WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«УДК 811. 161.2'373.613 О. В. Пєтухова ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ ТЕРМІНІВ З МЕТАЛОЗНАВСТВА У статті зроблено спробу встановити причини та джерела поповнення термінів з ...»

УДК 811. 161.2'373.613

О. В. Пєтухова

ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ ТЕРМІНІВ

З МЕТАЛОЗНАВСТВА

У статті зроблено спробу встановити причини та джерела

поповнення термінів з металознавства.

Ключові слова: запозичення, іншомовна лексика, терміни,

металознавство.

В статье сделана попытка установить причины и источники

пополнения терминов по металловедению.

Ключевые слова: заимствование, заимствованная лексика, термины, металловедение.

In the given article the attempt to give the characteristic to the loan word vocabulary which functions in the Ukrainian language has been made, and is mode concrete – in scientific style of speech.

Key words: borrowings, foreign language, terms, metallurgy.

Запозичена лексика є невід’ємною складовою української літературної мови. Так само і в науково-технічній термінології простежуємо функціонування значної кількості термінів іншомовного походження. Адже термінологія – це відкрита система, яка відображає міжнародний характер науки і техніки. Тому в будь-якій терміносистемі неможливо обійтися без іншомовних назв.

Запозичення в металознавстві є найменш дослідженими в українській лексикології. Відповідно існує проблема функціонування термінів з металознавства як певної цілісної системи, питання їх формування, розвитку й упорядкування. На сторінках українських наукових видань практично відсутні публікації про цю підсистему сучасної української термінології. Тому сьогодні питання дослідження термінів з металознавства має надзвичайно важливе як © Пєтухова О. В., 2010 Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 243 теоретичне, так і практичне значення, оскільки розвиток промисловості і насамперед металургії та машинобудування в сучасній Україні сприяє процесам розширення й поглиблення міжнародних зв’язків, а в контексті загальної глобалізації прогнозується їх подальше зростання.

Учені різних країн прагнуть об’єднати зусилля в розв’язанні наукових і технічних проблем, які супроводжуються процесами взаємопроникнення науково-технічної лексики. Водночас відзначається, що становлення науково-технічної термінології, яке відбувається сьогодні у багатьох національних мовах, має спільну відмітну рису – тенденцію до широких запозичень із досить обмеженого кола розвинутих мов [1, с. 109]. Масштаб запозичень, складності, які виникають при освоєнні іншомовних термінів, вимагають звернути особливу увагу на процес запозичення та його специфіку.

До проблем термінологічних запозичень та питань упорядкування термінів іншомовного походження зверталися Д.Лотте, С. Гриньов, Г. Мацюк, І. Кочан, Т. Панько, Л. Козак, А.Д’яков та інші. І в цій царині сучасне мовознавство має вагомі й незаперечні здобутки. Та незважаючи на це, дослідження запозиченої лексики в термінології продовжує і надалі привертати увагу дослідників. У тому й полягає наш науковий інтерес та актуальність наукової розвідки.

Мета цієї публікації – здійснити аналіз іншомовних термінів, що вживаються в металознавстві, та встановити причини і джерела поповнення термінів з металознавства.

Виділяють три етапи запозичень. Перший називають використанням або проникненням. На цьому етапі слово з’являється епізодично, зберігає іншомовне написання і ще належить до мовної картини світу мови-джерела. Іноді деякі слова мовна система відкидає як варваризми. На другому етапі запозичене слово використовує багато членів мовного колективу. Його залучають до лексико-семантичної системи, використовують дедалі частіше, хоча й відчувається його чужорідність. На третьому етапі запозичене слово вже не сприймається як іноземне і повністю підпорядковується законам української мови [3, с. 168]. Отже, об’єктивну картину розвитку будь-якої мови неможливо відтворити без дослідження впливу на її лексичний фонд інших мов, без з’ясування ролі запозичень.

Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 У сучасному мовознавстві розрізняють зовнішні (екстралінгвальні) та внутрішні (інтралінгвальні) причини запозичень, через які відбувається зв’язок історії мови з історією народу. Ці чинники стають детермінантами, які безпосередньо визначають розвиток лексики. Будь-які зміни у світі матеріальних речей, суспільних установ, духовному житті людини потребують запозичування відповідних найменувань.

