WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 10 |

«А.Е. Левицький А.В. Сингаївська Л.Л. Славова ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних ...»

-- [ Страница 1 ] --

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

А.Е. Левицький

А.В. Сингаївська

Л.Л. Славова

ВСТУП

ДО МОВОЗНАВСТВА

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

КИЇВ—2006

УДК 81’1(075.8)

ББК 81я73

Л 37

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 14/18.2 1633 від 08.07.2005 р.)

Рецензенти:

Н.В. Слухай — доктор філологічних наук, професор кафедри російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

О.М. Старикова — доктор філологічних наук, професор, завідувач ка федри прикладної лінгвістики Українського інституту лінгвістики та ме неджменту;

Н.Д. Борисенко — кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л.

Л 37 Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 104 с.

ISBN 966 364 194 0 Навчальний посібник спрямований на формування у студентів знань, умінь та навичок у рамках вимог діючої програми з курсу. Присвячений роз гляду базових тем із зазначеного курсу мовознавства і містить їхній корот кий огляд, який супроводжується вправами для практичного засвоєння роз глянутого матеріалу. Подані теми рефератів, тести для самоконтролю та список рекомендованої літератури сприятимуть інтенсифікації самостійної роботи студентів у межах курсу “Вступ до мовознавства”.

Для студентів філологів та викладачів іноземних мов.

УДК 81’1(075.8) ББК 81я73 ISBN 966 364 194 0 © Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л., 2006 © Центр навчальної літератури, 2006 Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua — мова) — це наука про мову як суспільне явище, що служить засобом зносин людей, знаряддям творення й вираження думок, тобто як явище загальнолюдське. Мовознавство — це наукова дис ципліна, що займається дослідженням природи мови, її струк тури, функціонування та розвитку. Предметом мовознавства є мова у всіх формах її прояву.

Мова на сучасному етапі розвитку науки розглядається як складна багаторівнева знакова система, що використовується людьми в цілях спілкування (обмін інформацією, волевияв лення), фіксації та збереження інформації.

Залежно від проблем і мети вивчення мовного матеріалу мовознавство поділяється на загальне і часткове.

Загальне мовознавство — це теорія науки про мову, що спирається на філософське розуміння природи і суті мови. Во но вивчає різні мови світу в їхньому давньому і сучасному стані для з’ясування загальнолюдських властивостей мовного про цесу. Загальне мовознавство вивчає: 1) проблему предмета лінгвістики; 2) проблему місця мовознавства в системі наук; 3) методи проведення лінгвістичного дослідження; 4) проблему класифікації існуючих мов світу; 5) систему та структуру мови.

Часткове мовознавство — це наука про конкретну мову (російську, українську, англійську, німецьку та ін.), які вико ристовуються як засіб спілкування.

Внутрішнє членування мови, що виявляється у розрізненні мовних рівнів, служить підставою для виділення відповідних розділів мовознавства, для яких ці рівні виступа ють предметом дослідження. Такими розділами є фонетика, лексикологія та граматика.

Вивчення звукового складу мови і всього того, що пов’язане зі звуковим вираженням змісту в мові, є предметом фонетики.

Лексикологія — це розділ мовознавства, що вивчає лекси ку, тобто словниковий склад мови. Семасіологія та оно масіологія, етимологія, фразеологія, ономастика та лексико графія є підрозділами лексикології. Лексикографія зай мається питаннями складання словників.

Граматика — це галузь мовознавчої науки, яка вивчає бу дову мови. Граматика складається з двох розділів: морфологія та синтаксис.

Кожен з розділів мовознавства може розглядати мовний матеріал у загальному та частковому плані, на підставі чого виділяють: загальну і часткову фонетику, загальну і часткову лексикологію, загальну і часткову граматику.

Сучасна лінгвістика складається з багатьох шкіл і на прямків.

Більшість з них пов’язані з іншими науками:

філософія мови — з філософією;

історична лінгвістика — з історією;

лінгвокраїнознавство — з географією та етнологією;

лінгводидактика — з педагогікою;

психолінгвістика — з психологією;

нейролінгвістика — з нейрофізіологією;

соціолінгвістика — з соціологією.

Мова є найважливішим засобом комунікації в суспільстві.

Вона нерозривно пов’язана з мисленням і свідомістю, саме то му мовознавство відносять до гуманітарних, соціальних на укових дисциплін, які досліджують людину та людське суспільство.

