WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 38 |

«Лексикографічний бюлетень Випуск 20 ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ДМИТРА БУРАГО КИїВ – 2011 УДК 811.161.2’373’374 ББК Л 43 Лексикографічний бюлетень: Збірник наукових праць Заснований у ...»

-- [ Страница 2 ] --

У перекладних словниках головним завданням для авторів, укладачів було й залишається добір відповідників іншою мовою. Але якщо для слів загальної лексики треба підбирати семантичні відповідники, то для власних імен – відповідники по звучанню [16: 138]. В. М. Русанівський, редактор останніх трьох видань словника-довідника «Власні імена людей», ще у свій час, відповідаючи на питання про міру перекладності імен і прізвищ, відзначав, що про переклад, власне, не йдеться. «Коли б ми стали перекладати імена, то і П’єра і Петра треба було б називати «каменем», як у старогрецькій мові, звідки походить це ім’я …, Івгу і Євгенію – «благородною», а Олеся і Олександра – «захисником людей». Отже, йдеться не про переклад, а про можливість заміни імені в одному національному оформленні іменем в іншому національному оформленні» [11: 96]. Своєрідною ілюстрацією до висловлювання В. М. Русанівського може слугувати сучасний «Словник власних імен людей», представлений у навчальному посібнику «Антропоніми: історія і сучасність» В. А. Герасимчук, А. Ф. Нечипоренко [3]. У ньому словникові статті оформлені таким чином: андрій гр.; чоловік; мужній; хоробрий; Володимир слов.; від влада і мир – великий; костянтин лат.; постійний, стійкий.

О. Л. Паламарчук, аналізуючи передавання українських власних імен у чеській перекладній різностильовій літературі, наголошує на тому, що для мов, які користуються тією самою алфавітною основою, чи латинкою, чи кирилицею, або ж двома різними основами, і кирилицею, і латинкою, доводиться розв’язувати різні питання. Для мов, що користуються кирилицею, «незважаючи на можливість збереження точного графічного вигляду імені з мови-джерела, в мові, що приймає іншомовне власне ім’я, використовуються найчастіше фонетичні відповідники та етимологічні паралелі» [10: 176].

Відомий російський учений у галузі антропоніміки О. В. Суперанська пише, що власні імена переважно пов’язані зі світовими релігіями, як християнство з окремими його напрямами та іслам. Разом з релігією країни запозичували й імена. Але потрапляючи в інше мовне середовище, вони змінювали своє звучання. Таким чином, одні й ті самі імена, маючи спільне походження, у різних країнах стають різними, оскільки пов’язуються з іншою культурою [17: 7–8]. Імена кожного народу, як зазначає О. В. Суперанська, утворюють певний масив спеціальних слів, пристосованих для іменування людей саме цієї національності. Наведемо цитату з праці вченого мовою оригіналу: «… если Вы русский, для Вас естественно зваться по имени и Самойлова І.

отчеству, например, Николай Александрович, а если украинец, то это же имя будет звучать Микола Олександрович …» [16: 20].

Порівняймо подання відповідників з українського іменника до одного й того самого російського імені в «Російсько-українському словнику» та в словниках Л. Г. Скрипник і її колег, виданих у різні роки.

–  –  –

Наведені фрагменти свідчать про тривалу дослідницьку роботу і постійні пошуки, які автори намагалися унаочнювати у вигляді словників для широкого кола користувачів.

Самойлова І.

Отже, у створенні додатка до «Російсько-українського словника», як уже було зазначено вище, ми спираємося передусім на напрацювання Л. Г. Скрипник та її колег. З огляду на те що словник-довідник «Власні імена людей» має і нормативне спрямування, містить офіційні, документальні, імена, їх рівноправні варіанти, і водночас неофіційні варіанти, тобто скорочені варіанти, варіанти із суфіксами суб’єктивної оцінки.

Вважаємо, що в словнику (додатку), над яким триває робота, цікавим буде подати відповідники українською мовою не лише до російських офіційних імен, але й до скорочених, зменшувально-пестливих варіантів імен з метою показати більшою мірою особливості українського іменник (наприклад, російським іменам Свята, Слва (у словниковій статті з антрополексемою Святослв) відповідають українські Святк, Святусь, Слва, Славк;

іменам Трня, Труша (у словниковій статті з реєстровою антрополексемою Трофим) – українські Тронь, Троньк, Трушк; іменам Прня, Фрся (у словниковій статті з реєстровою антрополексемою Ефросинья) – українські Пріська, Пріся, Прня, Фрся).

