WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 9 |

«Магістерська робота на тему: Фразеологізми як засіб номінації антропонімічних параметрів особистості магістрантки групи Б інституту філології й журналістики (спеціальність ...»

-- [ Страница 1 ] --

Міністерство освіти й науки України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Кафедра української мови й загального мовознавства

Магістерська робота на тему:

Фразеологізми як засіб номінації антропонімічних

параметрів особистості

магістрантки групи Б

інституту філології й

журналістики

(спеціальність Педагогіка

і методика середньої

освіти. Українська мова і

література)

Григораш Інни Миколаївни

Науковий керівник: доц. Слободинська Т.С.

Оцінка:

Вінниця – 2006 Зміст Вступ

Розділ І. Лінгвістична інтерпретація фразеологізмів

1.1 Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні ознаки..............6

1.2 Джерела фразеології

1.3 Фразеологізми у системі української мови

Розділ ІІ. Фразеологічна реалізація антропонімічних параметрів особистості...28

2.1. Темперамент як показник індивідуальних особливостей особистості..........28

2.2. Характер як індивідуальна своєрідність психічного складу особистості.....40 Висновки......………………………………………………………………………...73 Бібліографія

Список використаних для аналізу джерел

Вступ За останні роки жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги українських мовознавців, як фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики та об‘єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Фразеологічні одиниці характеризуються великою семантичною, структурною і функціональною різноманітністю. Така специфіка об‘єкта дослідження викликає труднощі у визначенні місця фразеології серед інших лінгвістичних дисциплін. Ось чому саме від з‘ясування таких питань, як зміст фразеологічних одиниць, визначення їх найхарактерніших диференційних ознак, вживання їх в усному мовленні залежить вивчення фразеології загалом, а також окремих її аспектів.

Про фразеологізми,які становлять зовсім нерозривне чи більш або менш константне за змістом поєднання слів, уже написано десятки й десятки монографій, об‘ємних книг, навчальних посібників, не менше й словників, не одну тисячу статей, безліч доповідей. Цінні для розвитку фразеологічної теорії спостереження знаходимо в працях М. В. Ломоносова, Ф. І. Буслаєва, О.О. Потебні, І. І. Срезневського, П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова та інших видатних науковців. Але все ж таки проблема класифікації фразеологічних одиниць, розмежування їх на групи і дотепер залишається актуальною.

Пропонована магістерська робота присвячена дослідженню однієї з груп фразеологічних одиниць, а саме тих, що характеризують антропонімічні (природжені) параметри особистості, до яких належать: біо- і психогенні потреби, темперамент (типи нервової системи), риси характеру, воля, задатки, здібності, талант, обсяг пам‘яті, логіка мислення, уважність, емоційність, відчуття, почуття тощо.

Об‘єктом дослідження послужили фразеологізми, які характеризують природжені параметри особистості.

Предметом дослідження є структура і семантика фразеологізмів, які характеризують антропонімічні параметри особистості.

Отже, мета цієї роботи полягає в тому, щоб на матеріалі, дібраному з Фразеологічного словника української мови, виявити фразеологізми, що характеризують антропонімічні параметри особистості, по можливості повніше схарактеризувати, витлумачити властиву їм своєрідно–неповторну й стилістичну сутність, своєрідність, індивідуальність.

Для реалізації поставленої мети необхідно розв‘язати такі завдання:

1) опрацювати наукову-лінгвістичну літературу з питань фразеології;

2) з‘ясувати диференційні ознаки фразеологізмів;

3) визначити джерела української фразеології;

4) проаналізувати класифікації фразеологічних одиниць, що існують сьогодні у лінгвістиці;

5) окреслити місце фразеологізмів, що характеризують антропонімічні параметри особистості, у системі інших фразеологічних одиниць;

6) з‘ясувати, за якими критеріями можна згрупувати фразеологізми даної групи;

7) виявити специфіку функціонування фразеологізмів, що характеризують антропонімічні параметри особистості в українській мові.