Залежно від об’єкта дослідження всі науки поділяються на суспільні та природничі. До суспільних наук належать: філо софія, історія, логіка, естетика, педагогіка, психологія, архео логія, етнографія, літературознавство й мистецтвознавство.

Мовознавство — теж суспільна наука. Природничими наука ми є математика, фізика, хімія, ботаніка, зоологія, геологія, ме ханіка й астрономія.

Мовознавство, як і інші науки, перебуває у близьких або віддалених зв’язках з багатьма суспільними і природничими науками, беручи від них та даючи їм цінні відомості для розв’язання важливих наукових проблем.

Мовознавство тісно пов’язано з філософією, яка стано вить основу світгляду і допомагає у принциповому розв’язанні таких головних лінгвістичних проблем, як суть мови, її роль у суспільстві, походження і характер розитку. Нерозривним є зв’язок мовознавства з логікою — наукою по закони і форми мислення. Для мовознавця і логіка мова — один об’єкт дослідження: логік через мову розкриває закони мислення, мовознавець — мовні закони. Процес мовного спілкування не можна пояснити без допомоги психології, яка аналізує проце си відображення в мозку людини об’єктивної дійсності, людські відчуття і сприймання, уявлення і думки, бажання, риси характеру, темпераменту. Взаємозбагачуючим є зв’язок науки про мову з історією суспільства. Щоб встановити похо дження та розвиток конкретної мови, необхідно спиратись на дані історичного розвитку носія цієї мови — народу.

Для усвідомлення процесу говоріння (вимовлення звуків) треба розуміти анотомію й фізіологію органів мови. Тут ста ють у пригоді природничі науки — анатомія і фізіологія. З фізикою, зокрема її розділом — акустикою, пов’язане вивчен ня звуків людської мови, їхніх фізичних властивостей. Мате матичні методи широко застосовуються у вивченні мовних явищ, як наслідок цього, виникає окрема галузь — математич на лінгвістика. Математичний підхід можна використовувати також до вивчення конкретних мовних одиниць, наприклад, встановити частоту повторюваності одних і тих же синтаксич них конструкцій, подати кількісну характеристику вживання тих чи інших класів слів, звуків тощо.

Однією з ключових проблем загального мовознавства є проблема методології, тобто методів дослідження мови. Метод є системою правил і прийомів підходу до вивчення явищ і за кономірностей природи, суспільства і мислення; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці, тобто способів організації теоретичного і практичного освоєння дійсності.

Існує низка загальнонаукових методик дослідження, що використовуються в усіх без винятку науках.

Серед загальнонаукових методик виділяють:

Порівняння, яке має велике значення, оскільки, порівнюючи різні форми, ми відділяємо думку від зна ка, що її виражає, і таким чином, вчимося краще розпізнавати різні відтінки цієї думки. Порівнюючи у деталях різні мови, ми позбуваємось тієї ілюзії, до якої привчає нас знання лише однієї мови, що у світі існу ють поняття, що не змінюються і є однаковими для всіх часів та народів. Думка позбувається полону слів, поло ну мови, вона отримує істинно логічну науковість.

Індукція є узагальненням результатів окремих спосте режень. Це шлях пізнання від даних досліду до їх схе матизації, та від систематизованих даних досліду до відкриття емпіричних законів. У лінгвістиці за допомо гою індукції вирішуються питання типу: Які ознаки має слово? Як взаємодіють різноманітні лексико грама тичні класи слів?

Дедукція спирається на певне положення, що посту люється, або отримується шляхом попереднього уза гальнення результатів окремих спостережень. Нерідко за допомогою індукції передбачають факти задовго до їхнього емпіричного відкриття. У лінгвістиці дедуктив ного рішення потребують ось які задачі: Чи є певний відрізок мовленнєвого ланцюжка словом? До якого лексико граматичного класу відносити певне слово?

Аналіз — це поділ предмета дослідження на складові частини та виділення ознак предмета для окремого вив чення.

Синтез — процес, що є прямо протилежним аналізу, по требує з’єднання складових частин або ознак явища, що вивчається, та дослідження його цілісного предмета.

Найдавнішим і найпоширенішим основним методом є описовий.

Описовий метод — планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення особливостей їхньої будови та функціону вання на певному етапі розвитку мови, тобто в синхронії.

