WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 25 |

«КРЕЩЕНі ВОГНЕЩ Художньо-документальна повість Луцьк «Волинська обласна друкарня» УДК 821.161.2+94 (477.82) ББК 84.4Укр+63.3(4Укр-4Вол)722 Б18 Шановні читачі! Прочитавши ...»

-- [ Страница 16 ] --

Бог його знає, як мати зводила кінці з кінцями. Проте ми не хворіли. Всі брати виросли високими і здоровими, як дуби. А коли за німців до селах почали створюватися боївки УП А, троє з нас пішли до лісу, взяли в руки зброю, почали нищити гітлерівських загарбників. Хотів і четвертий брат з нами піти, але мама почали плакати. На сімейнійрадівирішили, іцоМихасько зостанеться вдома при мамі. Добре нам було. І ворога били, і додому навідувалися... Нагодують нас, помиють, зігріють...

Але німці драпанули в свою Німеччину. Прийшли ці... ну...

совєти, будь вони неладні! Два брати загинули в боях із спецзагонами енкаведе, а матір з Михаськом вивезли в Сибір. Ну, я і мстив! У зуби вставляв їм пломби, а в голови - блямби!

Колошкав отих недолюдків, аж пір'я летіло! Кров за кров, як сказано в Біблії.

Дійсно, повстанець «Дорош» славився відчайдушною відвагою і кмітливістю. Не один чекіст тремтів, зачувши його ім'я...

А зараз «Дорош» сів на ослінчик, дістав з-за пазухи загорнутий у тернову хустину пакунок.

- Танцюйте! Всі танцюйте! Святий Миколай і Дід Мороз прислали вам новорічні подарунки. А якщо по правді, то Головний Провід...

Кожен повстанець отримав від Проводу вітальну листівку з подякою, а «Дем'ян» і «Хміль» - ще й Срібний Хрест Заслуги.

- Нагороди годиться обмивати, - сказав «Дем'ян», і на світ Божий невідь-звідки з'явилася плящина зі спиртом. То був час, коли «сухий» закон в УПА скасували. Отже, спирт швиденько розвели водою, пустили по колу гранчак. Закусили хлібом і квашеною капустою.

- А тепер заколядуймо, - запропонував Василь. Через тиждень - Різдво. Починай, «Дороше», тільки тихенько.

Ісусе милий, ми не багаті, Золота й срібла не можем дати.

В дар принесемо велику Віру, Надію нашу і Любов щиру.

Благослови нас - просимо!

Христос родився! Славимо!

Ця колядка була останньою для «Дороша». На Різдво він загинув. Стара жінка з Несвіч розповіла людям про героїчну смерть трьох повстанців. Страшна звістка дійшла й до Василя...

...Після новорічної гостини «Дорош» без пригод дістався до свого бункера. Схованка мала два входи: з клуні і з городу.

Під час облави кадебісти за допомогою собаки знайшли вхід у клуні. Поки докопувались до бункера, хлопці відкрили запасний вхід і повискакували на город. їхні постаті чітко вимальовувались на фоні білого снігу. Оперативники скерували на втікачів кулеметний вогонь. «Борис» упав зараз же біля входу в бункер. «Симона» куля догнала в полі. Тільки «Дорошеві»

пощастило добігти до сусіднього хутора. Він схопив чийогось коня і погнав до лісу, що бовванів на відстані восьми-десяти кілометрів. Якби ж то було літо! Хлопець міг би заховатися в збіжжі, в кущах... Однак була зима, навкруги лежав сніг.

Кадебісти не дрімали. Викликали підкріплення з Луцька й Горохова. Сотні солдатів полювали на одного повстанця. А той повстанець не збирався здаватися. Зупиняв коня, косив переслідувачів чергами з автомата. Поміняв диск і знову стріляв. Уже був недалеко від лісу, коли ворожа куля прошила праве плече. Переклав автомат у ліву руку і мчав, відстрілюючись, далі. Нараз горохівський загін оперативників перерізав шлях до лісу. Розривна ворожа куля розпанахала хлопцеві живіт.

