WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 ||

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч. І. С. 360-366 Ser. Philologi. 2004. № 34. V. I. P. 360-366 УДК 81’37 ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛОВА Й ...»

-- [ Страница 2 ] --

Якщо імпліцитність образів, що творять емпіричний макрокомпонент словесної семантики, не викликає жодних застережень, то стосовно прихованості внутрішньої форми, або внутрішньоформної мотивувальної ознаки, властивої похідним лексемам, погляди дослідників не завжди і не в усьому збігаються. Одні з них, не вдаючись до детального обґрунтування, вважають її імпліцитною, інші, навпаки, експліцитною. За Т.Кияком, внутрішня форма і афіксальних утворень, і тих, що виникли шляхом лексикосемантичної деривації, є експліцитною, а про імпліцитність дослідник говорить лише тоді, коли має на увазі внутрішню форму непохідних слів [Кияк, 1987 : 64-65], тобто, коли йдеться про те, що ми розглядаємо як власне образ. Натомість О.Снітко розмежування експліцитності й імпліцитності внутрішніх форм здійснює за іншим параметром – враховується структура та характер осмислення інформантами семантики номінативних одиниць. Спираючись на вказані показники, мовознавець робить висновок, що складеним найменуванням, які не співвідносяться з широким колом прямих значень, тобто “як знакова форма виникають одночасно для вираження певного змісту, виявляючи тенденцію до моносемічності”, притаманна експліцитна внутрішня форма [Снітко : 10].

У випадках, коли афіксальні утворення чи складні слова сприймаються як знакові форми, що потенційно можуть “використовуватися (виникати) для вираження різного змісту 6, констатуються імпліцитні внутрішні форми [там само : 9-10]. На нашу думку, результати експерименту, здійсненого О.Снітко, виявляють не імпліцитність внутрішньої форми, якщо її розуміти як мотивувальну ознаку, а рису, властиву певним типам словотвірних значень похідних іменників на зразок: “предмет, що стосується іншого предмета, позначуваного мотивувальним субстантивом”. Така дериваційна семантика є узагальненою. Реалізація семантичної моделі, за якою А називається за стосунком до В, передбачає її конкретизацію. Насамперед можливе різноманітне лексичне наповнення ономасіологічної бази, яку репрезентують у суфіксальних утвореннях відповідні форманти з їх категорійною предметною семантикою. Якщо звернутися до аналогічних українських дериватів, то їх семантична структура може демонструвати наслідки лексичного наповнення у вигляді кількох ЛСВ, наприклад: молочник – 1. “Посудина, у якій подають до столу молоко або вершки” і 2. “Той, хто торгує молоком і молочними продуктами” [СУМ, ІХ : 792-793]. Конкретизація категорійного значення предметності (“посудина” і “той, хто”) зумовила дві ЛСВ. У випадку експериментального осмислення словотвірної семантики згаданої російської лексеми тундровик О.Снітко наводить ширше коло лексичних наповнювачів (“людина”, “рослина”, “вітер”, “комаха”). Крім того, лексичні значення подібних іменників містять імпліцитні семи предикативного характеру, як-от: “подають”, “торгує” у наведених тлумаченнях слова молочник.

Наявність таких прихованих мікрокомпонентів, а також необхідність певного конкретного наповнення типової дериваційної семантики, на наш погляд, – це риси, що засвідчують передовсім імпліцитність похідних лексичних значень, які не обов’язково дорівнюють сумі значень формальних складників дериватів. Щодо внутрішньої форми, то вона якраз лишається сталою семантичною величиною, що відбита, наприклад, в усіх потенційно можливих значеннях російської лексеми тундровик і фіксованих ЛСВ українського деривата молочник. В обох випадках внутрішні форми, тобто ті ознаки, які репрезентують елементи семантики мотивувальних лексем у мотивованих, можна При цьому ідентифікація значень інформантами зіставляється із семемами, що їх фіксують словники, наприклад російську лексему тундровик із фактичним значенням „мешканець тундри” носії мови сприймають як таку, що може мати чотири значення: „людина, що має відношення (працює, живе) до тундри”; „рослина (гриб), що росте в тундрі”; „вітер, що віє в тундрі”; „комаха, що мешкає в тундрі” [Снітко; СУМ].

ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛОВА Й ІМПЛІЦИТНІСТЬ 365 _______________________________________________________________________________________

сформулювати так: “стосунок до молока” та “стосунок до тундри”. Внутрішньоформна мотивувальна ознака вказує на те, як, спираючись на образ номінованої особи чи якогось предмета, явища, осмислюється значення відповідного деривата через значення твірного слова. Отже, внутрішня форма не збігається зі словотвірним значенням, її варто розглядати як постійний елемент останнього. Важливо наголосити на тому, що вона принаймні частково експлікується у формальній дериваційній структурі похідних звуковим комплексом твірної основи. Цей комплекс безпосередньо сигналізує про “входження” семантики мотивувальної лексеми в те чи інше значення мотивованої.

Визнаючи важливу роль такої експлікації, ми водночас не ототожнюємо внутрішньої форми зі згаданим комплексом.

В енциклопедії “Українська мова” зазначено:

“Внутрішня форма слова – звуковий або морфемний комплекс (рідше окр[емий] звук), що з різним ступенем виразності розпізнається всередині звук[ової] оболонки слова як її мотивувальний образ […] і як спосіб мотивації його значення. В. ф. с. вказує на ознаку, що з тих чи ін[ших] причин була виділена мовцем як визначальна й диференціальна для певного об’єкта і покладена в основу його назви. Напр., внутр[ішньою] формою слів дзижчати, гавкати […] є відповідно комплекси дз…, гав… […]” [Українська мова: 80].

Виділені у наведеному визначенні звукокомплекси є лише певними експонентами внутрішньої форми як частини фонетичної, тобто зовнішньої будови похідних. Якби внутрішня форма зводилась тільки до таких матеріальних показників, то, мабуть, не було б необхідності наголошувати на внутрішності цієї форми.

Внутрішня форма – особливий компонент змістової структури похідного слова, який пов’язує його із відповідним значенням твірної лексеми, репрезентуючи це значення в семантиці деривата. Вказаний семантичний компонент не дорівнює словотвірному значенню, а виступає образною мотивувальною ознакою, що демонструє, у який спосіб нове значення в дериваційно-номінативних процесах виникає на базі іншого. Вона виявляється як мотивувальна семантична величина, про яку певною мірою сигналізує експонент – часто звуковий комплекс твірної основи. Саме це дає змогу деяким мовознавцям визнавати внутрішню форму експліцитною або стосовно усіх вторинних назв, включно з тими, які з’являються внаслідок лексико-семантичної деривації (Т.Кияк), або щодо окремих номінативних одиниць, зокрема складених (О.Снітко). Ми ж розглядаємо внутрішню форму як вияв імпліцитності, що зумовлено кількома чинниками.

Передовсім необхідно вказати на своєрідну згорнутість внутрішньоформної мотивувальної ознаки. Вона, як певна інформативна величина, в складі лексичного значення похідного слова репрезентує семантику іншого, мотивувального, слова в згорнутому вигляді, який при потребі може розгортатися. При цьому варто вказати і на полівекторність внутрішньої форми, що забезпечує виявлення не лише безпосередньої, але й опосередкованої словотвірної залежності деривата, тобто встановлення його полімотивованості.

На імпліцитність внутрішньої форми слова впливає також і те, що встановлення моменту певного словотвірного відношення потребує здійснення додаткової операції виведення. Остання, ускладнюючи осмислення семантики похідного слова, водночас засвідчує прихованість того обов’язкового елемента внутрішньоформної мотивувальної ознаки, який при її лінгвістичній інтерпретації маніфестується за допомогою метапозначень „стосунок”, „стосовно” тощо.

