WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«татів науки свого часу, але й зумів перевершити ідеї пізніших епох і пізніших поколінь. Тому незакінчений трактат Данте, написаний ще латиною, місцями плутаний і навіть ...»

татів науки свого часу, але й зумів перевершити ідеї пізніших епох і пізніших поколінь.

Тому незакінчений трактат Данте, написаний ще латиною, місцями плутаний і навіть

“темний”, наголосимо ще раз – досі не перекладений українською мовою, на відміну від

“Божественної комедії” (її повний український переклад, як відомо, належить Євгенові

Дроб’язку, “Пекло” перекладали Іван Франко, Петро Карманський і Максим Рильський,

Максим Стріха), разом із тим зберігає велике значення для нашої сучасності.

1. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. – М.: Высш. шк, 1967. – С. 332-350. 2. Данте Алигьери. Малые произведения / Издание подготовил [и примеч.

составил] И.Н. Голинищев-Кутузов. – М.: Наука, 1968. – 651 с. 3. Жлуктечко Н.Ю.

І.В.Шаровольський як дослідник середньовічного епосу // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Вип.. 22, частина І. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2007.

– С.104-108. 4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: ВЦ “Академія”, 2000. – 368 с. 5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. – К.: ВЦ “Академія”, 2003. – 464 с. Наливайко Д.С. Теорія літератури й компаративістика. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 347 с. Семчинський С.В. Загальне мовознавство: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: АТ “ОКО”, 1996. – 416 с. Семчинський С.В. Трактат Данте: про мову чи про красномовство? // Мовознавство, 1986, №5. – С.

58-63. Собуцький М.А. Мовна ситуація західноєвропейського середньовіччя в аспекті мовно-культурної взаємодії. Автореф. дис.... доктора філол. наук. – К., 1999. – 32 с. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К.: Ін-т історії України НАН України, 1997. – 208 с. Степанова Л.Г. Итальянская лингвистическая мысль XIV-XVI веков (от Данте до Позднего Возрождения). – СПб.: Изд-во РХГИ, 2000. – 504 с. Франко І. Данте Аліґ’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії / Вступ. ст. І.Басс “золоті мости духовного єднання”. – К.: рад. письменник, 1965. – 327 с.

Шулінова Л.В., к. філол. н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка СинеСтеЗіЇ В ХУдоЖньоМУ поетиЧноМУ МоВленні ВаСиля СиМоненка У статті розглянуто синестезії, в основі яких сприйняття звукових, зорових, смакових і тактильних відчуттів у поетичному художньому мовленні Василя Симоненка.

Ключові слова: синестезія, ідіостиль, мовна картина світу, відчуття.

The syneasthesiae of acustic’s, optical’s, smell’s, tactile’s and taste’s sensation in the poetical speech of Vasyl Symonenko are reviwed in the article.

Key words: syneasthesia, individual style, languages pattern of the world, sensations, feeling.

В статье рассмотрены синестезии, сформированные на визуальном, звуковом, вкусовом и тактильном восприятии мира в поэтической художественной речи Василия Симоненко.

Ключевые слова: синестезія, идиостиль, языковая картина мира, ощущения.

Аналіз сучасного стану і ретроспективи в розвитку літературної мови, зокрема укранської, у сукупності її інтелектуально-виражальних і чуттєво-зображальних засобів цілком підставно здійснювати на прикладі мовотворчості визначних і презентативних в обрисах ідіостилю письменників. Ця підставність зумовлена тим, що саме їх мовна діяльність як вияв духовної сили народу створює хай розрізнені в часі, але ж вершини у розвитку мови, що, в об’єднуючому ці вершини контурі, відображає безперервний рух мови, надає йому наростаючої сили.

Досліджуючи історію української літературної мови, Русанівський В.М. визначає 60-ті роки як зародження третьої хвилі – письменників-шістдесятників і наголошує, що саме Василь Симоненко «першим відчинив двері у нову поезію … Він ще писав у межах виробленої на той час української літературної традиції, але вже наважився говорити про ті явища в повсякденному житті, яких нібито не бачили інших» [Русанівський В.М.

2002, 378 – 379].

Тому, на наш погляд, ідіостиль Василя Симоненка є яскравим свідченням еволюції української мови особливо в аспекті розкриття її інтелектуального потенціалу. Дослідження поетичного мовлення митця дає можливість простежити за особливими знаковими етапами розвитку мови у перспективах ще не реалізованих можливостей. Ідіостиль письменника розглядатимемо з позицій віднесеності його до інтелектуального стилю (за Л. Шевченко), тобто такого, що «зорієнтований на суб’єктивно новий, нестандартний мовно-естетичний пошук, відкритість новаціям, несподіваний, часом парадоксальний спосіб постановки і вирішення художньо-естетичних завдань» [Шевченко Л.І. 2001, 12].

