WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |

«Магістерська робота на тему: Фразеологізми як засіб номінації антропонімічних параметрів особистості магістрантки групи Б інституту філології й журналістики (спеціальність ...»

-- [ Страница 7 ] --

ТРУП: живий труп. Людина позбавлена будь-яких життєвих інтересів, прагнень, бажань.

Життя може забрати у неї людини найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною. Одначе підсікти надії – отой неясний берег сподівань, що завжди манить і дурить, - як людина стає живим трупом (Стельмах).

ХОЛОДНО: ні холодно ні жарко. Кому-небудь все байдуже, хтось не звертає уваги на щось, не виявляє зацікавленості до чого-небудь.

- Ти ж знаєш мій характер! – А мені від цього ні холодно ні жарко (Рєзников).

в) доброзичливий:

ДУША: щира (золота) душа. Вживається на позначення позитивних якостей людини: правдивості, відвертості, доброзичливості тощо.

Подруги в Уляні душі не чули. Любили в Уляні щиру душу (Мирний).

ІТИ: іти (походити) з глибини душі (серця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю.

Марія й сама не пам‘ятає, як вона наважилась вигукнути оті слова, що йшли з глибини серця (Цюпа).

МАТИ: мати Бога в серці ( в животі). Бути милосердним, совісним, жалісливим, справедливим.

- Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці. Нащо ти крадеш? (Н.-Лев.).

ОКО: світле око. Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий.

- Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, світле в нас око за себе І чисте сумління (Вирган).

СЕРЦЕ: відкрите серце. Хто-небудь сповнений доброзичливості, прямий, відвертий у стосунках з людьми.

Він [Сеспель] вірив Пакришневі, знав, що той каже правду, бо упевнився, що у своєму житті не зустрічав сердечнішого друга, людини з таким щирим і відкритим серцем (Збан.).

СОВІСТЬ: ходяча совість (чеснота). Людина, основною рисою якої є чесність, порядність.

Учив він сумлінню, бо сам він був ходяча совість людська (Вишня).

г) недоброзичливий:

БАЧИТИ: не бачити далі свого (власного) носа. Бути егоїстом, турбуватися лише про себе.

- Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (Кучер).

ВОВК: вовк у овечій шкурі. Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості, приховує злі наміри.

Ти [Кузьма] мусиш бути богобоязливим, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі (К.-Карий).

ВУХО: свиняче вухо. Безсовісна людина.

- Ах ти, свиняче вухо! – гримнув на всю хату Чіпка (Мирний).

ГАДЮКА: підколодна (потайна) гадюка (гадина). Підступна, зловмисна людина.

Іду я – і дихати мені важко... і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає.

Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (Жур.).

ДИХАТИ: неправдою дихати. Бути неправедним, несправедливим у своїх діях, вчинках.

- Не моя це дитина, не моя! – казала стара, стежачи очима за Романом... – Не йми йому віри, неправдою він дише (Коцюб.).

ДУША: каїнова душа. Уживається на означення підлої, підступної людини.

Люди зневажали його. Називали каїновою душею за підлий характер.

ДУША: мишача душа. Уживається на позначення полохливої, дріб’язкової людини, здатної на підлість.

Великий Докучаєв!: Мишачі душі з департаментів, скупі й лякливі приборкували твої крила! (Рудь).

ЗУБ: вовчий зуб. Дуже жорстокий, підступний хто-небудь.

На перший погляд ніби порядна він людина, але, виявляється, що вовчий зуб у нього.

КАМЕНЕМ: з каменем за пазухою. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, невідвертий, з лихими, недобрими намірами.

Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науководослідних закладів на стажування (Вовк).

КРИВИТИ: кривити / покривити / (скривити) душею. Бути нещирим, лицемірити.

Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (Мал.).

ЛИС: старий лис, стара лисиця. Підступна, лукава тощо людина.

Завідуючий був старий лис з медом на устах, якого, проте, радили мені стерегтися (Вас.).

ЛИЧИНА: бісова (вража, зла, диявольська, лиха, лукава) личина. Неробра, підступна людина.

- Ну, покинь хлипати, нехай краще вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Письм.).

МАЙСТЕР: майстер (масток) на всякі (всі) штуки. Людина, здатна на погані вчинки.

Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (Хижняк).

