WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 75 |

«ВОЛИНЬ ФІЛОЛОГІЧНА: ТЕКСТ І КОНТЕКСТ ПОЛЬСЬКА, УКРАЇНСЬКА, БІЛОРУСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ Випуск 6 Частина ІІ Редакційно-видавничий відділ ...»

-- [ Страница 72 ] --

Визначаючи місце творця поетичного слова в одвічній системі цінностей, ліричний герой розмірковує про зв’язок мистецтва й народу, про роль поезії як просвітницьку ще з часів античності:

Смотрели все Гомеру в рот, а был он белый, как береза, но – кто поэт и кто народ – никто поди не разберется [3, 44].

Письменник відмовляється від естетського відмежування від життя, від незрозумілих символів та алегорій, від поетики уривчастих вражень і романтичного протистояння світові.

Художник, навпаки, прагне злитися з усім, що є на землі, він намагається його осмислити настільки, наскільки є багатогранним буття:

Я – не в стихах, я – наяву еще, я, как геолог, бородат, я – работающий, я – воюющий, меня подруги бередят.

На кой мне ляд писать загадочно, чужую лиру брать внаем?

Россия, золотко, цыганочка, звени в дыхании моем! [3, 22].

Якщо спочатку образ ліричного героя зливається з народом у праці, у вірі в краще майбутнє, герой і народ показані як моноліт, непереможна сила яких полягає в єдності, то майже одночасно в ліриці Б. Чичибабіна починає звучати мотив роз’єднання, який виникає внаслідок заміни моральних цінностей гаслами. Ліричний герой, котрий ототожнював себе з народом, слідує за ним і далі – шляхом зневіри й забуття.

Поет тривалий час писав від першої особи множини:

Словесомолы, неучи, ханжи, мы – тени тел, приникшие ко лжи, и множим ложь в ужасное наследство [3, 133].

У ранній ліриці Б. Чичибабіна суб’єктом широко виступає „ми”, яке репрезентує єдність ліричного героя з друзями, коханою, з усім народом. Однак протягом еволюції письменника „ми” поступається „я”, ліричний герой, не перериваючи зв’язків з народом, самостійно осмислює життя, беручи на себе весь трагізм і відповідальність за всіх. Народ для Б. Чичибабіна був, за його словами, „если не Богом, то уж единственным носителем и хранителем его заветов” [3, 47].

Лише обставини, злі сили не давали йому змоги бути щасливим.

Жанри утримували зв’язок думки Б. Чичибабіна з читачем. Він часто використовував моральні сентенції, тобто остання строфа вірша є висновком-повчанням, що допомагає адресатові зрозуміти дидактичний зміст, який випливає з тексту й спроектований на сьогодення.

Значну частину у творчому доробку митця займають вірші-посвяти.

Г. Померанц у листах до Б. Чичибабіна відзначив жанрові пріоритети митця: „Вы искренни и ищете искренней дружбы скорее, чем восхищения, и Вас тянет к жанру „Послания к друзьям”, а не к оде, скажем, и только любовь вызывает Вас на сонеты” [3, 150].

Для вірша-посвяти, вірша дружніх послань автор обирає різні форми:

сонета („Сонет Марине”), вірша-подорожі („Путешествие к Гоголю”), молитви („Молитва за Мыколу”). У цих жанрових формах Б. Чичибабін акцентує увагу не на зображенні, а на вираженні, тобто відчуття переважає над зображенням. У художньому просторі Б. Чичибабіна є чимало поезій, присвячених громадським діячам, письменникам, акторам, художникам, друзям: О. Гріну, С. Єсеніну, Л. Костенко, Ф. Кривіну, К. Паустовському, Д. Славичу, Л. Толстому, Т. Шевченку та ін. Деякі з них („На вечную жизнь Л. Е. Пинского”, „На годовщину смерти Л. Темина”, „На могиле Волошина”, „Памяти А. Твардовского”, „Памяти друга”) містять усі жанротворчі ознаки поминальника.

У вірші „Памяти А.Твардовского” (1971) митець замислюється про долю поетів, невизнання митців за життя, забуття. Б. Чичибабін переконаний, що стан культури, духовності в країні жалюгідний. За словами поета, моральне обличчя народу вимірюється ставленням до героїв, подвижників. У зрілій поезії Б. Чичибабіна наголошено на зникненні зв’язку поколінь, у віршах цього періоду народ не є хранителем пам’яті й духовності. Проте пам’ять про митця, на думку Б. Чичибабіна, залишається, якщо юні читачі через століття все ще читають твори письменника, співпереживаючи художнім героям.