Описовий аналіз полягає у сегментації тексту спочатку на слова та речення і далі на морфеми, словоформи, словосполу чення та члени речення, які інтерпретуються за допомогою ка тегоріального та дискретного аналізу.

Опис мови здійснюється за допомогою двох видів аналізу:

компонентного та контекстного.

Компонентний аналіз базується на тому, що одиниці аналізу є елементами мовної одиниці, що аналізується, — номінативно комунікативної та структурної (членування сло ва на морфеми, розбір речення).

Контекстний аналіз — аналіз частини через ціле, тому що одиниці аналізу більше, ніж одиниці мови, що вивчаються.

При контекстному аналізі досліджувана одиниця мови роз глядається у контексті (для фонеми контекстом є слово, для слова — речення). Частіше за все контекстний аналіз застосо вується при семантичному дослідженні (лексем і словоформ).

Усе частіше контекстом стає живе мовлення, коли врахову ються фонові знання комунікантів, комунікативна ситуація та соціальні ролі.

Порівняльно історичний метод базується на факті рівномірної появи компонентів мови, що призводить до одно часного існування пластів різних хронологічних зрізів. Мова не може змінюватися одночасно в усіх своїх елементах завдя ки своїй специфіці — як засіб спілкування. Тому й можливо за допомогою порівняльно історичного методу відновити карти ну поступового розвитку та зміни мов з моменту їхнього відділення від певної прамови.

Метод базується на порівнянні найбільш усталених еле ментів мовних систем.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Будь який лінгвістичний опис, пов’язаний із виходом за межі однієї мови, передбачає встановлення певних подібнос тей і відмінностей. Для того використовують зіставний метод.

Зіставний метод — сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою ви явлення специфіки. Цей метод застосовується до вивчення будь яких мов — споріднених і неспоріднених. Головним його предметом є дослідження структури мови в її подібностях і відмінностях. Зіставний метод спрямований передусім на ви явлення відмінностей між зіставлюваними мовами. Ідея зіставного методу була теоретично обґрунтована І. Бодеуном де Куртене, який вважав, що зіставне вивчення мов може базу ватися на виявленні подібностей та відмінностей між мовами незалежно від їхніх історичних та генеалогічних зв’язків.

Зіставний метод пов’язаний з проблематикою мовної ти пології та універсалій. Мовна типологія — порівняльне вив чення структурних і фунціональних особливостей мов неза лежно від їхньої генетичної природи.

Для встановлення структури мови і систематизації її оди ниць використовують структурний метод. Структурний ме тод — метод синхронного аналізу мовних явищ не лише на ос нові зв’язків і відношень між мовними елементами.

Мета структурного методу — вивчення мови як цілісної функціональної структури, елементи та частини якої співвіднесені й пов’язані певною системою лінгвальних відно шень.

Структурний метод реалізується в таких чотирьох мето диках: дистрибутивний, безпосередніх складників, трансфор маційний і компонентний аналіз.

Дистрибутивний аналіз з’явився як спроба американсько го дескриптивіста З. Гарріса відповісти на запитання “як ула штована мова?”. Позиція стороннього спостерігача допомагає йому виявити регулярності певних ознак мови. Серед регу лярностей особливе місце належить дистрибуції — повторюва ності тотожних частин. Дистрибутивний аналіз направлений на вивчення оточення одиниці, її сполучуваності з сусідніми одиницями. Виходячи з оточення одиниці, його можна роз поділити на класи з метою дослідження їхнього місця в сис темі мови.

Розвиток методів дослідження мови тісно пов’язаний із розвитком лінгвістики як наукової дисципліни.

Високого розвитку досягло мовознавство у Стародавній Індії, що пов’язувалось з необхідністю зберегти священні (са кральні) тексти, які були написані на санскриті і передавалися усно, щоб не допустити їхнього хибного запису. Граматика Паніні (5 ст. до н.е.), праці Чандри (5 ст.) і Джайнендри (7 ст.) — найважливіші з граматик, які описують санскрит. Грамати ка Паніні є найбільш повним і водночас дуже стислим описом мовної системи переважно на фонологічному і граматичному рівнях. Вона являє собою значно формалізовану систему про граму, яка складається приблизно із чотирьох тисяч правил (правило — sutra). Граматика Паніні записана у формі поезії — 8 томів. Автор робить багато посилань на інших дослідників мови, роботи яких не збереглися. Одним з найголовніших до сягнень давньоіндійської граматичної теорії було дослідження морфологічної будови слова — виділення у слові кореня, суфікса, основи. Мова санскриту відрізнялася великою кількістю флексій.