Крім того, при лексико-семантичній деривації імпліцитність внутрішньої форми, виразником якої виступає звуковий комплекс лексеми, спільної для вихідного і похідного значень полісема, поглиблюється. Це пояснюється тим, що, по-перше, мотивувальна Лілія НЕВІДОМСЬКА ____________________________________________________________________________________________

ознака покладена в основу метафоричного переосмислення семантики, часто встановлюється згідно з принципом фіктивності – уявної та домислюваної подібності певного номінованого факту до іншого. По-друге, ступінь прихованості внутрішньоформної ознаки помітно залежить від типу асоціацій, що простежуються при встановленні згаданої фіктивної подібності. При індивідуальних, часто випадкових асоціативних зв’язках, імпліцитність внутрішньої форми і самого похідного значення помітно зростає, бо з’ясування відповідного кола асоціацій потребує додаткових мисленнєвих зусиль. Якщо ж лексико-семантична деривація спирається на асоціативні комплекси, відбиті у суб’єктивно-об’єктивному досвіді мовного колективу, то внутрішня форма є досить прозорою, вона легко усвідомлюється мовцями, сприяючи адекватному осмисленню нового переносного значення лексеми та активному використанню такої вторинної семантики слова в комунікативних процесах.

________________________________________________

1. Арутюнова Н.Д. Образ (опыт концептуального анализа) // Референция и проблемы текстообразования. М., 1988. С.117-129.

2. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. М., 1972. 614 с.

3. Етимологічний словник української мови: У 7-ми томах. К., 1985. Т.2. 571с.

4. Кияк Т.Р. О видах мотивированности лексических единиц // Вопросы языкознания.

1989. № 1. С.98-107.

5. Кияк Т.Р. О „внутренней форме” лексических единиц // Вопросы языкознания. 1987.

№ 3. С.58-68.

6. Марцинківська О.Є. Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. 1973.

№ 3. С.24-33.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. М., 1958. Т.І-ІІ. 536 с.

8. Потебня А.А. Мысль и язык. К., 1993. 192 с.

9. Словарь української мови / Упорядкував Б.Грінченко. К., 1907. Т.І. 495 с.

10. Словник української мови: В 11-ти т. К., 1978. Т.ІХ. 917 с.

11. Снітко О.С. Внутрішня форма і зміст номінативних одиниць // Мовознавство. 1989.

№ 6. С.9-14.

12. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж, 1985. 172 с.

13. Українська мова. Енциклопедія / Ред. кол.: Русанівський В.М., Тараненко О.П., Зяблюк М.П. та ін. К., 2000. 752 с.

–  –  –



Pages:     | 1 ||
Похожие работы:

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія «Філологічна» Випуск 37 Острог – 2013 УДК: 81. 161. 2+ 81. 111 ББК: 81. 2 Укр. + 81. 2 Англ. Н 34 Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол № 9 від 25 квітня 2013 року). Збірник затверджено постановою президії ВАК України від 22 квітня 2011 року № 1-05/4 Редакційна колегія: Архангельська А. М., доктор філологічних наук, професор; Білоус П. В., доктор філологічних наук, професор; Вокальчук Г. М., доктор філологічних наук,...»

«Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МЕЛЬНИЧУК НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 811.111’367.623’373.611 АД’ЄКТИВНІ ЕМОСЕМІЗМИ В АНГЛІЙСЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ: СЕМАНТИЧНИЙ І СЛОВОТВІРНИЙ АСПЕКТИ 10.02.04 – германські мови Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Чернівці – 2015 Дисертація є рукописом. Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА СОЛОГУБ ЛАРИСА ВЯЧЕСЛАВІВНА УДК 811.111’06’27’42:502(075.8) КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ФАХОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ АДРЕСАТА У НАУКОВО-ДИДАКТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі сучасних англомовних підручників з екології) Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Львів – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі іноземних мов для...»

