WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 58 | 59 || 61 | 62 |   ...   | 75 |

«ВОЛИНЬ ФІЛОЛОГІЧНА: ТЕКСТ І КОНТЕКСТ ПОЛЬСЬКА, УКРАЇНСЬКА, БІЛОРУСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ Випуск 6 Частина ІІ Редакційно-видавничий відділ ...»

-- [ Страница 60 ] --

Szans ucieczki w sfer marze i fantazji, w wiat wiecznych i niezmiennych wartoci dawaa muzyka rwnie Aleksandrowi Bokowi (1880–1921), ktry nawizujc do ideowych koncepcji Arthura Schopenhauera, Friedricha Nietzschego, Wadimira Soowjowa oraz Richarda Wagnera, utosamia ten rodzaj sztuki z,,duchowym ciaem wiata”, z,,dusz kosmosu”, z,,myl wiata’’.

W chwilach twrczej ekstazy A. Bok sysza dwiki sfer nieziemskich.

wiadcz o tym, zaskakujce alogicznym potokiem sw, hipnotyzujc magi dozna suchowych i niezwykymi metaforami, cykle wierszy niena maska (Снежная маска, 1907), Faina (Фаина, 19061908), przepojone dionizyjsk koncepcj ycia oraz przewiadczeniem, e wszystkie ywioy (nieba, ziemi, gwiazd, zamieci, burzy) s najpikniejszymi przejawami rzeczywistoci [29].

Muzyka wiata rozbrzmiewa w cyklu Carmen (1914) [30], sawicym namitne miosne porywy serca, odkrywajce uroki ycia podporzdkowanego kosmicznym, muzycznym zasadom. Muzyk ywiow sycha rwnie w tomie wierszy Harfy i skrzypce (Арфы и скрипки, 19081916) [31]. Promieniujce rnorodnymi odcieniami barw i dwikw symboliczne wizje daj poecie poczucie wewntrznej

harmonii i duchowej rwnowagi – cz go z dusz wszechwiata:

Свирень запела на мосту, И яблони в цвету.

И ангел поднял в высоту Звезду зеленую одну.

Свирель поет: взошла звезда,

Остав заботы навсегда, Такой прозрачной глубины Не видел никогда...

Такой глубокой тишины Не слышал никогда...

Смотри, какие быстрины, Когда ты видел эти сны? [32] Podsumowujc rozwaania na temat roli muzyki w modernistycznej literaturze rosyjskiej, stwierdzi naley, e sztuka ta nie tylko inspirowaa pisarzy symbolistw do poszukiwania nowych rodkw wyrazu artystycznego, ktre umoliwiay,,wyjcie poza tworzywo jzykowe”, lecz dawaa rwnie szans twrczego egzystowania w rzeczywistoci wzniosej i suwerennej, bya synonimem wolnoci i harmonii ycia, ekwiwalentem idealnego wiata nadzmysowego – sensem istnienia.

Przypisy i literatura

1. Hejman А. Wstp do monografii: Muzyka w literaturze // Antologia polskich studiw powojennych / Red. A. Hejmej. Krakw, 2002. S. VIII.

2. Opalski J. Chopin i Szymanowski w literaturze dwudziestolecia midzywojennego.

Krakw, 1980. S. 8.

3. Baraczak A. Poetycka muzykologia // Teksty. 1972. № 3. S. 109.

4. Gowiski M. Literacko muzyki – muzyczno literatury // Pogranicza i korespondencje sztuk / Studia pod red. T. Cielikowskiej i J. Sawiskiego.

Wrocaw; Warszawa; Krakw; Gdask, 1980. S. 81.