В історії мови окреслюють такі періоди, коли роль одних чинників (внутрішніх чи зовнішніх) значно зростає порівняно з іншими, але це не виключає наявності й дії різних чинників. До того ж зовнішні причини є ефективними лише за умови, коли знаходять підтримку у внутрішніх тенденціях розвитку мови.

До зовнішніх причин появи запозичень відносять безпосередні й опосередковані контакти між народами, зумовлені як близькістю географічного положення, так і потребами спільного вирішення певних політичних, економічних питань, культурним та науковим обміном.

Суто лінгвістичними причинами запозичень уважають такі:

1) потреба в поповненні, а то й створенні певної лексико-семантичної групи, недостатньо представленої або відсутньої на певному етапі розвитку мови-реципієнта; 2) потреба в семантичному обмеженні питомого слова, усуненні його багатозначності; 3) вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваного слова, яка склалася в мові-джерелі, порівняно з наявним питомим відповідником; 4) тенденція до вживання одного запозиченого слова замість описового звороту; 5) потреба в деталізації відповідного значення, розмежування його смислових відтінків шляхом закріплення їх за різними словами [1]. Однією ж з основних причин запозичень у термінології дослідники вважають відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового поняття, предмета чи явища [2, с. 8].

У кожного народу існує своя картина світу, що значною мірою виявляється у предметній сфері. Слова на позначення конкретних предметів запозичують не поодинокими лексемами, а цілими лексико-семантичними групами, що виражають відповідний фрагмент мовної картини світу.

Серед термінологічних запозичень із металознавства знаходимо групи лексем, появу яких в українській мові було зумовлено деякими з перерахованих причинових факторів. Так, потреба у поповненні Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 245 лексико-семантичної групи назв осіб за фахом та типом виконуваних функцій зумовила утворення лексем: алмазник, електролізник, кокільник, металофізик, металург, спектроскопіст та інші.

Потреба в деталізації відповідного значення, розмежування його смислових відтінків шляхом закріплення їх за різними словами зумовила спеціалізацію в українській технічній термінології значень запозичених лексем. Так, у 1960-х роках в українській науковотехнічній термінології поряд із латинським терміном корозія пропонували вживати іменник щербинка, який має первісне демінутативне значення. Але краще вживати термін іншомовного походження корозія для позначення цього явища, бо термін щербинка має більш загальне значення «зазублина, заглибина в чомусь», яка може виникнути не лише під впливом природного середовища, але й внаслідок механічного пошкодження будь-якої поверхні. Термін корозія називає такий тип пошкодження металу, який виник внаслідок хімічної взаємодії із зовнішнім середовищем.

Вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваного слова, яка склалася в мові-джерелі, порівняно з наявним питомим відповідником зумовив поширення у фаховій мові лексем: ексикатор

– висушник, декантатор – відстійник, модифікатор – перетвірник, пульверизатор – прискавка.

У складі української термінології з металознавства домінують слова, утворені на ґрунті української мови на основі власних словотворчих засобів: виробник, галузь, густина, рідина, сполука, струм. Водночас досить велику кількість складають запозичені терміни, які свідчать про багатоджерельність походження термінології з металознавства, як в історичному плані, так і на сучасному етапі.

Аналіз іншомовних термінів, уживаних у металознавстві, показав, що найчисельнішою групою термінів є ті, що створювалися на основі запозичень з класичних мов – давньогрецької і латинської чи створені за допомогою грецько-латинських елементів.

Серед термінів з металознавства фіксуємо такі грецькі запозичення: адіабата, алотропія, аметропія, анізотропія, аніон, анод, аргон, астеризм, атмосфера, баротропність, гематит, гомогенізація, гідрид, дейтрон, дендрит, діамагнетизм, ебоніт, евтектика, електроліт, електрон, елімінація, ентальпія, ентропія, епітаксія, ізобара, ізомеризація, ізотропія, кристал, молібден, нітрид, плазма, пора, протон, реологія, родій, сингонія, синтез, Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 сфероліт, фаза, фонон, фосфоресценція, фотон, фтор, хлор, хром тощо.

