WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 81’ 373.7=133.1 Міжмовні силенціальні фразеологічні еквіваленти Каіка Н.Є. Донецький національний університет, м. Донецьк, Україна У статті аналізуються міжмовні ...»

-- [ Страница 1 ] --

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 – С. 76-80

УДК 81’ 373.7=133.1

Міжмовні силенціальні фразеологічні еквіваленти

Каіка Н.Є.

Донецький національний університет, м. Донецьк, Україна

У статті аналізуються міжмовні фразеологічні еквіваленти силенціальної

фразеосемантичної групи. Визначено питому вагу російсько-французьких

силенціальноих фразеологічних еквівалентів у загальному російсько-французькому фразеологічному фонді. Виявлено специфіку репрезентації силенціального ефекту у фразеології російської і французької мов. Доведено ефективність пошуків міжмовної фразеологічної спільності в означеній фразеосемантичній групі.

Ключові слова: міжмовні фразеологічні еквіваленти, силенціальна фразеосемантична група, загальний російсько-французький фразеологічний фонд, російсько-французькі силенціальні фразеологічні еквіваленти, невербальна комунікація, комунікативне мовчання.

Постановка проблеми. Незважаючи на бурхливий розвиток гуманітаристики протягом останнього сторіччя, явище мовчання залишається на маргінесі уваги науковців [5, с. 319]. Малодослідженими є питання репрезентації категорії мовчання у фразеології, особливо в контексті комплементарності вербаліки та невербаліки.

Проблеми співвідношення різних культурних кодів, вербальних і невербальних знаків, специфіки відображення невербальних елементів вербальними засобами, особливості семантичної структури вербальних номінацій невербальних елементів зумовлюють актуальність наукових розвідок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лінгвокогнітивні та комунікативнопрагматичні аспекти силенціального феномена аналузуються у наукових роботах Т. О. Анохіної, В.В. Богданова, Т. Дж. Бруно, М. Ефрат, С.В. Крестинського, М. Савіль-Труак, О.Т. Сливинського, С.О. Швачко та ін. Наявний корпус досліджень, присвячених невербальним особливостям комунікації (Р. Бердвістел, І. Горєлов, Г. Колшанський, А. Піз, Г. Уайнрайт, Б. Успенський, Ю. Фаст, А. Хілл та ін.), окремим питанням кінесичної фразеології (С. Григор’єва, М. Григор’єв, А. Козиренко, Г. Крейдлін, Т. Черданцева), просодичної (М. Архипецька, О. Корлиханова). Останнім часом у вітчизняному мовознавстві з’явились наукові роботи, присвячені питанням репрезентації взаємодії невербальних та вербальних компонентів комунікації в українських пареміях (Т.Ф. Осипова), в англомовному дискурсі (Г.І. Барташева, Л.В. Солощук), у німецькій (О.В. Харчук), польській (О.Г. Лозинська), болгарській фразеології (Л.Є. Петровська) тощо. Водночас суттєво недостатніми є порівняльні та зіставні наукові дослідження, спрямовані на вивчення проблем взаємодії вербальних і силенціальних засобів у комунікації, репрезентації силенціального ефекту (термін А.Д. Бєлової) [1, с. 7] у фразеології різних мов. Російсько-французькі силенціальні фразеологічні еквіваленти (РФСФЕ) ще не були предметом окремого наукового дослідження.

Мета статті – обґрунтувати наявність фразеосемантичної групи міжмовних, зокрема російсько-французьких, силенціальних фразеологічних еквівалентів, що Міжмовні силенціальні фразеологічні еквіваленти передбачає розв’язання таких завдань: 1) виявити російсько-французькі силенціальні фразеологічні еквіваленти; 2) визначити їх питому вагу у загальному російськофранцузькому фразеологічному фонді; 3) проаналізувати специфіку репрезентації комунікативно значущого мовчання у російсько-французьких фразеологічних еквівалентах (РФФЕ).

Матеріалом дослідження є фразеологічний корпус «Словаря русско-французских фразеологических эквивалентов» Н.Є. Каіки, Л.П. Кофанової, що містить близько 16000 російських фразеологізмів та більше 23000 французьких фразеологізмів [2].

Міжмовними силенціальними фразеологічними еквівалентами вважаємо такі міжмовні фразеологічні еквіваленти, кореляти яких пов’язані із позначенням силенціального ефекту. Вони складають окрему групу міжмовних (у нашому випадку

– російсько-французьких) силенціальних фразеологічних еквівалентів. Напр.: ни словом не обмолвиться. – 1. ne dire mot; 2. ne pas soufer un tratre mot; 3. ne soufer mot. Аналіз фонду російсько-французьких фразеологічних еквівалентів дозволив виявити 80 РФФЕ (0,5 % загального фонду РФФЕ) на позначення сіленціального ефекту, що складають окрему силенціальну фразеосемантичну групу. У роботі розглядаємо фразеологізми, що вербалізують комунікативно значуще мовчання.