5. Por. Grski K. Muzyka w opisie literackim // ycie i Myl. 1952. № 1/6. S. 92.

6. Biekowska E. Muzyka – wiat // Teksty. 1975. № 2. S. 48.

7. Symbolizm w rosyjskiej literaturze by zjawiskiem bardzo zoonym.

Reprezentantw pierwszego (starszego) pokolenia (D. Mieriekowski, Z. Gippius, A. Dobrolubow, K. Balmont, F. Soogub, W. Briusow) czsto utosamiano z dekadentami. Pisarzy tych, mimo wielu rnic zarysowanych w prbach definicji tego kierunku i realizacji jego zaoe w praktyce, czyo przekonanie o wyszoci poznania intuicyjnego nad empirycznym, przeczucie zagady kultury i wiadomo wasnej bezsilnoci, pesymistyczne przewiadczenie o znikomoci ycia ludzkiego oraz nawizanie do estetycznych zaoe pisarzy francuskich (Ch. Baudedelaire’a, S. Malarmgo, A. Rimbauda, P. Verlaine’a), ktrzy realizowali w swej praktyce poetyckiej idee romantycznej korespondencji sztuk. Schykowe nastroje dekadenckie starali si przezwyciy pisarze reprezentujcy drugie pokolenie symbolistw rosyjskich (tzw. modsi symbolici – A. Biey, W. Iwanow, A. Bok). Duy wpyw na wiatopogld modszych symbolistw wywary idee Platoskie wyrniajce dwa wiaty (rzeczy i idei), mistyczna filozofia i poezja W. Soowjowa, pogldy F. Dostojewskiego na pikno, ktre zbawi wiat oraz sztuka R. Wagnera.

8. Balmont K. Reprezentowa symbolizm literacki w jego wariancie impresjonistycznym. Oprcz obfitujcej w egzotyczne pejzae ywioowej i spontanicznej liryki, bogatej w efekty wietlno-kolorystyczne oraz suchowe, goszcej kult pikna i indywidualizmu, pisarz tworzy dziea o charakterze autobiograficznym, szkice i rozprawy o literaturze. By rwnie autorem wielu przekadw poezji wiatowej na jzyk rosyjski, midzy innymi utworw E. A. Poego, Ch. Baudelaire’a, J. Sowackiego, Z. Krasiskiego, J. Kasprowicza, S. Wyspiaskiego. Na temat postawy estetycznofilozoficznej rosyjskiego pisarza, jego stosunku do tradycji kulturowej, mitu, symbolu oraz powiza tego pisarstwa z malarstwem europejskim zob.: I. Malej, Indywidualizm impresjonistyczny. Konstantina Balmonta wiat wyobrani poetyckiej, Wrocaw 1999.

9. Por. teksty wymienionych utworw K. Balmonta // Бальмонт К. Лирика.

Минск, 1999. S. 43, 46, 52, 163, 174, 178, 199, 379, 396, 407, 413, 430.

10. Бальмонт К. Д. Элементарные слова о символической поэзии // Русская литература. Дооктябрьский период: Хрестоматия / Сост. Н. А. Трифонов. М.,

1980. С. 374375.

11. Por. wypowiedzi K. Balmonta na temat syntezy sztuk w tym eseju:

Бальмонт К. Д. Поэзия как волшебство. М., 1922.

12. Fiodor Soogub okrelany jest przez literaturoznawcw jako skrajny pesymista i katastrofista, piewca rozpaczy, wynikajcej z przewiadczenia o immanentnym charakterze za. Pisa przepojone gbokim pesymizmem wiersze, dziea prozatorskie oraz dramatyczne, w ktrych akcentowa wtki satanistyczne. W wielu utworach przeciwstawia odrealniony, wyimaginowany wiat marze realnej, koszmarnej rzeczywistoci. Zob. szerzej na ten temat: Rzeczycka M. Tsknota za Ojle. Kult wiecznego pikna w powieciach Fiodora Sooguba / Rzeczycka M.

Fenomen Sofii-Wiecznej Kobiecoci w prozie powieciowej symbolistw rosyjskich. Gdask, 2002. S. 114144; Arciszewska K. Motyw Szatana w poezji rosyjskich symbolistw // Literatura rosyjska przeomu XIX i XX wieku / Pod red.

I. Fijakowskiej-Janiak. Gdask, 1998. S. 2534; Arciszewska K. Diabelskie bestiarium. Motywy zwierzt piekielnych w prozie powieciowej rosyjskich symbolistw oraz teje: Motyw upadego anioa w rosyjskiej powieci symbolistycznej // wiato i ciemno. Motywy ezoteryczne w literaturze rosyjskiej przeomu XIX i XX wieku / Pod red. E. Biernat. Gdask, 2001. S. 79110.