Мистецтво не підвладне смерті, на думку Б. Чичибабіна, воно вічно живе. Письменник неодноразово наголошував на тому, що не всяка творчість є дійсно мистецтвом. Лише ті твори можна назвати справжніми, які йдуть від Бога, тобто несуть вічну правду. У художній палітрі Б.

Чичибабіна сучасний світ і світ культури не перетинаються:

Вошло в закон, что на Руси при жизни нет житья поэтам, о чем другом, но не об этом у черта за душу проси… Бесстыдство смотрит с торжеством.

Земля твой прах сыновний примет, а там Маршак тебя обнимет, „Голубчик, – скажет, – с Рождеством!..” До кома в горле жаль того нам, кто был эпохи эталоном – и вот, унижен, слеп и наг, лежал в гробу при орденах…[3, 193–194].

У віршах-посвятах Б. Чичибабіна Г. Померанц убачає пушкінську традицію, але не стилізацію під неї. Звернення до цього жанру зумовлене автобіографічними чинниками – автор мав багато друзів у різних містах і щиро поціновував людей, з якими насправді товаришував, або тих визначних людей, якими захоплювався, яких уважав своїми духовними наставниками. Г.

Померанц пояснював схильність до цього жанру індивідуальними рисами характеру митця:

„У вас есть склонность возродить „послание К...”, дружеское стихотворение, которое почти исчезло в ХХ в., среди замкнувшихся в себе эгоцентриков. И это не стилизация, а родство душ; душевная щедрость, Ваш главный талант, необычайно редкий. В города сейчас многие влюбляются. Но вы в почти каждом находите друга. И это придает Вашим стихам какую-то уникальность, неподражаемость” [3, 136].

Об’єктами віршів-посвят є переважно письменники, до яких митець відчуває прихильність, думки яких він розділяє. Темою цих віршів є людина й мистецтво, просвітницька роль поетів у соціумі.

Отже, лірика Б. Чичибабіна з комунікативної точки зору цікава у плані розвитку особистісних форм освоєння внутрішнього й зовнішнього світу. Письменник створив образ ліричного героя, який підпорядковує собі суб’єктні вираження авторської свідомості. У ранній ліриці поетичне мовлення зумовлене суб’єктною організацією віршів з формально-граматичного погляду виражається займенником „ми”, який репрезентує народ. Ліричний герой говорить не тільки від себе особисто, а й від імені всього свого покоління. Ліричний герой Б. Чичибабіна за всіх часів усвідомлював свою велику місію – служіння людям Словом, своїм мистецтвом. У цьому Б. Чичибабін є наступником російської та української класики, де утверджувалася місія поета як пророка, духовного поводиря людства. Оптимальна актуалізація змістовності жанру проблемами ХХ ст. полягає у створенні авторської стрижневої ідеї самовіднайдення особистості, а водночас є проявом визнання буттєвої усталеності світового життя.

Література

1. Лотман Ю. М., Лотман М. Ю. О поэтах и поэзии: Анализ поэтического текста. Статьи и исследования. Заметки. Рецензии. Выступления.– СПб.:

Искусство, 1996.– 848 с.

2. Остапенко И. В. Мир Чичибабина.– Симферополь: Крым. учеб.-пед. гос.

изд-во, 2001.– 166 с.

3. Чичибабин Б. А. В стихах и прозе.– Х.: Фолио, 2002.– 463 с.

4. Якобсон Р. О. Работы по поэтике.– М.: Прогресс, 1987.– 461 с.

УДК 070. 81’22 Оксана Косюк

СИНТЕЗ МАСОВОГО Й ЕЛІТАРНОГО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА

РИСА СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

У КОНТЕКСТІ ВЕРТИКАЛЬНОГО

СТРУКТУРУВАННЯ КУЛЬТУРИ

Подано аналіз проблеми вертикального структурування культури у контексті сучасного медіапростору на тлі естетико-комунікативних пошуків людства.

Ключові слова: релаксаційний код культури, стратифікація розваг, вертепна традиція, пародіювання, дублювання, техногенні аналоги, довготривалі парадигми, вертикальне структурування культури, теорія трьох стилів; масове, елітарне, популярне, бульварне, комерційне, тривіальне, ринкове мистецтво;

індустрія культури, техногенна культура.

Kosyuk O. Synthesis of Mass and Elite as Specitic Trait of Technological Art in Context of Vertical Structure of Culture. Tthe article deals in brief with the problem of vertical structure of culture in the context of the modern mediaspace on © Косюк О., 2008 the basis of aesthetic human search.