До граматики Паніні дописувалась у різні часи так звана коментаторська література, серед якої найбільш відомими є такі праці: “Доповнення” Катьяяни (Varttika) — 3 ст. до н.е., — “Великий коментарій” Патанджали (Mahabhasya) — 2 ст. до н.е., “Бенареський” Вамани и Джаядитьи (Kacika) — 7 ст., “Огляд” Нагеши (Udyptta) — 18 ст. Основні завдання цих творів — тлумачити сутри (правила), без чого граматику важ ко зрозуміти, пояснювати її на прикладах, а також роз’яснюва ти деякі протиріччя. Окрім цього у таких коментарях розгля даються і деякі загальнолінгвістичні проблеми, як, наприклад, типи значення слова, природа “означаємого”, дається кла сифікація слів за частинами мови: ім’я, дієслово, префікс прийменник, частка. Окрім граматик індійська мовознавча традиція представлена також словниками і навчальними посібниками.

Давні словники охоплюють від 7 до 14 тис. слів двох груп:

1) власні назви (богів, героїв епосу, топоніми та ін.) і загальні назви та прикметники, тобто основний лексичний фонд імен;

2) повний список прислівників і службових слів і їх тлумачен ня. Найбільш відомий із словників — “Навчання іменам і гра матичному роду” Амарасинхи (5 ст. до н.е.) поділяється на 3 книги: перші дві — перелік синонімів, упорядкованих відповідно до традиційної ієрархічної картини світу, а третя книга включає 6 розділів :

прикметники, що вживаються з іменниками, назвами істот ;

прикметники, що вживаються з назвами неістот;

загальні поняття;

багатозначні слова і омоніми ;

слова, які не змінюються ;

правила позначення роду для деяких розділів похідних імен.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 10 |
Похожие работы:

«О.В. Коновченко УДК 811.161.2’373.611–112 ПОДІЛЬНІСТЬ ОСНОВ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Досліджено питання характеру подільності основ слів іншомовного походження в українській мові. Автор визначає критерії подільності основ іншомовних слів та характеризує ступені їх подільності. Ключові слова: подільність основи, корінь, афікс, регулярні та унікальні морфеми, зв’язані та вільні корені. Коновченко Е.В. Членимость основ слов иностранного происхождения в украинском языке....»

«УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «АНТИКРИЗОВИЙ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ» (квітень, 2016) Київ Буча, 2016 УКРАИНСКИЙ ГУМАНИТАРНЫЙ ИНСТИТУТ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ «АНТИКРИЗИСНОЕ РАЗВИТИЕ СОЦИАЛЬНЫХ И ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ» (Апрель, 2016) Киев – Буча, 2016 UKRAINIAN INSTITUTE OF ARTS AND SCIENCES INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE «ANTI CRISIS DEVELOPMENT OF SOCIAL AND ECONOMIC PROCESSES...»

«О.С. Черемська УДК 811.161.2'26 “195/198” ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ НОРМУВАННЯ У 50–80-ті РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ У статті зосереджено увагу на особливостях термінологічного нормування у 50– 80-ті роки ХХ ст., схарактеризовано основні підходи до нормативних процесів на матеріалі економічної термінолексики, представленої в лексикографічних працях окресленого періоду. Ключові слова: термінологічна норма, кодифікація норми, мовні варіанти, економічні терміни, запозичення, калькування. Черемская О.С....»

«УДК 811.111'373.2 Л.В. Гнаповська, кандидат філологічних наук, доцент (Українська академія банківської справи, м. Суми); М.В. Дука, викладач (Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка) КОНЦЕПТ КУЛЬТУРА В НОМІНАТИВНОМУ ПРОСТОРІ КОХАННЯ Ономасіологічний простір концепту Кохання розглядається у статті з позицій когнітивного підходу до вивчення природи мовних одиниць. Наводяться критерії метафоричного переносу, за допомогою яких людина як мовна особистість приймає рішення щодо...»

