WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 9 |

«Магістерська робота на тему: Фразеологізми як засіб номінації антропонімічних параметрів особистості магістрантки групи Б інституту філології й журналістики (спеціальність ...»

-- [ Страница 6 ] --

І в них у дорослих теж чогось вискакували клепки... не варив баняк, у голові літали джмелі, замість росла капуста,не родило в черепку, не було лою під чуприною (Стельмах).

РОЗУМІ: не при своєму (при своїм) розумі ( умі). Хто–небудь розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось.

Одарка Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Мирний).

ТРОНУТИСЯ:з ума тронутися. Стати психічно ненормальним, душевнохворим, збожеволіти.

- Вона з нашого села, з ума тронулася, ходить по хатах та й по місту отак. Мене зве хресним сином... звісно, божевільна! (Мирний).

ТЮТЯ: тютя з полив’яним носом. Нетямуща, безхарактерна людина.

- Тютя ти з полив‘яним носом.. Вона ж Марися дума, що ти її поволі береш (Гр.).

УБОГИЙ: умом убогий. Розумово обмежений, нетямущий, дурний.

Прісціла: Та хіба не усі такі, як той клієнт, умом убогий! (Л. Укр.).

ЦАРЯ: без царя ( без царька ) в голові. Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний.

- Мартоха не з тих, що без царка в голові (Гуц.).

в) хитрий:

ВАЛЯТИ: валяти (клеїти, строїти, ганяти) дурня. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає.

- Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Янов.).

ВИСИДИТЬ: з вареної крашанки курча висидить (вилупить). Надзвичайно хитрий, спритний.

Він такий, що з вареної крашанки курча висидить (Укр. присл.).

ЗНАТИ: знати, де раки зимують. Безпомилково знаходити правильний вихід із становища; бути хитрим.

Мабуть, всі чорти-бурлаки, Та ще й розум мають. Знають, де зимують раки,Од жінок втікають (Г.– Арт.).

ПІДШИТИЙ: підшитий лисом. Дуже хитрий.

Лисом підшитий, псом підбитий (Напис).

ПРОМАХ: не промах. Кмітливий, спритний; ділок.

Сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (Ковінька).

СПІЙМАЄШ: і в ложці води не спіймаєш (не піймаєш). Хто-небудь дуже хитрий, спритний.

Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Барв.).

СУЧИТЬ: з піску мотузки сучить. Дуже спритний, умілий, практичний хтонебудь.

Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Він тобі з піску мотузку суче, а ти його і в ступі не влучиш (Грим.).

ШВИДКИЙ: швидкий (скорий) на руку. Спритний, меткий, вправний, поворотний у діях.

- Які ж то в пана були наміри? – щиро поцікавилась скора на руку господиня (Ільч.).

г) нехитрий:

НАЇВНІСТЬ: свята наївність (простота). Нехитра, надто довірлива, щира людина.

- Яка краса! Який вечір! – вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Дмит.).

ґ) досвідчений:

БАЧИТИ: бачити види. Бути досвідченим, зазнати багато випробувань.

А в бою він брав таки натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які, бачили види, дивувались і з опаскою косились на начальника розвідки (Стельмах).

БИТИЙ: битий у тімя. Досвідчений, практичний.

Штифан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тімя, цей, мовляв, вирветься із пекла (Козл.).

БОРОДА: сива борода, жарт. Мудра, з великим життєвим досвідом людина.

Сиві бороди з села переказали нам давно легенду (Вол.).

ГОРОБЕЦЬ: стріляний (обстріляний, старий) горобець (вовк). Досвідчена, загартована життям, бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити.

- Сам біс не злякає мене – стріляний я вже горобець (Стельмах).

ЖАК: битий жак. Бувала, з великим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути.

Шовкун, битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Мирний).

ЖУК: битий жук. Бувала, з великим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути.

Одразу ж після зборів Конопельський підійшов, міцно потиснув руку Андрієві. Заглянув в очі. – А ти битий жук. Я відразу й не збагнув (Збан.).

ЗНАТИ: знати і шите і пороте. Бути добре обізнаним у чомусь, мати великий досвід.

Ця людина бувала, знає і шите, і пороте.

КАРТИ: і і карти в руки. Хтось досвідчений, має можливість показати свою вдачу, свої знання, уміння.

- Ви фізики, вам карти в руки (Рибак).

