WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 |

«СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Збірка статей На пошану доктора історичних наук професора Надії Миколаївни Нікітенко Київ — 2011 УДК ...»

-- [ Страница 50 ] --

Н. В. Шарлемань постепенно изменял свою атрибуцию «лютого зверя». Лев — это последняя версия Шарлеманя (первая — волк, затем — гепард, леопард). После появления в печати этой работы ученого, его гипотезу обсуждал один из вид нейших специалистов по кошачьим, в частности, по львам, тиграм и гепардам московский зоолог проф. В. Г. Гептнер. Он считал, что на Владимира Монома ха мог напасть тигр, поскольку лев был истреблен на Балканах еще в І в. н. е., а в Закавказье — в Х в., поэтому лев ниоткуда не мог «забрести» на русские зем ли, тем более в ХІІ в. при Владимире Мономахе, а тигр (туранского подвида) мог зайти с Закавказья. При этом В. Г. Гептнер указывал, что и Мономах, и его современники хорошо знали льва — он известен по Библии и другим текстам, а также по имени Лев, поэтому Владимир Святославич не мог заменить извест ное на Руси по имени животное (лев) на неопределенное понятие «лютый зверь».

Эта версия не вполне подтверждена позднейшими исследователями зоологами, указывающими на обитание льва в Малой Азии до ХІХ в., а в Иране и Ираке — до ХХ в. А С. В. Кириков вернулся к более ранней версии о том, что на Монома ха напал медведь. Филологи видят в «лютом звере» «Слова» эвфемистическую замену конкретного зверя, с которым сравнивается князь Всеслав Полоцкий.

В. Ставиский приводит фразу Св. Ефрема Сирина, в которой «лютым зверем»

назван антихрист и соответствующе интерпретирует ее.

См.: Миллер В. Ф. О лютом звере народных песен // Древности. Труды Мос ковского археологического общества. — М., 1877. — Т. 7. — Вып. 1. — Отд. 1. — С. 1–18; Мавродин В. В. «Тур», «лютый зверь» и «пардус» древнерусских источни ков: К вопросу об охотничьей терминологии в Киевской Руси // Исследования по отечественному источниковедению. — М., Л., 1964. — С. 483–487; Гептнер В. Г.

О лютом звере Мономахова «Поучения детям» // Охота и охотничье хозяйство. — 1969. — № 5. — С. 42–43; Ларин Б. А. История русского языка и общее языкозна ние. — М., 1977. — С. 46–50; Каталог млекопитающих СССР / Ред. Громов И. М., Баранов Г. И. — Л., 1981; Кириков С. В. Человек и природа восточноевропейской Закінчення посилання див. на с. 313.

В. Ульяновский 1965. № 2174*) писали «Комсомольская правда» (21.III.1965), «Юный натуралист» (1965. № 5), «Вечірній Київ» (1965.4.V), «Охота и охотничье хозяйство» (1965. № 5) и другие журналы и га зеты. Доктор исторических наук В. В. Мавродин в № 5 журнала за нынешний год «Охоты и охотничьего хозяйства» в своей статье об охоте в Древней Руси тоже вскользь коснулся вопроса о «лютом звере». Он не соглашается со мной, что «лютый зверь» древности был львом. Он утверждает, что этим зверем называли «барса».

Прежде всего, следует отметить, что историки ошибаются, утверждая, что Владимир Мономах «деял ловы» только в Черни гове в пущах и «по ровни деял» (Повесть временных лет). Несом ненно, этот знаменитый князь и выдающийся охотник охотился и во многих местах обширной территории Древней Руси. Он добы вал зверей не только на «ловах», но и во время своих военных по ходов, прогоняя врагов и чаще всего половцев. Ведь известно, что добыча зверей нередко была основным источником продовольствия войска во время древних походов. Таким образом, я предпола гаю, что на коня Владимира Мономаха напал «лютый зверь» где то в низовьях Дона, куда князь загнал половцев.

Ошибка В. В. Мавродина и та, что он принял за «лютого зверя»

изображение на стене в Софии в Киеве «пардусов» или гепардов.