НАДЯГАТИ: надягати (надівати, натягати) / надягнути (надіти, надягти, натягти) овечу шкуру. Лицемірно приховувати під маскою доброзичливості свої підлі наміри, дії.

Сірі вовчики, наділи овечу шкуру та такі тихі стали (Мирний).

ПОКАЗУВАТИ: показувати / показати кулак. Бути невдячним, платити за зроблене добро поганими вчинками.

Друга б на її місці давно йому [чоловікові] на двері показала, раз він такий....(Кучер).

ПРОДАСТЬ: рідного батька продасть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити.

- Знаємо ми таких приятелів [станового]. Вони вам за медаллю рідного батька продадуть! – тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Мирний).

РУКИ: брудні руки. Хто-небудь нечесний, непорядний, аморальний.

Хай роздає ролі кому хоче... Тільки хай до мене своїми брудними руками не торкається (Стар.).

СВЯТИЙ: святий та божий. Удавано тихий та добрий, нещирий, лукавий.

[Зінька:]..Ач, який святий та божий, без драбини лізе на небо (Кроп.).

СІЛЬ: як (мов, ніби) сіль в оці (очах). Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь.

Еге, десь Гафійка забарилась на музиках.. Хай погуляє дитина.. Тільки їй волі, поки в мами та у тата. Та й те людям, мов сіль в оці (Коцюб.).

СОБАКА: потайний собака (Сірко). Підступна людина.

[Камо:] Кривавий собака, потайний, ненажерний, приходить сюди, прибігає сюди і по камері нюшить... (Лев.).

СОРОМУ: без сорому (без сорома). Непорядний, безсовісний.

Натуру мав він дуже бридку. Кривив душею для прибитку, чуже оддавав в печать; Без сорому, без бога бувши...Чужим пустився промишлять (Котл.).

УКУСИТЬ: укусить і меду дасть. Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах.

- Та й та гарна! То єхида лисиця, укусить і меду не дасть, - прикро, гидливо якось одказала Параска (Мирний).

ґ) скромний:

ТИХІШИЙ: тихіший (тихший) від води (за воду), нижчий від трави (за траву). Дуже скромний, покірний, непомітний.

Тверезий він паламар був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чаркудругу – де те завзяття візьметься (Мирний).

ТРИМАТИСЯ: триматися (держатися) в тіні. Бути скромним, не хвалитися собою, нічим не нагадувати про себе.

Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався у тіні, щоб люди не подумали чого (Стельмах).

д) гордовитий:

ПІД'ЇДЕШ: на коні (на козі) не під‘їдеш. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий.

Прочита вона, що її похвалили... уже до неї і на коні не під’їдеш (Стар.).

ПІДСТУПНИЙ: без палиці (без бука) і не підступай (ані підступ). Хто-небудь дуж гордовитий, пихатий, сердитий.

- І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ, обізвавсь він до баби (Мирний).

ПРИСТУПИТИ: і не (ані) приступити. Дуже гордий, сердитий, зарозумілий.

Дивиться [Варка], наче зараз тебе з’їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити (Вовчок).

ПРИСТУПИТИСЬ: і приступитись (приступити) страшно. Дуже гордий, сердитий, зарозумілий.

До директора заводу і приступитись страшно.

ПРИСТУПАЙСЯ: і не приступайся (не приступай). Дуже гордий, сердитий, зарозумілий.

Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (Коцюб.).

МУХИ: мухи в носі грають. Хто-небудь гордовитий, пихатий, задиркуватий.

Сит Бассім – то хлоп не швайка! Гордий трохи, та се байка – Грають мухи в носі, бач (Фр.).

е) упертий:

ЇЖ: хоч землю їж. Уживається для підкреслення чиєї-небудь непоступливос упертості.

Хоч землю їж – все одно не вступить. Характер у [Ганна] неї...(Рєзн.).

ЛОБ: міцний лоб. Хтось не відзначається розумом; упертий, нерозсудливий, нетямущий.

Вскочити в таку халепу! От мідні лоби.

ТОВЧИ: хоч головою (лобом) об щось Хто-небудь дуже впертий, нетямущий, піддається переконанню, впливу.

Свербивус безнадійно махнув рукою... Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч головою товчи об стіну, а він своє (М. Ю. Тарн.).

є) поступливий:

МАТИ: мати м’яке серце. Бути добрим, поступливим, лагідним, порядним.

Їм здавалося, що сором‘язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м‘яке серце (Стельмах).