КОВАНИЙ: кований на всі чотири ноги ( копита ). Дуже досвідчений, Був шеф секційний чоловік мудрий, бувалий...кований остро на всі чотири копита (Фр.).

КОЗИР: битий козир. Бувала, з великим життєвим досвідом.

Він Молоком битий козир і на слові не промахнеться (Ле.).

ЛИС: старий лис, стара лисиця. Бувала, досвідчена людина.

- У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія – іскусителя.

Менедекана, старого лиса, кругом пальця обкрутити (Кол.).

МАТИ: мати пристріляне око. Розбиратися в чому–небудь, бути досвідченим, знаючим.

Холодними, змруженими скалками з – під вушанки незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно,око пристріляне, - такого не обдуриш (Гончар).

СОБАКА: битий (бита) собака. Бувала, з досвідом людина.

Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба (Вас.).

д) недосвідчений:

БАЧИТИ: не бачити світа. Не мати достатнього життєвого досвіду.

Вона Маруся тільки що на ноги знялася... світа ще не бачила (Мирний).

БАЧИТИ: не бачити смаленого вовка. Не бути досвідченим, не зазнавати труднощів, випробувань у житті.

- Ви ще не бачили смаленого вовка, - супиться Чигирин. – Бач, їм коржі не вгодиш (Стельмах).

ГУБИ: губи в молоці. Хто–небудь дуже молодий, недосвідчений.

- А ви, ви звідки молодці? У вас ще губи в молоці. Щоб кораблем державним керувати, - Навчіться носа утирати (Олесь).

З'ЇВ: молоко каші з’їв. Дуже молодий, недосвідчений.

- А я в бригаду вашу!..- Ще мало з‘їла каші, і ще рости, Оленко. Бо зовсім ти маленька! (Стельмах).

МАК: ще мак росте (цвіте) в голові. Хто–небудь молодий, недосвідчений, нерозумний.

Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте! (Ю. Бедзик).

МОЛОДИЙ: молодий та зелений. Який не набув життєвого досвіду, недосвідчений, молодий.

- Ви ж іще молодиця хоч куди! – Та вже ж! Молода та зелена! ( Дн. Чайка).

МОЛОКО: ще материне молоко на губах не обсохло ( не висохло ).

Хто–небудь дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений.

- В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш (Н.- Лев.).

ОЧАХ: з зав’язаними очима. Який погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний.

Треба було жорстоко відплатити за ті смерті, відплатити тому класу, що виховав мене з зав‘язаними очима й зробив мене спільником ганебного діла (Сліс.).

ШИЛИ: не шили не пороли. Хто–небудь не набув ще життєвого досвіду.

- Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки – бреньки Бо ви ще не шили не пороли... А я вже з усякої печі хліба пробував!..(Чендей).

2. Вольові якості людини:

а) сміливий:

БРАТ: самому чорту брат і сват. Дуже сміливий, впевнений, незалежний у діях, вчинках.

Сидить там... клятий супостат – самому чорту брат і сват! – А що воно таке за птиця? – Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (Іванович).

ВЗЯТИ: себе в руки. Ставати зібраним, цілеспрямованим, діяльним, рішучим.

Я взяла себе в руки. Роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Л.Укр.).

ВІДРУБУ: з відрубу. Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче.

Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Мушк.).

ДЕРЖАТИ: держати (тримати) хвіст бубликом (трубою). Бути упевненим у собі, бадьорим.

- Головне, Романе, держи хвоста бубликом! – міцно потиснув руку... Шмалія (Стельмах).

КЛОЧЧЯ: не з клоччя. Хто-небудь наполегливий, непіддатливий, має сильну волю, витримку.

Старшина розсердився. Вони затялися – і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота та ночують у холодній (Коцюб.).

ЛИЦАР: лицар без страху і догани. Людина великої сили волі і високих моральних якостей.

Ми лицарі всі без догани і страху. Ми в серці ховали не марну пиху, а цноти, що зрощує слава (Л. Укр.).

ПТАХ: вільний птах; вільна птаха (птиця). Людина незалежна у своїх вчинках, поведінці.

Мені нічого боятися. Я вільна птаха.

РУКА: тверда рука. Хто-небудь має вольовий, сильний характер.

- Кошовим настановити Захара Олексійовича....Він добрий і простий, але рука в нього тверда.Таким має бути кошовий (Добр.).

РУКА: тверда рука. Вольова, сильна людина.

- Мені потрібна тверда рука, - сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (Загреб.).

