WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 56 | 57 || 59 | 60 |   ...   | 75 |

«ВОЛИНЬ ФІЛОЛОГІЧНА: ТЕКСТ І КОНТЕКСТ ПОЛЬСЬКА, УКРАЇНСЬКА, БІЛОРУСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ Випуск 6 Частина ІІ Редакційно-видавничий відділ ...»

-- [ Страница 58 ] --

По суті, Грудзінський через епіграфи й назви відштовхується від думок Достоєвського, щоб вибудувати у своєму тексті систему ідей – аналогій та антитез до твору знаменитого попередника. За аналогією показано чимало приватних рис табірного розпорядку і співжиття (наприклад звичай виробничого начальства „за згодою” із бригадами зеків-вантажників організовувати авральну наднормову працю [гл. „Робота”: 11, 62 – 63]). За контрастом із Достоєвським подаються реалії суто радянської дійсності (наприклад „лікарська мафія” в таборі), які польський письменник послідовно показує очима чужинця, європейця, для котрого ці реалії неприйнятні як норми цивілізованого людського існування. Тоді ж, коли він солідаризується з Достоєвським, виникає низка ідейно-образних аналогій, які допомагають ужитися в чужий світ, пізнати його із середини в усій складності психологічних перипетій людської поведінки за екстремальних умов виживання і протесту (приклад „мучеництва за віру”, визначення якого оповідач „несвідомо запозичив”6 у класика – гл. „Мучеництво за віру”).

Окремо треба розглянути 3-ю главу з другої частини книги, назва якої збігається з назвою книги Достоєвського й означає саме цю книгу. У 3-й главі автор-оповідач ознайомлює читачів із «культурним» побутом табірників того «пункту» (Єрцево в Архангельській області), де він перебував найдовший час зі своїх кількох років поневірянь у радянському ГУЛАГові. Докладна розповідь про діяльність „kawecze” („kulturno-wospitatielnoj czasti” табірної адміністрації), художню самодіяльність зеків, організований ними театр – єдине, у чому в’язні охоче співробітничали із КВЧ („Teatr mia w sobie istotnie co z przedsionka wolnoci” [11, 207]7), кіносеанси, у яких зеки шукали можливості споглядати бодай мить „raj utracony innej epoki” [11, 208]8, – усе це ретельно виписаний автором фон, на якому він розгортає сюжет про знайомство із книгою свого великого попередника, що стала для нього мукою, отрутою і рятунком водночас. Читаючи й перечитуючи книгу, зізнається він, „…yem w stanie asfiksji, podobnym do przebudrzenia z dugiego miertelnego snu.

Nie to w Dostojewskim byo wstrzsajce, e potrafi opisa nieludzkie cierpienia tak, jak gdyby stanowiy tylko naturaln cz ludzkiego losu, “Mka za wiar”, “bez namysu, nie zdajc sobie nawet wwczas sprawy, e poyczam to okrelenie od Dostojewskiego” [11, 266].

„В театре действительно было нечто от сеней, ведущих к свободе” [1, 155].

.„Образ потерянного рая былых времён” [1, 156].

ale to... e nie byo nigdy najkrtszej nawet przerwy pomidzy jego a naszym losem. Czytaem «Zapiski»… z sercem bijcym jak wahado dzwonu, z scumem w gowie, ktry wzmaga si niby odpywajce w nieskoczono echo kropel wody, gdy spadajc w miarowych odstpach czasu w to samo miejsce czaszki, rozupuj j za kadym razem potnym uderzeniem mota. By to w moim yciu wiziennym jeden z najciszych okresw....Nienawidziem jej i kochaem j zarazem, tak jak ofiara potrafi si w pewien szczeglny sposb przywiza do narzdzia tortur. … Nie wiedziaem jeszcze, e jedyn rzecz, pred ktr naley si w wizieniu broni bardiej uporczywie ni pred godem i mierci fizyczn, jest stan penej wiadomoci” [11, 213]9. Але, витримавши катування „повною ясністю свідомості”, герой-оповідач виходить із нього готовим до наступних випробувань – зокрема відчайдушною голодівкою, яка вирвала його з табору, бо завдяки їй він і його товариші-поляки добилися зарахування в ряди добровольців польської армії.