Він затиснув рану рукою, припав до шиї коня:

- Швидше, швидше, братику! Вся надія на тебе! Сжачи-и!

Але удача відвернулася від «Дороша». Кінь спіткнувся і почав звалюватись на бік.

- Вперед, братику! Тільки не падай! Тільки не падай!

Біжи-и-и!

І поранений кінь біг далі. Він приніс «Дороша» на чиєсь подвір'я.

З хати вибігла перелякана селянка. Побачивши закривавленого повстанця, заховалась за одвірок.

- Ось і кінець, тітко, - прошепотів хлопець безкровними губами. - Помоліться за упокій душі українського повстанця «Дороша»...

Тим часом вороги оточували хату з усіх боків. Достріливши пораненого коня, «Дорош» приставив пістоля до своєї скроні...

- Якби ви знали, людоньки, як знущалися над його мертвим тілом! - шепотіла, озираючись, жінка. - Повиколювали очі, переламали ребра, перебили кістки на руках та ногах...

Боженьку пресвятий! Які ж то матері народили на світ отаких озвірілих безбожників! Кажуть люди, що клясти гріх. Та як тут не клясти? Нехай убивці живцем згорять в пекельному вогні! Нехай і сліду їхнього не зостанеться на нашій землі!

Жінку зацитькували:

- Мовчіть, тітко, бо почують і відправлять далеко пасти білих ведмедів. І нам слухати не годиться, бо є така стаття...

«За недонесєніє» називається.

- Ет! Нехай роблять зі мною, що хочуть! Я плакатиму довіку за тим замордованим хлопцем. І знаєте, людоньки, коли його вже клали в машину, щоб везти до Луцька, хтось у церкві вдарив у дзвін: бам! бам! У мене серце зупинилося в грудях.

Присяй-бо, що я чула, як бамкає похоронний дзвін! Видно, що угодний Богу був той хлопець...

Хмелюк не сумнівався, що розкриття криївки в Несвічах потягне за собою жахливі наслідки. Карателі відразу заарештували господиню й сина. Господар, який на ту пору був у млині, навіть не вертався додому. Але від чекістів не заховашся. Прийде час - зловлять і його. Побоями, погрозами, обіцянками змусять розказати все, що ці люди знають і навіть те, чого не знають.

Дійсно, через кілька днів у близькі до Луцька села наїхала тьма-тьмуща вантажівок із солдатами. Легкові авта привезли начальників. Прибула польова кухня. Гарчали дресировані вівчарки. Все вказувало на те, що заплановані чекістами облави триватимуть довго і охоплять великі території. Тепер уже й Василь у своїй криївці чув голос похоронного дзвону. Проте він вірив у життя. Українським повстанцям культ смерті був чужий.

Записано зі слів жителів села Несвічі. Факти підтверджені Марією Савчин, Літопис УПА, том 28.

ВІДБИТКИ ОБРУБАНИХ ПАЛЬЦІВ

й брате, брате! Братику мій єдинокровний! Ще деньдва, і м и зустрінемось з тобою в іншому світі. Чекай!

Ніколи не забуду твоїх обрубаних пальців! - марив ночами Василь. В'язня тіпала пропасниця. Спочатку тіло обдавало жаром, ніби його смажили на вогні, а потім починали бити дрижаки. Перед очима хлопця зринали закривавлені пальці, загорнуті в ганчірку. Помилки не могло бути, це пальці правої руки його брата Івана. Це він, тоді ще рядовий стрілець з чоти «Берези», прорвався крізь смертельне кільце оточення німецьких військ у Новому Загорові, а потім був врятований «Циганкою» з пекельного котла. Він залікував рани, дослужився до чину сотника Південної воєнної округи, командиром якої на той час був Петро Олійник на псевдо «Еней». Брати рідко бачились, їхні стежки-дороги давно не перехрещувались, але час від часу зв'язкові приносили записочки, написані на клаптиках паперу. Інколи доходило якесь усне повідомлення чи вітання зі святами.