«КЛАСИЧНІ МОВИ НА ПЕРЕХРЕСТІ СИСТЕМНО-СТРУКТУРНОЇ ТА АНТРОПОЛОГІЧНОЇ МОВОЗНАВЧИХ ПАРАДИГМ УДК 811.124’01 КЛАСИЧНІ МОВИ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА: ЕПІСТЕМИ, МЕТАМОВА, ІНСТРУМЕНТАРІЙ Голубовська Ірина Олександрівна, д-р філол. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка У рамках даної статті розглядається розвиток української класичної філології за останні десять років у контексті зміни лінгвістичних парадигм, переходу від традиційної міждисциплінарної описовості...»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.112.2’373.7:659.131.8 Падалка Р. М., Ратушна О. І., Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов’янськ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РЕКЛАМНИХ СЛОГАНАХ НІМЕЦЬКИХ ЖУРНАЛІВ Фразеологізми виконують функцію життєво важливих узагальнень, розширюють накопичений досвід народу, та емоційно-експресивну функцію. У засобах масової інформації їх витлумачують, аби викликати необхідний ефект та керувати увагою. Мова німецької реклами слугує меті – зберігати...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Л. П. Боть З. М. Денисенко О. М. Красовська Г. А. Ярмоленко УКРАЇНСЬКА МОВА Посібник для абітурієнтів. У 2-х частинах: Ч. 2. Черкаси – 2014 УДК 811.161.2 (07) ББК 81.2 Ук Д 33 Рецензенти: кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та загального мовознавства Черкаського державного технологічного університету Л. М. Сидоренко; кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра світової літератури Юлія Вишницька, Тетяна Тверітінова ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МЕЖІ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК КИЇВ 2013 УДК 82(1-87).09(073) ББК 83.3(0)5я 73 В55 Рекомендовано до друку Вченою радою Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (протокол № від.01.2012) Рецензенти: Н.Г.Озерова, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу російської мови Інституту...»

«1. Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / Л. П. Кислюк. – НАН України; Інститут української мови. – К., 2000. – 16 с. 2. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. – М.: Наука, 1968.– 208 с. 3. Крысин Л.П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни / Л. П. Крысин // Русский язык конца ХХ столетия. – М.: «Языки русской...»

«Волинський національний університет імені Лесі Українки ВОЛИНЬ ФІЛОЛОГІЧНА: ТЕКСТ І КОНТЕКСТ ПОЛЬСЬКА, УКРАЇНСЬКА, БІЛОРУСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ Випуск 6 Частина ІІ Редакційно-видавничий відділ “Вежа” Волинського національного університету імені Лесі Українки Луцьк 2008 УДК 80=16(05)+821.16(05)+811.16)05 ББК 80.4я54+83.3(4=СЛ)я54+81.41я54 В 67 Рекомендовано до друку вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 7 від...»

«С.О. Лембік УДК 811.133.1’373.7 ПРОЯВ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ Стаття присвячена вивченню проявів гендерних особливостей французької фразеологічної системи, основних типів фразеологічних одиниць із точки зору гендерної характеристики, андроцентризму французької мови. Ключові слова: гендер, фразеологізм, феміністична лінгвістика, андроцентризм. Лембик С.А. Проявление гендерных особенностей во французской фразеологии. Статья посвящается изучению проявлений гендерных...»

«Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження. Уляна Штанденко ББК Ш 81.2УКР – 2 УДК 811.161 ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНИХ ВІДНОШЕНЬ У ВІДІМЕННІЙ ДЕРИВАЦІЇ ДІЄСЛІВ У статті розглянуто проблемні питання дериваційних відношень між суфіксальними дієсловами та іменними частинами мови, подано різні концепції та погляди вчених на напрямки мотивації міжкатегорійних утворень, зокрема критерії виділення відіменних дієслів та принципи розмежування похідних і непохідних дериватів, а також запропоновано...»

«Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 12–13 88 Наука, 1981. – 269 с.12. Українська діалектна лексика : зб. наук. праць / НАН України. – К. : Наукова думка, 1987. – 268 с.13. Хом’як І. Взаємодія літературної мови і діалектів / І. Хом’як // Дивослово. – 2000. – № 10. – С. 12–14.14. Чабаненко В. А. Говіркове мовлення як джерело експресивних засобів української літературної мови / В. А. Чабаненко // Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. – К. : Наукова...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРЧАНСЬКА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА УДК 82.091:821.161.2+821.111(73):82-3 ГЕНДЕРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ЕЛІЗАБЕТ ГАСКЕЛЛ І ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ 10.01.05 – порівняльне літературознавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Бердянськ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі світової літератури і порівняльного літературознавства ДВНЗ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»