Здесь изображены «кроткие» пардусы, т. е. прирученные к охоте звери. В этом нас убеждает то, что следом за пардусом, преследу ющем дикого коня, бежит охотник с копьем. Таких охотников, управляющих пардусами, в древности называли «пардусниками»

(см.: Н. Я. Аристов, 1866).

Теперь о львах. На Кавказе, откуда в наши степи могли прони кать львы, эти хищники водились еще в Х–XII столетиях, и, по ви димому, и позже. Известный зоолог и палеонтолог Кавказа, доктор биологических наук Н. И. Бурчак Абрамович сообщил мне, что, путешествуя в 1964 году по Талышу, он получил достоверные сведения, что львы изредка встречались там даже в XIX столетии!

Продовження посилання зі стор. 312:

лесостепи в Х — начале ХІХ вв. — М., 1979; Сумникова Т. А. О словосочетании «лютый зверь» в некоторых памятниках восточно славянской письменности // Балто славянские исследования. 1984. — М., 1986. — С. 59–77; Лихачев Д. С.

Лев — лютый зверь // ТОДРЛ. — Т. 48. — 1993. — С. 129–137; Савелье ва Н. В. Лютый зверь // Энциклопедия «Слова о полку Игореве». — Т. 3: К–О. — СПб., 1995. — С. 189–190; Ставиский В. «Зверь юнъ» // Ruthenica. — T. VIII. — К., 2009. — С. 192–196.

* Ошибка автора, нужно: 1964. — № 3. — С. 293–296.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Какого же зверя называли в Киевской Руси «лютым»? Об этом ав торитетно свидетельствует наш первый лингвист и энциклопедист, автор «Лексикона словено росского» Памва Берында. Первое издание его книги вышло в 1627 году в Киеве. Вот что мы читаем в объяснении иностранного слова «лев». Это — «лютый», «царь зверей». Если к этому добавить, что на территории современной Украины известно несколько находок костных остатков львов и несколько изображений льва на стенах древних сооружений, то вопрос о «лютом звере», упоминаемом в летописи, «Поучении Владимира Мономаха детям», и в «Слове о полку Игореве», реша ется в пользу льва. Ведь череп барса известен только из Ольвии, а настенные рисунки барсов в постройках XI–XII вв., то есть в век, когда упоминался «лютый зверь», нам не известны.

Неправ В. В. Мавродин, определяющий зверя, нападающего на лошадь с всадником, на стенах Софии как барса. Легко убедиться, внимательно рассмотрев на стене фреску, что изображен лев, а не барс. Он типичной желтовато буланой окраски, лишенный каких бы то ни было пятен, характерных для барса. То, что на этом изображе нии зверь не имеет гривы, не может служить препятствием к тому, чтобы принять его за льва. Ведь у львицы и молодых львов нет гри вы, кроме того, ведь существует и безгривая форма львов. Описыва емый рисунок не единичен. В той же Софии, на потолке хода се верной башни есть мелкое изображение льва с гривой и кистью длинных волос на хвосте. Интереснейшее изображение (граффито) сидящего льва нашел историк С. А. Высоцкий на стене церкви Ми хаила в бывшем Выдубецком монастыре (конец XI века). У этого зверя мощная голова и шея, мощные лапы и ясно выраженные следы гривы на голове. Рисунок этого льва печатается в книге на званного автора175*. И еще одно граффито, по видимому, льва, сфо тографированного на стене Киево Печерской лавры имеется в ар хиве С. А. Высоцкого.

Учитывая все эти данные, мы не можем согласиться с В. В. Мав родиным, утверждающим, что «в лютом звере есть все основания усматривать барса» и считаем, что хотя большинство данных сви детельствует в пользу льва, все же вопрос о видовой принадлеж ности «лютого зверя» продолжает быть «загадочным» и требует дальнейших исследований.

* Высоцкий С. А. Киевские граффити XI–XVII вв. — К., 1985; Его же. Сред невековые надписи Софии Киевской (по материалам граффити XI–XVII вв.). — К., 1976; Его же. Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV. Вып. 1. — К., 1966 (наверное, Н. В. Шарлемань имел ввиду именно это издание).