Слід у власній свідомості від читання книги Достоєвського Ґрудзінський передає розгорнутим порівнянням: „czarna fala”, показаного російським класиком страждання залишила в його „nieprzytomnej i rozgorczkowanej wyobrani” [11, 213]10 безкінечний ряд поколінь попередників-каторжан, „co to byli przed nami i zdyli wydrapa w skale lad swego istnienia, zanim zala ich i pochon z ledwie dosyszalnym bulgotem wieczny mrok. … A jednoczenie, gdy ulegszy na koniec, opadali na dno jak topielcy ciemnoci, czarna fala prynosia na ich „…я жил в состоянии асфиксии, напоминающим пробуждение от долгого смертельного сна. Не то потрясло в Достоевском, что он сумел описать нечеловеческие страдания так, словно они составляли всего лишь естественную часть человеческой судьбы, но то… что никогда не было даже самого краткого перерыва между его и нашей судьбой. Я читал… с сердцем, колотящимся, как язык колокола, с шумом в голове, который нарастал, словно расплывающийся в бесконечность отголосок капель воды, когда, падая в отмеренные промежутки времени в одно и то же место черепа, они каждый раз раскалывают его мощным ударом молота. В моей каторжной жизни это был один из самых тяжёлых периодов. …Я и ненавидел её и любил, так, как жертва способна каким-то особым образом привязаться к орудию пытки.

… Я ещё не знал, что единственное, от чего в заключении следует защищаться упорней, чем от голода и смерти, – это состояние полной ясности сознания” [1, 159].

„Чорна хвиля», «розпеченій уяві”.

miejsce innych, coraz nowych, tak samo upadajcych pod ciarem cierpienia, tak samo wyrywajcych si daremnie z jej miertelnych wirw

– nas, nas, nas...” [11, 213–214]11. Переставали діяти закони часу: між стражданнями попередників і власними “nie byo najmniejszej przerwy” [11, 214], тому ці страждання набували якогось невідворотного сенсу – “przeznaczenia, w ktrym dla patrzcych z boku wieczno znaczy tyle co zmruenie oka, a dla skazanych na swj los zmruenie oka trwa wieczno” [11, 214]12.

Зрештою, “zatrute rdo” („отруйне джерело”) книги Достоєвського привело героя до думки про звільнення через самогубство.

І лише вчасно підказаний більш досвідченою в житейських стражданнях співтабірницею вихід його врятував. Ця інтелігентна Наталя Львівна, яка й дала героєві читати книгу Достоєвського, забираючи її, сказала про власний висновок із неї: “Niech pan pomyli: trac nadzieje, gdy odywa we mnie pragnienie ycia; odzyskuj j na nowo, gdy odczuwam w sobie pragnienie mierci” [11, 216]13. Тим самим вона відстрочила фатальний крок, який герой збирався вчинити, але потім до свого наміру вже не повернувся: досвід невдалого самогубства цієї товаришки по нещастю змінив його плани. Зрештою, для нього і його співвітчизників часи таки змінювалися.

Досвід Ґустава Ґрудзінського, пережитий у радянському концтаборі, – це досвід, який повертає читача із пекла ГУЛАГу до вселюдських цінностей. Цей тверезий погляд на реалії радянської системи належить людині, яка скептично відсторонюється від декларацій «нового ладу», бачить їх облудність завдяки порівнянню з поглядом «із середини» – у Достоєвського. І робить висновок, що „…что были здесь до нас и сумели выцарапать на скале след своего существования, прежде чем их залил и с едва слышным плеском поглотил вечный мрак. … А когда, сдавшись, они в конце концов опускались на дно утопленниками тьмы, чёрная волна приносила на их место других, всё новых и новых, так же падающих под грузом страдания, так же тщетно рвущихся из её смертельных водоворотов – нас, нас, нас…” [1, 160].