Ось і на Різдво 1949 року Василь отримав від брата вітальну поштівку. Брат повідомляв, що він живий-здоровий, чого й Василеві бажав від щирого серця. Минуло кільканадцять днів, і на самісіньке Водохреще зв'язкова «Оксана» принесла в рябенькій ганчірці страшний подарунок.

- Пізнаєш, друже «Хмелю»?

Василь розгорнув закривавлену шматину, придивився.

- Що за лихо? Пальці... Людські пальці! Навіщо мені цю гидоту показуєш?

- Сама не знаю, навіщо. З допомогою цих пальців я мала б умовити тебе добровільно здатися в КДБ. Подивися... Там і записка є.

Дійсно, поміж закривавленими пальцями був такий же закривавлений папірець. З почуттям жалю й відрази Василь розгорнув його, почав читати: «Прошу тебе, брате, прийди з повинною в органи. Я хочу, щоб хоч ти залишився живий.

Подумай п р о батьків. Іван».

- Що? Іван?! - злісно вигукнув «Хміль». - Іван не міг такого написати! То не його почерк! Це провокація! Хто велів тобі передати мені цей пакунок, «Оксано»? Хто? Хто?!

- Тихіше! Не шарпай мене! Я також думаю, що це провокація. А дали мені цей згорток у Луцькому роведе міліції.

В моїй присутності кадебешники зняли відбитки з цих обрубаних пальців. Сказали мені, що то пальці Івана Хмелюка.

Невже ти їх не пізнаєш? Добре подивись!

У Василя перехопило подих, на мить зупинилося серце, а потім почало шалено гупати і нестерпним болем віддаватися в усьому тілі.

- О Боже! Невже... Невже це правда? - Василь впізнав пальці свого старшого брата. Ось відсутня нігтьова фаланга вказівного пальця... Василь пам'ятає той день і час, коли Іван різав на січкарні солому для худоби і випадково підсунув палець під різаки. А ось біля основи великого пальця рубець від опіку. Брати ще хлопчаками розтоплювали олово в тиглику і в формочці відливали маленькі пістолі. Це були їхні улюблені іграшки. Краплина розжареного олова капнула на руку Івана.

Рана заживала довго. Залишився спотворений рубець.

- Коли знімали відбитки, «Оксано»? Коли ти була у райвідділку?

- Вчора.

- Вчора? А сьогодні ти вже тут, у повстанському схроні?!

- в хлопця потемніло в очах, затремтіли руки. - Тепер я знаю, «Оксано», чому хлопці тихцем називають тебе запроданкою, кадебістською сексоткою! Я тебе... Я... Я віддам тебе під наш революційний суд! Ти заслуговуєш на розстріл!

- Заспокойся, «Хмелю»! Я знаю, що ти зараз відчуваєш.

Співчуваю тобі, щиро співчуваю. Повір! Разом з тобою я готова відомстити за мученицьку смерть твого брата. Ти несправедливий до мене...

- Я усе правильно зрозумів! Ще б пак! Хіба можна довіряти колишній комсомолці, яка прибула зі Східної України?

Ти заслана до нас кадебістами, он що! Не знаю, куди дивиться «Ат». Ти зуміла окрутити його, обвела навколо пальця! Такий хлопець... Такий славний хлопець! А ти... Ти - паскуда!

- Цить, «Хмелю»! Зараз же замовкни! Тобі душа болить за брата. І мені болить! Ти звинувачуєш мене в зраді, одначе я цього не заслуговую. Хочеш, я розповім тобі про себе? Хочеш?

Всеньку правду викладу, нічого не приховаю. Моє справжнє ім'я Людмила Фоя. Народилася в селі Ставище Київської області. Закінчила десять класів. Була комсомолкою.

При німецькій окупації вступила в Київський медичний інститут. Прийшли повстанські похідні групи із заходу.

Розповіли про боротьбу народу за визволення України. Я повірила... Стала членом Організації Українських Націоналістів.

Прийняла присягу. На власні очі бачила Телігу й Ольжича.

Коли ж на Покрову сорок другого року було оголошено про створення Української Повстанської Армії, я добровільно, не вагаючись, приїхала на Волинь і влилася в лави повстанців.