Основні публікації д. і. н., професора Нікітенко Надії Миколаївни

Монографії та книжки:

1. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевс кой: Историческая проблематика. — К.: Институт украинской архео графии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, 1999. — 294 с.; 2 е вид. — К.: Слово, 2004. — 416 с.

2. Під покровом Святої Софії: Некрополь Софійського собору в Киє ві / Українське товариство охорони пам’яток історії та культури; Ук раїнський центр біографічної некрополістики. — К., 2000. — 96 с.

3. Свята Софія Київська: історія в мистецтві. — К.: Академ періодика, 2003. — 330 с.

4. Цариця руська (історико документальна книжка) // Історія України (тижневик). — 1998. — №№ 29–32. — 71 с.

5. Собор Святої Софії у Києві. — К.: Техніка, 2000. — 232 с. — (Нац. святині України).

6. Національний заповідник «Софія Київська». — К.: Мистецт во, 2004. — 432 с. (у співавторстві).

7. Мозаїки Софії Київської: путівник. — Львів: Центр Європи, 2004. — 24 с.

8. Від Царгорода до Києва: Анна Порфірородна. Ціна київського трону. — К.: Дельта, 2007. — 264 с.

9. Національний заповідник «Софія Київська». — К.: Балтія Друк, 2009. — 224 с. (у співавторстві).

10. Національний заповідник «Софія Київська»: До 70 річчя за повідника. — Львів Київ: Центр Європи, 2003. — 129 с. (у співав торстві).

11. Собор Святой Софии в Киеве: История, архитектура, живо пись, некрополь. — М.: Северный паломник, 2008. — 272 с.

12. Святая София Киевская. — К.: Горобец, 2008. — 384 с.

13. Софія Київська: Путівник. Текст укр. та англ. мовами. — К.:

Амадей, 2001. — 96 с.

14. Софійський собор: Путівник. Укр., рос., англ. мовами. — К.:

Задруга, 2007. — 88 с. (нова редакція).

15. Софийский собор: Путеводитель. — К.: Горобец, 2011. — 96 с.

(нова редакція).

16. Час заснування Софії Київської: Пристрасті довкола мілле ніума. Наукове видання. — 128 с. (у співавторстві з В. Корнієнком).

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна

17. Софії Київській 1000 років. Укр., рос. та англійською мова ми. Науково популярне видання. — К., 2011. — 32 с.

Cтатті, матеріали, тези наукових конференцій

18. К вопросу авторского замысла и датировки Софии Киевской // Тезисы научных докладов на конференции, посвященной 1125 ле тию Полоцка и Полоцкой земли. — Полоцк, 1987. — С. 35–36.

19. К иконографической программе однофигурных фресок Софийс кого собора в Киеве // Византийский временник. — 1987. — Т. 48. — С. 101–107.

20. Княжеский групповой портрет в Софии Киевской и время создания собора // Памятники культуры: Новые открытия. Ежегод ник 1986 г. — Л.: Наука, 1987. — С. 237–244.

21. Программа однофигурных фресок Софийского собора в Киеве и ее идейные истоки // Византийский временник. — 1988. — Т. 49. — С. 173–180.

22. Историческая проблематика в росписи Софии Киевской. Ре зюме сообщений XVIII Международного конгресса византинистов. — М., 1991. — Т. 2. — С. 814–815.

23. «Слово» Илариона и датировка Софии Киевской // Отечест венная философская мысль ХІ–XVII вв. и греческая культура. Сб.

научных трудов. — К., 1991. — С. 51–57.

24. У світі Святої Софії // Золоті ворота: Часопис для українців за кордоном. — К., 1994. — № 4. — С. 153–168.

25. Семантика інкрустованої шиферної плити над синтроном Софії Київської // Образотворче мистецтво. — 1995. — Ч. 2. — С. 46–48.

26. Іконологія фрескового циклу хор Київської Софії // Мистець ка спадщина. Матеріали та дослідження. — К., 1995. — С. 36–39.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


27. Ідейна концепція архітектурно художнього образу Софії Ки ївської // Архітектурна спадщина України. — 1995. — Вип. 2. — С. 191–197.

