WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 51 |

«СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Збірка статей На пошану доктора історичних наук професора Надії Миколаївни Нікітенко Київ — 2011 УДК ...»

-- [ Страница 6 ] --

Там само. — С. 213–214.

Амвросий. Таинство святого крещения по чину православной Церкви // Странник. — 1864. — № 1. Январь. — Отдел II. — С. 20–21.

ПСРЛ. — Т. 2. — Ст. 49.

Татищев В. Н. История Российская. — М. Л., 1963. — Т. II. — С. 56.

Hannick Ch. Die byzantinischen Missionen // Kirchengeschichte als Missions geschichte. Bd. 2: Die Kirche des frheren Mittelalters. 1. — Mnchen, 1978. — S. 340–346.

Д. Гордієнко тили. Імператор став хрещеним батьком їх вождя, а візантійська знать і знатні дами — покровителями його васалів та їх жінок.

Високі гості отримали щедрі подарунки, а їх володарю перед по верненням додому був наданий титул патрикія Імперії ромеїв52.

На середину Х століття припадає початок кампанії з навернення в християнство угорців. У 948 р. в Константинополь прибули посли князя мадяр Файза. Як повідомляє Скиліца, в 953 р. «їх князь Вулосуд, удаючи, ніби полюбив християнську віру, прибув у Константинів град. Він хрестився, причому Константин [Порфірогенет] став його хрещеним батьком, був удостоєний ти тулу патрикія і став володарем великих багатств… Через деякий час і Гілас, який також був князем турок [так візантійці назива ли угорців. — Д.Г.], прибув у столицю і був охрестився. Він також отримав ті самі благодіяння і почесті…»53.

За Літописом, Ольга також стала хрещеницею Константи на VІІ54, хоча дехто з істориків вважає це повідомлення фольк лорним55. Проте слід відмітити, що, попри літературно фольклор ну форму висвітлення даного факту, княгиня, цілком можливо, дійсно стала хрещеницею імператорської родини. Під час хре щення як дорослого, так і дитини, за канонами церкви, необхід ною є присутність хрещених батьків, оскільки церква сприймала хрещення як нове народження. Однак за 22 каноном ІІ Нікейсь кого Собору, головним правилом було, аби чоловіків, що хрести лися, приймали від купелі хрещення чоловіки, а жінок — жінки56. Такі приклади в історії Візантії далеко не поодинокі.

В 527–528 рр. якийсь Гард, вождь гунів (ймовірно, утигурів або кутригурів), який мешкав по сусідству з кримським містом Бос пором, прибув у Константинополь і там охрестився. Його хрещеним батьком став імператор Юстиніан. Осипаний подарунками, Гард був відісланий назад у свою країну, де він, віднині як хрещений син і підданий — союзник імператора, мав охороняти інтереси Візантії в кримському регіоні57. За Літописом, княгиня Ольга ма ла відправити Константину VІІ військову допомогу58, що немов Оболенский Д. Византийское Содружество Наций. Шесть византийских портретов. — М., 1998. — C. 71.

Ioannis Scylitzae. Op. cit. — Р. 239.60–74.

Див.: ПСРЛ. — Т. 2. — Ст. 49.

Высоцкий С. А. Вк. праця. — C. 156.

Амвросий. Вк. праця. — С. 6–7.

Оболенский Д. Византийское Содружество Наций. — С. 70.

Див.: ПСРЛ. — Т. 2. — Ст. 51.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна би було узгоджено договором. Однак вимога імператора стосува лась дотримання взятого неофітом зобов’язання з захисту Імпе рії, що було невід’ємною частиною тогочасної дипломатії59.

Можна згадати і те, що хрестильне ім’я Ольги — Олена. А це ім’я правлячої за її часів імператриці — дружини Константина VІІ Елени Лакапени, що також може вказувати на імператорську ро дину60, як на хрещених батьків. Подібна ситуація була за бол гарського князя Бориса, який при хрещенні взяв ім’я імператора Михаїла ІІІ — свого хрещеного батька, а онук Ольги — київський князь Володимир — ім’я Василя II. Саме такою була практика «політичних» хрещень середньовіччя61, принаймні для країн ві зантійського культурного кола.