СКРІПЛЯТИСЯ: скріплятисяскріпитися на силах (силою). Ставати морально стійким, непохитним.

Ти мусиш передусім...на силах скриплятися. Так, моя добра й щира сестрице! Не трать зараз відваги (Коб.).

ТРИМАТИСЯ: міцно (твердо) триматися (держатися) на ногах. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках.

Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (Хор.).

ХАРАКТЕРОМ: з характером. Хто-небудь виявляє твердість, силу волі, наполегливість, витримку, принциповість, стійкість у чому-небудь.

Тихий та лагідний був уповноважений з ЦК, але, здається, з характером (Смолич).

б) несміливий:

АГНЕЦЬ: агнець божий. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина.

Ви вчили лизати руки панам і вашдушпастирям, яких оплачувала польськошляхетська влада, ставили нам за приклад божих агнців – смирних баранців...(Мельн).

ЖАРЕНЕ: ні жарене, ні парене. Безвольна, безхарактерна людина.

До гарної чорнобривої дівчини залицявся, як на нього казали, - ні жарене, ні парене (Ковінька).

КУРКА: як мокра (змокла) курка. Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина.

Така дівчина була Джульєтта, а ти мокра курка (Корн.).

РОЗВОДИТИ: розводити / розвести розводи. Бути надто несміливим, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чому-небудь.

- Ну як так можна! – казала я товаришці, - чого ти розводи розводиш з тим попом? Яке він має право видавати тобі твої заслужені гроші по п’ятаку (Л. Укр.).

СТУПИТИ: [і] кроку не [могти] ступити. Бути безпорадним, нерішучим.

Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (Тулуп).

ТІСТА: з м‘якого тіста. Безвольний, непослідовний у своїх діях, поглядах, переконаннях.

Я вже знайома з сим паном, і правду ти кажеш, що він з м’якого тіста (Л. Укр.).

ТЕЛЯ: боже теля. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина.

- Але актив у нас який? Жменя. А решта – божі телята (Мик.).

в) небоязкий:

ДЕСЯТКА: не [з] полохливого (лякливого тощо) десятка (роду). Хоробрий, небоязкий.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


- Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (Головко).

ПОЛОХЛИВИХ: не з полохливих (полохких). Сміливий, небоязкий.

- Не з полохливих я, пане мій, ниць чолом не хилюсь (Граб).

ПУХУ: не з заячого пуху. Небоязкий, хоробрий, сміливий.

Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Тют.).

г) боязкий:

ДУША: заяча душа. Боязка, полохлива людина.

Нічого, крім презирства, в неї[Ольги]до цих паненят нема, всі вони заячі душі (Колура).

ДУША: мотузяна душа. Боязкий, непринциповий.

- Чи не страшно [в шахті] кажеш? Може й страшно. Дивлячись як кому. Коли ти ледащо й убоїще, душа в тебе мотузяна..,тоді страшно (Ю. Янов.).

ЗАСВАТАНИЙ: як (мов, ніби) засватаний. Несмілий, сором’язливий або такий, що трохи пишається.

- Що це ви, хлопці, сидите, мов засватані? (Корн.).

ПІДШИТИЙ: підшитий трусом. Дуже боягузливий, лякливий.

[Гостомисл:] Біжіть! Чень там стоїть хто розумніший. Що не підшитий трусом ( Фр.).

3. Увага

а) уважний:

ГОСТРИЙ: гострий на око(на очі). Надзвичайно спостережливий.

Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни, якийсь військовий проводив (Баш.).

ДИВИТИСЯ: дивитися обома. Бути уважним, пильним, обачним.

Обиратимуть комітет на волосному сході. Отам треба буде дивитися оба.

Щоб не поміняти шило на швайку (Головко).

МАТИ: мати пам’ятке око. Бути спостережливим, надовго запам‘ятовувати побачене.

Око мав Дмитро гостре і пам’ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі – і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (Стельмах).

МЕТКИЙ: меткий на око. Такий, що все помічає, спостережливий, зіркий, уважний.

Слідом за вчителем виступав Юзеф Пєнтал – рудуватий селянин середніх років – жвавий, балакучий і меткий на око (Жур.).

ОКО: гостре око. Хто-небудь добре бачить; спостережливий, кмітливий.

Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Радуєв.

Око у хлопця гостре, слух напрочуд тонкий (Логв.).

б) неуважний:

ЛОВИТИ: ловити ротом мух. Бути неуважним, роззявкуватим.