Ідіостиль кожного письменника не може бути описаний без урахування того, що лексика на позначення відчуттів посідає в мовотворчості значне місце (це виявляється і кількісно, і якісно). Саме назви відчуттів є однією з найвиразніших атрибутивних характеристик широкого кола важливих для майстра слова образів, у тому числі й ключових, що проходять наскрізно через усю його творчість, вони є тими «постійними, організуючими, цементуючими елементами... носіями єдності в численних творах поета, елементами, що накладають на ці твори відбиток поетичної особистості... ці елементи вносять цілісність в індивідуальну міфологію поета» [Якобсон Р. 1987, 145].

Одним із найвиразніших показників індивідуальності автора є синестезії, які розкривають особливості сприйняття й відображення ним картини світу.

Проте, вважаємо, це можна зробити не завжди (наприклад, не можливо дешифрувати всі картини Сальвадора Далі, Пабло Пікассо). Та чи є у цьому потреба, іноді важливе саме естетичне враження від побаченого і почутого, а не його тлумачення (основна функція мистецтва – естетичний вплив). Тому питання, що, ймовірно, митці відчувають світ якось по-особливому – дискусійне і потребує окремого розгляду. Проте, співвідчуття властиве кожній людині, яка може мислити асоціативно. Майже всі хоча б раз ужитті асоціювали запах зі смаком (гіркий, терпкий аромат), звук із дотиком (м’який, теплий звук) та ін.

Як відомо, феномен синестетичного мислення, а також роль синестезії в сучасному мистецтві привертає увагу дослідників уже понад сто років, від відомого сонета Артюра Рембо «Голосні», у якому він розфарбував звуки.

У художньому мовленні синестезії створюють надзвичайно цікаві контексти, що мають потужний експресивний вплив на сприймача інформації.

В естетичному сприйнятті відчуттів значна роль належить звичкам, традиціям, характерам людей, їх психічному стану. Надання переваги тим чи іншим відчуттям у мовотворчості можуть свідчити і про рівень засвоєння націокультурних традицій, здобутків світової цивілізації, і про психічний склад митця.

Художньому поетичному мовленню В.Симоненка властиві різноманітні синестезії, що засвідчує асоціативність та унікальну складність мислення. Розглянемо детальніше кожну із груп синестезій.

Звук і дотик: І шукаю знову / я для неї мови / і гарячих слів [Симоненко 2010, 83]; А він вимовляє, виспівує / Гарячі прості слова – І все давниною сивою / В очах моїх ожива [Симоненко 2010, 104]; Я досхочу напився милої отрути, / Я натомився від гарячих слів [Симоненко 2010, 165]; Полюбив не за чорні брови, / не за вроду, немов весну, / а за щиру, гарячу мову / і за душу її ясну [Симоненко 2010, 133]; З шаленим щастям і сміхом гарячим… [Симоненко 2010, 247]; Кожне слово душу пекло. [Симоненко 2010, 292];

Знову читаю ці холодні фрази… [Симоненко 2010, 162]; Та встає перламутровий ранок / Крізь холодний і злісний рев, / І проміння зализує рани / В закатованих ніччю дерев [Симоненко 2010, 223]; Але чому це сніг такий скрипучий? / Що крок – по серцю б’є холодний скрип [Симоненко 2010, 287]; Зойки захололі на губах [Симоненко 2010, 138];

Тишина хиталася велично, / Ніжні струни квилили внизу –/ Тож було і солодко й незвично / У твоїх очах читать грозу [Симоненко 2010, 205]; І краяв темінь / Передсмертний стогін, / Безпомічний і гострий, / Мов ланцет [Симоненко 2010, 253]; Не розірвати цю холодну тишу, / Вона міцна й похмура, мов граніт, / Хоч в ній пробив мікроскопічну нішу / Наш галасливий і бездарний світ [Симоненко 2010, 169]; У льоху, у холодній тиші / Шаруділи сонні миші… [Симоненко 2010, 361]; Ні нас не вабить ніжна тишина… [Симоненко 2010, 173].