Однак для точного дотримання канону, саме імператриця Елена мала прийняти Ольгу від купелі. Відтак княгиня Ольга стала хрещеницею не імператора Константина VII, а імператриці Еле ни, тому й трапеза їй дана була на жіночій половині — саме з боку хрещеної матері, а отже з повним дотриманням канону. Літопи сець, як особа духовна, мав бути обізнаним у канонах і церковній практиці. Однак це суперечило б легенді про сватання імператора до Ольги, якого вона так вдало «переклюка»62. Тому в розповіді про візит Ольги в Константинополь, імператриці просто не було місця. Опустити ж те, що Ольга стала хрещеницею імператорської родини літописець не міг, адже це був явний зовнішньополітич ний успіх молодої Київської держави — вступ у систему імпера торської родити, що значно підвищувало статус володарки Русі.

Таким чином замість хрещеної матері, в Ольги й з’явився хреще ний батько — імператор Константин VII.

Тому більш ймовірною видається думка, що і оглашення, і хре щення Ольги відбулися в Константинополі.

Виходячи з вищевикладеного, в аналізі даних «De cerimonii» на особливу увагу заслуговує проміжок часу між 9 вересня і 18 жовт ня — датами першого і другого прийому княгині Ольги в імпера тора, між якими проминуло рівно 40 днів, які і були необхідним терміном для відбування обов’язкового посту перед хрещенням.

Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. — C. 43–44.

Гордієнко Д. С. Хрещення княгині Ольги: історіографічна традиція. — С. 15.

Див.: Angenendt A. Kaiserherrschaft und Knigstaufe: Kaiser, Knige und Ppste als geistliche Patrone in der abendlndischen Missionsgeschichte. — B. N.

Y., 1984. — S. 5–11.

ПСРЛ. — Т. 2. — Ст. 50.

Д. Гордієнко В історіографії неодноразово зазначалося про те, що Ольга не могла бути на прийомі в імператора язичницею. Вказували як на наявність серед посольства священика Григорія, так і на особливу урочистість і неординарність прийому. Як зауважує Г. Літаврін, це був прецедент у дипломатичній практиці Імперії63. На думку польського історика А. Поппе64, на те, що Ольга була християн кою на прийомі в імператора, вказує той факт, що під час обіду вже 9 вересня Ольга сиділа разом з вищими придворними дама ми — зостами патрикіями за одним столом. Відтак, на його дум ку, вона була удостоєна звання зости патрикії з приводу свого хрещення і вступу у візантійську ідеальну сім’ю народів.

Княгиня Ольга була прийнята в розкішному залі палацу Маг наври, де стояв трон Соломона. В цьому залі відбувалися прийоми найбільш знатних осіб, про що оповідає Продовжувач хроніки Теофана: «Звичай приймати в Магнаврі, — передає він, — існує в царів ромейських, коли вони хочуть прийняти когось з великих і славетних людей за гегемонією65. Проте історики, знову ж, об минали увагою релігійно світоглядні уявлення Візантії. 31 Канон Лаодикійського Собору, окрім шлюбно сімейних заборон, забо роняє і спільні трапези разом з єретиками та язичниками66. Така ж заборона була поширена і на Русі по запровадженню християнст ва за князя Володимира67. Натомість, у коментарі до 11 Канону Гангрського Собору Зонара зазначає, що з давніх часів встановле но звичай після споживання Святих Таїн сходитись разом і разом вживати їжу. Ці спільні трапези називались «вечерями любові»

, ( )68. Першою з таких трапез і була трапеза після оглашен ' ня, коли оглашений вперше, ще в «обмежених правах», долучав ся до християнської громади. Саме з цього моменту Тертуліан і бл. Августин оглашених називають нововибраними Богом, або:

такими, що тільки но вступають в число воїнів Божих (novitioli et tirones Dei)69.