Латинських запозичень на позначення металознавчих понять в українській мові значно більше, ніж грецьких, хоча вони проникали у словниковий склад пізніше. У «Словнику іншомовних слів»

зафіксовано понад 200 термінів латинського походження на позначення понять з металознавства, зокрема: аберація, абляція, абсорбент, абсорбція, адгезія, адсорбція, активатор, арматура, вакуум, гафній, глобула, градієнт, грануляція, деструкція, деформація, дислокація, дифузія, ексикатор, екситон, екстракція, екструзія, ерозія, есенція, інгібітор, кальцит, коалесценція, концентрація, ліквація, рутил, сателіт, сегрегація, сенсибілізація, силікат, силіцид, силумін, сорбіт, сорбція, спектр, стеліт, текстура, телур, температура, тензор, трансформація, фарфор, ферит, фехраль, флуктуація, форма, цезій, целюлоза та інші.

Чимало термінів латинського походження потрапило до української металознавчої термінології через французьку: абразиви ( франц. abrasive – шліфувальний лат.

abrado – зішкрябую), німецьку:

лінза ( нім. linse лат. lens – сочевиця), італійську: граніт ( італ.

granito лат. granum – зерно), англійську: нейтрон ( англ. neutron лат. neutron – ні те, ні інше), польську: фольга ( польс. folga лат.

folium – лист) мови.

Значна кількість термінів з грецької мови у різні часи проникала в українську лексику через латинську: дейтерій ( лат. deuterium грец. deuteros – другий), німецьку: тигель ( нім. graphit лат. graph

– пишу), французьку: амальгама ( франц. amalgame грец. malagma

– м’яка підкладка), турецьку: алмаз ( тур. elmas грец. adamas – діамант) мови.

Отже, запозичення з давньогрецької та латинської мов за кілька століть свого функціонування в металознавчій термінології відіграють не лише позитивну роль у формуванні словникового складу, а й міцно утвердилися і становлять її невід’ємну частину.

У XVI–XVII ст. в українську мову починають проникати слова з французької мови: афінаж, бар’єр, брикет, газ, деталь, кокіль, конверсія, лупа, метан, мінерал, оксид, сортамент, емаль, еталон та інші. Обмежена кількість термінів запозичена з французької мови через італійську: бронза ( франц. bronze італ.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


bronzo) та німецьку:

фанера ( нім. furnier франц. fournir – накладати) мови.

Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 247 Невелику кількість запозичень зафіксовано з арабської мови, які проникали в українську лексику не прямо, а через посередництво інших мов. Так, арабське камфора запозичено через латинську ( лат.

camphora араб. kfr), а лексема лак – через французьку ( франц.

lague араб. lakk) мови.

Протягом XIX ст. із розвитком науки і промисловості в певних галузях передують англомовні країни, через що українська мова й збагатилася англіцизмами: блюм, діелектрик, інконель, крекінг, лазер та інші. Варто зазначити, що у XIX і XX ст. перевага належить англійським запозиченням у галузях ринкової економіки, високих технологій, проте в металознавстві спостерігається досить обмежена кількість запозичених термінологічних одиниць цього періоду.

У XX ст. металургійну галузь активно доповнюють німецькі запозичення: алітування, вальцювання, вісмут, веркблей, вольфрам, гартблей, кварц, кобальт, кокс, компонент, марка, муфель, нікель, регенерація, торф, флюс, цинк, шихта, шліф, шпінель, шпон, штамп тощо.

Досліджений матеріал дає змогу виявити, що запозичення з латинської, грецької, англійської, французької та німецької мов в українську становлять блок виробничо-технічної лексики, що співвідноситься з певним простором у концептуальній і мовній картинах світу. Складність цієї групи зумовлена самою сферою діяльності, її багатопрофільністю. У системі розглядуваної запозиченої лексики можна виділити такі групи слів: 1) назви пристроїв, механізмів, інструментів: генератор, ексикатор, лазер, муфта, мас-спектрограф, мас-спектрометр; 2) назви технологічних процесів: аустенізація, графітизація, дифузія, полігонізація, рекристалізація, сенсибілізація, ціанування; 3) назви руд, мінералів, порід: алмаз, бронза, графіт, кварц, кобальт, шлам тощо.

Більша частина аналізованої лексики має вузько термінологічне значення, відоме лише фахівцям: булат – високоякісна міцна сталь особливого гарту з візерунчастою поверхнею; муфель – закрита камера або посудина з вогнетривкого матеріалу, у якій випалюють вироби, щоб запобігти впливу продуктів згоряння; силумін – сплав алюмінію із силіцієм, що добре протистоїть діянню кислот, стійкий проти корозії й застосовується в машинобудуванні та хімічній промисловості. Але серед цієї лексики є слова, які знайшли широке застосування в мові, наприклад, алмаз, вакансія, вакуум, корозія, схема, температура, фаза та інші.

Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 Отже, засвоєння іншомовної термінологічної лексики – це складний процес, супроводжуваний як зовнішніми, так і внутрішніми мовними чинниками: з одного боку, розвитком металознавства як науки про метали та розширенням і поглибленням міжнародних зв’язків; з іншого боку, наданням українській мові разом зі статусом державної нових функцій, які вимагають лексичної модернізації, побудови нових шарів лексичного фонду тощо. Запозичена лексика становить значний шар слів, який характеризується як обмеженим ужитком у носіїв науково-технічної сфери, так і в літературній мові загалом, оскільки частина з них функціонує у різних підсистемах і є зрозумілою для користувачів.

Безумовно, розв’язання актуальних завдань щодо впорядкування й подальшого поповнення української термінології з металознавства відповідно до сучасного науково-технічного розвитку вимагає глибокого вивчення способів термінотворення, притаманних українській літературній мові; дослідження шляхів унормування металознавчої лексики на сучасному етапі; виявлення лексикосемантичних особливостей досліджуваної термінології тощо. Ці та інші питання стануть предметом наших подальших ґрунтовних досліджень.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Гринев С. В. Терминологические заимствования (Краткий обзор 1.

современного состояния вопроса) / Гринев С. В. // Лотте Д. С.

Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. – М.: Наука, 1982. – 149 с.

2. Д’яков А. С. Основи термінотворення / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К.: КМ Akademia, 2000. – 216 с.

3. Сімонок В. Лексичні запозичення в українській мові: історикосоціолінгвістичний аспект / В. Сімонок // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. – Л., 2004. – С. 167–172.

Надійшла до редколегії 10.03.2010 Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 249



Похожие работы:

«татів науки свого часу, але й зумів перевершити ідеї пізніших епох і пізніших поколінь. Тому незакінчений трактат Данте, написаний ще латиною, місцями плутаний і навіть “темний”, наголосимо ще раз – досі не перекладений українською мовою, на відміну від “Божественної комедії” (її повний український переклад, як відомо, належить Євгенові Дроб’язку, “Пекло” перекладали Іван Франко, Петро Карманський і Максим Рильський, Максим Стріха), разом із тим зберігає велике значення для нашої сучасності. 1....»

«УДК 811.162.3’37’276.6: 33 Пілецька Наталія Львівський національний університет імені Івана Франка ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ © Пілецька Н., 2008 У статті розглянуто лексичний склад сучасної чеської економічної термінології, з’ясовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на формування названої групи лексики, проаналізовано сучасні тенденції розбудови чеської економічної терміносистеми. Lexical structure of contemporary Czech economic terminology has been considered. The...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО Кафедра української мови ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ ЛІНГВІСТИЧНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ СУЧАСНОГО СОЦІУМУ МАТЕРІАЛИ ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Вінниця, 26-27 листопада 2015 року Вінниця 2016 УДК 811.161.2: 314/316 (06) ББК 81.2 Укр я 43 Л59 Збірник наукових статей затверджено на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла...»

«Лінгвостилістичні студії. 2015. Вип. 3 УДК 811.161.2’373.611:070(477) Іванна Мислива-Бунько1 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИНИКНЕННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ У статті проаналізовано роль сучасної української преси у поповненні лексикону складними словами, описано їхні дериваційні типи. З’ясовано, що преса як кодифікатор сучасної української літературної мови водночас і засвідчує лексичні та дериваційні зрушення в мові, і віддзеркалює функційно-стилістичні норми писемної комунікації, і впливає на...»

«ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ У НАУКОВОМУ ЗБІРНИКУ “STUDIA PHILOLOGICA” Збірник наукових праць Київського університету імені Бориса Грінченка “STUDIA PHILOLOGICA” сприятиме поширенню передових наукових ідей у царині мовознавства й літературознавства західних і східних мов. До друку приймаються не публіковані раніше матеріали: статті, огляди, рецензії тощо, які відповідають тематиці наукового збірника і оформлені відповідно до його вимог. Матеріали для опублікування приймаються від фахівців у галузі...»

«Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Факультет іноземної філології ЗБІРНИК ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ТА МАГІСТРАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ВИПУСК 8 Кам’янець-Подільський «Аксіома» УДК 80: 001(045) ББК 80 З 41 Рецензенти: А.Е.Левицький – доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського...»

«аш оппо І О СШ Р о д ь к я і і ІШ П О Ш С Є І|Ь а с сНЯУКОВА ДУМКА» О. Я. Б Е В З О АКАДЕМІЯ НАУК УРСР. ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ л літопис І ІІЬБІБС ЬК И И, і О строзький Л іт о п и с е ц ь Д ж ер ел ознавче д о сл ідж ен н я Видання друге 902.9 Б36 У книзі досліджуються два найраніші відомі історичній науці українські літописи, що дійшли до наших часів у рукописних оригіналах, як джерело для висвітлення внутрішнього життя, культури і побуту ук­ раїнського народу, його господарської д і­ яльності,...»

«ВІД ВИПУСКУ ДО ВИПУСКУ. НЕ ТІЛЬКИ ТЕОРІЯ, А Й ПРАКТИКА На обкладинці чергового випуску збірника «Культура слова» — число 70. Починалося видання як щорічник, а з 1979 року збірник видається як щопіврічник. Рік народження цього збірника — 1967 — збігається з роком започаткування періодичного наукового журналу Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України «Мовознавство». Обидва видання, умовно кажучи, визначили дві лінії розвитку українського мовознавства другої половини ХХ століття —...»

«УДК 821.161.2: 81’367 К 64 Оксана КОНОВАЛОВА КОНСТРУКТИВНИЙ СИНТАКСИС ІВАНА ФРАНКА ЯК ОБ`ЄКТ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ У статті йдеться про стилістичні фігури як експресивні репрезентанти поетичного синтаксису Івана Франка. Проаналізовано конкретні вияви стилістичних фігур – так звані фігури конструкції (паралелізми, хіазм, інверсія). Акцентується, що конструктивний синтаксис художнього мовлення поета надзвичайно розмаїтий, багатий, його специфіка зумовлюється не лише зовнішніми...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Випуск ХVІII Засновано 2000 року Рекомендовано Вченою радою Інституту філології 13 квітня 2009 року Київ УДК 81.161.2 ББК 81.2 Ук-5 А 43 Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. – Вип. 18. – К., 2009. – 174 с. У збірнику наукових праць аналізуються перспективні питання української синхронічної та діахронічної лінгвістики. Наукові праці...»

«УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «АНТИКРИЗОВИЙ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ» (квітень, 2016) Київ Буча, 2016 УКРАИНСКИЙ ГУМАНИТАРНЫЙ ИНСТИТУТ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ «АНТИКРИЗИСНОЕ РАЗВИТИЕ СОЦИАЛЬНЫХ И ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ» (Апрель, 2016) Киев – Буча, 2016 UKRAINIAN INSTITUTE OF ARTS AND SCIENCES INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE «ANTI CRISIS DEVELOPMENT OF SOCIAL AND ECONOMIC PROCESSES...»

«Антошкіна Л., Красовська Г., Сигеда П., Сухомлинов О. Соціолінгвістика: навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток Лтд”, 2007. – 360 с. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ СПІЛКА ПОЛЬСЬКИХ ВЧЕНИХ БЕРДЯНСЬКА ЛІДІЯ АНТОШКІНА, ГЕЛЕНА КРАСОВСЬКА, ПЕТРО СИГЕДА, ОЛЕКСІЙ СУХОМЛИНОВ СОЦІОЛІНГВІСТИКА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти: Збіґнєв Ґрень – доктор габілітований філологічних наук, професор, директор Інституту Славістики Польської Академії Наук...»

«літературної мови / Н.Я. Дзюбишина-Мельник // Культура слова. – 1994. – № 45. – С. 14-20. 5. Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект / А. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2009.– 137 с. 6. Квантилі розподілу хі-квадрат [Електронний ресурс] // Вікіпедія [сайт]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Квантилі_розподілу_хі-квадрат – Назва з екрану. 7. Киприан (Керн), архим. Литургика / Киприан (Керн), архим. – М.: Крутицкое Патриарш. Подворье, 1997. – 149 с. 8. Кочерган...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»