WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 38 |

«Лексикографічний бюлетень Випуск 20 ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ДМИТРА БУРАГО КИїВ – 2011 УДК 811.161.2’373’374 ББК Л 43 Лексикографічний бюлетень: Збірник наукових праць Заснований у ...»

-- [ Страница 8 ] --

Що ж до фразем, де фразеотвірне значення вогню служить для позначення «гарячих» рис темпераменту людини й аналогічних психічних та тілесних станів, то тут їхнє образне подання видається міфо-поетичним і в цьому сенсі умовним: причиною цих властивостей чи станів зображується вогонь, що локалізується в людині, яка, отже, горить, спалахує, уподібнюється вогняній кулі тощо, пор. укр. огень му в руках «такий прудкий до роботи або до бійки» [ГРП, 2: 626], вогнем горіти «дуже червоніти (про обличчя); мати високу температуру тіла, відчувати жар» [ІЛС «СУ» 1.05], пашіти вогнем «бути дуже розгарячілим, рум’яним через сильне збудження, хвилювання тощо»

[тс.], палити вогнем «викликати жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу); завдавати моральних страждань; дуже мучити» [УПП 458], палитися вогнем «дуже непокоїтися, страждати від чогось; виражати сильні почуття (про очі, погляд і т. ін.)» [ІЛС «СУ» 1.05], англ. a fire in the blood «пристрасть» [АРФС: 278] (дослівно «вогонь в крові»), full of bush fire «дуже енергійний, життєрадісний, відважний, мужній» [тс.] (дослівно «сповнений вогню як при пожежі в африканських чи австралійських чагарниках)»), a ball of fire «хтось сповнений енергії та ентузіазму» [АРФС: 62] (дослівно Бечко Я.

«куля вогню»), catch (take) fire «загорітися (любов’ю, пристрастю, ентузіазмом і под.)» [АРФС: 278] (дослівно «зайнятися»), fire in one’s belly «сильне бажання» [LDCE: 597] (дослівно «вогонь у череві»), on fire «дуже привабливий, еротичний» [тс.] (дослівно «у вогні»), нім. bei jmdm. ist (gleich) Feuer im Dach «про запальну, легко збудливу людину» [WDGS, 2: 1271] (дослівно «у когось (моментально) вогонь на даху»), Feuer fangen перен. «загорітися (пристрастю, цікавістю); (легко) закохуватись» [НРФС: 175] (дослівно «зайнятися»), Feuer und Flamme sein fr etwas «полум’яно захоплюватися чим-н.» [тс. 193–194] (дослівно «бути вогнем і полум’ям для чогось»), Feuer und Flamme speien «вергати грім і блискавку, шаленіти» [тс. 194] (дослівно «вогонь і полум’я вергати»). Ці образи із сучасного погляду є поетичноумовними, проте в історико-культурній перспективі, очевидно, відображають міфологічне сприйняття відповідних почуттів і яви (згідно з І. Г. ФранкКаменецьким, «те, що для міфічного образу є змістом, стає для поетичного образу його (внутрішньою) формою» [1: 556]).

Таким чином, фразеопохідна семантика ключових лексем, виникаючи під впливом різних моделей і чинників смислового розвитку, у загальних рисах виявляється співвідносною із диференціацією внутрішньої форми фразем за ознакою «правдоподібність / міфологічно-образна умовність».

Література

1. Брагинская Н. В. Комментарий // Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. – М.: Гл. ред. вост. лит., 1978. – С. 532–566.

2. Верхотурова К. С. Огонь в зеркале русского языка. Дисс.. канд. филол. наук. – Екатеринбург, 2009. – 213 с.

3. Педченко Л. В. Лексика вогню в говірках російської мови. Автореферат … канд.

філол. наук. – Харків, 2000. – 20 с.

4. Черниш Т. О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні: Гніздовий підхід. – Київ, 2003. – 479 с.

5. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1975. – 720 с.

–  –  –

Jana BECHKO Peculiarities of the Inner Form of Idiomatic Phrases with Nouns Denoting Fire The author analyses, with reference to the Ukrainian, English and German languages, the peculiarities of the inner form of idioms with nouns denoting fire. Proceeding from relationship between idiomatic meanings this noun acquires within idiom-internal context and the character of idiom’s inner form, she finds out that some of these derivative meanings (eg, „source of negative destructive influence” or „positive constructive influence”) tend to correlate with inner forms denoting, as their literal sense, a real-life situation (such as adding fuel to fire, cooking on fire etc), while others (such as „source of intensifying influence on other person’s activity” or „some mental characteristics as well as their facial expression”) are conveyed by inner forms depicting them in terms of purely poetic imagery (presumably mythological in its origins) identifying emotions with fire. She also considers such features of inner form as transparency, universality, metaphoric/metonymic nature and also its source.