Литаврин Г. Г. Византия, Болгария, Древняя Русь. — С. 180, 193.

Poppe A. Op. cit. — Р. 272–273.

Цит. За: Айналов Д. В. Княгиня Ольга в Царьграде // Труды XII Археоло гического съезда 1902 г. — М., 1905. — Т. III. — C. 13.

Правила Святых Поместных Соборов. — С. 243.

Див.: Древнерусские княжеские уставы XI–XV вв. / Изд. подгот.

Я. Н. Щапов. — M., 1976. — С. 89.

Правила Святых Поместных Соборов. — С. 118.

Цит. за: Долоцкий В. И. Чин оглашения в древней Христианской Церкви // Христианское чтение на 1849 год. Часть I. — С. 417.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Звичай «вечерь любові» був відомий у Візантії. Так, коли 473 р.

один з арабських царьків прибув у Константинополь і виявив ба жання охреститись, імператор Лев I посадив його за царський стіл і навіть дозволив бути присутнім на засіданні сенату. Тоді це викли кало нарікання серед знаті, переважно язичників, саме через те, що імператор надав йому місце, «де сидять перші серед патриціїв, — і все це під тим приводом, що він погодився стати християнином »70.

( Отже, з огляду на візантійську церковно обрядову практику, напередодні 9 вересня 957 р., найімовірніше 8 вересня, на день Різдва Богородиці, відбулося оглашення руської княгині Ольги, що відповідало візантійській традиції приурочувати визначні по дії до якогось свята. 9 вересня, в середу, відбувся славнозвісний прийом у Константина VІІ Порфірогенета71. На цьому прийомі був даний офіційний обід ( ), на якому імператриця і її невістка сіли разом на троні Теофіла, а княгиня Ольга стояла збо ку72. Ця трапеза далі називається окремою ( ). Для руської княгині був даний також «інтимний» святковий обід, який, за хрис тиянською традицією, і міг бути тією трапезою, що символізувала входження неофіта (в даному випадку Ольги) до християнської громади. Про те, що це був не звичайний «дипломатичний» обід, може промовляти той факт, що перед тим її запросили в житлові приміщення палацу, де княгиню приймав імператор з августою і їхніми порфірородними дітьми73. Десерт був поданий у розкішній їдальні ( ), в якій зазвичай давались обіди невеликій кількості вибраних осіб або ж родичів.

Після того, як княгиня Ольга відбула належний сорокаденний піст, у ніч на 18 жовтня 957 р., саме з суботи на неділю, відбулося хрещення руської княгині, на честь якого 18 жовтня знову був да ний урочистий обід у імператора Константина VІІ74, який також не був типовим для дипломатичної практики Візантії. Пентакувук лій св. Павла, в якому він відбувся, був побудований Василем Ма )75. Разом кедонянином і являв собою великий зал ( Ex historiae Malchi Rhetoris // Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae. — Bonnae, 1829. — Vol. 14. — N. 1. — Р. 233.

De cerim. — Р. 594, 16.

Ibid. — Р. 596; 21.

Литаврин Г. Г. Византия, Болгария, Древняя Русь. — С. 173, 363.

De cerim. — Р. 598, 3.

Айналов Д. В. Вк. праця. — С. 19.

Д. Гордієнко з імператрицею обідали їх порфірородні діти, невістка і княгиня Ольга, до того ж ясно мовиться, що княгиня Ольга сиділа разом з представниками імператорської родини, щось на зразок «родин ної вечірки», зости на цей раз обідали окремо. Про неофіційний характер промовляє і той факт, що офіційна частина прийому не зафіксована в праці Константина VІІ Порфірогенета, можна при пустити, що її і не було.