Key word: relaxational cod of culture, stratification of entertainments, Nativity Play tradition, parodying, understudying, technological analogues, durable paradigms, vertical structure of culture, theory of three styles, mass elite, popular, yellow press, commercial, trivial, commercial art, cultural industry, technological culture.

Намагаючись відшукати у царині новітнього інформаційного простору осучаснену паралель найдавніших серйозних дійств (так званого вертепного Вифлиєму), ми зіткнулися з проблемою: виявляється, серед продукції новітніх засобів масової комунікації (що включає літературну, мистецьку, медіа тощо) важко відшукати серйозні аналоги високого стилю. Натомість наявна величезна кількість маргіналій, які, окрім релаксаційної функції, виконують ще якісь додаткові. Така невизначеність спонукала нас до тлумачень “низового” у контексті різних стильових теорій.

Збережені Арістотелеві праці засвідчують традицію тричленного поділу мистецтв [2, 123]. „Риторика для Гереннія” (анонім, бл. 85 р.

до н. е.), вказує на існування трьох видів (манер): одну манеру ми називаємо величною, другу – середньою, а третю – зниженою [1, 273–274].

Їм відповідає три мети: переконати, дати насолоду та схвилювати. У стилістичній теорії Марка Фабія Квінтиліана пропонувався поділ стилю за географічним принципом (пишний, високий – схід і т. д.) та градація за силою мовної експресії: високий – насолода, середній – зворушення, низький – повчання (український вертеп навиворіт.– О. К.) [6, 17].

У середньовічних граматиках та риториках членування відбувається на прикладі співвідношення Вергілієвих творів („Буколіки” – низький стиль, „Георгіки” – середній, „Енеїда” – високий). Аналогічна класифікація потрапила до класицистичної естетики Буало.

Однак класичний принцип вертикального структурування культури на рівні новітніх естетико-комунікативних систем не діє.

Очевидно, під впливом соціальних змін суттєвої трансформації зазнали і вони. Мабуть, напередодні нового тисячоліття ці структури втратили контакт не лише з навиками найближчого минулого, а й з доволі довготривалими парадигмами, тому й рівень стратифікації змінився.

Найпоширенішим сьогодні є поділ творів і явищ культури на так звані “масові” й “елітарні”.

Кожне суспільство має сукупність культур, серед яких одна панівна. У суспільствах сучасного типу (з модерністською шкалою цінностей) провідною вважається культура, орієнтована на масове споживання виробленого духовного продукту. Термін „масова культура” з’явився в американській пресі у кінці сімдесятих років минулого століття та утвердився в 1944 р. після виходу у світ „Теорії популярної культури” Дуайта Макдональда. З того часу під масовою культурою розуміється сукупність культурних споживацьких цінностей, що потрапляють у широке публічне використання за посередництвом засобів масової комунікації.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На означення мистецтва, призначеного для масового споживача, теоретики естетики, літератури та масової комунікації уживають не однакову термінологію:

„масове мистецтво”, „популярне мистецтво”; „бульварна”, „популярна”, „комерційна”, „лубкова”, „тривіальна”, „низова”, „ринкова” культура, „індустрія культури” (Т. Адорно), „індустрія свідомості”, „кіч” (К. Грінберr), „фольклор індустрійної людини” (М. МакЛюен).

Особливо нас зацікавило останнє твердження. Перевіримо його. Як ми могли уже пересвідчитися, „народне” (фольклорне) є надзвичайно потужним фактором існування людської цивілізації.14 Прослідкуймо, яке ж його місце у сучасній масовій комунікації.

Проблеми співвідношення фольклору та дискурсів і текстів новітнього інформаційного простору (популярного мистецтва) потрапляли в поле зору новітніх досліджень Дж. Віко, Й. Г. Гердера та ін.

Проаналізувавши названі феномени, вчені прийшли до висновку, що фольклор та масова культура не є поняттями абсолютно синонімічними. Фольклор базується на певних традиціях, які відображають народні помисли та настрої, масова ж культура таких традицій не знає, вона вносить у все елемент новизни, відповідно до запитів аудиторії. Фольклор завжди національний за змістом. Масова культура має космополітичний характер. Фольклор – це усна народна творчість. Масова культура використовує для поширення засоби масової комунікації. Доведено, що напередодні третього тисячоліття

На думку Л. Баткіна, зазвичай ми судимо про культуру на підставі

пам’яток, створених освіченістю і талантом. Народ найчастіше мовчить, хоча й мислить та відчуває [3, 11].