ж) злий:

З'ЇСТЬ: мало не з’їсть. Хто-небудь дуже лютий, розгніваний.

- Я її [Дарку] кликала, як добру, а вона мене мало не з‘їла (Л.Укр.).

МУХА: як (мов, ніби) муха (мухи) в спасівку; як (мов, ніби) спасівська муха.

Хтось злий, сердитий, уїдливий.

Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. присл.).

ПІДШИТИЙ: підшитий собаками. Дуже злий.

Добрий би був чоловік, та собаками підшитий (Укр. присл.).

ЧОРНО: [аж] у роті чорно. Хто-небудь дуже сердитий, лютий.

- Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Гуц.).

ж) жорстокий:

КАТ: кат катом; кат з катів. Дуже жорстокий.

- Різні є люди; пан теж себе людиною вважає. А Пігловський навіть вище людей надимається, а сам кат катом (Стельмах).

СЕРЦЕ: кам’яне (камінне) серце. Жорстока, бездушна людина.

Гей, царю тьми! Наш лютий вороже!.. Боїшся ти, що грізні смутні гуки Пройняти можуть і кам‘яне серце (Л. Укр.).

СЕРЦЯ: без серця. Жорстокий, безжалісний.

Ще треба буде одну ніч ночувати у того чоловіка без серця (Фр.).

МАТИ: не мати серця. Бути жорстоким, непорядним.

Серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?!

(Мирний).

ґ) лагідний:

БГАЙ: хоч у вухо бгай (клади). Дуже лагідний, покірний, податливий.

Диво дивне сталися з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Мирний).

ГЛАДЬ: хоч проти шерсті гладь не вкусить. Дуже тихий, податливий, спокійний.

Розумний парубок Семен!.. І такий же тихоня: хоч проти шерсті його гладь не вкусе (Кроп.).

ЗАМУТИТЬ: і води не замутить. Дуже лагідний, скромний, сумирний.

Вона жінка в нього така тиха, що і води не замутить (Стельмах).

ЗОБИДИТЬ: мухи не зобидить. Хто-небудь дуже спокійний, сумирний, лагідний.

Василько щастя людям хотів зробить. Він і муху – й ту зобидить не зміг (Крот.).

КЛАДИ: хоч до рани (до болячки, до зубів) клади (прикладай, притуляй) приклади (притули). Добрий, лагідний, податливий.

Мати в неї така, хоч до рани прикладай.

ШОВКОВИЙ: як (мов ніби) шовковий. Дуже покірний, слухняний.

- Я їх візьму в руки. Будуть вони у мене як шовкові! – похвалявся Сава Йосипович (Автом.).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


3. Ставлення до праці:

а) працьовитий:

МАГ: маг і чародій (чарівник). Людина, яка робить щось дуже легко, вправно, спритно, красиво.

Карцев, не поспішаючи, вправа за вправою, день за днем учив обох Ольг, і робота давала наслідки. Одного разу...

зустрів їх біля трибуни підполковник і задоволено сказав:

- Ваш Карцев – маг і чародій (Собко).

МАЙСТЕР: майстер ( рідко мастак ) на всі руки. Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у всякому ділі.

Лаврін був розумака і майстер на всі руки – і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (Донч.).

РУКИ: золоті руки. Майстер своєї справи; вправна, уміла, здібна людина.

І коло корови уміє Параска ходити. І вишиває, і панчохи плете... Золоті руки, та й годі! (Мирний).

РУКИ: умілі руки. Люди працьовиті, вправні у роботі.

Неначе з сонця скована умілими руками – Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (Бичко).

ШВЕЦЬ: і швець, і жнець, і на ( у ) дуду грець. Людина, що вміє все робити і вправна в будь-якому ділі.

- Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Збан.).

б) ледачий:

БИЙ: не бий лежачого. Безвідповідальний, нероба.

- Бригадир – не бий лежачого, - підкинув Шурко, водій далеко рейсових автобусів (Гончар).

БИТИ: аглаї бити. Ледарювати.

От, Аглаї б‘є (Намис.).

ВАЖКИЙ: важкий на підйом. Який неохоче береться за що–небудь.

Архип Логвинович хоч був важкий на підйом до роботи, але поговорити любив (Збан.).

ГАНЯТИ: ганяти вітер по вулицях (по світу). Проводити час у розвагах, нічого не робити, нічим не займатися.