З цього можна виснувати, що саме дані Константина VІІ Пор фірогенета, викладені в «De cerimonii», найбільш точно і повно передають хронологію хрещення княгині Ольги, хоча прямо про це і не говорять. Таким чином аргумент ex silentio, який став від правним для Г. Літавріна щодо перегляду даних «De cerimonii»

і пропозиції датувати описаний імператором візит Ольги 946 р., а, отже і висунення концепції про два візити київської княгині в Константинополь можна піддати сумніву.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Однак, попри те, що 957 р. добре узгоджується з усією групою джерел, прийом Ольги за «De cerimonii», як було зазначено, мож на датувати як 946, так і 957 р., хоча інформативних можливостей 15 розділу II книги видається не достатньо для переконливого вирішення цього питання. Тому варто звернутись як до інших частин «De cerimonii», так і решти візантійських джерел.

Вже О. Назаренко у контексті розгляду теми поїздки Ольги в Константинополь за даними «De cerimonii» звернув увагу на формуляр звернення до руського князя (розділ II, 48): « (До архонта Русі. Булла золота в два соліди. Послання Константи на і Романа, христолюбивих василевсів ромеїв, до архонта Русі).

Цей формуляр майже дослівно (окрім вживання singularis « »

замість pluralis « ») співпадає з формуляром звернення до угорських князів і печенізьких ханів:

. Ідентичність звернен ня підкріплюється однаковістю вартості хрисовула — два соліди.

Таким чином, звернення до руського князя підпадає під загальний трафарет звернення до незалежного поганського володаря. Отже він відображає стосунки Константинопольського уряду з київським у період до хрещення княгині Ольги. Так як звернення адресуєть ся від імені Константина VII і Романа II, О. Назаренко пропонує De cerim. — Р. 690.21–691.1.

Ibid. — Р. 691.7.

СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна датувати його появу періодом паски 946 р., коли Роман II став співправителем батька78. Так як послання адресувалось саме «ар хонту», а не «архонтіссі» Русі, воно було створено не пізніше смерті князя Ігоря. Однак, за ПВЛ, Ігор загинув зимою 6453 (945) р. під час збирання полюддя з древлян79, тобто ще до коро нації Романа II. Проте вже О. Шахматов відмічав, що за своїм по ходження 6453 р. є лише датою закінчення правління Романа I Лакапена80. Ця дата була в «Початковому зводі», автор якого ко ристувався «Хронографом по великому викладу», звідки він взяв дані щодо походу Ігоря на греків разом з помилковою датою — 6428 р.81. Таким чином, на основі «Хронографа» для автора «По чаткового зводу» Ігор був сучасником Романа I Лакапена, а отже і його смерть була «приурочена» до закінчення правління цього імператора. Отже, можна припустити, що Ігор загинув не в 944/5, а не раніше 946 р.82. Звичайно, це припущення залишається дис кусійним, адже, готуючи хрисовул, у столиці Візантії ще могли не знати про прихід до влади княгині Ольги. Однак щодо пробле ми датування візиту княгині Ольги в Константинополь, описано го в «De cerimonii», цей аргумент може бути додатковим проти віднесення цієї події на осінь 946 р.

Проте літописну дату смерті можна піддати сумніву, і на ос нові іншого трактату Константина VII — «De administrando impe rio»83. Саме цей твір дослідники відносять до авторства самого Константина84, а його створення — до 948–952 рр.»85. В «De admi nistrando» подається досить детальна і точна інформація про При дніпровську Русь. Знає Константин і князя Ігоря ( ), однак нічого не знає про його смерть, як і жодним словом не згадує кня гиню Ольгу, яка в будь якому разі йому була відомою (її посли Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — С. 261.

ПСРЛ. — Т. 1. — М., 1962. — Ст. 54–55; Т. 2. — Ст. 42–43.

Шахматов А. А. Вк. праця. — С. 108.

Творогов О. В. Древнерусские хронографы. — Л., 1975. — С. 71, 260, 273.

Див.: Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — С. 263.