13. Por. Literatura rosyjska / Pod red. M. Jakbca. Warszawa, 1971. T. II.

S. 663.

14. Wypowied A. Woyskiego (A. Flekser – 18631926), krytyka literackiego i historyka sztuki, przytaczam w tumaczeniu E. Biernatowej / Biernatowa E. Szkic z ycia i twrczoci F. Sooguba // Zeszyty Naukowe Wydziau Humanistycznego Uniwersytetu Gdaskiego. Filologia rosyjska. 1975. № 4. S. 42.

15. We wczesnej – kontemplacyjnej liryce W. Briusowa (pisarza, tumacza, teoretyka rosyjskiego symbolizmu literackiego) dostrzec mona wpyw poetw francuskich (gwnie S. Mallarmgo, P. Verlaine’a). W pierwszej dekadzie XX wieku pisarz porzuci symbolizm kontemplacyjny i wprowadzi do swych dzie (lirycznych i prozatorskich) motywy historyczne i urbanistyczne. Twrczo W. Briusowa cechuje sugestywna nastrojowo, tajemniczo, zagadkowo, zainteresowanie procesami podwiadomoci, rozdwojenia jani, dramatyzm katastroficznych wizji. Rosyjski symbolista wyznawa pogld, e sztuka powinna by wolna od wszelkich wizw.

16. Por. warstw dwikow utworw poetyckich W. Briusowa w cyklach: Urbi et orbi, Stephanos, Все напевы, Зеркало теней, zebranych w tomie: В. Брюсов.

Лирика. Минск, 1999, a take tekst jego rozprawy teoretycznej na temat zasad tworzenia poezji: В. Брюсов. Основы стиховедения. М., 1924.

17. Tyczyski T. Symbolici o symbolu // Historia literatury rosyjskiej XX wieku / Pod red. A. Drawicza. Warszawa, 1997. S. 55.

18. O pogldach filozoficzno-estetycznych W. Iwanowa, jego bogatej twrczoci literackiej powizanej z europejsk kultur i sztuk zob: CymborskaLeboda M. Midzy tragedi a misterium. „Tantal” Wiaczesawa Iwanowa // Dramat pod znakiem Dionizosa. Myl estetyczna a poetyka gatunkw symbolistw rosyjskich. Lublin, 1992. S. 121163; Cymborska-Leboda M. Mit i tragedia dionizyjska w twrczoci Wiaczesawa Iwanowa // Twrczo w krgu mitu.

Lublin, 1997. S. 179245; Bobilewicz G. Wyobrania poetycka – Wiaczesaw Iwanow w krgu sztuk. Warszawa, 1995; Dudek A. Wizja kultury w twrczoci Wiaczesawa Iwanowa. Krakw, 2000.

19. Por. Bobilewicz G. Richard Wagner w myli estetycznej i twrczoci artystw rosyjskich przeomu XIX i XX wieku // W krgu literatury rosyjskiej / Pod red. E. Biernat. Gdask, 1996. S. 95.

20. Cymborska-Leboda M. Dramat pod znakiem Dionizosa... S. 39; Bobilewicz G.

Richard Wagner w myli estetycznej... S. 94.

21. wiatopogld A. Bieego krystalizowa si pod wpywem filozofii A. Schopenhauera, F. Nietzschego, teozofii, okultyzmu, ideowych koncepcji W. Soowjowa. Pisarz poszukiwa rwnie twrczych inspiracji w filozofii I. Kanta i neokantystw oraz w estetyce i synkretycznych dzieach scenicznych R. Wagnera. Za najwiksze osignicie rosyjskiego symbolizmu na gruncie prozy uwaana jest jego wielowarstwowa powie pt. Petersburg (Петербург, 1916), w ktrej ujawnia si z wielk si katastroficzna koncepcja historii. Bogata twrczo A. Bieego (utwory liryczne, prozatorskie, eseje, rozprawy, studia krytyczne i teoretyczne, przekady dzie pisarzy europejskich) jest wiadectwem nieustannego poszukiwania nowatorskich eksperymentw artystycznych.

22. Por. Белый А. Фoрмы искусства // Мир искусства. 1902. № 12. С. 347.

23. Zagadnieniom tym A. Biey powici sporo uwagi w teoretycznych studiach: Symbolizm jako wiatopogld (Символзм как миропонимание, 1904), Magia sw (Магия слов, 1909), Laska Aarona (O sowie w poezji) [Жезл Аарона (О слове в поэзии), 1917], Dwikosowie (Глоссалогия, 1922).