Він ротом мух ловить (Укр. присл.).

4. Ставлення до інших людей

а) чуйний:

ДУШЕЮ: з душею. Чуйний, доброзичливий, задушевний.

Він був добрий. Про таких кажуть: З душею людина.

МАТИ: мати серце. Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним.

Я горе пив щодня і лиха знав я чашу. Але до зрадницьких не дочулився лав. І маю гріх один... Я винен в тім лише, що серце, серце мав (Зеров).

СЕРЦЕ: велике серце. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний гаряче й глибоко проникатися чиїмись переживаннями, горем.

- А Зара? – спитала [Тамара] несміливо. – Зара?! – очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. – У неї велике серце... (Хижняк).

СЕРЦЕ: живе серце. Небайдужа, здатна проникатися чужими переживаннями людина.

Розлітайтеся мрії мої, Будякове насіння, А де стрінете серце живе, Запускайте коріння (Фр.)

б) байдужий:

БРАТИСЯ: братися кригою. Ставати холодним, байдужим.

- Мамо...- з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну чого їй додивлятися за ним, наче за немовлям (Стельмах).

ГОРІТИ: не горіти і не куритися. Бути байдужим.

Одне слово до науки не горів і не курився (Шовк.).

ДУША: черства душа. Хто-небудь нечутливий, байдужий.

Ти..брат, а душа в тебе черства (Мик.).

МАТИ: і гадки не мати. Бути абсолютно безтурботним, не журитися, не переживати.

- Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити гадки не маючи (Кв.-Осн.).

МУХА: як (мов, ніби) сонна муха. Хтось млявий, байдужий до всього.

На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (Коцюб.).

НЕМА: і горя (нужди) нема (немає). Хто-небудь нічим не турбується, байдужий до всього, нічого не боїться.

Ввійшли у велику хату... Шинкар не входить, а Юдуну і нужди нема (Кв.- Осн.).

ОБРОСТАТИ: обростати / обрости жиром (салом). Ставати інертним, байдужим до всього.

Сказано: своя кістка, своя кров дитина! Не обросте вона жиром розкошах (Мирний).

СВЕРБИТЬ: і за вухом не свербить. Хтось байдужий до всього, не турбується ні про що.

- Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (Добр.).

СВІТ: світ не милий (не любий). Хто-небудь байдужий, відчуває відразу до всього.

Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком сумує, от йому й світ не милий (Збан.).

СЕРЦЕ: зачерствіло серце. Хто-небудь став нечуйним, байдужим.

- Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце (Стельмах).



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 9 |
Похожие работы:

«– Полтава: Довкілля – К., 2006 – 716 с. 10. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. Видання друге, перероблене і доповнене. – К.: АТ ОКО, 1996. – 416 с. 11. Сидорець В.С. Українські і російські вербоїди у дериваційному аспекті // Проблеми зіставної семантики. – К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т, 1999. – С. 261-265. 12. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – 670 с. 13. Сучасна українська літературна мова....»

«ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011 УДК 811.161.2'36 О. І. Білоусова ГРАМЕМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В МОВІ ЗАКОНОДАВСТВА Здійснено загальний огляд проблеми категорії часу у мовознавчій науці. Встановлено, що однією з граматичних домінант мови сучасного українського законодавства є форма теперішнього часу, яка функціонує в аналізованих текстах значно активніше порівняно з іншими часовими формами дієслів. Ключові слова:...»

«СИНТАКСИС УДК 811.161.2'367.2 Ірина Арібжанова, канд. філол. наук, доц. КНУ імені Тараса Шевченка, Київ ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ У статті моделювання простого речення здійснено у двох аспектах: формально-граматичному (мінімальна структурна схема) та семантикосинтаксичному (розширена структурна схема). Мінімальна структурна схема включає засоби вираження предикативної основи речення, розширена структурна схема представлена конфігурацією предикатної синтаксеми та валентно зв'язаних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО 15-16 травня 2014 року Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського проводить V Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих учених «Наука. Студентство. Сучасність». До участі в конференції запрошуються молоді науковці, аспіранти, магістранти, студенти. Мета конференції – залучити учасників до обговорення актуальних питань навчання і виховання сучасної молоді,...»