Безперечно, зважаючи на завдання розширити словникові статті як у рестровій частині, так і в частині представлення відповідників з українського іменник за рахунок скорочених, зменшувально-пестливих варіантів імен, крім словника Л. Г. Скрипник та її колег, фактичний матеріал добираємо з лексикографічних праць А. А. Бурячка, І. І. Трійняка, монографічних праць П. П. Чучки, І. Д. Сухомлина, Л. О. Белея та інших дослідників сучасного антропонімікону.

Література

1. Бурячок А. А. Універсальний російсько-український словник. – К.: Фенікс, 2000. – C. 590–611.

2. Ганич Д. І., Олійник І. С. Російсько-український словник. – Вид. 5-е. – К.:

Рад. школа, 1979. – 1012 с.

3. Герасимчук В. А., Нечипоренко А. Ф. Антропоніми: історія і сучасність.

Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – С. 143–148.

4. Зубков М. Г. Сучасний російсько-український, українсько-російський словник. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – C. 705–717.

5. Ізюмов О. Російсько-український словник. – Вид. четверте. – Харків, Київ:

Державне видавництво України, 1930. – C. 890–894.

6. Левченко М. Опытъ русско-украинскаго словаря. – Кіевъ, 1874. – C. 182–186.

7. Московсько-український словник. – Київ, Друкарня Акц. т-ва «Петро Барський», 1918. – C. 229–235.

Опрацювання власних імен у перекладних...

8. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65 тис. слів / С. Я. Єрмоленко, В. І. Єрмоленко, К. В. Ленець, Л. О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1996. – C. 637–648.

9. Осташ Л. Р. До історії вивчення власних особових імен слов’янського походження / Л. Р. Осташ // Актуальні питання антропоніміки / Відп. ред. І. В. Єфименко. – К., 2005. – С. 160–173.

10. Паламарчук О. Л. Українські власні імена у чеських перекладах / О. Л. Паламарчук // Слов’янська ономастика: Збірник наукових праць на честь 70-річчя доктора філологічних наук, професора П. П. Чучки. – Ужгород, 1998. – С. 175– 180.

11. Питання мовної культури: Зб. статей. – К.: Наук. думка, 1970. – Вип. 4. – 99 с.

12. Піскунов Ф. Словниця Украінськоі (або Юговоі-Руськоі) Мови. – Одеса, 1873. – С. 139–140.

13. Російсько-український словник / За ред. М. Я. Калиновича. – М.: Державне видавництво іншомовних і національних словників, 1948. – 799 с.

14. Російсько-український словник та українсько-російський словник, в одному томі; 500000 слів та словосполучень / Упоряд. та головний ред. В. Т. Бусел. – К.;

Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. – 1848 с.

15. Словарь української мови. Упорядкував, з додатком власного матеріялу, Борис Грінченко: В чотирьох томах. – К., 1907–1909. – Т. ІV. – С. 548–563.

16. Суперанская А. В. Имя – через века и страны / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. – Изд. 2-е, испр. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 192 с.

17. Суперанская А. В. Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание / А. В. Суперанская. – М.: Айрис-пресс, 2005. – 384 с. – (От А до Я).

18. Українсько-російський словник: В 6-ти т. – К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1953–1963. – Т. І–VI.

–  –  –

Iryna SAMOILOVA Working out of personal names in translation Russian-Ukrainian dictionaries The article deals with the problems of studying of personal names of people. Dictionaries where personal names are entered into the dictionary case, and dictionaries where personal names are taken out in separate section are considered. The special attention is given to L. H. Skrypnyk’s works, her contribution for development of this genre of lexicography.

Ігор Кульчицький Настасія Осідач Проект електронного словника музичної термінології Сучасна лексикографія перебуває на тому етапі свого розвитку, коли можна говорити про широке застосування в цій галузі новітніх інформаційних технологій, що, у свою чергу, дає змогу розглядати реальну можливість інтегровано подати різноаспектну словникову інформацію, тобто досягнути «ідеалу» теоретичної лексикографії. Внутрішні ресурси надбань традиційної лексикографії дозволяють узагальнити та застосувати їх у нових інформаційних середовищах. Так, наприклад, П. Н. Дєнісов порушує питання про визнання своєрідним стандартом структур словникових статей, які сформовані у найкращих словниках кожного з типів. Для цього необхідно, по-перше, мати необхідну лінгвістичну інформацію, а по-друге – розробити формат, зручний для її представлення [9: 15–16].

УДК 81’33:004.625.4:78(038) Проект електронного словника музичної термінології Окрім того, одним із принципів лексикографічного опису є тяглість традицій, яка передбачає, що всякий словник в описі матеріалу завжди спираться на наявні лексикографічні твори [3: 7].