„…не было ни малейшего промежутка. ……Предназначения, в котором для глядящих со стороны вечность равна мгновению ока, а для обречённых на свою судьбу мгновение равняется вечности” [1, 160].

„Подумайте: я теряю надежду, когда во мне оживает жажда жизни, и заново её обретаю, когда испытываю жажду смерти” [1, 162].

радянські декларації лише лицемірно прикривають задавнене варварство й цинізм, які поширюються й узаконюються, стають нормою ще від царських часів. Спостереження крізь призму Достоєвського дає авторові підстави сприймати свого попередника як представника російської культури, що нерозривно пов’язана в історії з гулагівською дійсністю ХХ ст. Її образ польський письменник витворює, спираючися на літературний досвід російського класика, навіть на манеру його оповіді, на досягнення психологічного аналізу в реалістичному письмі та на філософські висновки, зроблені Достовським із пережитого на каторзі. Достоєвський для автора-поляка справді став дантівським Вергілієм („Божественною комедією” книга Ґрудзінського теж має виразні паралелі, простежені Е. Чаплєєвичем [див.: 10, 62–63]), провідником через кола пекла, завдяки якому є надія повернутися на світ Божий.

Художньо-поетикальний бік документального тексту не відрізняється своєю дією від дії тексту фікційного / белетристичного: закони сприймання одні й ті ж, хоча художня форма тексту, безумовно, інша.

У документальному тексті значно більша вага безпосередньо пережитого автором, більше вирізняються екстремальні / виняткові ситуації, нетипові обставини й характери, незвичайні, неповторні – бо невигадані – деталі та подробиці. Водночас документальний текст відзначається меншою залежністю композиції від розвитку зв’язної дії (сюжету й фабули). Композиційно його визначає логічна завершеність кожної глави-розділу [див. висновки щодо книги Достоєвського: 5, 291]. В основі побудови розділу в Ґрудзінського лежить більшою чи меншою мірою цілісний епізод / етап табірного життя, його випробувань. Саме ця поетикальна характеристика, запозичена в російського класика, вміло використана Ґрудзінським, щоб книга виглядала композиційно цілісною і завершеною.

Зрештою, порівняння каторжанських мемуарів Достоєвського з табірними свідченнями Ґ. Герлінґа-Ґрудзінського дає підстави робити висновок про еволюцію мемуаристики у ХХ ст.: документалізм у ній став цілком одвертим, безпосереднім, бо автор екслюзивних свідчень про табірне минуле не мав потреби маскувати оповідача – alter ego – і не намагався сховатися за маскою наратора „вставної”, обрамленої розповіді. Це надає табірним мемуарам особливої пронизливої сили звучання.

Література

1. Герлинг-Грудзинский Г. Иной мир: Советские записки / Пер. с польск.

Н. Горбаневской.– М.: Прогресс, 1991.– 240 с.

2. Достоевский Ф. М. Полн. собр. соч.: В 30-ти т. Т. 4: Записки из Мёртвого дома.– Л.: Наука. Ленингр. отд-е, 1972.– 327 с.

3. Достоевский Ф. М. Полн. собр. соч.: В 30-ти т. Т. 28. Кн. 1: Письма 1832–1859.– Л.: Наука. Ленингр. отд-е, 1985.– 552 с.

4. Заярная И. С. Традиции художественно-документального повествования Ф. М. Достоевского в прозе А. Солженицына („Записки из Мёртвого дома” и „Архипелаг ГУЛАГ”) // Достоевский и ХХ век: Сб. науч. тр. Рус. лит. исслед.– К.: Логос, 2000.– Вып. 2.– С.117–122.

5. Примечания / Составл. примеч.: И. Д. Якубович, В. В. Федоренко, И. М. Юдина, З. И. Власова; Ред. Ф. Я. Прийма // Достоевский Ф. М. Полн.

собр. соч.: В 30-ти т. Т. 4: Записки из Мёртвого дома.– Л.: Наука. Ленингр.