Бондар Т.

Тетяна Бондар

Семантичні аспекти полісемічних іменників у електронному Словнику української мови в 20-ти томах

Проблема лексичної неоднозначності у мовознавчій науці не є новою:

питання, що стосуються полісемії іменників, розглядалися багатьма лінгвістами як на теоретичному, так і на практичному рівнях. У теоретичному аспекті полісемію досліджували здебільшого в контексті загальних проблем мовної неоднозначності, зумовлених потребами лексикології та граматики. Багатозначності іменників на матеріалі української мови присвячено праці М. П. Кочергана, В. М. Русанівського, О. О. Тараненка, російської – Ю. Д. Апресяна, В. В. Виноградова, Б. М. Головіна, А. А. Залізняк, О. О. Потебні, О. І. Смирницького, Н. М. Шанського, Д. М. Шмельова, англійської – О. Ю. Герві, A. Kilgarriff, німецької – О. Д. Огуй, I. Tyschler, S. Ullmann.

Однак результати традиційних мовознавчих праць уже не задовольняють зрослих вимог до сучасних досліджень, пов’язаних із створенням автоматизованих засобів опрацювання природної мови та розробкою різноманітних лексичних технологій. Системне лексикографічне представлення полісемічних слів вимагає створення чітких алгоритмів та моделей лексичної полісемії, усунення дифузності розмежування окремих лексико-семантичних варіантів у словниковій статті. Тому в таких дослідженнях полісемії актуалізується питання операційного визначення лексико-семантичних варіантів багатозначної лексеми.

У лінгвістичній практиці існують різні погляди на багатозначність.

О. В. Падучева [6], В. В. Туровський [8] багатозначність інтерпретують як безліч окремих значень із заданим відношенням похідності (семантичної деривації), що пов’язують їх з вихідним значенням. М. В. Перцов вважає, що існує певне загальне значення (інваріант), по відношенню до якого всі інші значення виступають як його варіанти [7]. Ю. Д. Апресян вважає, що «слово А вважається багатозначним, якщо для будь-яких двох його значень аi та aj знайдуться такі значення a1, a2,..., ak, ai, що ai схоже з a1, a1 – з a2 і т. д., ak – з ai і ai – з aj. Як бачимо, визначення не вимагає, щоб у всіх значень багатозначного слова була загальна частина; достатньо, щоб кожне зі значень було пов’язано УДК 811.161.2:81'373 Семантичні аспекти полісемічних іменників у електронному Словнику...

хоча б з одним іншим значенням. Таким чином, визначення охоплює не тільки випадки радіальної полісемії, але й випадки ланцюжкової полісемії» [1: 187].

А. Вежбицька інтерпретує значення слова як набір семантичних компонентів, або компонентів тлумачення, що мають вигляд тверджень на семантичній метамові. Порівняння цих наборів виявляє загальне та відмінне в значенні синонімів у межах однієї мови, перекладних еквівалентів у різних мовах, а також різних значень одного слова (кожному з яких формується свій набір) [3].

О. І. Смирницький представляє полісемічне слово як набір лексикосемантичних варіантів, що знаходяться відносно один одного у відношеннях семантичної похідності і виражаються однією звуковою оболонкою. «Лексикосемантичні варіанти протиставлені в мові не тільки один одному в межах смислової структури слова, а й іншим семантично співвідносним одиницям лексичної системи. ЛСВ багатозначного слова входять в різні ряди протиставлень: усередині слова – з іншими ЛСВ, за його межами – з членами певної лексико-семантичної групи, що забезпечує різностороннє «закріплення» в системі кожного з ЛСВ як елементарної конструктивної одинці» [5: 528].

Деякі мовознавці взагалі заперечують факт наявності полісемії (О. А. Потебня, О. О. Шахматов). В. А. Звєгінцев, наприклад, писав: «Слово не може мати кілька «значень», оскільки в лексичному значенні слова закріплений результат певного узагальнення і цей процес узагальнення не перервний до тих пір, поки живе і розвивається мова, в одному слові не може одночасно відбуватися кілька різних узагальнень… Лексичне значення в слові одне, але воно може складатися з декількох потенційних типових поєднань, які з різних сторін характеризують єдине смислове ціле [4: 125–126].