Ще одним фактором, що впливає на сучасний стан будь-якої розвиненої мови, є те, що фахова лексика становить нині переважну частину лінгвістичного фонду. Наукова термінологія – це шар лексики, що протягом останніх десятиліть інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими прошарками, насамперед загальновживаною. Запровадження великої кількості нових термінологічних одиниць потребує їх систематизації та унормування відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема, для української мови, яка порівняно недавно підвищила свій статус, розширила сферу свого застосування, важливою є модернізація української наукової лексики в тій чи тій галузі, а також правильне відтворення українською мовою запозичених термінів, їх коректне використання тощо.

Беручи до уваги вищезазначене, можна ствердити, що одним із завдань лексикографії як науки є запровадження в широкий науковий обіг максимальної кількості інформації з репертуару виданих лексикографічних праць.

Особливо це важливо для українського словникарства, де значна кількість виданих у кінці ХІХ – першій половині ХХ сторіччя лексикографічних творів стали бібліографічною рідкістю. І хоча здебільшого наявна в них інформація втратила свою цінність для широкого загалу, вона абсолютно не втратила своєї наукової значущості для науковців-лінгвістів. У цих словниках збережена тогочасна українська лексика, частина якої сьогодні забута, та може з успіхом бути повернута до широкого вжитку [5].

Саме до таких словників належать дві визначні праці в історії української термінографії, а саме проект «Словника музичної термінології» (Київ, 1930) [8] та «Музичний словник» З. Лиська (Стрий, 1933) [6].

Перший з цих словників входить до праць, розроблених та виданих у час «золотого десятиріччя» української термінології (1923–1932 роки). У 1925 році при Інституті української наукової мови було створено Музичну секцію, до складу якої входило п’ятнадцять осіб. Вони уклали та опублікували проект «Словника музичної термінології» (1930), який став першим повним систематизованим реєстром музичної лексики української мови [1: 68]. Серед укладачів цієї праці такі уславлені особистості, як Микола Грінченко, Андрій Бабій, Мар’яна Лисенко, Левко Ревуцький та інші. Поставивши перед собою надзвичайно складне завдання – витворити цілісну та послідовну систему тогочасної музичної термінології, автори не пішли простішим шляхом утвердження міжнародної термінології, а взяли за основу національну термінологічну лексику, яку довелося визбирувати з найрізноманітніших джерел.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Кульчицький І., Осідач Н.

Проект «Словника музичної термінології» не був, на думку авторів, завершеною працею. Його належало доопрацювати та після внесення відповідних уточнень та доповнень перевидати. Однак цим намірам не судилося бути втіленими. Після згортання українізації (1932) термінологічний відділ Інституту мовознавства було ліквідовано, його працівників – репресовано, подальші видання словників припинено, а вже надруковані – вилучено з книгарень та бібліотек.

У цей час у Галичині музична термінологія також не була усталеною. У 1932 році у Львові створено музично-теоретичну комісію (В. Барвінський, Ф. Колесса, З. Лисько та ін.). Відповідно 1933 року в Стрию видано словник, що мав послужити основою для написання українських музичних підручників – «Музичний словник» З. Лиська. На жаль, через невеликий наклад цей словник не зміг задовольнити потреби науковців і тим більше широкого загалу.

Існують два способи повернення лексикографічних праць до наукового обігу: перевидання друкованим способом та відтворення в електронній формі. Перевидання є, без сумніву, важливим завданням, однак з огляду на економічні чинники лексикографічні праці перевидають невеликими накладами, що не сприяє їхньому поширенню навіть серед науковців, не кажучи вже про загал. За приблизним підрахунком, до 1948 року видано близько 214 словників та проектів словників, до складу яких входить українська мова [4: 130–145]. На сьогодні в серії «Із словникової спадщини» їх перевидано 10 (зокрема, прикладом такого перевидання може слугувати проект «Словника музичної термінології» [8]). «Музичний словник» З. Лиська перевиданий у видавництві «Музична Україна» репринтним способом у 1994 році.

Другий шлях повернення цих праць із небуття – відтворення в електронній формі – видається дешевшим та простішим у тиражуванні, а, відповідно, й доцільнішим. На жаль, зараз до цієї справи беруться лише окремі ентузіасти. Як правило, лексикографічні раритети сканують та надають доступ до зісканованої інформації у форматах pdf, djvu, doc (див. сайти http://cultureua.com/, http://litopys.org.ua, http://www.mova.info, http://ukrknyga.at.ua, http:// mposhuk.com.ua, http://www.ukrlife.org, http://www.madslinger.com), або забезпечують пошук у зісканованій інформації (прикладом може слугувати сайт http://leksika.com.ua/). На думку авторів, найплідніше в цьому напрямку працює проект «Російсько-українські словники» [7], де реалізовані обидва способи доступу до інформації.