Теоретичне та практичне значення магістерської роботи. Отримані результати можуть бути використані у вузівському і почасти шкільному викладанні фразеології української мови, у спецкурсах і спецсемінарах із фразеології, у вивченні актуальних проблем дослідження фразеологічних одиниць. Як зазначала Н. Н. Амосова: Теоретичне значення фразеології полягає насамперед у тому, що вивчення фразеологічних явищ може внести суттєві корективи в наші уявлення і про мову як систему і про механізм мовлення. Вивчення фразеологічних явищ може привести до одержання нових даних, які будуть корисними для різних ярусів і ділянок лінгвістичних знань.

Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений метою роботи, її завданнями і фактичним матеріалом. Як основний, у роботі застосовувався метод безпосереднього спостереження над особливостями семантики і структури фразеологізмів, що характеризують антропонімічні параметри особистості.

Важливу роль відіграли описовий, пошуковий методи.

Матеріал дослідження - фразеологізми, що характеризують антропонімічні параметри особистості. Лінгвальний матеріал вилучений методом вибірки з Фразеологічного словника української мови.

Структура і об‘єм магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, бібліографії, списку використаних для аналізу джерел.

Розділ І. Лінгвістична інтерпретація фразеологізмів

1.1. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні ознаки Слово фразеологія (по-грецькому phrases – зворот, вислів, logos- поняття, вчення, слово) у сучасній науці про мову вживається у трьох значеннях:

1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови у її сучасному функціонуванні і з погляду історичного розвитку;

2) сукупність характерних засобів вираження думки, притаманних певній соціальній групі, окремому авторові, літературно-публіцистичному напрямові, діалекту чи групі говорів;

3) сукупність фразеологізмів тієї чи іншої мови [94, 712 ].

Фразеологічний склад мови здавна привертав увагу багатьох мовознавців.

Цінні для розвитку фразеологічної теорії спостереження знаходимо в працях М. В. Ломоносова, Ф. І. Буслаєва, О. О. Потебні, О. О. Шахматова, П. Ф. Фортунатова, І. І. Срезневського та інших видатних науковців.

Становлення фразеології як галузі лінгвістики, що поступово вичленовувалась із синтаксису, лексикології і стилістики, сприяло, з одного боку, ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень ( у працях О. О. Шахматова, П.Ф. Фортунатова та ін.) і, з другого – висвітлення у стилістико-семантичному плані стійких комплексів слів ( Ш. Баллі, А.Сеше та ін.).

Ідею про необхідність створення фразеології як самостійного розділу лінгвістики ще у 20-х роках обґрунтував Є. Д. Поливанов, який вважав, що цей розділ займе відособлену й стійку позицію (подібно до фонетики, морфології) у лінгвістичній літературі майбутнього, коли в послідовній постановці різноманітних проблем наша наука буде позбавлена випадкових прогалин [ 65, 61].

У розвиток фразеологічної теорії зробили значний внесок В. В. Виноградов, Б. О. Ларін, С. І. Ожегов, М. М. Шанський, О. М. Бабкін, В. Л. Архангельський та ін.

Розгортання фразеологічних студій в Україні пов‘язане з іменами І.К. Білодіда, Л.А. Булаховського, П. Й. Горецького, Б. О. Ларіна, Л. Г. Скрипника та інших сучасних мовознавців.

Предметом вивчення фразеології є стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули. Крім спільних із лексикологією аспектів розгляду, фразеологія має свої специфічні завдання: вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізму витворення семантичної цілісності у сполученнях слів, визначення причин фразеологізації їх; дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями - словом, словосполученням, реченням; з‘ясування історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць, внутрішня форма яких утрачена; вивчення законів розвитку фразеологічного складу; вироблення наукової системи опрацювання різнотипних фразеологічних структур у загальномовних та в спеціальних словниках тощо. Фразеологія вивчає фразеологічну систему мови в її сучасному стані і в історичному розвитку.

Лінгвістичний аспект розгляду фразеології стикається із стилістичним.