Як показують наші спостереження, електронний Словник української мови в 20-ти томах містить 77217 реєстрових іменників, з яких 12127 (приблизно 15%) є полісемічними. Якщо не враховувати термінологічну лексику, то кількість багатозначних іменників складатиме приблизно 40%. З них 8385 іменників мають 2 лексико-семантичні варіанти (ЛСВ), 2380 – 3 ЛСВ, 801 – 4 ЛСВ, 309 – 5 ЛСВ, 126 – 6 ЛСВ, 54 – 7 ЛСВ, 38 – 8 ЛСВ, 17 – 9 ЛСВ, 8 – 10 ЛСВ, 3 – 11 ЛСВ, 5 – 12 ЛСВ, 1 – 13 ЛСВ. Це підтверджує тезу, що полісемія слова є природною семантичною універсалією, яка дозволяє в згорнутому вигляді відобразити безліч пов’язаних між собою концептів. Саме багатозначність лексичних одиниць є економним та зручним способом збереження інформації, що відображає найважливішу властивість пізнання і мислення узагальнено відтворювати дійсність.

Для семантичного аналізу мовних одиниць В. А. Широков запропонував теорію семантичних станів, згідно з якою будь-яка мовна одиниця у Бондар Т.

контексті або в мовному потоці перебуває в певному семантичному стані, який для одиниць лексичного рівня є сумою ознак граматичної та лексичної семантики [12: 47]. Формально відповідність між мовною одиницею (словом у його конкретному значенні, тобто лексико-семантичним варіантом) та її семантичним станом визначається як g: S g(S), де S – ЛСВ, g(S) – семантичний стан ЛСВ.

Згідно з методологічними засадами інформаційної теорії лексикографічних систем, лінгвістична інформація, яка стосується функціонування слова як основної одиниці мови, упорядковується та систематизовано репрезентується в структурі тлумачних словників. Це уможливлює розгляд тлумачного словника як джерела комплексної лінгвістичної інформації формального та змістового аспектів функціонування слова в мовній системі. Словник української мови в 20-ти томах – це упорядкована система усіх граматичних та лексичних значень слів, тому є одним із способів реалізації системи семантичних станів.

Семантичний стан багатозначного слова описується сукупністю всіх семантичних станів лексико-семантичних варіантів цього слова, оскільки семантична структура полісемів формує не просту сукупність сем, а «систему взаємопов’язаних та взаємозумовлених елементів» [9: 83], що відображають взаємовідношення концептів. Для аналізу семантики багатозначних іменників вводиться система диференційних семантичних ознак, які позначаються оператором Хі, що репрезентує диференційні семантичні ознаки відповідної семантичної теми [11: 246]. Таким чином, оператор Хі визначається як оператор сем для конкретних семантичних тем [2: 52].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Для іменника з семантичною темою «діяч» Хі матиме такі значення: X1 – вік, X2 – стать, X3 – фізіологічні ознаки, X4 – психологічні ознаки, X5 – соціальний стан, X6 – інтелектуальний стан, X7 – віросповідання, X8 – фах, X9 – сфера діяльності, X10 – уподобання, X11 – виконувані функції, X12 – засіб виконання дії особою, X13 – спосіб виконання дії особою, X14 – місце існування, X15 – час існування, X16 – спосіб існування, X17 – суб’єктом якої дії є особа, X18 – об’єктом якої дії є особа. Конкретні значення Хі визначаються в результаті аналізу тлумачень відповідних ЛСВ.

Також однією з проблем, що виникають під час лексикографування полісемічних слів, є розмежування окремих значень усередині багатозначного слова. Це пов’язано з дифузністю значень, відсутністю чітких меж між ними.

Більшість лінгвістів прийшли до висновку, що при розмежуванні основного і похідних значень необхідно враховувати зв’язок лексичного значення слова з мовними та позамовними чинниками, що визначаються парадигматичними, синтагматичними та епідигматичними зв’язками (Н. Г. Іщенко, Г. Ф. Новак, Семантичні аспекти полісемічних іменників у електронному Словнику...

О. В. Падучева, В. І. Пушкар, G. Kleiber, E. Schneider). «Основним засобом розмежування значень полісемантичного слова є семантичні відношення в парадигматиці чи лексичні зв’язки слів у синтагматиці» [10: 38]. Згідно з теорію семантичних станів між ЛСВ різних лексем встановлюються відношення полісемії, якщо їхні формати представлення семантичних станів належать до одного граматичного класу, мають спільну семантичну тему та спільні семи.