Гордиенко Д. С. К дискуссии о времени крещения княгини Ольги // Рос сийское византиноведение. Традиции и перспективы. Тезисы докладов XIX Все российской научной сессии византинистов. — М., 2011. — С. 71–74.

Шевченко И. Перечитывая Константина Багрянородного // Византийский временник. — 1993. — Т. 54. — С. 28.

Литаврин Г. Г., Новосельцев А. П. Предисловие // Константин Багряно родный. Об управлении империей. — М., 1991. — С. 5.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. — М., 1991. — С. 44.

Д. Гордієнко фігурують у русько візантійському договорі 944 р., укладеному за Константина87). Дивним виглядає й те, що Константин вклю чивши опис прийомів Ольги в «De cerimonii», зовсім не згадав про неї в «De administrando», і це при тому, що трактат призначався для сина Константина — Романа II, який також, за «De cerimonii», особисто знав княгиню Ольгу. В той же час Скиліца, поміщаючи візит Ольги в Константинополь у період правління Константи на VII, зазначає, що прибула вона після смерті свого чоловіка.

Знає Скиліца і те, що її чоловік ходив походом на Візантію88.

Таким чином, можна припустити, що «De administrando» був створений до візиту Ольги в Константинополь, що є черговим ар гументом на користь дати — 957 р., яка добре узгоджується з іншими, незалежними від «De cerimonii» чи «De administrando»



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 51 |
Похожие работы:

«УДК 37/09.78 М.В. Мартинюк, здобувач (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ПОЛІХУДОЖНІЙ РОЗВИТОК ШКОЛЯРА ЯК СКЛАДОВА ЙОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У статті розглядається поліхудожній розвиток школяра як складова його національної культури, досліджується проблема взаємодії та інтеграції мистецтв у цілісному художньому розвитку школярів, використовується ідея комплексної взаємодії мистецтв у навчально-виховному процесі, висвітлено умови реалізації системно-цілісного підходу до...»

«Рекомендовано до друку УДК 321.01.015 Вченою радою Інституту держави і права ББК Ф0-Ф1 ім. В. М. Корецького НАН України М33 (протокол № 4 від 14 травня 2015 р.) Рецензенти: О.В. Батанов — доктор юридичних наук, професор А.В. Береза — доктор політичних наук, професор О.В. Картунов– доктор політичних наук, професор Матвієнко А.С. М33 Політико-правові засади територіальної організації держави: світовий досвід і Україна : монографія / А.С. Матвієнко. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького...»

«72 Отже, назва церкви – Святий Дух – набуває оновленого, глибинного, не тільки релігійно-філософського, а й національного звучання, бо символізує духовне самовдосконалення, національну самосвідомість і пам’ять, бо спонукає йти шляхом «до Єрусалиму, що на горах, до висот і до волі.» [4, 501]. Оздобивши текст роману мікротопонімами, Р.Федорів маркує простір подій змістовно наповненими об’єктами, репрезентантами українського світу, що увиразнюють авторську історіософську концепцію національного...»

«Педагогічний дискурс, випуск 11, 2012 спостерігати, аналізувати їхню увагу, інтерес, вольові зусилля, ставлення до інтелектуальної праці і до вчителя. Гармонійне злиття цих двох функцій педагогічної праці, вміння думати про різні речі й аналізувати складний процес учіння різних боків – це одна з тих найтонших сфер педагогічної майстерності, яка дає нам щастя творчості [3, с.34]. Педагогічне керівництво школою насамперед у тому й полягає, щоб бачити, як у праці кожного вчителя зливаються ці дві...»

«Рекомендації до проведення Першого уроку в початкових класах Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи. У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів реалізується в урочній та...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 4 (57) 2013 УДК 378.23 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ОСНОВ ПРИКОРДОННОЛОГІЇ В. В. Хіміч У статті розкриваються такі форми організації навчальної діяльності курсантів, як лекція, семінарське заняття, практичне заняття, самостійна робота під керівництвом викладача, науководослідна робота, військове стажування. Автор приходить до висновку про доцільність умілого поєднання форм навчальної діяльності...»