«ISSN 2078–4333. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2012. Випуск 30. C. 408–417 Visnyk of the Lviv University. Series International Relations. 2012. Issue 30. P. 408–417 УДК 811.112.2’282’373.7(436.1) ВІДЕНЬ. ЛІНГВІСТИЧНІ ПРХОДИ МІСТОМ Оксана Гаврилів Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000, тел. 2394198, e-mail: k418zaab@yahoo.de Стаття знаходиться на перетині мовознавства і країнознавства і цим...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. ІІ, 2013_ Nowadays young people prefer to express their mind and ideas through specific patterns to illustrate their wittiness and intelligence. The poverty of the speakers’ language deprives the pleasure of personal communication on high level. The increasing interest to this stylistic device is based on the quantity and quality in everyday conversation. The examples of static and dynamic metaphors can be found in the famous American series of...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 2 (261), Ч. ІІ, 2013 Key words: poetic graphic, visual poetry, syncretism, tradition, avantgardism. Стаття надійшла до редакції 11.08.2012 р. Прийнято до друку 30.11.12 р. Рецензент – кфн, доц. Баран Є. М. УДК 801.614 О. В. Кудряшова ПРИЙОМИ МЕЛОДИЗАЦІЇ У ЗБІРЦІ МАР’ЯНИ САВКИ “КВІТИ ЦМИНУ” На дослідження мелодики вірша або її складових свого часу особливу увагу звертали мовознавці та літературознавці кінця ХІХ – початку ХХ століття (Е. Сіверс, А. Бєлий, О....»

«ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТЕРМІНОЗНАВСТВА ТА ЛЕКСИКОГРАФІЇ УДК 81’366.57:81’367.3 Михайло Гінзбург Інститут транспорту газу, м. Харків ПРО АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ФАХОВИХ ТЕКСТАХ © Гінзбург М. Д., 2014 У статті досліджено типові тричленні та двочленні синтаксичні конструкції фахових текстів, їхній трансформаційний зв’язок і значеннєву відмінність. Сформульовано критерій активності/пасивності синтаксичної конструкції, спільний для тричленних та двочленних конструкцій, який...»

«УДК: 81’42 ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЛЕКСИЧНИХ І ГРАМАТИЧНИХ ДОМІНАНТІВ У НАУКОВОМУ ТЕКСТІ Л.М. Захарова, Л.П. Бабенко Національний технічний університет України «КПІ» Стаття присвячена опису лексичних і граматичних домінантів у науковому тексті та особливостям їх відтворення українською мовою в підмові комп'ютерних технологій. Розглянуто визначення поняття домінанти в різних науках, висвітлено концепції домінанти тексту з погляду мовознавців та її теорії в сучасній...»

«УДК 811.161.2+811.111]’42 Л. В. Сергієнко, старший викладач (Національний університет Києво-Могилянська академія, Київ) sergil@ukr.net ДЕЯКІ АСПЕКТИ АРГУМЕНТАЦІЇ В ТЕКСТАХ ПРОСПЕКТІВ ЕМІСІЇ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В статті розглянуто особливості аргументації в текстах проспектів емісії цінних паперів. Визначено типи аргументації та способи їх представлення у різних видах аргументативних текстів проспектів емісії цінних паперів. Досліджено властивості аргументації юридичного та рекламного дискурсів...»

«Вимоги до рукописів для публікації у фаховому збірнику наукових праць “STUDIA LINGUISTICA” (2015 рік) (кафедра загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; м. Київ, 01033, бульвар Т. Шевченка, 14, каб.141; тел. 8 (044) 239-34-15; e-mail: zagmoclasphil@gmail.com) Матеріали для публікації приймаються від спеціалістів у галузі філології. Мови публікацій: 1. українська, російська, англійська, німецька, французька,...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 24 (259), Ч. ІІ, 2012 Golub N. Problemy and Prospects of Realization of Kompetentnostnogo Approach in Teaching Ukrainian of Student 5 – 7 Classes In article the contents and the main marks in work of the teacher on formation of communicative competence of pupils of 5-7 classes is defined. The author defines an essence of concepts and structure of communicative competence as subject and key, offers age gradation and levels of development of communicative...»

«1 60. З історії лексикографії. Сучасні словники української мови. Стилістичні засоби лексикографії. Комунікативна розминка Готуючи словник, важливо зрозуміти виклик часу. Однак це дається не всім. Сьогодні зростає особистісна складова словника, роль словникаря как суспільно орієнтованого вченого і державника. Сучасний лексикограф повинен мати фундаментальну підготовку, шанобливо ставитися до кожної мови і діалекту. Але насамперед – це особистість патріотична, яка боліє болем Вітчизни. Якими...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»