отд-е, 1972.– С. 271–322.

6. Симонова Т. Г. Мемуарный компонент в прозе Ф. М. Достоевского („Записки из Мёртвого дома”) // Ф. М. Достоевский и мировой литературный процесс: Материалы Международ. науч. конф., посвящ. 185-летию со дня рождения Ф. М. Достоевского. Иваново, 5–6 октября 2006 года / Под общ. ред.

Т. В. Сенькевич.– Брест: Б.и., 2007.– С. 60–64.

7. Ф. М. Достоевский. Библиография произведений Ф. М. Достоевского и литературы о нём. 1917–1965.– М.: Книга, 1968.– 408 с.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


8. Фридлендер Г. М. Ф. М. Достоевский // История русской литературы:

В 4-х т. Т. 3: Расцвет реализма / Ред. Ф. Н. Прийма, И. И. Пруцков. – Л.:

Наука. Ленингр. отд-е, 1982. – С. 695 – 761 [Гл. 22].

9. Фридлендер Г. М. Письма Достоевского // Достоевский Ф. М. Полн.

собр. соч.: В 30-ти т. Т. 28. Кн. 1: Письма 1832–1859.– Л.: Наука. Ленингр.

отд-е, 1985.– С. 5–26.

10. Czaplejewicz E. Polska literatura agrowa.– Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1992.– 212 s.

11. Herling-Grudziski G. Inny wiat: Zapiski sowieckie.– Warszawa: Czytelnik, 1996.– 325 s.

12. Weiss T. Pozytywizm // Okresy literackie: Praca zbiorowa / Pod red.

J. Majdy.– Wyd. 4-e.– Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1990.– S. 219–249.

УДК 821.161.1.09:78.01

© Matecka М., 2008 Magorzata Matecka

FASCYNACJE MUZYCZNE SYMBOLISTW ROSYJSKICH

W KONTEKCIE EUROPEJSKIM

Матецька М. Музичні захоплення російських символістів у європейському контексті. У статті здійснено спробу простежити зв’язок літературної творчості російських символістів із музикою. У багатьох творах К. Бальмонта, В. Брюсова, Ф. Сологуба, В. Іванова, А. Білого, А. Блока відображено прагнення до різних видів мистецтва. Ці письменники вважали музику піднесеним мистецтвом. Прагнучи до синтезу слів, думки і звуків, вони намагалися транспонувати принципи музичних форм вислову на мистецтво слова, розширюючи у своїх синкретичних композиціях діапазон літературної експресії та символіки.

Ключові слова: музика, російські символісти, музичні захоплення, мистецтво.

Matecka М. Musical Fascinations of Russian Symbolists at the European Background. The article concers relations between literary output of Russian symbolists and music. K. Balmont, F. Sologub, V. Briusov, V. Ivanov, A. Biely deeply felt community of all art domains. Not only that they preferred the lexical layer to be melodious but also tried to construct their syncretic texts according to the rules of musical compositions and that way they created very powerful, symbolic language of artistic expression.

Key words: music, russian symbolists, musical fascinations, art.

Матецкая М. Музыкальные увлечения русских символистов в европейским контексте. В статье предпринята попытка проследить связь литературного творчества русских символистов с музыкой. Во многих произведениях К. Бальмонта, В. Брюсова, Ф. Сологуба, В. Иванова, А. Белого, Ал. Блока отражено стремление к разным видам искусства. Эти писатели считали музыку возвышенным искусством. Стремясь к синтезу слов, мысли и звуков, они пытались транспонировать принципы музыкальных форм высказывания на искусство слова, расширяя в своих синкретических композициях диапазон литературной экспрессии и символики.

Ключевые слова: музыка, русские символисты, музыкальные увлечения, искусство.

We wspczesnych refleksjach naukowych literaturoznawcw, muzykologw, estetykw i filozofw podejmowane s coraz czciej prby odpowiedzi na pytanie – jak bada wzajemne relacje literatury i muzyki, w jaki sposb mona zdefiniowa pojcie muzycznoci dziea literackiego.