Напр.: ни слова не говоря. – 1. sans mot dire; 2. sans rien dire.

Стиржневими лексико-семантичними компонентами силенціальних РФФЕ є соматичні лексеми (рот, горло [гортань, глотка], язык, зубы, уши) та лексеми слово, звук, молчание. Пор.: прикусить язык. – 1. se mordre la langue; 2. mettre la langue dans sa poche; ни слова ни звука. – pas un mot, pas un signe.

У фразеосемантичній групі силенціальних РФФЕ, на наш погляд, можна виділити РФСФЕ на позначення комунікативної ситуації, що є невербальним комунікативним фоном фразеологізмів (ледяное молчание. – silence (m) de glace), РФСФЕ на позначення невербальної комунікативної поведінки (рта не открыть; не открыть рта. – ne pas ouvrir la bouche), РФСФЕ на позначення комунікативних властивостей особистості (нем (немой) как рыба. – 1. muet comme un poisson; 2. muet comme une carpe; 3.

muet comme une tanche), РФСФЕ на позначення психофізіологічного, психоментального стану комуніканта, спричиненого перебігом комунікативного акту (застрять в горле:

это слово застряло у меня в горле. – rester dans la gorge: ce mot m'est rest dans la gorge).

Аналіз функційного потенціалу феномену мовчання, що представлений у роботах Томаса Дж. Бруно [6], М. Ефрат [7], С.В. Крестинського [3], М. Савиль-Труак [8] та ін., є підгрунтям для вивлення міжмовних фразеологічних еквівалентів, зокрема російсько-французьких, у яких відбивається функційно-семантичне навантаження мовчання. Так, виокремлюються РФСФЕ, пов’язані із реалізацією контактної функції комунікативного мовчання, зокрема, контактної конструктивної (молчание

– знак согласия. – 1. qui ne dit mot, consent; 2. qui se tait, consent) або контактної деструктивної (замкнуться / замыкаться в молчании. – s'emmurer dans le silence), інформативної (нем (немой) как могила. – Про людину, яка вміє зберігати таємниці, секрети. – 1. muet comme la tombe; 2. silencieux comme la tombe; 3. secret comme un tombeau), когнітивної (І нет слов! – 1. il n'y a rien dire! 2. il n'y a rien redire! 3. sans doute! Значення РФФЕ: «Безперечно; усе зрозуміло без слів»), експресивної (РФСФЕ

- фразеологічні омоніми: ІІ нет слов! у меня нет слов [чтобы…]. – 1. les mots me manquent [pour…]; 2. la parole me manque; 3. je perds la parole; 4. je ne trouve pas de mots [pour…]. Значення РФФЕ: «Не знаходити слів, щоб виразити що-небуль через почуття здивування, захоплення, радощі, обурення тощо), емотивної (слова застряли в горле у кого-л.: у меня слова застряли в горле. – les paroles se sont arrtes dans mon gosier), ідентифікаційної функції, що реалізується шляхом верифікації результату декодування комунікативного повідомлення (молчи – за умного сойдёшь. – 1. fou qui Каіка Н.Є.

se tait passe pour sage; 2. fol semble sage quand il se tait; 3. tel semble sage quand il se tait; 4. le silence est l'esprit des sots [et une des vertus des sages]; заговор молчания.

– conspiration (f) du silence), інтенціальної (придержать [свой] язык [за зубами]. – tenir sa langue) тощо. Наявні поодинокі приклади РФСФЕ, пов’язані із реалізацією ритуальної функції (минута молчания.– minute (f) de silence) та функції хезитації (на полуслове замолчать. – Перервати свою промову, не завершити висловлювання. – s'arrter demi-mot).