28. Софія Київська мовою символів // Людина і світ. — 1995. — № 7. — С. 30–34.

29. Святі могили під покровом Софії // Людина і світ. — 1995. — № 10. — С. 38–41.

30. Богородиця Десятинна — мати церков руських // Людина і світ. — 1996. — № 5. — С. 2–6.

31. Дім Мудрості Божої — образ оновленої хрещенням Київської держави // Католицький щорічник. — К., 1996. — С. 148–154.

32. Херсонеська святиня і розпис Софії Київської // Проблемы археологии и истории Боспора. — Керчь, 1996. — С. 93–95.

Основні публікації д. і. н., професора Нікітенко Надії Миколаївни

33. Тріумф, оспіваний у фресках // Людина і світ. — 1996. — № 1–2. — С. 14–17.

34. Час виникнення Софії Київської: дані джерел у світлі новітніх досліджень // Архітектурна спадщина України. — 1996. — Вип. 3. — Ч. 1. — С. 27–36 (у співавторстві з М. М. Нікітенко).

35. Свята Софія Київська: новий погляд на її історію, архітектуру та розпис // Logos: A Journal of Eastern Christian Studies. — Ottawa, 1996. — Vol. 37. — Nos. 1–4. — Р. 93–188.

36. Володимирський меморіал в Софії Київській часів Петра Мо гили // П. Могила: богослов, церковний і культурний діяч. — К., 1997. — С. 159–167.

37. Загадка княжого портрета // Людина і світ. — 1997. — № 2. — С. 12–17.

38. Перші руські митрополити — будівничі Київської православ ної держави // Людина і світ. — 1996. — № 9. — С. 18–22 (у співав торстві з М. М. Нікітенко).

39. «Віддаю себе волі Божій» // Людина і світ. — 1997. — № 8. — С. 33–37.

40. Світські фрески Софії Київської: нове датування собору і ос мислення сюжетів // Просемінарій: Медієвістика. Історія церкви, науки і культури. — К., 1997. — Вип. 1. — С. 27–51.

41. Княжий портрет у Софії Київській: нове осмислення фрески // Образотворче мистецтво. — 1997. — Ч. 2. — С. 38–41.

42. Триумфалният фресков цикъл в кулите на церквата «Св. Со фия» в Киев // Археология. — София, 1996. — № 1 — С. 49–54 (у співавторстві з Р. В. Семенцовою).

43. Символічна образність купольної композиції Софії Київської // Духовна спадщина Київської Русі. Зб. наукових праць. — Вип. 2. — Одеса, 1997. — С. 3–8.

44. Княжий портрет у Софії Київській в контексті східнохристи янської культурної традиції // Наукові записки НаУКМА. — Т. 2:

Культура. — К., 1997. — С. 141–150 (у співавторстві з М. М. Нікі тенко).

45. О содержании фресковой росписи лестничных башен Софии Киевской // Памятники культуры. Новые открытия. — М.: Наука, 1997. — С. 117–125.

46. Нові дані до історії хрещення Русі // Наукові записки НаУК МА. — Т. 3: Історія. — К., 1998. — С. 4–11.

47. Dating of the Saint Sophia’s cathedral in Kiev and Rus’ Polish

Relations // Early Christianity in Central and Еast Europe. — W wa:

Institute of Archeology and Ethnology Polish Academy of Sciences, 1998. — Р. 141–146.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна 48. Історія Бориса і Гліба: легенда і дійсність // Людина і світ. — 1998. — № 8. — С. 16–21 (у співавторстві з М. М. Нікітенко).

49. Символіка художнього образу Софії Київської // Католиць кий щорічник. — К., 1998. — С. 187–195.

50. Паладій України // Людина і світ. — 1998. — № 10. — С. 39–42.

51. Софія Київська розкриває свої таємниці // Історія України (тижневик). — 1998. — № 40. — С. 1–3.

52. Загадка княжого портрета // Історія України (тижневик). — 1998. — № 43. — С 6–7.

53. Таємниця усипальні // Історія України (тижневик). — 1998. — № 44. — С. 4–5.

54. Мова священних символів // Історія України (тижневик). — 1998. — № 41. — С. 6–7.