24. Do swoich Symfonii A. Biey wczy rwnie motywy zaczerpnite z twrczoci E. Griega oraz malarstwa A. Bklina i F. Stucka.

25. Na temat funkcji koloru w poezji A. Bieego zob: Bry G. Kolor w poezji modszych symbolistw rosyjskich – Aleksander Bok i Andrzej Biey. Wrocaw, 1988.

26. Por. teksty utworw A. Bieego z tego cyklu: Белый А Лирика. Минск,

2000. C. 58, a take inne (zamieszczone w tym wydaniu) poetyckie utwory, powstae na

pocztku XX wieku, w ktrych wan rol artystyczn peni szata dwikowa (np.:

Раздумья, Буря, Снежная дева, Весна, Могила, Лета, с. 147157; 253256).

27. Szymak-Rejferowa D. Posowie do: Biey A. Kocio Letajew / Przekad M. Leniewska. Warszawa, 1976. S. 286287.

28. Белый А. На рубеже двух столетий. М., 1989. С. 193194.

29. Zob. na ten temat: Baraski Z. Aleksander Bok // Literatura rosyjska / Pod red. M. Jakbca. T. II… S. 686687; Максимов Д. Поэзия и проза Ал. Блока.

Л., 1981. С. 6066. Por. rwnie teksty wierszy A. Boka zamieszczone w tych cyklach: Блок А. Избранное. М., 1973. С. 194223.

30. Por. teksty tych utworw: Блок А. Избранное... С. 310315.

31. Por. teksty tych utworw, ibidem. S. 286309.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


32. Блок А. Свирель запела на мосту, ibidem. С. 286.

УДК 821.161.1.09+821.162.1.09 Юлия Наневич

ЛЮБОВЬ КАК ФИЛОСОФСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ

ХРИСТИАНСТВА В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ А. МЕНЯ

И Я. ТВАРДОВСКОГО: СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ

Проанализированы в компаративистском аспекте философские концепции любви в произведениях российского протоиерея Александра Меня и польского поэта – ксендза Яна Твардовского, определенно их общие и отличные мировоззренческие черты.

Ключевые слова: любовь, христианство, поэзия, проза.

© Наневич Ю., 2008 Наневич Ю. Любов як філософська концепція християнства у творах О. Меня і Я. Твардовського: зіставний аспект. Проаналізовано в компаративістському аспекті філософські концепції любові у творах російського протоієрея Олександра Меня та польського поета – ксьондза Яна Твардовського, визначено їхні спільні та відмінні світоглядні риси.

Ключові слова: любовь, христианство, поезія, проза.

Nanevich Y. Love as Philosophic Category of Christianity in Works of J. Twardowski and A. Men: Comparative Aspect. The article is dedicated itself to analyze the philosophical conception of Love in comparative aspect in works of A. Men and J. Twardowski.

Key words: love, Christianity, poetry, prose.

Последний шаг разума – это признание того, что есть бесконечность вещей, которая его превосходит.

Б. Паскаль Цель статьи состоит в том, чтобы, сопоставив концепции любви у А. Меня и Я. Твардовского, выявить то, что их и объединяет и разделяет.

Любовь – важнейшее понятие религии, мифологии и философии, своими корнями уходящее в глубокое прошлое. И не случайно этой теме посвящен один из диалогов Платона (“Пир”), в котором философ излагает свою концепцию любви, ставшую основополагающей для всех последующих теорий. Платон выделяет разные виды любви – эротическую (чувственнотелесную) и духовную (любовь к идеям, или философию), давая разные ее определения: любовь – стремление к блаженству; любовь – стремление к целостности, полноте и совершенству; любовь – это стремление к бессмертию; понятому как физическое продолжение (деторождение) и духовная память; любовь – это порождение в красоте; любовь – это стремление к вечности [11].

Итогом платоновских рассуждений является предложение отказаться от телесных влечений и забыться в мире духовном, где нет половых различий – в этой мысли отношение Платона в некоторой мере созвучно христианскому, где высший вид любви – любовь к Богу, а всепрощающая любовь является центральным понятием христианской этики.

Как известно, заповедь любви была провозглашена Иисусом Христом в ответ на вопрос о высшем законе человеческой жизни.