А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, витирають чужі кутки ? (Загреб.).

ДЕНЬ: аби день до вечора. Недбалий, ледачкуватий.

Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть – працьовиті чи так собі-аби день до вечора (Кучер).

МАЙСТЕР: майстер (мастак) на всі руки. Людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно.

Новели, романи і вірші склада, за драми й комедії навіть береться. Мастак на всі руки. Одна лиш біда – Сіромі ніколи ніщо не вдається (Воскр.).

Отже, методом вибірки з Фразеологічного словника української мови, було вилучено 276 фразеологічних одиниць, у яких закладена характеристика антропонімічних параметрів особистості.

За семантикою проаналізовані фразеологічні одиниці неоднорідні:

деякі з них характеризують різну вдачу людей, їхній внутрішній світ (темперамент), інші відтворюють їх поведінку, ставлення до інших людей і до самої себе (характер).

Фразеологізми, що характеризують антропонімічні параметри особистості є результатом потреби у виражальних засобах комунікації – вираження почуттів, емоційних оцінок, засобів емоційного впливу, влучних характеристик людини.

Висновки Аналіз структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць, що характеризують антропонімічні параметри особистості, дає підстави зробити такі висновки:

1. Фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики та об‘єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою семантичною, структурною і функціональною різноманітністю фразеологічних одиниць. Така специфіка об‘єкта дослідження викликає труднощі у визначенні місця фразеології серед інших лінгвістичних дисциплін. Досі ще недостатньо вивчені проблеми семантики, структури, становлення та історичного розвитку фразеології. Тому саме від з‘ясування таких питань, як зміст фразеологічних одиниць, визначення їх найхарактерніших диференційних ознак, вживання їх в усному мовленні залежить вивчення фразеології загалом, а також окремих її аспектів.

Фразеологізм - лексико-граматична єдність двох і більше нарізно 2.

оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, який, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично.

Аналіз джерел української фразеологічної системи засвідчує надзвичайно 3.

різноманітні сфери їх живлення, міцний зв‘язок з історією, культурою і побутом народу.

Опрацювання науково-лінгвістичної літератури з питань фразеології 4.

допомагає з‘ясувати природу фразеологічних одиниць, схарактеризувати особливості їх функціонування у мовній системі.

Цікавими з погляду семантики, структури і особливостей функціонування 5.

є фразеологізми, у яких закладена характеристика антропонімічних параметрів особистості. Такі фразеологічні одиниці вербалізують біо- і психогенні потреби, темперамент (типи нервової системи), риси характеру, задатки, здібності, талант, обсяг пам‘яті, логіку мислення, уважність, емоційність, відчуття, почуття тощо.



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |
Похожие работы:

«М. НАЄНКО, д-р філол. наук, проф. ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ: ІСТОРИК, ФІЛОЛОГ, ДОСЛІДНИК І ВИДАВЕЦЬ “КОБЗАРЯ 33 роки – вік по-своєму містичний; у такому віці відбулося на Голгофі сумної пам’яті розп’яття, що понад дві тисячі літ тому сформувало майбутній зміст європейської духовної цивілізації; до 33-х років свого життя Т. Шевченко створив найголовніші свої твори (І мертвим, і живим., Сон, Кавказ, Заповіт та ін.), за які відбував 10-літню солдатчину і які визначили майбутнє обличчя української...»

«9. Федорова С.В. Использование элементов мифологического мышления в массовой коммуникации / С.В. Федорова // Ученые записки Казанского государственного университета (филиал в г. Набережные Челны). Юбилейный выпуск. Набережные Челны: БизнесМедиа. 2004. – С. 184-189. 10. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. – М., 1988. 11. Чуличков А.И. Мифологическое пространство и пространство научных представлений. //...»

«Вимоги до рукописів для публікації у фаховому збірнику наукових праць “STUDIA LINGUISTICA” (2015 рік) (кафедра загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; м. Київ, 01033, бульвар Т. Шевченка, 14, каб.141; тел. 8 (044) 239-34-15; e-mail: zagmoclasphil@gmail.com) Матеріали для публікації приймаються від спеціалістів у галузі філології. Мови публікацій: 1. українська, російська, англійська, німецька, французька,...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 24 (259), Ч. ІІ, 2012 Golub N. Problemy and Prospects of Realization of Kompetentnostnogo Approach in Teaching Ukrainian of Student 5 – 7 Classes In article the contents and the main marks in work of the teacher on formation of communicative competence of pupils of 5-7 classes is defined. The author defines an essence of concepts and structure of communicative competence as subject and key, offers age gradation and levels of development of communicative...»