Наявні електронні форми словників, безперечно, є важливими та корисними, однак зазначимо, що бракує ще однієї форми – текстів словників у вигляді інформаційних систем з пошуковим апаратом, що відповідав би сучасним Проект електронного словника музичної термінології потребам. Сюди належить, зокрема, можливість пошуку слів за сучасною орфографією з одночасним переглядом інформації в орфографії оригіналу, пояснення малозрозумілих для сучасного читача слів тощо. Ми вважаємо, що таке завдання могли б виконувати кафедри прикладної лінгвістики укранських вишів, залучаючи студентів, що опановують цю спеціальність [5].

Роботу над створенням інформаційної системи на основі проекту «Словника музичної термінології» та «Музичного словника» З. Лиська розпочали автори статті на кафедрі прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка».

Основою електронного словника музичної термінології буде лексикографічна база даних, що міститиме оригінальну інформацію з обох словників та необхідну додаткову інформацію.

Структурно «Словник музичної термінології» [8] складається з таких частин:

– передмова упорядників;

– список джерел;

– російсько-український словник;

– чужомовно-український словник;

– українсько-російський покажчик;

– покажчик прізвищ композиторів, правопис яких викликає сумніви.

У першій частині словника (російсько-український та чужомовноукраїнський розділи) подано велику кількість українських синонімів, для яких автори зазначали джерело або ставили літеру N, якщо термін був новотвором Музичної секції, наприклад [8]:

альт 1. (голос) – 1.

альт(-та) (СЖМ); 2.(стр.инстр.) – 2. альтівка (Лдк 80);

альт(-та) (СЖМ), [альтова скрипка (Дрм)];



Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І.І. Сторожик КУЛЬТУРОЛОГІЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СХВАЛЕНО на засіданні кафедри українознавства Протокол № 5 від 25 квітня 2009 р. КИЇВ 2009 Переднє слово. Приступаючи до вивчення культурології, студент передусім повинен усвідомити, що ця наука народилася на перехресті філософії, історії, психології, мовознавства, релігієзнавства й соціології. Її...»

«Реакція ж читачів на подібні неоднозначні текстові світи може бути подвійною: частина їх взагалі відмовляється від подальшого читання подібних текстів, для іншої ж частини саме складна природа тексту та необхідність його інтерпретації становить його головну цінність. Barthelme D. Snow White. New York: Simon & Schuster, 1996. Brandt P.A. Forces and Spaces – Maupassant, Borges, Hemingway: Toward a SemioCognitive Narratology, 2009 // http://ssrn.com/abstract=1595803 Gavins J. Text Worlds: An...»

«Л.Ф. Соловйова. Особливості функціонування сучасної англійської аксіологічної лексики в текстах газетного стилю УДК 802.413.0 Л.Ф. Соловйова, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ АКСІОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В ТЕКСТАХ ГАЗЕТНОГО СТИЛЮ У статті розглядаються роль, місце і функціональні особливості сучасної англійської аксіологічної лексики в текстах газетного стилю. Кожна сфера людського спілкування має характерні для...»

«5. Соловьев В.И. Составление и редактирование рефератов : Вопросы теории и практики / В. И. Соловьев // Жанры информационной литературы. Обзор. Реферат / Гречихин А. А., Здоров И. Г., Соловьев В. И. — М. : Книга, 1983. — С. 199—320.6. Шевченко В.Е. Вимоги до оформлення наукових і науковопопулярних видань / В.Е. Шевченко // Вісник : Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Журналістика. Медіалінгвістика. Кіномистецтво. — Вип. 2. — К. : КиМУ, 2003. — С. 81—114. Наєнко Г.М.,...»

«1. Жовтобрюх М. А. Мовознавчі погляди М.О. Максимовича // Мовознавство. – 1979. – № 5. – С. 46–50. 2. Карпенко М. О. Київська історико-філологічна школа в персоналіях: М.О. Максимович як її засновник (до 200-річчя від дня народження) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Вип. 13. – К., 2005. – С. 360–365. 3. Карпенко М. О. Наступність розвитку ідей Київської історико-філологічної школи в університеті Св. Володимира: М.О. Максимович і М.П. Драгоманов // Мова і культура. – Вип. 6. –...»