Сьомий рік пішов. Сьомий рік... Я добре вмію перев'язувати і лікувати рани. Вмію стріляти з автомата й кулемета. Але найкраще володію пером... Це помітили командири, провідники.

Я співавторка підпільного журналу для дітей «Юні друзі».


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В цьому році вийшла з нашого друку збірка оповідань «Мої Спадкоємці» під псевдонімом «Перелесник»...

- Ага, ага! Я читав оповідання «Над Дніпром». Сподобалось. Це твоє?

- Моє... Автобіографічне... Ти читав? Дуже добре.

- Але ж дехто каже, ніби ти сексотка.

- Нехай собі кажуть. Я знаю, хто я така. Зроду нікого не продала і ніколи нікого не продам. Готова за національну ідею піти на тортури, на плаху, життя віддам за волю України.

- Але ми всі так кажемо. Проте ти... Ти...

- Що - я? Що? Дійсно, було таке, що мене за доносом арештувало енкаведе. Били, катували, мордували, під нігті голки саджали... Я й дала згоду на співпрацю...

- Ага! Бачиш! Бачиш! Нема диму без вогню! Недарма говорять...

- Ще раз кажу: замовкни! Я купила волю дорогою ціною. Мене повезли в Київ. Зі мною мав розмову сам Тимофій Строкам. Дав завдання здати всіх командирів та провідників на Волині. Я погодилась. Повернулась назад і все щиро розповіла нашим хлопцям. Мені довго не вірили. Мною зайнялася Служба безпеки. Для перевірки дали зустрічне завдання:

знову поїхати в Київ і доправити сюди одного злісного провокатора, який загубив чимало повстанських старшин.

- Хто він? Назви прізвище.

- Для чого тобі знати, це таємниця. Скажу тільки, що він росіянин, який добре володів українською мовою. Довгий час наше командування не могло вирахувати, хто здає криївки, передає в НКВД важливі документи. Коли його нарешті розкрили, він чкурнув у Київ. І ось такого запеклого вовкулаку я змогла виманити з лігва, привезти на Волинь, де з ним наші хлопці розправились по заслугах. Після цього мені знову стали довіряти.

- І ти стала дружиною провідника «Ата»? Так, «Оксано»?

- О! Ти знову за своє! Що «Ат»? Усі знають, що це за людина. У нас з ним велике кохання. Ми познайомились з ним ще тоді, коли він був простим референтом з технічних справ, організовував підпільні друкарні й циклостилі. А я писала...

Я писала, писала, а він друкував. Так і здружились. Він тихий, врівноважений, інтелігентний. Я відразу зрозуміла, що це моя доля. Повстанське кохання тривожне. «Ата» призначили окружним провідником. Він попросив у Головного Проводу дозволу на наше одруження. Ми звінчались...

В останніх словах «Оксани» вже бриніли сльози. Її слова були такі болючі й переконливі, що не вірити в їх правдивість було неможливо.

- А брат мій... Іван... Як він загинув? У бою? - перервав її розповідь хлопець.

Жінка здригнулась, ніби прокинулась від сну.

- Ні, не в бою, друже «Хмелю», не в бою. Йому передали з ремонту радіоприймач, в який вмонтували вибуховий пристрій. Він увімкнув... Рана була смертельною. Розірвані груди, пошматоване обличчя... Вони у мертвого відрубали пальці, щоб ідентифікувати особу. В їхніх архівах уже були Іванові відбитки. Ще за перших совєтів його затримували.

Пам'ятаєш?

- А тіло ж де? Де його тіло?

- Невідомо. Хто знає, куди вони дівають трупи повстанців. Закопують у ярах, кидають в підвали, замуровують у бетон...

- Може, він був ще живий? Може, вони його катували? слова Василя звучали як стогін відчаю.

- Гадаю, що ні. І записки він не писав. Вони самі...

Все ж Василь тоді з недовірою сприйняв слова «Оксани».