«УДК 811.133.1'42 КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ІНФОРМАТИВНОГО ДИСКУРСУ (на матеріалі сучасних французьких ЗМІ ) Гапотченко Надія Євгеніївна, канд. філол. наук, доц. Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов У статті розглядаються основні чинники формування та функціонування інформативного дискурсу у французьких засобах масової комунікації різної стилістичної спрямованості, вивчаються типові та специфічні ознаки інформативного дискурсу та його комунікативні функції; аналізується...»

«Тетяна Луньова © www.harmonystructures.com.ua ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБРАЗУ СВЯЩЕННОЇ КНИГИ В РОМАНІ В.СЕЛФА “КНИГА ДЕЙВА” Тетяна ЛУНЬОВА (Полтава, Україна) Стаття опублікована: Наукові записки. – Випуск 89 (1). – Серія: філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – С. 332-337 У статті розкрито роль когнітивних механізмів концептуальної інтеграції та профілювання і описано процес залучення культурно детермінованої...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч.І. С. 323-326 Ser. Philologi. 2004. № 34. Vol. I. P.323-326 УДК 81’1-11 ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕЗАУРУС ЯК РІЗНОВИД ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ Валентина Шульгіна Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, кафедра соціально-гуманітарних наук та документознавства, вул. Нечуя-Левицького, 16, м. Черкаси 18036 тел.: (0472) 64-72-00 (115) Досліджено проблему забезпечення інформаційного простору України такими електронними виданнями,...»

«Гнатюк Л. П., д. філол. н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ВНЕСОК МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА У ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У статті показано внесок М.О. Максимовича у вивчення історії української мови, зокрема в дослідження питання її походження, обґрунтування її самостійності й визначення характерних рис на тлі інших слов’янських мов. Ключові слова: М.О. Максимович, історія української мови, походження української мови, характерні риси української мови, полеміка М....»

«УДК 81'255'367.5=134.2+161.2 І. Шиянова, канд. філол. наук, асист. КНУ імені Тараса Шевченка, Київ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ РЕЧЕННЯ У статті розглядаються деякі аспекти теорії функціональної перспективи речення в контексті перекладу. Основну увагу зосереджено на проблемах, пов'язаних із частковою теорією іспансько-українського перекладу. Ключові слова: функціональна перспектива речення, тема, рема, перекладознавство, іспансько-український переклад. Сучасна...»

«SECTION V. Functional Semantics of Lexical and Phraseological Units Olga Ilyk УДК 81'42 КЛАСИФІКАЦІЇ ДИСКУРСИВНИХ СЛІВ У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ The article analyzes the term «discourse words» and its variants. It is identified the status of discourse words. The most famous classification of discourse words of English, Spanish, Russian, Ukrainian authors in the linguistic tradition is observed. The principles that form the basis of division into groups are determined; the groups of discourse...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Серія: Філологія Збірник наукових праць Випуск 6 Одеса Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету Редакційна колегія серії «Філологія»: Н.В. Бардіна, д-р філол. наук, проф.; Ш.Р. Басиров, д-р філол. наук, проф.; О.А. Жаборюк, д-р філол. наук, проф.; К.Б. Зайцева, канд. філол. наук, доц.; М.І. Зубов, д-р філол. наук, проф.; Е. Пирву, канд.філол. наук,...»

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.СТЕФАНИКА РАБАНЮК Любов Степанівна УДК — 808.3-56 ҐЕНІТИВНІ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Спеціальність 10.02.01. — українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Івано-Франківськ 1998 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі сучасної української мови Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича. Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Гуйванюк Ніна Василівна....»

«Лінгвістика № 2 (26), 2012 Абрамян Ю. В. Соотношение динамики и статики в растениеводческой лексике материале украинских (на восточнослобожанських говоров) В статье рассмотрена оппозиция анализируемого сегмента лексики на двух хронологических срезах: их временные границы ориентировочно определены как сто лет – конец ХІХ ст. – начало ХХ ст. : конец ХХ ст. – начало ХХІ ст., ведь языковые изменения наиболее выразительно могут проявиться, и, соответственно, их можно четко проследить в течение...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»