирський ОІППО, м. Житомир) igsmagin@gmail.com ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 70-Х РОКІВ ХХ СТ. У статті, на основі типології В. П. Максаковського, аналізуються складові книжкового методичного комплексу першої половини 70-х рр. ХХ ст. для вчителів суспільствознавства. На основі аналізу зроблено висновок про виконання методичним комплексом завдань з...»

«ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2012, ВИП. 6 УДК 821.161.2–312.8 І. О. Давиденко СИМВОЛІЧНИЙ ПРОСТІР ПОВІСТІ «ЛІТНІЙ ЛЕБІДЬ НА ЗИМОВОМУ БЕРЕЗІ» Ю. МУШКЕТИКА Стаття присвячена дослідженню просторових образів-символів повісті «Літній лебідь на зимовому березі» Ю. Мушкетика, зокрема Риму (міста), Томів (міста), гори і дороги. Звернена увага на оніричний простір твору, визначена семантика символів та їх функціональна спрямованість. Ключові слова: гора, дорога,...»

«ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА УДК 340.12 В. О. ДЕСЯТНИК Володимир Олексійович Десятник, кандидат юридичних наук, професор Київського університету права НАН України, адвокат КРИТИЧНО-ПРАВОВЕ МИСЛЕННЯ: ІЛЮЗІЯ ІНДУКЦІЇ «Ідея індукції на основі повторення повинна розглядатися як така, що виникла помилково – як свого роду оптична ілюзія. Не існує такої речі, як індукція на основі повторення. Індукція – формування віри на основі повторення – це міф» Карл Поппер (1902–1994)...»

«УДК: 338.48 Р.О. Винничук Національний університет “Львівська політехніка” ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЯХ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ © Винничук Р.О., 2013 Проаналізовано стан та тенденції ринку туризму в Україні. Також виділено особливості працівників туристичної галузі та сформовано основні підходи до їх розвитку. Проведене дослідження дало змогу зробити ряд висновків про компетентісний підхід до розвитку персоналу та сформувати вектор подальших досліджень. Ключові слова: розвиток...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»