А восени 1949 року йому довелося зустрітися з «Атом», і він розповів про героїчну смерть своєї дружини.

- Шестеро повстанців, серед яких була й моя «Оксана», зупинилися на постій у лісі. їх оточила група червоних оперативників. «Оксана» якраз була хвора на грип, мала високу температуру. Отже, четверо хлопців прорвалися з облоги, а і «Оксана» зі своїм охоронцем не змогли... Кільце замикалось.

Кадебісти намагалися взяти їх живими. В перестрілці охоронця важко поранили. «Оксана» взяла з його рук автомат і відстрілювалась до останнього набою. Ще встигла вбити оперативника, який наближався до неї. А в кінці... Що там казати? Обоє пострілялись. їхні тіла виставили в Рівному для опізнання. Хтось із високопоставлених кадебешників упізнав Людмилу Фою, колишню комсомолку, а потім повстанську письменницю, дружину провідника «Ата», котра дала розписку про співпрацю з чекістами, а насправді була вірною національно-визвольній ідеї.

Василь знав ще одну таку дівчину - Ніну Вікторівну Голоднюк,* учительку з Вінниччини. Вона також була комсомолкою. Після закінчення вчительських курсів її направили на Волинь у Заборольську школу, змусили підписати угоду про співпрацю з органами КДБ. Однієї ночі в хату, де заквартирувала молода вчителька, навідався «Остап» зі своїми бойовиками.

- Не бійтеся нас, панночко. Ми - бандерівці, проте нікому не чинимо зла, лиш просимо, щоб учителі не змушували українських дітей вступати в жовтенята, піонери, в комсомол.



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«1 УДК 378. 371 О. О. Резван МЕТОД ФОРСАЙТ У ВИЗНАЧЕННІ ПРОФЕСІЙНИХ АЛЬТЕРНАТИВ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У статті представлено суть методу форсайт як важливого в усвідомленні людиною фахового майбутнього. Проаналізовано основні технології форсайту: сценування, метод дельфі, створення дорожніх карт. Обґрунтовано зв'язок форсайту майбутньої професії із уміннями рефлексії студента. Визначено особливість форсайт-проектів щодо фахової реалізації, основою яких вбачаються рефлексивні експертні оцінки та...»

«Генри Лайон Олди Шлях меча Серия «Кабірський цикл», книга 1 Текст предоставлен автором http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=171897 Аннотация Клинок, вдумливий, як людина. Людина, небезпечна, як клинок. Вони поруч, навіть разом, проте не чують один одного. І лише пройшовши через смерті близьких і мало не загубивши себе, вони стануть друзями, майже єдиним цілим. Содержание Книга I 6 Частина I 6 Розділ 1 7 Розділ 2 35 Розділ 3 58 Постскриптум 79 Частина II 83 Розділ 4 83 Розділ 5 113 Розділ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЛЧАНОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА УДК: 618.14-006.37-02:618.15-008.87-036.РОЛЬ РОЗЛАДІВ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ В КЛІНІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ 14.01.01 – акушерство та гінекологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології Львівського національного медичного...»

«Збірник №8 (48) Екологія наукових праць ВНАУ 2011 2. Санітарно захисні смуги повинні складатись із трьох ярусів. Перший ярус ми пропонуємо включити граб або дуб, другий – чагарники і третій – багаторічні трави. Звичайно, що сосна та ялина поглинає та розсіює шум краще, але враховуючи специфіку ґрунту у м. Вінниця повноцінний ріст цих дерев неможливий. Література 1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. –...»