,,Przynaleno zagadnienia muzyki w literaturze do wspczesnych studiw literackich – pisze Andrzej Hejmej – [...] nie jest w potocznym rozumieniu oczywista. Zgodnie z literaln formu zapisu niewtpliwie tak by powinno, chocia przeczy temu niejednokrotnie praktyka badawcza.

W wielu wypadkach analizowanie aspektw muzyki okazuje si nazbyt niebezpieczne i w konsekwencji zostaje nie tyle moe wyeliminowane z pola obserwacji, ile wiadomie przemilczane, przysonite badaniem innych walorw danego tekstu literackiego. Niezalenie jednak od teoretycznych dywagacji, eksperymentalne zabiegi literackie z krgu szeroko rozumianej intertekstualnoci (stosunkowo ekspansywne w literaturze zwaszcza XX wieku), cilej rzecz biorc: rnorodne przejawy istnienia muzyki w literaturze, musz znale stosowne miejsce w kanonie zainteresowa wspczesnego badacza literatury” [1].

Analizowanie owych powiza jest niezmiernie trudne i skomplikowane, gdy,,kategorie czysto muzyczne, ich specyficzny charakter, cisa hermetyczno czyni je w wypowiedzi literackiej, eseju, czy nawet w popularnej monografii ‹‹ciaem obcym››. Skazuj bowiem te fragmenty tekstu na niezrozumienie ich przez czytelnika” [2]. Teza o nieprzekadalnoci muzyki na jakikolwiek inny system znakw jest, zdaniem Anny Baraczak,,,nie tyle stwierdzeniem obiektywnego stanu rzeczy, ile pewnego rodzaju reakcj obronn: prb odcicia si z jednej strony od interpretacji zbyt mglistych i impresyjnych, z drugiej za od interpretacji trywialnie jednoznacznych” [3]. Micha Gowiski w studium Literacko muzyki –



Pages:     | 1 |   ...   | 56 | 57 || 59 | 60 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Економічна лексика: семантичні зміни та нові вияви в публіцистиці на початку ХХІ ст. // Економічний вісник університету: Збірник наукових праць учених та аспірантів. Випуск 20/4. – ПереяславХмельницький, 2013. – С. 36–38. (0,4 друк. арк.) УДК [81’37+81’38’373:33]:82-92 Марина Навальна, доктор філологічних наук, професор кафедри професійної освіти ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” ЕКОНОМІЧНА ЛЕКСИКА: СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ ТА НОВІ ВИЯВИ В...»

«УДК 811.111’221:78.0896 СЕМАНТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ СИЛЕНЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ В МУЗИЧНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ) М.В. Буката, Сумський державний університет, м. Суми У статті порушується питання адгерентності мовних та музичних знаків. Фокусується увага на ословленні музичних ефектів засобами художньої прози. Намічаються перспективи подальшого наукового пошуку. Ключові слова: комунікативна ситуація, емоційний стан, художній дискурс, музичний дискурс, метазнак rest,...»

«Климчук Ю.В. (Київ) УДК 811.111’25 КОНЦЕПТ ЖІНКА У ДРАМАТУРГІЧНОМУ ДИСКУРСІ ВЕНДІ ВАССЕРШТАЙН Постановка проблеми. Останнім часом у мовознавчих дослідженнях все частіше з’являється поняття «концепт». Концепт має складну логічно організовану динамічну структуру, що складається з базового елементу та пов’язаних з ним через прототипічне значення похідних елементів. Структура концепту може бути виявленою через засоби його репрезентації у мові. Базою концепту є первинна прототипічна модель основного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО 15-16 травня 2014 року Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського проводить V Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих учених «Наука. Студентство. Сучасність». До участі в конференції запрошуються молоді науковці, аспіранти, магістранти, студенти. Мета конференції – залучити учасників до обговорення актуальних питань навчання і виховання сучасної молоді,...»

«Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 11 національно-культурну специфіку не можна вважати параметром релевантним для зарахування тих чи інших одиниць до концептів. Широкий погляд на розуміння культурно значимих концептів уможливлює пояснення взаємозв’язків мови, мислення та культури, дає змогу дослідити процеси творення значень. Перед лінгвокультурологією сьогодні стоїть важливе завдання – вивчити принципи вербалізації ментальних одиниць – концептів та їхнього функціонування в...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ НДУ ім. М. ГОГОЛЯ УДК 371.32:821.161.2 ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ Т. Ф. ТА Ф. Ф. БУГАЙКІВ У КУРСІ ВИКЛАДАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Грона Н. В. У статті окреслено методичні напрями наукової спадщини Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків на предмет відображення в ній методичних підходів до організації уроків літературного читання в початковій школі. Ключові слова: методика навчання української мови, літературне читання, наукова спадщина Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків. В статье обозначены методические...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 – С. 76-80 УДК 81’ 373.7=133.1 Міжмовні силенціальні фразеологічні еквіваленти Каіка Н.Є. Донецький національний університет, м. Донецьк, Україна У статті аналізуються міжмовні фразеологічні еквіваленти силенціальної фразеосемантичної групи. Визначено питому вагу російсько-французьких силенціальноих фразеологічних еквівалентів у загальному...»

«12. Гончарова Е. А. Лингвистические особенности «авторской» и «персональной» несобственно-прямой речи / Е. А. Гончарова // Стилистика художественной речи. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена, 1977. – С. 67—74.13. Артюшков И. В. О соотнесенности несобственно-прямой речи и внутренней речи в художественном тексте / И. В. Артюшков // Функционирование языковых и грамматических категорий в разных типах и стилях речи. – Уфа, 1997. – С. 65—77. 14. Chaplet A. Schneesterben / A. Chaplet....»

«Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) Викори ст ана літ ерат ура: Андрухович Ю. Апологія блазенади (Дванадцять тез до самих себе) // “Бу-Ба-Бу” (Юрій 1. Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак): Вибрані твори: Поезія, проза, есеїстика. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2007. – С. 23-24.Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К.: 2. Критика, 2005. – 264 с. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк:...»

«УДК 808.3 – 54 СЛОВОТВІРНІ ДІЄСЛІВНІ ПРЕФІКСИ В КОНТЕКСТІ СИНОНІМІЧНИХ ВІДНОШЕНЬ Івасишина Тетяна Анатоліївна, канд. філол. наук Національна академія Служби безпеки України Встановлено синонімічні відношення префіксів у межах дієслівного словотвору. Визначено параметри синонімічних рядів, утворених дієслівними словотворчими префіксами. Окреслено основні межі синонімічних рядів, виявлено найхарактерніші закономірності дієслівних префіксів у межах спільного словотвірного значення. Ключові слова:...»

«ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОГРАМА комплексного державного екзамену з дисциплін: “ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД. ПРАКТИКУМ ПЕРЕКЛАДУ. ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ТА ЧАСТИН ЗСУ” курсантів п’ятого курсу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Спеціальність: 7.03020101 Міжнародні відносини Спеціалізація: Міжнародні відносини у військовій сфері Київ – 2013 I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Вивчення...»

«ISSN 91250912. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». № 11. 2011. Вип. 17. Т. 2. УДК [811.11 + 811.13 + 811.16]’37 І. В. Яненко Донецький національний університет ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРОНІМІВ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНОЦІЛЬОВИМИ ОЗНАКАМИ В ГЕРМАНСЬКИХ, РОМАНСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ Присвячено зіставному аналізу назв квітів (флоронімів) у різноструктурних мовах. Функціонально-цільовими флоронімами визначено найменування, які мають ознаку попередження про наслідки контакту з квіткою...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА БАГМУТ ІРИНА ВІТАЛІЇВНА УДК 811.161.2’ 37(043) ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЗВУКОНАЙМЕНУВАНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ (СКЛАД, СТРУКТУРА, ПАРАДИГМАТИКА) 10.02.01 – українська мова АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»