В христианской заповеди любовь к Богу и любовь к ближнему даны в единстве, ближний же – это не только соплеменник, но и каждый человек. Этим заповедь Христа отличается от заповеди Моисея, для которого любовь к ближнему означала любовь к соплеменнику и ненависть к чужаку. И А. Мень, и Я. Твардовский в своей концепции любви исходили из учения не Моисея, а Христа.

Апостол Павел в своей проповеди провозгласил идеал всепрощающей безусловной любви как высшей ценности человеческой жизни. Для Павла любовь является главным этическим принципом, он считает норму „возлюби ближнего” выражением древнего еврейского закона: „Весь закон в одном слове: „люби ближнего своего как самого себя”. Этическая сущность человека обусловлена его любовью, принципом “любви не имею, ничего не имею”. Именно эти идеи излагает Ян Твардовский в своих стихах, а А. Мень – в проповедях, которые носят поэтический характер.

Мораль описывается Павлом как область человеческих чувств, а не рассудка, как утверждается античной философией. Павел отмечает особую эвдемонию любви, называя милосердие, сострадание, трепетное духовное общение отрадой любви, говорит о радости и нежности как переживании любви [3].

Любовь, как и всякое чувство в человеке, для полного и всестороннего развития требует благоприятных условий и соответствующей среды. „Нет в мире любви, подобной той, на какую способен человек во имя распятого Спасителя своего: подобно пламени захватывает она все существо человека, исполняет его ум и сердце, становится душою его, его единственной движущей силой, заставляет его забыть себя, забыть мир, умереть для всего, в чем нет любви Отчей (1 Иоан.

2, 15)”. Так совершают свой путь и поэты, и писатели. „...Всякий поэт – священнослужитель”, он ищет связи с неведомым, принимает тяжесть мира и разделяет его боль.



Pages:     | 1 |   ...   | 58 | 59 || 61 | 62 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«МIНIСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКА НАЦIОНАЛЬНА НАУКОВА БIБЛIОТЕКА імені М. ГОРЬКОГО УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ ОДЕСИ До 170-річчя від дня народження М.Ф. Комарова БIБЛIОТЕКА М.Ф. КОМАРОВА Каталог колекції каталог Одеської нацiональної наукової бiблiотеки бiблiотеки Одеської імені М. Горького Упорядники: Н.А. Бродецька, Н.О. Яцун Одеса 2014 Б 592 ББК 78.34(4Укр.)759.7я1 УДК 021.1:015 Бiблiотека М.Ф. Комарова : каталог колекції Одеської нацiональної наукової бiблiотеки iменi М. Горького / Одес. нац....»

«Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національний університет «Львівська політехніка»Львівська міська рада: Управління освіти департаменту гуманітарної політики Управління культури департаменту гуманітарної політики Міжнародна науково-практична конференція «ЛЬВІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У СВІТІ» з нагоди Міжнародного дня рідної мови ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ 21-22 лютого 2011 року, м. Львів, Україна ББК Ш 141. 14-313я73 Українська мова як іноземна : збірник матеріалів І...»

«1. Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / Л. П. Кислюк. – НАН України; Інститут української мови. – К., 2000. – 16 с. 2. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. – М.: Наука, 1968.– 208 с. 3. Крысин Л.П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни / Л. П. Крысин // Русский язык конца ХХ столетия. – М.: «Языки русской...»

«УДК81Ї. 161.2-373 Т,П. Піцура Ужгородський національний університет КАРПАТСЬКІ НАЗВИ ЖІНОЧИХ ПРИКРАС ДЛЯ ШИЇ У РЕЄСТРІ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» ЗА РЕДАКЦІЄЮ Б. ГРІНЧЕНКА У складі лексико-семантичної групи назві одягу окреме місце займають назви прикрас, що несуть у собі закодовану інформацію про розвиток українського народу, його культурно-історичні взаємини з сусідніми (і не тільки) народами й етносами. Учені-етюзграфи стверджують, що в історії розвитку людства прикраси разом з фарбуванням...»

«УДК 371.212:81 Татьянченко Н.Ф. (Київ, Україна) ЛінгвомЕтодоЛогічні та дидаКтичні ЗаСади ФормуваннЯ мовно-КомуніКативної КомПЕтЕнтноСті СтудЕнтів-нЕФіЛоЛогів В даній статті розглядається проблема визначення пріоритетних методів та напрямів щодо формування лінгвокомунікативної компетентності студентів-нефілологів у науково-професійному навчанні. Ключові слова: антропологізм, лінгвістичне пізнання, комунікативність, спілкування, міжпредметна координація, когнітологія. Данная статья посвящена...»