55. Меморіально сакральна функція київських першохрамів // Культурологічні студії. Зб. наукових праць НаУКМА. — Вип. 2. — К., 1999. — С. 194–207 (у співавторстві з М. М. Нікітенко).

56. Княжеская усыпальница в Софии Киевской // Памятники культуры. Новые открытия. — М.: Наука, 1998. — С. 454–472 (у співавторстві з Мих. М. Нікітенком).

57. Петро Могила і Софія Київська // Просемінарій: Медієвісти ка. Історія Церкви, науки та культури. — К., 1999. — Вип. 3. — С. 156–169.

58. Остання русько візантійська війна 1043 р.: причини і наслід ки // Наукові записки НаУКМА. — Т. 9. — Ч. 1. — К., 1999. — С. 128–134.

59. Рака священномученика Макарія у Софії Київській // Запис ки наукового товариства імені Т. Шевченка. — Львів, 1998. — Т. ССХХХVI. — С. 294–304.



Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 |
Похожие работы:

«Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика  6. Yasynetska O.A. Translation of new English journalistic metaphors into Ukrainian language : avtoref. dys.. kand. philol. n. : 10.02.16 – perekladoznavstvo / Olena Anatoliivna Yasynetska. – K. : KNU Taras Shevchenka, 2009. – 19 p.7. Aristote. Rhtorique (introduction de Michel Meyer) /Aristote. – P. : Librairie Gnrale Franaise, 2006. – 407 p.8. Beardsley Monroe. Aesthetics : Problems in the Philosophy of Criticism / Monroe...»

«Борис Іванов ВСТУП ДО ЯПОНСЬКОЇ АНІМАЦІЇ Частина 1: Історія аніме Львівський аніме-клуб Інтернет-енциклопедія «Енциклопедія Драматика» «Міцурукі» «Вступ до японської анімації» 2-е видання, виправлене та доповнене Частина 1: Історія аніме Автор: Борис Іванов Переклад: Курка Аалямб Коректура, заміна системи транслітерації, деякі фактичні уточнення та особлива подяка: DEMO Москва, 2001 ЗМІСТ ЗМІСТ IV.4. Аніме кінця 1960-х Переднє слово до другого видання IV.5. Підсумок Переднє слово до першого...»

«Решновецький Сергій Леонідович,© УДК [17.023.4:3.086]:378.11 аспірант СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК УПРАВЛІНСЬКОЇ КАТЕГОРІЇ У статті розглянуто проблему соціальної відповідальності, з урахуванням її становлення і розвитку, як важливої управлінської категорії. Окреслено перспективи запровадження соціальної відповідальності у діяльності вищих навчальних закладів. Ключові слова: відповідальність, соціальна відповідальність, історичне становлення соціальної відповідальності, рівний доступ...»

«дев‘ятдесятників / Микола Ткачук // Кур‘єр Кривбасу. – 1999. – Червень. – С. 176–184. 15. Токмань Г. Цей багатобарвний мистецький світ / Ганна Токмань // Дивослово. – 2001. – № 6. – С. 41–45. 16. Чумак Г. Поет як критик: шляхи та рівні реалізації літературознавчої концепції Т.С.Еліота в його поетичній творчості: Монографія / Галина Чумак. – Тернопіль: Медобори, 2007. – 192 с. 17. Шопенгауер А. Під завісою істини: Зб. творів / Артур Шопенгауер. – Сімферополь: «Реноме», 1998. – 496 с. 18....»

«ISSN 2075-1486. Філологічні науки. 2013. № 13 _ УДК 821.161.1–1 (092):821.161.2 МАРІЯ ВОЛОЧАЙ (Полтава) СПРИЙНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ СЕРГІЯ ЄСЕНІНА В УКРАЇНСЬКІЙ ІТЕРАТУРІ Ключові слова: імажизм, взаємодія літератур, вільний переклад, оригінал, національні мовні традиції, буквальний переклад. Незважаючи на тісну взаємодію російської і української літератур, в радянський період активно замовчувалися факти, які будь-яким чином пов’язували Сергія Єсеніна з Україною, тому зараз так складно відшукати сліди...»