«УДК 811.162 І. М. КОЧАН (Львів, Україна) УКРАЇНСЬКІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ 20-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ З ПОЗИЦІЙ СЬОГОДЕННЯ У статті здійснено спробу детального аналізу термінографії 20-х років ХХ ст., виявлено методологію термінотворення, його специфічні ознаки в проекції на сьогодення. Визначено яскраві персоналії, інституції та їхній внесок у розбудову української наукової мови. К л ю ч о в і с л о в а: термінографія, термінотворення, національний термін. 20-ті роки ХХ ст. називають роками...»

«Випуск 7. 247 УДК 008 Георгій Кожолянко РОЛЬ І МІСЦе етНОНАЦІОНАЛЬНОї РеЛІГІї В ЖИттІ УКРАїНСЬКОГО НАРОДУ (ЗА ПРАЦЯМИ В. ШАЯНА) У статті досліджується внесок українського вченого другої половини ХХ ст. Володимира Шаяна у дослідженні давньої дохристиянської етнічної віри українців та культурних змін у їх житті з запровадженням на українській етнічній території християнства. Ключові слова: віра, культура, мова, релігія, писемність, християнство, обрядовість. Kojolianko G. The Importance of Ethnic...»

«О.О. Борисов. Дієслівні лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі лексикографічних джерел) УДК 811, 37 О.О.Борисов, аспірант (Житомирський державний університет) ДІЄСЛІВНІ ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ) Стаття присвячена аналізу семантики абстрактних та конкретних оцінних дієслівних лексем, які об’єктивують концепт СТРАХ у сучасній англійській мові....»

«УДК 81'373.72.004.81(038)=161.2=111 Андрощук О.С., студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ Стаття присвячена принципам укладення електронного словника українсько-англійських фразеологізмів та розробці навчальнотренувальної програми на основі двомовної бази даних у середовищі Microsoft Access. Ключові слова: фразеологізм, ідіома, поняття, електронний словник, навчально-тренувальна...»

«літературної мови / Н.Я. Дзюбишина-Мельник // Культура слова. – 1994. – № 45. – С. 14-20. 5. Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект / А. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2009.– 137 с. 6. Квантилі розподілу хі-квадрат [Електронний ресурс] // Вікіпедія [сайт]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Квантилі_розподілу_хі-квадрат – Назва з екрану. 7. Киприан (Керн), архим. Литургика / Киприан (Керн), архим. – М.: Крутицкое Патриарш. Подворье, 1997. – 149 с. 8. Кочерган...»

«Л.В. Непоп-Айдачич, канд. філол. наук ПОЛЬСЬКИЙ МОВНИЙ ОБРАЗ НЕЗАБУДКИ (НАЗВА, ГІПЕРОНІМИ, ГІПОНІМИ) У статті здійснюється реконструкція мовного образу незабудки за методологією Єжи Бартмінського, яка використовується в етнолінгвістичному “Словнику народних стереотипів і символів” (“Sownik stereotypw i symboli ludowych”). Відповідно до цієї методології експлікація будується за фасетами. Автор розвідки представляє три фасети польського мовного образу незабудки: назва, гіпероніми, гіпоніми. The...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ГЕРМАНІСТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРМАНІСТІВ УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВИКЛАДАЧІВ ПЕРЕКЛАДУ 30-річчю факультету іноземних мов присвячується НАУКОВІ ЗАПИСКИ Studia in honorem Серія: Філологічні науки (мовознавство) Випуск 117 Кіровоград – 2013 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 117 ББК 81.2(3) Н 34 Наукові записки. – Випуск...»

«УДК 81’ 367.634 Галина ВЕСЕЛЬСЬКА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУРЯДНИХ СПОЛУЧНИКІВ У ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ М. В. НИКОНЧУКА У статті проаналізовано основні закономірності у функціонуванні сурядних сполучників, визначено типові й нетипові вияви їхньої семантико-синтаксичної функції та окреслено коло найуживаніших із них. Ключові слова: сурядний сполучник, складносурядне речення, семантико-синтаксична функція, транспозиційна семантикосинтаксична сфера. Як відомо, у сучасній граматиці виокремлюють 6 семантичних...»

«номінації. Таким чином твориться ефект присутності читача, який може асоціювати себе з котримось із витворених уявою митця героїв, на сторінках твору. Повністю безіменними у «записках» є представники українського політикуму перших років ХХІ століття. Але завдяки влучним перифразам читачі легко «пізнають» імена прототипів. Очевидно, що така тотальна «анонімність» можновладців викликана повним нівелюванням авторитету політичної «еліти» в очах автора (й читачів) роману. На нашу думку,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»