фольклору, у традиційному розумінні цього слова, у промислово розвинутих суспільствах не існує. Відмирання фольклору певною мірою вплинуло на розвиток масової комунікаційної культури [8, 11].

Не викликає сумніву лише те, що обидві культури – це культури народні (якщо під народом розуміються „маси” (населення)).

У відомій праці „Avant – Gard and Kitsch” ситуацію взаємопереходу аналізованих явищ К. Грінберr визначає як кіч (від англ.

кithen – кухня). Учений пише про те, що осідлі у містах селяни, навчившись читати й писати, не отримали одразу можливості повноцінного дозвілля та смакової освіти для того, щоб насолоджуватися міською культурою і, втративши інтерес до усної народної творчості (що пов’язана із селянським побутом і доволі непривабливими цінностями) та потрапивши у ситуацію нудьги, вони природно почали вимагати від суспільства забезпечення доступної їм культури.

Соціальною батьківщиною кічу, на думку Грінберrа, слід уважати маргіналії промислових центрів. Щоправда, постає питання про те, чи аналізоване Грінбергом явище (особливість якого – ностальгія за архетипною ясністю) дійсно псевдофольклор („фейклор” – в інтерпретації американських учених) чи доволі трансформований, але все ж – фольклор.

Чимало дослідників дотримуються тези, що окремі низові фольклорні жанри на зразок різдвяних та великодніх орацій, а також травестії, застільні пісні, сороміцька любовна лірика можуть характеризуватися як масові (на наш погляд, саме вони – в дещо деформованому вигляді – з’являються нині на шпальтах періодичних видань та у просторі медіа). Підставою для такого твердження є передусім їхня поширеність. Однак відмінність між фольклорним і нефольклорним полягає у способі творення: за явищами масової культури, як правило, стоїть автор, у той час як фольклорне (колективне) позбавлене голосу творця. Такої думки дотримувався Ю. Лотман, котрий у численних працях зазначав, що між „низовою” та „масовою” культурами у жодному разі не варто ставити знак рівності, бо перша з них – явище незмірно більше за обсягом й глибше. Тому під визначення придатних для масової комунікації потрапляє лише частина низових жанрів, що орієнтуються головно на успіх.

Хоча цілком очевидно (і це одразу кидається у вічі), що масова культура (особливо у техногенному вияві – модифікації майданнокарнавальних дійств) таки базується на фольклорі (його низових жанрах – складникові спіднього вертепного ярусу): техногенні еротичні медіа-програми еквівалентні формам молодіжного флірту усіх народів світу (особливо українським вечорницям та „вулиці”) (див. додаток А); комічні, травестійні, маріонетково-травестійні, безумовно, сягають своїм корінням сатурналій та середньовічної карнавальної сміхової культури; музичні, кулінарні, про світ моди і навіть спортивні програми – обов’язковий компонент найдавніших ритуалів, як і реклама (інваріант ярмаркового), фантастика та жахи.



Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«УДК 811. 161.2'373.613 О. В. Пєтухова ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ ТЕРМІНІВ З МЕТАЛОЗНАВСТВА У статті зроблено спробу встановити причини та джерела поповнення термінів з металознавства. Ключові слова: запозичення, іншомовна лексика, терміни, металознавство. В статье сделана попытка установить причины и источники пополнения терминов по металловедению. Ключевые слова: заимствование, заимствованная лексика, термины, металловедение. In the given article the attempt to give the characteristic to the loan word...»

«Анатолій Сагаровський, Оксана Іваштенко Діалектний словник індивідуума (фрагмент) Мову будь-якої людської спільності можна і слід вивчати, тільки спостерігаючи за мовленнєвою діяльністю окремих осіб, що складають цю спільноту. Ми свідомо абстрагуємося й узагальнюємо, коли представляємо діалектний матеріал більш-менш значної за обсягом території («Словник бойківських говірок», «Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини», «Словник західнополіських говірок», «Словник поліських говорів» тощо), бо...»

«Теоретична і дидактична філологія. Випуск 15, 2013.3. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови / І. Вихованець, К. Городенська. – К. : Пульсари, 2004. – 398 с.4. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. К. : Академвидав, 2006. – 424 с.5. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас, Г. О. Козачук, О. І. Леута, В. В. Лобода / за ред. М. Я. Плющ ; [підручник]. – К. : Вища школа, 1994. – 424 с. 6....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ISSN 0320-3077 Міжвідомчий науковий збірник Засновано у 1973 р. Випуск 40 У збірнику вміщені дослідження з різних галузей мовознавчої науки – семантики, граматики, фонетики, стилістики, психолінгвістики. Для викладачів, наукових працівників, учителів, студентів. Research in various fields of linguistics – semantics, grammar, phonetics, stylistics, psycholinguistics – is represented in the collection. The articles are meant for University...»

«ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ з курсу «Вступ до спецфілології» для студентів 2 курсу, 3. семестру денного відділення Індивідуальна робота студентів полягає у детальному ознайомленні з окремими темами курсу, їх самостійному опрацюванні та підготовці рефератів з проблемних питань германської філології.Перелік пропонованих тем: 1. Теорія «арійської раси» та її критика.2. Лінгвістична географія як метод вивчення діалектів.3. Проблема індоєвропейської прамови. 4. Проблеми мовного субстрату та його роль у...»

«Ольга Данилко Українська мова 2 клас Контрольні роботи За підручником М. Вашуленка, С. Дубовик «Українська мова. 2 клас» Тернопіль Видавництво «Підручники і посібники» УДК 373.3 ББК 74.26я71 Д 18 Рецензенти: Валентина Карпалюк — кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовознавчих дисциплін педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету Аліна Оксанюк — методист початкових класів науково-методичного центру міського управління освіти і науки...»

«Інститут Східної Європи Кафедра українознавства Університету «Львівський Ставропігіон» Андрій Захарченко ЗБІРНИК ДИКТАНТІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ для студентів факультету економіки, менеджменту і права, прикладної лінгвістики, психологопедагогічного факультету, туризму і права спеціальність Музейно-екскурсійна справа та Реклама та інформаційні технології туризму Методичний посібник Львів, Видавництво Університету «Львівський Ставропігіон», 2015р. ББК 74.271.4 УДК 491.07 Друкується за рішенням...»

«УДК 811.161.2’ 367 ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ВАРІАНТИ СУБСТАНЦІЙНИХ СИНТАКСЕМ Межов Олександр Григорович кандидат філологічних наук, доцент Волинський національний університет імені Лесі Українки У статті розглянуто позиційні формально-синтаксичні та комунікативні варіанти субстанційних синтаксем (суб’єктної, об’єктної, адресатної, інструментальної та локативної) у структурі речення, проблеми співвідношення формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного та комунікативного рівнів...»

«3.Баженова Е.А., Котюрова М.П. Смысловая структура (смысл) текста/ Е.А.БаженовА, М.П.Котюрова. //Стилистический энциклопедический словарь русского языка. – 2-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2006. – С.388 – 392. 4.Єрмоленко С.Я. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями й методи дослідження/ С.Я. Єрмоленко // Мовознавство. 2005. С.112-125. 5.Йосипенко С.Л. До витоків української модерності: українська ранньомодерна духовна культура в європейському контексті / Сергій Йосипенко – К.: Український...»

«Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу. Ірина Зарицька ББК 81.2 УКР-2 УДК 81367.32.161.2 СТРУКТУРНІ ТИПИ АРГУМЕНТАТИВНИХ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті описано структурні типи аргументативних мовленнєвих актів, виявлені формальні, семантичні та прагматичні особливості, характерні для аргументативного мовленнєвого акту, з урахуванням предмет розмови, ситуації, в якій здійснюється процес мовленнєвого...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА УКРАЇНСЬКА МОВА ХРЕСТОМАТІЯ Книга 1 Київ-2014 УДК 811.161.2(082.24) ББК 81.2 Укр-93 У 45 Українська мова. Хрестоматія: в 3 кн. Книга 1. Укладачі: М. Железняк, Г. Козачук. К., 2014. – 252 с. Хрестоматія «Українська мова» містить біографічні нариси про видатних українських мовознавців із зазначенням їхніх найголовніших публікацій, уривки з однієї чи кількох праць та...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О.О.ПОТЕБНІ ВИШНИЦЬКА ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА УДК 811.161.1’ 36 МІФОЛОГЕМИ ОЛЕКСАНДРА БЛОКА У РОСІЙСЬКОМУ ЕТНОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ Спеціальність 10.02.02 – російська мова А В Т О Р Е Ф Е Р АТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ – 2003 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Інституті мовознавства імені О.О.Потебні Національної академії наук України, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник –...»

«ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011 УДК 811.161.2'36 О. І. Білоусова ГРАМЕМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В МОВІ ЗАКОНОДАВСТВА Здійснено загальний огляд проблеми категорії часу у мовознавчій науці. Встановлено, що однією з граматичних домінант мови сучасного українського законодавства є форма теперішнього часу, яка функціонує в аналізованих текстах значно активніше порівняно з іншими часовими формами дієслів. Ключові слова:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»