Для прикладу візьмемо іменник агент, який має такі ЛСВ: L1 – людина або організація, що виступає уповноваженою виконувати різні доручення, завдання; L2 – особа, що є чиїмсь ставлеником, служить чиїмсь інтересам;

L3 – таємний співробітник органів розвідки якої-небудь держави, організації, шпигун; L4 – фактор, причина, що викликає ті або інші явища в природі, суспільстві, організмі людини і т. ін., чинник; L5 – комп’ютерна програма, спроможна сприймати зовнішні дані, самостійно визначати реакцію на них та реалізовувати цю реакцію [СУМ-20, І: 116].

У дзеркалі теорії семантичних станів іменник агент має таку семантичну структуру:

–  –  –

Попри те, що перші три ЛСВ позначають особу, а інші – причину та комп’ютерну програму, всі п’ять значень реалізуються в одному полісемічному слові, оскільки належать до одного граматичного класу (іменник чоловічого роду), об’єднуються спільною семантичною темою «діяч» та мають спільні семи «сфера діяльності», «виконувані функції», «місце існування».

Бондар Т.

В іншому випадку слово вдувач визначається у електронному тлумачному словнику як «спеціальний пристрій або людина, які щось кудись вдувають».

Шляхом зіставлення семантичних станів лексем вдувач як пристрій та вдувач як особа, між ними виявлена суттєва відмінність. На нашу думку, це слово полісемічне, оскільки його ЛСВ співвідносяться як суб’єкт та об’єкт дії: L1 – особа, яка займається вдуванням чогось; L2 – пристрій, який використовується для вдування чогось.

Таким чином, здатність слова мати кілька значень є однією з мовних універсалій, оскільки 40% від реєстрових іменників у електронному СУМ-20 є полісемічними. Лексична полісемія зумовлюється, з одного боку, безмежністю зовнішнього світу як сукупності предметів і явищ, а з іншого боку – обмеженістю словникового складу будь-якої мови, який у свою чергу пов’язується з принципом мовної економії.

Література

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка.

М.: Наука, 1974. – 367 с.

2. Грязнухіна Т., Устимець О., Широков В. А. Операційне визначення критерію семантичної подібності синонімів // Прикладна лінгвістика та лінгвістичні технології: Megaling-2008. Збірник наукових праць. – К.: Довіра, 2009. – С. 42-57.

3. Зализняк А. А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. – М., 2004. – № 2. – С. 20–45.

4. Звегинцев В. А. Семасиология. М.: Изд-во Московского ун-та, 1957. – 323 с.

5. Новиков И. А. Проблемы языкового значения // Избранные труды. М.: Издво РУДН, 2001. – Т. 1. – 672 с.

6. Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики. – СПб.: Экополис и культура, 2004. – 608 с.

7. Перцов Н. В. О неоднозначности в поэтическом языке. // Вопросы языкознания, 2000. – №3. – С. 55-82.

8. Туровский В. В. О соотношении значений многозначного слова // Семиотика и информатика. – М., 1985. – Вып. 36. – С. 226-261.

9. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы. – М.: Наука, 1962. – 287 c.



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811. 161.2’367 Свистун Н. О., Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль СТРУКТУРНО-СеМАНТичНА ХАРАКТеРиСТиКА ДІЄСЛІВНиХ ОДНОСКЛАДНиХ РечеНЬ (НА МАТеРІАЛІ ПОВІСТІ МАРІЇ МАТІОС “СОЛОДКА ДАРУСЯ”) У статті розглядається структурно-семантична характеристика односкладних (одноядерних) речень у повісті Марії Матіос “Солодка Даруся”. Виявлено види односкладних речень, за допомогою прикладів з повісті...»

«УДК 811,161.2’:81’366+373.46 Ірина Ярошевич Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» ЧАСТИНИ МОВИ: ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ © Ярошевич І. А., 2012 У статті простежено шляхи випрацювання й кодифікованого закріплення в мовознавчій літературі термінів на позначення основних морфологічних одиниць – частин мови – із урахуванням традиційно сформованих і сучасних новітніх поглядів. Ключові слова: українська мова, термін,...»

«ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ, КОГНІТИВНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ВИМІРИ СУЧАСНИХ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УДК 81.0 РОЛЬ І МІСЦЕ КОМПАРАТИВНОЇ ПАРАДИГМИ У СТАНОВЛЕННІ КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ Зеленько Анатолій Степанович, д-р філол. наук, проф. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка У статті називаються основні лінгвістичні парадигми й констатується, що друга за часом з'яви й тривалістю компаративна стала особливо значимою у формуванні когнітивної лінгвістики. Ключові слова: парадигма,...»