«( ) :–, 38;– 38;–. :–,,.. ;–, Кіровоградська вечірня загальноосвітня школа № 38 С. Колісник, Р. Литвин, Т. Яровенко КОРОТКА ІСТОРІЯ ЗЛОЧИНІВ І ПОКАРАНЬ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ ДЛЯ УЧНІВ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (ПЕРШИЙ РОЗДІЛ) КІРОВОГРАД ББК 63.3 (0) 0-49 УДК 343.979 (477) + (4-15) К 60 Колісник С., Литвин Р., Яровенко Т. Коротка історія злочинів і покарань: Методичні матеріали факультативного курсу для учнів освітніх закладів пенітенціарної...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 5 (58)-2013 УДК 37.017:37(09) ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ШКОЛІ ХХ СТОЛІТТЯ І. Л. Сіданіч У статті проаналізовано теоретико-педагогічні аспекти духовноморального виховання дітей у процесі еволюції вітчизняної школи, висвітлено провідні чинники духовно-морального виховання в українській школі ХХ століття, визначено інноваційні ідеї духовно-морального виховання дітей у школах незалежної...»

«18 Галаджун З.В. * (м. Львів, Україна) УДК 007 : 304 : 001 СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МАС-МЕДІА ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕДІА ПРАВА У статті розглядається історія розвитку норм, що в різний час встановлювали відповідальність за порушення режиму розповсюдження інформації, а також виокремлюються підстави для відповідальності. Ключові слова: журналіст, соціальна відповідальність, право на свободу слова, підстави відповідальності. В статье рассматривается история развития норм, что вразное время устанавливали...»

«Олексій ВЕРТІЙ НАРОДНІ ДЖЕРЕЛА ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА ТЕРНОПІЛЬ «ПІДРУЧНИКИ & ПОСІБНИКИ» ВНК83.3 В-35 Рецензенти: М. П. Кодак доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України В. П. Марко, доктор філологічних наук, професор Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка Редактор Ярослав Гринчиїиин Художнє оформлення СвітланиДемчак Друкується за постановою вченої ради Тернопільського державного педагогічного...»

«УДК 37:93 “1861/1884” І.О. Діденко ПЕДАГОГІЧНІ З’ЇЗДИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ: ВИТОКИ ТА НАСЛІДКИ У статті відображено історію впровадження на території України та Росії такого явища, як педагогічні з’їзди. Досліджується досвід проведення перших з’їздів, зміст, результати та наслідки їх роботи. Наголошується на питаннях, які вперше були висвітлені в роботі з’їздів; розмежовуються поняття з’їздів та курсів. Ключові слова: дидактика, з’їзд, курси, моральне виховання, наочне навчання, засоби...»

«Педагогічний дискурс, випуск 11, 2012 спостерігати, аналізувати їхню увагу, інтерес, вольові зусилля, ставлення до інтелектуальної праці і до вчителя. Гармонійне злиття цих двох функцій педагогічної праці, вміння думати про різні речі й аналізувати складний процес учіння різних боків – це одна з тих найтонших сфер педагогічної майстерності, яка дає нам щастя творчості [3, с.34]. Педагогічне керівництво школою насамперед у тому й полягає, щоб бачити, як у праці кожного вчителя зливаються ці дві...»

«Випуск 20 31 УДК 336 Топішко І. І., кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економічної теорії Національного університету “Острозька академія” ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КРИЗИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ У статті обґрунтовується теза щодо кризи сучасного неолібералізму і політики Вашингтонського консенсусу, що на ньому ґрунтується. Можливість подолання теперішніх кризових явищ розглядається у контексті зміни наявної моделі соціально-економічного розвитку....»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «История». Том 21 (60). 2008 г. № 1. С. 97-105. УДК 94 (477) “192/193”:369.03 ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО СТРАХУВАННЯ. ВИСВІТЛЕННЯ В ІСТОРІОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ ТА ЛІТЕРАТУРІ 20-Х РОКІВ Латишева О. В. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, Украина В цій наукової роботи найважливим є з’ясування теоретико-методологічних підходів учених і практиків тих років...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»