Точно вказати на обсяг і проблематику тих розділів фразеології, які частіше віддають стилістиці, надзвичайно важко. В усякому разі, до стилістики належить характеристика експресивних відтінків фразеологічних одиниць, визначення сфер мовлення і літературно-жанрових меж уживання. Крім того, до стилістики включається вивчення та оцінка фразеологічних штампів, шаблонів (або кліше), що побутують у тій чи іншій сфері мовлення, - зауважує В.В. Виноградов [20, 64].

Зусилля багатьох теоретиків-фразеологів скеровані зараз на те, щоб виробити чіткі критерії відмежування фразеологічних явищ від нефразеологічних, щоб серед багатьох типів стійких словесних комплексів визначити об‘єкт саме фразеології. Одні дослідники прагнуть охопити всі типи стійких лексичних сполук, інші вважають за обов‘язкове виділяти із цього загалу специфічні звороти, з характерними лише їм структурними і семантичними ознаками.

В умовах великої термінологічної різноманітності найрозумнішим родовим найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнано термін фразеологічна одиниця, або фразеологізм.

Класифікуючи різнорідний фразеологічний матеріал, мовознавці виділяють цілий ряд підкласів, видів, які дістають свої видові найменування. Однак, незважаючи на опублікування ряду важливих праць, досі ще недостатньо вивчені проблеми семантики, структури, становлення та історичного розвитку фразеології. До цього часу, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з‘ясування таких питань, як зміст фразеологічної одиниці, визначення її найхарактерніших диференційних ознак залежить вивчення фразеології загалом, а також окремих її аспектів.

У лінгвістиці відомі понад двадцять визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі дослідники вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова.

На думку І.К.Білодіда, фразеологічною одиницею, звичайно, називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю сполучення чи речення, яке, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично [15, 332].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


За визначенням В.В.Виноградова, фразеологічна одиниця (такий термін увів сам науковець) – це сполука, яка не утворюється в процесі мовлення, а відтворюється за традицією [22, 45].

За дослідженням М.М.Жовтобрюха, фразеологічними одиницями слід називати стійкі словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення [34, 71].

О.Шахматов називав фразеологізми нерозкладними сполуками, які складаються з двох або кількох слів, становлять собою граматичне ціле, але виступають у такій формі, що виключає можливість визнати їх взаємну залежність і не дає також можливості визнати яке-небудь із них самостійним членом речення [102, 106].

На погляд П.С.Дудика, найзагальнішим (родовим) слід вважати термін фразеологізм. Його синоніми-замінники – фразеологічна одиниця, фразема. Це такі сталі словосполучення, у значенні яких є переосмислення, метафора, хоча б натяк на неї; сюди належать також неметафоричні крилаті широкознані формули, логічно вагомі взірці, переважно вислови видатних осіб.

Фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших лінгвістичних одиниць

– від слова, звичайного словосполучення, речення, хоч вони і мають з останніми немало спільного.

Ряд подібних ознак зближує слова і фразеологічні одиниці: будучи складним цілим, й одні, й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються – як готові значеннєві одиниці; і ті й інші (у своїй переважній більшості) відзначаються стійкістю складу, значення і структури.

Велика група фразеологічних одиниць за своїм лексичним значенням близька до лексем і функціональна: такі фразеологізми вступають у синонімічні взаємини зі словами, виконуючи синтаксичні функції слів певних частин мови.

І все ж у структурно-семантичному аспекті фразеологічні одиниці є більш складними утвореннями, ніж слова. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє ці лінгвістичні одиниці, є цілооформленість слова і найрізнооформленість фразеологізму. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови, не існують поза оболонкою слова, компонентами ж фразеологічних одиниць є цілі слова з властивими їм формами словозміни, що здатні функціонувати і поза фразеологічним зворотом, формально немає фразеологізму з одного повнозначного слова.