«О.Д. Кудрявцева. Кількісні і якісні характеристики сполучуваності прийменників із лексико-семантичними підкласами іменників у сучасній німецькій мові (на матеріалі публіцистичного стилю) УДК 811.112.2’367.4’37 О.Д. Кудрявцева, асистент (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича) КІЛЬКІСНІ І ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПОЛУЧУВАНОСТІ ПРИЙМЕННИКІВ ІЗ ЛЕКСИКОСЕМАНТИЧНИМИ ПІДКЛАСАМИ ІМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ) У статті за допомогою статистичних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ Львівський банківський інститут Н. В. Д о р о ф є є в а 3. М. К о м а р и н с ь к а З ІСТОРІЇ ГРОШЕЙ УКРАЇНИ Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Київ 2000 Львів ПЕРЕДМОВА Історія грошей як галузь історичної науки привертає увагу істориків, археологів, економістів і навіть мовознавців. Вивчення історії грошей дає можливість дослідити державні...»

«УДК 81.111.42:303.62 О.М.Медвідь – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу Сумського державного університету А.О.Ходцева – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи» Національного банка України Лінгвістичні засоби впливу на реципієнта (на матеріалі пoлітдискурсу) Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу Сумського державного університету в межах наукової...»

«ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ISSN 2075-1486. Філологічні науки. 2014. № 17 ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ Збірник наукових праць Виходить 3 рази на рік Заснований у вересні 2009 року Випуск 17 Полтава ISSN 2075 – 1486. Філологічні науки. 2014. № 17 УДК 821.161.1/2 (100)+81(060.55) Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Засновник і видавець: Poltava Korolenko National Pedagogical University Founder and publisher: докт. філол. н.,...»

«МОВОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ О. Білокінь, наук. співроб., Шевченківський національний заповідник АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ ВІДВІДУВАННЯ МОГИЛИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (за матеріалами книг вражень) У статті розглядаються аксіологічні характеристики часу відвідування могили Т. Шевченка, обумовлені ціннісними орієнтирами особистості та мовного соціуму. Ключові слова: ціннісні орієнтири, священний час, світоглядні пріоритети. В статье рассматриваются аксиологические характеристики времени посещения...»

«ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011 УДК 811.161.2'36 О. І. Білоусова ГРАМЕМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В МОВІ ЗАКОНОДАВСТВА Здійснено загальний огляд проблеми категорії часу у мовознавчій науці. Встановлено, що однією з граматичних домінант мови сучасного українського законодавства є форма теперішнього часу, яка функціонує в аналізованих текстах значно активніше порівняно з іншими часовими формами дієслів. Ключові слова:...»

«ТЕРМІНОЛОГІЯ ПРИРОДНИЧИХ ЗНАНЬ УДК 811.161.2’276.6:57 Марія Вус Львівський національний університет імені Івана Франка ТЕРМІНИ-СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ * В УКРАЇНСЬКІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ © Вус М. І., 2014 У статті розглянуто особливості термінів-словосполучень, які функціюють у сучасній українській біологічній терміносистемі, визначено типові структурні моделі, за якими створюються біологічні терміни-словосполучення. Ключові слова: українська мова, біологічна термінологія, термін-словосполучення,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА УДК 81373.2: 82-1 ХЛИСТУН Ірина Валентинівна Власна назва в українській поезії ІІ пол. ХХ ст. (семантико-функціональний аспект) 10.02.01 – українська мова АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України. доктор...»

«ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ У НАУКОВОМУ ЗБІРНИКУ “STUDIA PHILOLOGICA” Збірник наукових праць Київського університету імені Бориса Грінченка “STUDIA PHILOLOGICA” сприятиме поширенню передових наукових ідей у царині мовознавства й літературознавства західних і східних мов. До друку приймаються не публіковані раніше матеріали: статті, огляди, рецензії тощо, які відповідають тематиці наукового збірника і оформлені відповідно до його вимог. Матеріали для опублікування приймаються від фахівців у галузі...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРЧАНСЬКА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА УДК 82.091:821.161.2+821.111(73):82-3 ГЕНДЕРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ЕЛІЗАБЕТ ГАСКЕЛЛ І ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ 10.01.05 – порівняльне літературознавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Бердянськ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі світової літератури і порівняльного літературознавства ДВНЗ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»