Як бачимо, більшість синестезем має за основу не просто звук чи його відсутність, а вербалізований осмислений звук, тобто слово, що, безумовно, є важливим для автора. Привертає увагу те, що лексема на позначення тактильного відчуття гарячий використана автором у різних (почасти абсолютно протилежних) значеннях: переконливий, небайдужий, запальний, пристрасний, напружений. Звісно ці значення є переносними щодо власне дотикового відчуття (який має високу температуру, сильно нагрітий), проте за шкалою рівня емоцій така віднесеність є підставною. Традиційним є використання лексеми холодний для відтворення негативних емоцій, переживань, ставлення.

Звук і зорові відчуття: Я із надій будую човен, / І вже немовби наяву / З тобою, ніжний, срібномовен, / По морю радості пливу [Симоненко 2010, 196]; Білі хмари і срібні ріки [Симоненко 2010, 238]; Ріки хлюпають срібно / У сиві скелі [Симоненко 2010, 239];

Ой, зима! / Біжить, регоче біло, Бубонами брязкає в степу… [Симоненко 2010, 257]; Гоготіло в ночі багаття… [Симоненко 2010, 203]; Ніби краплі солоного поту, / Світять чесні його слова [Симоненко 2010, 230]; У чорному ґвалті боїв… [Симоненко 2010, 238];

Ми не слухали, ми не чули / Чорний шепіт сліпих віків [Симоненко 2010, 290].

1) Як можемо спостерігати, поетичному мовленню Василя Симоненка властива синестезія, в основі якої зорово-звукові образи з атрибутом срібний. Як відомо, це одним зі способів художнього відображення дійсності через створення звуко-зорових асоціацій, вибудованих на символічному значенні атрибута “срібний”. Адже, саме «поява звукового значення у слова срібний реалізувало мовну тенденцію до синестезії – комплексної експлікації різнорідних чуттєвих уявлень» [антропним: вражий син [12: 642], як циган у вівцях [12: 757], сім мішків гречаного Гаврила [12: 651], як дівка засватана [12: 201], сліпий побачить [12: 663] тощо;

2) антропно-соматичним: майстер на всі руки [12: 364], дати серцю волю [12: 177], битий у тім’я [12: 30], як сіль в оці [12: 651], коли на долоні волосся виросте [12: 124] тощо;

3) зооморфним: як свиня в дощ [12: 631], як з козла молока [12: 754], як свиня на коня [12: 631], як рак свисне [12: 592-593]тощо;

4) рослинним: як голому в терну [12: 159], сім міхів горіхів [12: 651] тощо;

5) природним: як свиня в дощ [12: 631], побий тебе грім [12: 152], як вовк у зорях [12: 754] тощо;

6) артефактно-речовим: втопити в ложці води [12: 136], скуштувати каші [12:

661], як макогін на ночви [12: 365], покуштувати хліба [12: 661], як з цапа вовни [12:

754], як сіль в оці [12: 651] тощо;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


7) духовним: а) релігійно-антропоморфним: Агнець Божий [12: 19], Мати Божа [12: 370]; б) релігійно-артефактним: як баран у Біблії [12:], як мертвому кадило [12:

284], бий тебе хрест [12: 152] тощо.

Отже, слова-компоненти фразеологізму виконують і функцію мовних знаків з їхнім лексичним значенням, і функцію імен реалій, що набули культурного смислу.

Таким чином, негація – складне й цікаве явище у сфері фразеології, має свій обсяг значення, не адекватне логічній категорії. Фразеологізми із заперечною семантикою репрезентують культурні коди, віддзеркалюють особливості концептуальної картини світу.

Слова-компоненти формують фразеологізми як культурні знаки та співвідносяться з певними кодами культури.

Перспективи дослідження полягають у подальшому (етимологічному, семантичному, культурологічному, структурному) дослідженні явищ негації у сфері фразеології, а також опису культурних кодів за допомогою фразеологізмів із заперечною семантикою, віддзеркалення явища симетрії та асиметрії у сфері фразеології.

1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология и паремиология / Н. Ф. Алефиренко, Н. Н. Семененко. – М.: Флинта: Наука, 2009. – 344 с. 2. Баган М. П. Специфіка фразеологічної реалізації заперечення в українській мові / М. П. Баган // Мовознавство. – 2010. – №1. – С. 68-75. 3. Большой фразеологический словарь русского языка. Значение. Употребление. Культурологический комментарий [Текст] / отв. ред. В. Н. Телия. М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. – 784 с. 4. Гудков Д. Б. Телесный код русской культуры: материалы к словарю / Гудков Д. Б., Ковшова М. Л. – М.: Гнозис, 2007. – 288с. 5. Дубровина К. Н.

Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов [Текст] / К. Н. Дубровина. – М.: Флинта: Наука, 2010. – 808 с. 6. Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика: Нариси [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Жайворонок. – К.: Довіра, 2007. – 262 с. 7. Іващенко В. Л. Фразеологічні енантіосеми та енантіоніми в українській мові / В. Л. Іващенко // Ученые записки Таврического национального университета им.

В. И. Вернадского. – Симферополь: Из-во Таврич. национ. ун-та им. В. И. Вернадского, 2009. – С. 26-32. – (Серия «Филология. Социальные коммуникации»; Том 22 (61), № 4 (1). 8. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Красных В.

В. – М., 2002. – 463 с. 9. Лингвистический энциклопедический словарь [Текст] / Ин-т языкознания АН СССР; Гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 685 с.

10. Маслова В. А. Homo lingualis в культуре: Монография / В. А. Маслова – М.: Гнозис, 2007. – 320 с. 11. Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) / Ю. Ф. Прадід. – К.: Сімферополь, 1997. – 252 с. 12. Словник фразеологізмів української мови [Текст] / уклад. В. М. Білоноженко, Гнатюк І. С., Дятчук В. В. та ін.; [відпов. ред.

В. О. Винник]. – К.: Наукова думка, 2003. – 1098 с. 13. Телия В. Н. Большой фразеологический словарь русского языка [Текст] / В. Н. Телия. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. – 784 c. 14. Ужченко В. Д., Фразеологія сучасної української мови: навчальний посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с. 15. Философский энциклопедический словарь [Текст] / Гл. ред. Л. И. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.

–  –  –

МетаФориЧні Моделі предСтаВлення еМоЦійного конЦептУ „СтраХ” B проЗоВиХ тВораХ СУЧаСниХ аМериканСькиХ пиСьМенникіВ Стаття присвячена аналізу метафоричних моделей представлення емоційного концепту „страх” y прозових творах сучасних американських письменників.

Ключові слова: когнітивна метафора, метафорична модель Статья посвящена анализу метафорических моделей представления эмоционального концепта „страх” в прозаических произведениях современных американских писателей.

Ключевые слова: когнитивная метафора, метафорическая модель The article is an analysis of metaphorical mappings of the concept “fear” in modern American prose.

Key words: cognitive metaphor, metaphorical mapping У сучасній лінгвістиці спостерігається особливий інтерес учених до механiзмiв метафоричного відображення дійсності. Лінгвістичні дослідження у сфері мовного моделювання (Дж. Лакофф, M. Джонсон, Н. Д. Арутюнова, І. М. Кобозева, M. Блек та ін.) свідчать про те, що метафора є одним із найпродуктивніших засобів інтерпретації мов-



Похожие работы:

«УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ» ІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВОПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «Сучасні філологічні студії: теоретична та прикладна лінгвістика» 24-25 лютого Київ – Буча, 2016 Сучасні філологічні студії: теоретична та прикладна лінгвістика: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, (Київ-Буча, лютий, 2016) – К.:...»

«40. Sownik geograficzny Krlestwa Polskiego i innych krajw sowiaskich. – Warszawa : Nak. F. Sulimierskiego, W. Walewskiego, 1880 – 1902. – T. I – XV. Анотація У статті проаналізовано версію про можливий зв’язок етноніма тиверці та ойконіма Тиврів на Вінниччині. Висловлено припущення про незалежне постання етнічної назви тиверці й ойконіма Тиврів. Ключові слова: етимон, етнонім, ойконім, тиверці. Аннотация В статье анализируется версия о возможной связи этнонима тиверцы и ойконима Тивров в...»

«УДК 811.161.2’373.46 Купріянов Є. В. ФРЕЙМ-СЦЕНАРІЙ ЯК ЗАСІБ СЕМАНТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ (НА ПРИКЛАДІ ГІДРОТУРБІННОЇ ЛЕКСИКИ) Стаття присвячена розробленню сценаріїв для опису в електронному словнику вузькогалузевої термінології на позначення процесів та динамічних характеристик гідротурбінного обладнання. Ключові слова: електронний словник, фрейм, сценарій, семантизація. У галузевих електронних словниках дослідники використовують різні засоби семантизації терміна:...»

«Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Факультет іноземної філології ЗБІРНИК ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ТА МАГІСТРАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ВИПУСК 8 Кам’янець-Подільський «Аксіома» УДК 80: 001(045) ББК 80 З 41 Рецензенти: А.Е.Левицький – доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського...»