«УДК 930.1:94(477) С.В. Конюхов Національний університет “Львівська політехніка” ЗБРОЙНИЙ ОПІР ВО “БУГ” ОКУПАЦІЙНИМ РЕЖИМАМ НА ТЕРИТОРІЇ ЖОВКІВЩИНИ У 1944–1945 рр. (ЗА СТОРІНКАМИ ПІДПІЛЬНОГО ВИДАННЯ ОУН “СТРІЛЕЦЬКІ ВІСТІ”1) © Конюхов С.В., 2013 На основі аналізу повідомлень періодичного видання політвиховного відділу ШВО “Буг” (штаб військової округи) “Стрілецькі вісті” зроблено висновки про особливості збройного опору ВО “Буг” окупаційним режимам на території Жовківщини. Вказано на те, що ВО...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія географічна. 2004. Вип. 30. С. 20-27 Ser. Geogr. 2004. N 30. P. 20-27 УДК 911.52:551.312.2 (477.83) КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕРЕЗВОЛОЖЕНИХ ЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) Н. Блажко Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна Проаналізовано головні класифікації перезволожених ландшафтних систем, запропоновано власну класифікацію. Виділено шість підходів до класифікації перезволожених...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С. В. Іванов (підпис) (ініціали, прізвище) «_»_2012 р. ЗАГАЛЬНА І НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять для студентів за напрямом підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природовикористання » денної форми навчання Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць...»

«Грунтово-географічні дослідження в Одеському університеті (до 45-річчя заснування кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів) УДК 631.4 Є. Н. Красєха, доктор біол. наук, професор кафедра географії України, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, Одеса, 65026, Україна ҐРУНТОВО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОДЕСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (ДО 45-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ КАФЕДРИ ҐРУНТОЗНАВСТВА І ГЕОГРАФІЇ ҐРУНТІВ) В статті розглядаються основні напрями і досягнення в дослідженні...»

«УДК 551.251 Л.З. СКАКУН, О.Л. СКАКУН, Н.Т. БІЛИК, К.А. БУРБАН Львівський національний університет імені Івана Франка  79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4  E-mail: mineral@franko.lviv.ua МІНЕРАЛОГІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ ТА ОСОбЛИВОСТІ фОРМУВАННя СМУГ ГРАНАТ-бІОТИТОВИх ПОРІд У ГРАНУЛІТОВИх КОМПЛЕКСАх СЕРЕдНЬОГО ПОбУжжя Хащувато-Заваллівська структура має складчасту будову і характеризується широтним простяганням. Вона обмежена з півдня та з півночі граніт-мігматитовими поясами. Первинними породами...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Директор Лук'янников Борис Олексiйович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2013 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2012 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Вiдкрите акцiонерне товариство Буринський завод продтоварiв 1.2....»

«Міністерство охорони здоров’я України Харківський національний медичний університет Головне управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації Обласний центр боротьби та профілактики з ВІЛ/СНІД Асоціація інфекціоністів України Обласна клінічна інфекційна лікарня, м. Харків Асоціація Служби протидії ВІЛ/СНІДу в Україні АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІКИ, ПРОФІЛАКТИКИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ І ЗАХВОРЮВАНЬ З ПАРЕНТЕРАЛЬНИМ ШЛЯХОМ ПЕРЕДАЧІ Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною...»

«Савенець А.М. Лірика Лесі Українки в перекладах англійською Ґледіс Еванс УДК 81’ 255. 4 А. М. Савенець, вчитель (Білківська ЗОШ І-ІІ ступенів) ЛІРИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В ПЕРЕКЛАДАХ АНГЛІЙСЬКОЮ ҐЛЕДІС ЕВАНС В статті розглядаються переклади лірики Лесі Українки англійською мовою, здійснені Ґледіс Еванс. “Ця книга представляє лише невелику частку поетичної спадщини Лесі Українки. Передаючи її глибокі думки та пристрасні почуття, вона все ж залишається, як навіть найкращі переклади, зворотним боком...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск 25. Львів, 2009 С. 251–266. Зоологія УДК 599: 616.98 І. В. Загороднюк ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ВИДІВ І СТАТЕЙ У БАГАТОВИДОВІЙ ГІЛЬДІЇ (НА ПРИКЛАДІ РОДУ MUSTELA) Загороднюк И. В. Закономерности размерной дифференциации видов и полов в многовидовой гильдии (на примере рода Mustela) // Науч. зап. Гос. природоведч. музея. – Львов, 2009. – Вып. 25. – С. 251–266. Мустелидная гильдия представлена в фауне Восточной Европы шестью...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»