«гог // Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навч. посібник для студентів філол. спец. вищ. навч. закладів. – К., 1997. – С. 216-222. 6. Трубачев О.Н. Этимологические исследования // Трубачев О.Н. Труды по этимологии: Слово. История. Культура. – Т. 1. – М., 2004. – С. 36-53. 7. Шанин Ю.В. Андрей Александрович Белецкий (1911Киевский альбом. Исторический альманах. – Вып. 2. – К., 2002. – С. 83-87.8. Щербин В.К. О.Н.Трубачев как науковед; О.Н.Трубачев и научная критика словарей // Академик Олег...»

«fnkpnu.at.ua Філологічні науки. 2015. Випуск 38 УДК 811.161.2’374.3 Ткач Л.О., Скаловська С.І., Захарчишин О.В. ЛЕКСИКА З КВАЛІФІКАТОРОМ “ЗАХІДНЕ” У “ВЕЛИКОМУ ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ” Історія української лексикографії – це одна з найцікавіших сторінок загальної історії української культури, адже в часи, коли українці не мали своєї держави, словники “ставали ніби маніфестами національного пробудження, підтримували духовність етносу” [14, 144], а українські словникарі...»

«Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Факультет іноземної філології ЗБІРНИК ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ТА МАГІСТРАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ВИПУСК 8 Кам’янець-Подільський «Аксіома» УДК 80: 001(045) ББК 80 З 41 Рецензенти: А.Е.Левицький – доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського...»

«27 Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 14–15 / М. А. Жовтобрюх // Мовознавство. – 1962. – Т. 17. – С. 53–67.8. Кулиш П. Записки о Южной Руси : у 2 т. / П. А. Кулиш. – К., 1994. – (Репринт з видання 1856–1857 рр.). – Т. 1. – 1994. – С. 43–63.9. Курило О. Б. Фонетичні та деякі морфологічні особливості села Хоробричів / О. Б. Курило // Збірник історико-філологічного відділу Всеукраїнської академії наук (Праці етнографічної комісії). – № 21. – К., 1924. – 111 с. 10. Матвіяс І. Г....»

«Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження. Уляна Штанденко ББК Ш 81.2УКР – 2 УДК 811.161 ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНИХ ВІДНОШЕНЬ У ВІДІМЕННІЙ ДЕРИВАЦІЇ ДІЄСЛІВ У статті розглянуто проблемні питання дериваційних відношень між суфіксальними дієсловами та іменними частинами мови, подано різні концепції та погляди вчених на напрямки мотивації міжкатегорійних утворень, зокрема критерії виділення відіменних дієслів та принципи розмежування похідних і непохідних дериватів, а також запропоновано...»

«166 29. Борхес Х. Л. Сад з розгалуженими стежками // Алеф. Прозові твори / Х. Л. Борхес ; пер. з ісп. В. Шовкун. – Х. : Фоліо, 2008. – С. 208–217.30. Borges J. L. La casa de Asterin / Borges J. L. – Режим доступу : http://www.franklang.ru.31. Борхес Х. Л. Дім Астеріона // Латиноамериканські повісті та оповідання / А. Карпентьєр ; пер. з ісп. М. Жердинівська. – К. : КМЦ “Поезія”, 2003. – С. 90–91.32. Борхес Х. Л. Дім Астеріона / Х. Л. Борхес ; пер. з ісп. С. Борщевський. – Режим доступу :...»

«317 ПИТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Випуск 74 УДК 82: 141. 311 М 26 Мар’яна Маркова КОНЦЕПТ ТА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Надзвичайна поширеність терміна «концепт» у наукових працях сучасних учених різних галузей науки вимагає провести аналіз етимології даного терміна, виділити найбільш вдалі його тлумачення та накреслити можливий шлях застосування аналізу художніх концептів у літературних творах. Ключові слова: концепт, концептуальна система, концептуалізація, концептуальний...»

«Международные отношения, 1980. – 343 с. 3. Карабан В.І. Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову : навч. посіб.-довід. для студ. вищ. закл. освіти.– Вінниця : Нова книга, 2003. – 608 с. 4. Комиссаров В.Н. Теория перевода.(лингвистические аспекты) : учеб. Для ин-тов и фак. иностр. яз.– М. : Высшая школа, 1990. –253 с. 5. Пороховник Л.Н. Сложности с отраслевой терминологией //Теорія і практика перекладу. – 1992. –Вип. 18. – С. 65–73. 6. Пронина Р.Ф. Пособие по переводу английской...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»