«Н. Л. КОВБАСА ФОРМИ НАЗИВНОГО ТА ОРУДНОГО ВІДМІНКІВ У РОЛІ ІМЕННОЇ ЧАСТИНИ СКЛАДЕНОГО ПРИСУДКА Нерідко можна почути суперечки про те, що властивіше українській мові — конструкції з орудним відмінком типу «Він був досвідченим інженером» чи відповідні конструкції з називним відмінком у ролі іменної частини складеного присудка «Він був досвідчений інженер». Автори підручників української мови відзначають різницю в значенні співвідносних орудного і називного відмінків1. Зокрема зауважують, що...»

«ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011 УДК 811.161.2:39 В. Ф. Вакуленко СЛОВА-СИМВОЛИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ: АСОЦІАТИВНИЙ ПЛАН (на матеріалі текстів українських балад) Проаналізовано парадигматику і синтагматику слів-символів грецького й латинського походження в українських баладах. Ці слова розглядаємо як знаки української культури, що зберігають її національну ідентичність. Ключові слова: нова лінгвістична парадигма,...»

«Ольга Данилко Українська мова 2 клас Контрольні роботи За підручником М. Вашуленка, С. Дубовик «Українська мова. 2 клас» Тернопіль Видавництво «Підручники і посібники» УДК 373.3 ББК 74.26я71 Д 18 Рецензенти: Валентина Карпалюк — кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовознавчих дисциплін педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету Аліна Оксанюк — методист початкових класів науково-методичного центру міського управління освіти і науки...»

«Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. – 2014. – Випуск IІ. Summary The article deals with tendencies to internationalization and nationalization by the example of computer vocabulary in the Bulgarian and Polish languages. When describing three groups of neologisms – neutral terms, professionalisms and slang words there were analyzed the specific mechanisms of borrowing and assimilation of language units. Keywords: the Bulgarian language, the Polish language,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І.І. Сторожик КУЛЬТУРОЛОГІЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СХВАЛЕНО на засіданні кафедри українознавства Протокол № 5 від 25 квітня 2009 р. КИЇВ 2009 Переднє слово. Приступаючи до вивчення культурології, студент передусім повинен усвідомити, що ця наука народилася на перехресті філософії, історії, психології, мовознавства, релігієзнавства й соціології. Її...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2012. Випуск 56. Частина 1. С. 48–55 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2012. Issue 56. Pаrt 1. Р. 48–55 ГРАМАТИКА, ДІАЛЕКТОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ МОВИ УДК 811.161.2’342.3 МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ТЛІ ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ Ольга ГАЙСЕНЮК, Мар’ян СКАБ Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра історії та культури української мови, вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, Україна, 58012,...»

«Національна академія внутрішніх справ Бюлетень нових надходжень загальної бібліотеки НАВС № 1 за 2012р (січень) Київ 2012 Зміст І. Нові надходження загальної бібліотеки. 3 Транспорт Соціологія Історичні науки.. 3 Економічні науки Юридичні науки.. 4 Військова справа Освіта. Педагогіка. Наука.. 15 Мовознавство Мистецтвознавство Філософські науки. Психологія. 17 Автореферати дисертацій.. 17 Дисертації.. 18 Транспорт О Автомобілі, виготовлені ЗАТ КримавтоГАЗ: інформ.-довід. Посіб. А 224 /...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч.І. С. 323-326 Ser. Philologi. 2004. № 34. Vol. I. P.323-326 УДК 81’1-11 ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕЗАУРУС ЯК РІЗНОВИД ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ Валентина Шульгіна Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, кафедра соціально-гуманітарних наук та документознавства, вул. Нечуя-Левицького, 16, м. Черкаси 18036 тел.: (0472) 64-72-00 (115) Досліджено проблему забезпечення інформаційного простору України такими електронними виданнями,...»

«fnkpnu.at.ua Філологічні науки. 2015. Випуск 38 УДК 811.161.2’374.3 Ткач Л.О., Скаловська С.І., Захарчишин О.В. ЛЕКСИКА З КВАЛІФІКАТОРОМ “ЗАХІДНЕ” У “ВЕЛИКОМУ ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ” Історія української лексикографії – це одна з найцікавіших сторінок загальної історії української культури, адже в часи, коли українці не мали своєї держави, словники “ставали ніби маніфестами національного пробудження, підтримували духовність етносу” [14, 144], а українські словникарі...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»