Лексичне значення слова і фразеологічної одиниці теж не адекватні, хоч моменти спільного є і тут. Виражаючи повне логічне поняття, переважна більшість фразеологічних одиниць, функціонально співвідносних із словом, відзначається більшою конкретністю значення. Крім того, значення фразеологічних одиниць частіше, ніж у словах, супроводжується різними образними характеристиками. Фразеологічні одиниці порівняно із словами, як правило, більш виразні з емоційно-експресивного погляду (пор. дрімати і клювати носом; посваритися і розбити горщика).

Далеко не всі фразеологічні одиниці семантично співвідносяться з словом, тому іноді неможливо передати значення фразеологізму одним словом (пор.

між Сціллою і Харибдою; точити зуби; піймати облизня і под.).

Хоч фразеологічні одиниці генетично і за формою становлять словосполучення чи речення, вони якісно відрізняються від синтаксичних одиниць тим, що відтворюються як цілісні структури, а не будуються щоразу за певними синтаксичними моделями, як вільні словосполучення чи звичайні речення.

Фразеологічним одиницям, як і синтаксичним, властиве варіювання структури, але можливості його розчленованості у сфері фразеологічних одиниць усе ж значно менші.

Фразеологічні одиниці типу речень також і семантично відрізняються від аналогічних регулярних синтаксичних одиниць – вони мають стабільне значення. У звичайних синтаксичних одиницях значення з‘являється в процесі спілкування і створюється мовою мовця, який комбінує слова згідно з правилами їх семантичної поєднуваності і за законами граматики. Значення фразеологічних одиниць-речень вироблене в загальнонародному вжитку, не створюється щоразу, а лише відтворюється мовцями. В основі цього єдиного стабільного значення у стійких фразах лежать не поняття а інші форми мислення, наприклад, судження (У сімї не без виродка та ін.).

Порядок слів у фразеологічних одиницях більш сталий, ніж у регулярних синтаксичних одиницях.

Не всі типи фразеологічних одиниць, як уже зауважувалось, мають однакові ознаки. Це ускладнює вироблення єдиного визначення і послідовної класифікації фразеологізмів.

Отже, фразеологічною одиницею називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 9 |
Похожие работы:

«ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ С ерія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ» ВИПУСК 1 ПОЛТАВА Видавництво ПДПУ УДК 821.161.1/2 (100)+81(060.55) ББК 83.3(0)+81 Філологічні науки: Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Випуск 1. – Полтава, 2009. – 150 с. У збірнику наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка „Філологічні науки” публікуються дослідження з...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І.І. Сторожик КУЛЬТУРОЛОГІЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СХВАЛЕНО на засіданні кафедри українознавства Протокол № 5 від 25 квітня 2009 р. КИЇВ 2009 Переднє слово. Приступаючи до вивчення культурології, студент передусім повинен усвідомити, що ця наука народилася на перехресті філософії, історії, психології, мовознавства, релігієзнавства й соціології. Її...»

«Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) Висоцький А. В. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ЯК САМОСТІЙНОЇ ЧАСТИНИ МОВИ Стаття присвячена аналізові наукових досліджень з історії становлення прислівникової системи української мови, опису прислівника в межах лексико-граматичних класів слів, з’ясуванню його лексичних, морфологічних, синтаксичних властивостей і особливостей творення шляхом адвербіалізації інших частин мови. Ключові слова: прислівник, лексико-граматичний клас,...»

«УДК 811.133.1'42 КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ІНФОРМАТИВНОГО ДИСКУРСУ (на матеріалі сучасних французьких ЗМІ ) Гапотченко Надія Євгеніївна, канд. філол. наук, доц. Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов У статті розглядаються основні чинники формування та функціонування інформативного дискурсу у французьких засобах масової комунікації різної стилістичної спрямованості, вивчаються типові та специфічні ознаки інформативного дискурсу та його комунікативні функції; аналізується...»

«Сахарчук Наталія – аспірантка ВНУ ім. Лесі Українки Реалізація суб’єктивно-авторського начала у багатоголоссі роману Василя Слапчука «Осінь за щокою» Роботу виконано на кафедрі української літератури Інституту філології та журналістики ВНУ ім. Лесі Українки Статтю присвячено аналізу постмодерного роману «Осінь за щокою» В. Слапчука з позиції авторської суб’єктивності у тексті. Присвячений проблемі митця у суспільстві, роман має складну структуру, у якій автор ховається в хитросплетінні сюжетних...»