РФСФЕ демонструють прагмасемантичну специфіку. Виокремлюються РФСФЕ, що репрезентують: 1) особливості комунікативного середовища, консенсусного (молчание – знак согласия.– 1. qui ne dit mot, consent; 2. qui se tait, consent), агресивного (закрыть рот на замок: закрой рот на замок! – 1. mettre un cadenas sa bouche: mets un cadenas ta bouche! 2. y mettre un cadenas: mets-y un cadenas; 3. se mettre un cachet sur la bouche: mets-toi un cachet sur la bouche!); 2) небажання вступати у комунікацію (набрать в рот воды; воды в рот набрать. – 1. avaler de l'eau; 2. demeurer bouche close (cousue); 3. tenir la bouche cousue; 4. tenir la langue; 5. ne pas ouvrir la bouche; 6. ne pas desserer les dents (les lvres); 7. serrer les lvres; 8. ne pas piper; 9. mettre sa langue dans sa poche); 3) неможливість вступати у комунікацію (язык отнялся; язык прилип к гортани у кого-л.: у него язык отнялся; у него язык прилип к гортани. – 1. il est rest muet [d'effroi, d'tonnement, de surprise, etc]; 2. il a perdu sa langue; 3. il a perdu l'usage de la parole; 4. cela lui a coup le soufe; лишиться дара речи; потерять / терять дар речи. – 1. perdre le don de la parole; 2. perdre la parole; 3. perdre l'usage de la parole;

4. en rester muet; 5. avoir la gorge noue; дух (дыхание) захватывает / захватило (перехватило) у кого-л.: у меня дух (дыхание) [от этого] захватывает / захватило (перехватило). – 1. j'en ai (j'en ai eu) la respiration coupe; 2. cela (a) me coupe (m'a coup) le soufe; 3. j'en ai (j'en ai eu) le soufe coup; 4) заборону комунікативних реакцій: ни слова больше! – 1. pas un mot de plus! 2. un point, c'est tout! 5) використання комунікативних тактик, наприклад, маніпулятивних (играть в молчанку. – 1. eviter de rpondre; 2. garder le silence), тактик замовчення або приховування інформації (история умалчивает о чём-л.: история об этом умалчивает. – 1. l'histoire le passe sous silence; 2. l'histoire ne le dit pas; об этом ни гу-гу! ни гу-гу! об этом молчок!

Прост.– 1. bouche cousue; обойти / обходить молчанием что-л. – 1. garder le silence sur qn; 2. passer qch sous silence; 3. rester muet sur qch.); 6) відображення комунікативної позиції: молчать в тряпочку. – mettre sa ert dans sa poche; 7) емоційну реакцію комунікантів: нем (немой) как статуя. – [rester] muet comme une statue.

Тематичні модифікації мовчання комуніканта, на думку Т.А. Анохіної знаходяться у площині мовчазних ситуацій: «не хочу говорити», «не знаю, що сказати», «хочу й мовчу», «слухаю», «не погоджуюсь», «погоджуюсь» [1].

Спостерігаємо РФСФЕ на позначення таких комунікативних ситуацій, наприклад, погодження із чим-небудь:

без звука.– sans mot dire зі значенням «мовчки, беззаперечно [погодитися з чимнебудь, прийняти що-небудь]. Проте специфіка функціювання РФСФЕ у дискурсі полягає в тому, що одна фразеологічна одиниця може використовуватись у різних ситуаціях мовчання. Наприклад, уживання РФСФЕ не произнести ни звука. – ne pas prononcer une syllabe зі значенням «затято мовчати, зберігати мовчання» може бути умотивовано різними комунікативними обставинами («не хочу говорити», «не можу говорити» та ін.).

Деякі функціоно-семантичні особливості РФСФЕ пов’язані із відображенням особистості комуніканта у ситуації комунікативного домінування. Так, наявна значна кількість РФСФЕ, що виражають комунікативні команди комуніканта: [об этом] ни гу-гу! ни гу-гу! об этом молчок! Прост.– 1. bouche cousue! 2. motus sur l'article! ни слова больше! – 1. pas un mot de plus! 2. un point, c'est tout!


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Міжмовні силенціальні фразеологічні еквіваленти

Акцентуючи комплементарність вербаліки і невербаліки, зауважимо, що значення фразеологізмів із невербальним комунікативним фоном може бути вмотивовано комбінанацією невербальних засобів різних систем (акустичної, оптичної, кінесичної та ін.). Наприклад, значення фразеологізмів закрыть / закрывать рот кому-л.; –

1. fermer la bouche qn; 2. fermer le bec qn., зажимать рот кому-л.– 1. fermer la bouche qn; 2. imposer silence qn. – «змушувати кого-небудь мовчати, перешкоджати висловлюванню» – пов’язане зі специфікою функціювання засобів екстралінгвістики та кінесики.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок. Зіставний аналіз російської і французької фразеології демонструє наявність російськофранцузьких силенціальних фразеологічних еквівалентів, що складають 0,5 % спільного фонду РФФЕ та надають уявлення про фразеосемантичну специфіку таких фразеологічних одиниць. Перспективами подальших досліджень є вивчення РФФЕ із просодичним, проксемічним невербальним фоном тощо, з’ясування особливостей взаємодії невербальних компонентів комунікації із вербальними у сучасному франкомовному дискурсі.