«1 ПЕРЕДМОВА Навчальний посібник «Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія» призначений для студентів, які вивчають українську мову на кафедрі славістики Університету ім. Ф.Палацького в Оломоуці. Підготовка та видання цього посібника стало можливим завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти, науки та спорту Чеської Pеспубліки у рамках проекту FRUP_2014_2_026 Інновація основних навчальних дисциплін українознавчого циклу: на шляху до об’єднаної Європи. Посібник...»

«УДК 811.161.2’276:94+ 811.161.2’373.44 Лариса Павленко АРХАЇЧНІ НОМІНАЦІЇ ОСІБ В «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ» М.С.ГРУШЕВСЬКОГО У статті проаналізовано семантичні й дериваційні особливості назв осіб, що складають архаїчний пласт лексики фундаментальної праці М.С.Грушевського «Історія України-Руси». Ключові слова: застаріла лексика, історизми, архаїзми, ономасіологічна будова слова, номінативна деривація, науковий стиль української мови. ARCHAIC NOMINATIONS OF PERSONS IN «HISTORY OF UKRAIN-RUS» OF M.S....»

«ті, вербалізованій у символізованих мовних формах. Тому показовим виявляється компаративне дослідження функціонування словесної колористики, в першу чергу в неспоріднених мовах, з особливою увагою до сфери ЗМІ як складника лінгвокультурного простору, що мотивує особливо актуальну на сьогодні тенденцію до інтелектуальної еволюції літературної мови, реалізованої, зокрема, у словесній колористиці.1. Білецький A.О. Про мову і мовознавство : навчальний посібник / Білецький А.О. – К. : АртЕк, 1996. –...»

«Сахарчук Наталія – аспірантка ВНУ ім. Лесі Українки Реалізація суб’єктивно-авторського начала у багатоголоссі роману Василя Слапчука «Осінь за щокою» Роботу виконано на кафедрі української літератури Інституту філології та журналістики ВНУ ім. Лесі Українки Статтю присвячено аналізу постмодерного роману «Осінь за щокою» В. Слапчука з позиції авторської суб’єктивності у тексті. Присвячений проблемі митця у суспільстві, роман має складну структуру, у якій автор ховається в хитросплетінні сюжетних...»

«Скубашевська О.С. 197 УДК 316.752 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У ДРУГОМУ ДЕСЯТИРІЧЧІ ХХІ СТ О.С. Скубашевська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії мови, порівняльного мовознавства та перекладу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова У статті робиться спроба розглянути актуальні тенденції інновативних форм навчання, які впливатимуть на розвиток освіти в найближчому майбутньому, зокрема масове відкрите навчання, збір даних для...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МОВНІ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ КАРТИНИ СВІТУ Випуск 43 Частина 1   У збірнику вміщено наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів та студентів, присвячені аналізу світоглядних горизонтів сучасного мовознавства. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ д-р філол. наук, проф. А.Д. Бєлова РЕДАКТОР РЕДАКЦІЙНА д-р філол. наук, проф. В.Б. Бурбело; д-р філол. наук, КОЛЕГІЯ проф. І.О. Голубовська; канд. філол. наук, проф. Н.Ю. Жлуктенко, д-р філол. наук, проф....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА STUDIA LINGUISTICA ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Випуск 3 У збірнику представлені наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів і докторантів, присвячені проблемам загального мовознавства, класичної філології та перекладу. Збірник створено за підтримки гранту Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) № 08ДФ044-01. Для наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ І.О. Голубовська, д-р філол....»

«Л.А. Лисиченко, Т.Ю. Лисиченко УДК 81-119 ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ СРЕЗНЕВСЬКИЙ (1812–1880) Статтю присвячено науковому доробку видатного мовознавця ХІХ ст. Ізмаїла Івановича Срезневського. Характеризується творчий шлях ученого як представника Харківської філологічної школи. У коло інтересів Із.І. Срезневського входять лінгвістика, фольклор, етнографія, історія й інші гуманітарні науки. Ключові слова: Харківська філологічна школа, слов’янознавство, слов’янські мови, еволюція мови, історія мови....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»