«Т.І. Крехно. З історії формування лексико-семантичної групи плати – податки – повинності в українській мові XIV–XVIII століть УДК 811. 161. 2. 81’373 Т.І. Крехно, здобувач (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна) З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ПЛАТИ – ПОДАТКИ – ПОВИННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ XIV–XVIII СТОЛІТЬ У статті аналізується становлення номенів на позначення платіжно-грошових відносин на українських землях у XIV–XVIII століттях. Важливим завданням історичної...»

«УДК 378.141=111 Коваленко К. Г.КОНВЕРСІЯ ЯК ПРОДУКТИВНИЙ ЗАСІБ СЛОВОТВОРЕННЯ У СУБМОВІ МЕДИЦИНИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ) ВДНЗУ «Українська медична мтоматологічна мкадемія», Полтава Дане дослідження присвячено аналізу конверсії як продуктивного засобу словотворення сучасної англійської мови. Основну увагу приділено видам та різновидам конверсії, а також продуктивним словотвірним моделям. Ключові слова: словотвір, словотвірна модель, семантична структура, конверсія....»

«УДК 81’1 + 81’23 : 159.946.3 АРХЕТИП ТА ЙОГО ВИТЛУМАЧЕННЯ ВІД К.Г. ЮНГА – ПСИХОАНАЛІТИКА ДО ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ СУЧАСНОСТІ Агєєва В. О. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Сучасне зіставне мовознавство, яке сформувалося на тлі порівняльносторичних концепцій вивчення споріднених мов світу, що ставили за основну мету реконструкцію архетипу (гр. archtypon – прообраз, прототип) – вихідну для наступних утворень мовну форму на підставі закономірних відповідників у споріднених...»

«3.Баженова Е.А., Котюрова М.П. Смысловая структура (смысл) текста/ Е.А.БаженовА, М.П.Котюрова. //Стилистический энциклопедический словарь русского языка. – 2-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2006. – С.388 – 392. 4.Єрмоленко С.Я. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями й методи дослідження/ С.Я. Єрмоленко // Мовознавство. 2005. С.112-125. 5.Йосипенко С.Л. До витоків української модерності: українська ранньомодерна духовна культура в європейському контексті / Сергій Йосипенко – К.: Український...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА СТАСІВ МАРІЯ ВАСИЛІВНА УДК 811.111'367.335.2'37+811.111'367.335.2'27-028.46 СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ З’ЯСУВАННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Львів-2016 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі прикладної лінгвістики Національного університету...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ISSN 0320-3077 Міжвідомчий науковий збірник Засновано у 1973 р. Випуск 39 У збірнику вміщені дослідження з різних галузей мовознавчої науки – семантики, граматики, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, комп'ютерної лінгвістики. Для викладачів, наукових працівників, учителів, студентів. РЕДАКЦІЙНА А. К. Мойсієнко, д-р філол. наук, проф. (відп. ред.); КОЛЕГІЯ О. В. Бас-Кононенко, канд. філол. наук, доц.; П. І Білоусенко, д-р філол....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Випуск ХVІII Засновано 2000 року Рекомендовано Вченою радою Інституту філології 13 квітня 2009 року Київ УДК 81.161.2 ББК 81.2 Ук-5 А 43 Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. – Вип. 18. – К., 2009. – 174 с. У збірнику наукових праць аналізуються перспективні питання української синхронічної та діахронічної лінгвістики. Наукові праці...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 52. Філологічні науки УДК 81 – 116.3 І. В. Глухоман, кандидат філософських наук, старший викладач (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕОРІЙ Р. ЯКОБСОНА Стаття присвячена аналізу лінгвістичних концепцій Р. Якобсона в галузях славістики і семіотики. На основі даного аналізу доведено взаємовплив лінгвістики та філософії. Формування сучасної філософії мови нерозривно пов’язано з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»