Список літератури

1. Анохіна Т. О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: «спец.: 10. 02. 04 – «германські мови» / Тетяна Олександрівна Анохіна; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2005. – 19 c.

2. Каика Н. Е., Кофанова Л. П. Словарь русско-французских фразеологических эквивалентов = Le Dictionnaire des Equivalents phrasologiques russes-franais: [16000 русских фразеологизмов и более 23000 французских фразеологических эквивалентов] /Каика Н. Е., Кофанова Л. П. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2005. – 548 с.

3. Крестинский С. В. Молчание как средство коммуникации и его функции в языковом дискурсе / С. В. Крестинский // Вестник Тверского государственного университета. – Серия «Филология». – Выпуск 1. – 2011. – С. 34-37.

4. Сливинський О. Т. Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60–90-х рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.

філол. наук: «спец.: 10. 01. 06 – «теорія літератури» / Остап Тарасович Сливинський;

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

– Тернопіль, 2006. – 24 с.

5. Швачко С. О. Когнітивно-комунікативні аспекти мовчання (на матеріалі англомовного дискурсу) / С.О. Швачко // Studia Linguistica. – Випуск 5. – 2011. – С. 319-327.

6. Bruneau T. J. Communicative Silences: Forms and Functions [Text] / T.J. Bruneau // Journal of Communication. – Volume 23, Issue 1. – 1973. – P. 17- 46.

7. Ephratt M. The functions of silence / M.Ephratt // Journal of Pragmatics. – 40. – 2008. – Available online at www. sciencedirect.com

8. Saville-Troike M. The Place of Silence in an Theory of Communication [Text] / M. Saville-Troike // Perspectives of Silence [Ed. By D.Tannen, G.U., M. Saville-Troike].

– Univ. of Illinois. – 1985. – P. 1-18.

Каіка Н.Є.

Каика Н.Е. Межъязыковые силенциальные фразеологические эквиваленты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.

Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2014. - Том 27 (66). № 1. Ч.1 – С.

76-80 В статье анализируются межъязыковые фразеологические эквиваленты силенциальной фразеосемантической группы. Определен удельный вес русскофранцузских силенциальных фразеологических эквивалентов в общем русскофранцузском фразеологическом фонде. Выявлена специфика репрезентации силенциального эффекта во фразеологии русского и французского языков. Доказана эффективность поисков межъязыковой фразеологической общности в указанной фразеосемантической группе.

Ключевые слова: межъязыковые фразеологические эквиваленты, силенциальная фразеосемантическая группа, общий русско-французский фразеологический фонд, русско-французские силенциальные фразеологические эквиваленты, невербальная коммуникация, коммуникативное молчание.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ С ерія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ» ВИПУСК 1 ПОЛТАВА Видавництво ПДПУ УДК 821.161.1/2 (100)+81(060.55) ББК 83.3(0)+81 Філологічні науки: Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Випуск 1. – Полтава, 2009. – 150 с. У збірнику наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка „Філологічні науки” публікуються дослідження з...»

«викликають сталий науковий інтерес, насамперед ті, локалізація яких загальновизнана. Більшість кодексів, що дійшли до нас у неповному обсязі, або ж зберігаються у європейських книгозбірнях, або родовід яких усе ще дискутується, залишаються поза увагою. Немає також...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ О. О. ПОТЕБНІ ПОПОВ Сергій Леонідович УДК 811.161.1’36: 811.161.1’38 ГРАМАТИЧНІ ВАРІАНТИ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНО-ЕВОЛЮЦІЙНИЙ АСПЕКТ Спеціальність 10.02.02 – російська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі слов’янських мов Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Міністерства освіти і...»

«Леся Гапон, Людмила Залюбовська Пріоритетні наПрями лінґвістичних досліджень ярослава-Богдана рудницького Окреслено основні напрями мовознавчої діяльності визначного українського вченого ХХ століття Я.-Б. Рудницького. Матеріал підкріплено біографічними та бібліографічними даними, витягами з публікацій автора та його сучасників. Роль і місце наукових праць у творчому доробку дослідників висвітлено з урахуванням їх значення для розвитку сучасної україністики. Ключові слова: лексикографія,...»

«Климчук Ю.В. (Київ) УДК 811.111’25 КОНЦЕПТ ЖІНКА У ДРАМАТУРГІЧНОМУ ДИСКУРСІ ВЕНДІ ВАССЕРШТАЙН Постановка проблеми. Останнім часом у мовознавчих дослідженнях все частіше з’являється поняття «концепт». Концепт має складну логічно організовану динамічну структуру, що складається з базового елементу та пов’язаних з ним через прототипічне значення похідних елементів. Структура концепту може бути виявленою через засоби його репрезентації у мові. Базою концепту є первинна прототипічна модель основного...»