«402 Формування книжкових зібрань і бібліотек та розповсюдження інформації у добу середньовіччя в Європі ХОЛОД Святослав Сергійович Член громадської організації «Спілка молоді «Нове покоління», керівник клубу історичної реконструкції «Ордену Паладинів» e-mail: reitar@ukr.net Анотація У статті розкрито структуру середньовічної книги. Описані європейські центри збереження та поширення інформації у добу середньовіччя. Розглянуто зовнішні фактори впливу на поширення інформації у даний період....»

«РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ Ukrajinska zajednica Republike Hrvatske Українська громада Республіки Хорватія Stjepana Supanca 18, 32 000 Vukovar Вуковар, 10 липня 2011 рік Urbroj: 029/07-11 ЗВІТ УКРАЇНСЬКA ГРОМАДA РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ ( 24 СЕРПНЯ 2010 РОКУ 30 ЧЕРВНЯ 2011 РОКУ) Українська громада Республіки Хорватія (скорочено УГРХ) як центральна громадська організація української національної меншини в Республіці Хорватія за фінансової підтримки Ради з питань національних меншин Республіки Хорватія в 2010...»

«Асоціація українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів ГРОМАДСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ: КРАЩІ ПРАКТИКИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ХАРКІВ «ПРАВА ЛЮДИНИ» ББК 67.9(4УКР) Г 87 Художник-оформлювач Захаров Б.Є. Загальна редакція Мартиненко О.А. Авторський колектив Блага А.Б., Мартиненко О.А., Османов А.Р. Публікація здійснена за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною...»

«Педагогічний дискурс, випуск 13, 2012 детермінується багатьма факторами, які суттєво впливають на морально-духовні, фізичні і фізіологічні якості і властивості життя людей у ХХІ столітті ІІІ тисячоліття.Список використаних джерел і літератури: 1. Брайчевський М. Ю. Походження Руси / М. Ю. Брайчевський. – К. : Наукова думка, 1968. – 224 с.2. Брайчевський М. Ю. Етногенічні проблеми і походження українського народу на службі КМО / М. Ю. Брайчевський // Зб. наукових праць. – 2000. – Київ, Нью-Йорк,...»

«УДК 342.531.43(410) О. П. Євсєєв, кандидат юридичних наук, доцент, науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України Дискусія навколо створення Верховного Суду Сполученого Королівства: конституційно-правові аспекти Розглядається досвід Великої Британії по створенню Верховного Суду. Особлива увага приділяється дискусії, що розпочалася у британській політико-правовій спільноті після прийняття Акта про конституційну реформу 2005 р. і аж до фактичного...»

«digitized by ukrbiblioteka.org digitized by ukrbiblioteka.org Михайло Грушевський digitized by ukrbiblioteka.org М. Грушевський Ілюстрована Історія України ВИДАВНИЦТВО ЧАРТОРИЙСЬКИХ 19 17 НЬЮ-ЙОРК 19 67 ВСТУПНЕ СЛОВО М рішили перевидат ' Ілюстровану І с т о р і ю України тому, и щоб відзначити 5 0 р і ч. я Української Національної Революції й тим самим ї ї Автора, що займав провідне місце, як Голова Української Центральної Ради. Ця І с т о р і я подає ба гато ілюстративного матері ялу та стає...»

«УДК 811.161.2'373 С. І. Кондратенко ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ФІТОКОЛЬОРАТИВУ «РОЖЕВИЙ» У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА У статті розглядаються особливості функціонування лексико-семантичного поля фітокольоративу «рожевий» та його похідних, реалізації семантики кольору в мовній картині світу Олеся Гончара. Ключові слова: лексико-семантичне поле, фітокольоратив, мовна картина світу, номінативна група, фітокольоративкомпозит. В статье рассматриваются особенности функционирования...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»