«УДК 811.161.2'367.52 Н.В. Кондратенко, д-р філол. наук, проф., Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, завідувач кафедри прикладної лінгвістики ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА НОМІНАЦІЯ В МОДЕРНІСТСЬКОМУ І ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ В статті проаналізовано реалізацію категорії інтертекстуальності в модерністській та постмодерністській художній прозі. Актуалізовано номінативний аспект інтертекстуальності, репрезентований прецедентними іменами. Створено типологію інтертекстуапьних...»

«48 Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811. 111’0:159. 955 Косенко А. В., Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці СУБ’ЄКТИВНИй ПОДІЛ ОБ’ЄКТИВНОЇ ДІйСНОСТІ: КОНЦЕПТИ, КЛАСИ, КАТЕГОРІЇ У статті розглядаються поняття класифікації, категоризації та концептуалізації у сучасній мовознавчій науці як передумови системного, впорядкованого та логічного підходу до вивчення мовних явищ, виокремлюються їх диференційні та інтегральні риси. Ключові слова: класифікація,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МОВОЗНАВЧИЙ ВІСНИК Збірник наукових праць ВИПУСК 18 ЧЕРКАСИ 2014 Мовознавчий вісник: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; Відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси, 2014. – Вип. 18. – 204 с. У збірнику наукових праць розглянуто актуальні проблеми теорії мови, номінації, лексичної семантики, етнолінгвістики, діалектології, історії мови, словотвірної та граматичної...»

«Філологічні науки. – 2013. – Книга 2 УДК 811.161.2’42 ДЕКОДУВАННЯ ТЕКСТУ ЯК ОСНОВА ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ Цівун Н. М. У статті визначено і схарактеризовано поняття декодування тексту. З’ясовано, що лінгвістичний аналіз обов’язково передбачає витлумачення, декодування наявних смислів, що дає змогу виявити індивідуально-авторський аспект мовно-художнього пізнання світу. Ключові слова: текст, декодування, лінгвістичний аналіз. В статье рассмотрено понятие декодирования текста. Определено, что...»

«ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Н.Г. Гордієнко УДК 81’374: 81374.3 МІКРОСТРУКТУРНІ ПАРАМЕТРИ В СЛОВНИКАХ ЖАРГОННОЇ ЛЕКСИКИ У статті проаналізовано параметричну систему словників жаргонної лексики на мікроструктурному рівні. Репрезентовано ієрархізацію параметрів щодо їхніх основних чи факультативних функцій. Ключові слова: лексикографія, словник, мікроструктура, основні параметри, факультативні параметри. Гордиенко Н.Г. Микроструктурные параметры в словарях жаргонной лексики. В статье...»

«Лінгвостилістичні студії. 2015. Вип. 3 УДК 811.161.2’373.611:070(477) Іванна Мислива-Бунько1 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИНИКНЕННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ У статті проаналізовано роль сучасної української преси у поповненні лексикону складними словами, описано їхні дериваційні типи. З’ясовано, що преса як кодифікатор сучасної української літературної мови водночас і засвідчує лексичні та дериваційні зрушення в мові, і віддзеркалює функційно-стилістичні норми писемної комунікації, і впливає на...»

«УДК 81’373,47:316,286 Бровкіна О.В., Міщенко А.О. Сумський державний університет, Суми, Україна ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ В АНГЛОМОВНОМУ ПАРЕНТАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ У статті йдеться про емоційно-забарвлену лексику у сучасному англомовному парентальному дискурсі та особливості її вербалізації залежно від конфігурації ролей мовців. Ключові слова: парентальний дискурс, емоційно-забарвлена лексика, конфігурація ролей мовців, вербалізація. Особенности вербализации...»

«УДК81Ї. 161.2-373 Т,П. Піцура Ужгородський національний університет КАРПАТСЬКІ НАЗВИ ЖІНОЧИХ ПРИКРАС ДЛЯ ШИЇ У РЕЄСТРІ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» ЗА РЕДАКЦІЄЮ Б. ГРІНЧЕНКА У складі лексико-семантичної групи назві одягу окреме місце займають назви прикрас, що несуть у собі закодовану інформацію про розвиток українського народу, його культурно-історичні взаємини з сусідніми (і не тільки) народами й етносами. Учені-етюзграфи стверджують, що в історії розвитку людства прикраси разом з фарбуванням...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»