WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«© УДК 581.14+581.165:582.998.2 Н. В. Кокар ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ТА ВЕГЕТАТИВНОЇ РУХЛИВОСТІ МОНОКАРПІЧНОГО ПАГОНА CENTAUREA JACEA L. (ASTERACEAE) Прикарпатський ...»

-- [ Страница 1 ] --

©

УДК 581.14+581.165:582.998.2

Н. В. Кокар

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ТА ВЕГЕТАТИВНОЇ РУХЛИВОСТІ

МОНОКАРПІЧНОГО ПАГОНА CENTAUREA JACEA L. (ASTERACEAE)

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Наведено результати досліджень морфогенезу та вегетативної рухливості Centaurea

jacea L. (Asteraceae) на Передкарпатті. Процес морфогенезу розглядається як співвідношення

константних та спеціальних фаз. Спостереження за сезонним розвитком рослин описується з виділенням послідовних фенофаз. Доведено, що вегетативна рухливість окрім вегетативного розмноження призводить до поступового старіння і в кінцевому результаті до смерті рослини.

Ключові слова: морфогенез, вегетативна рухливість, фенофази, монокарпічна рослина.

N. V. Kokar Vasyl Stefanyk Precarpathian national university

SPECIAL FEATURES OF THE MORPHOGENESIS AND VEGETATIVE MOBILITY

OF MONOCARPIC PLANTS CENTAUREA JACAE L. (ASTERACEAE)

Results of a research of the morphogenesis and vegetative mobility of Centaurea jacea L. (Asteraceae) in Precarpathian region are presented in the present paper. The process of morphogenesis is considered as a correlation of a constant and a special phases. Observation of the season plants’ growth is described while concentrating on the consecutive phenological stages. It was proved that the vegetative mobility (except vegetative reproduction) leads to a gradual aging up to the plant’s death.

Key words: morphogenesis, vegetative mobility, phenological stages, monocarpic plant.

Малий життєвий цикл – ознака тривалості життя пагонів від розгортання бруньки на пагоні попереднього порядку до відмирання всіх його частин. Дослідження морфогенезу широко використовується в екології та морфології рослин. Цій ознаці надавали великого значення ще Раункієр, Вармінг, Фолькарт.

Фази морфогенезу – це основні етапи становлення життєвої форми та її деградації в ході онтогенезу. Життєва форма, за І. Г. Серебряковим, – загальний зовнішній вигляд рослини або визначеної групи рослин, який склався в онтогенезі в результаті росту й розвитку в певних умовах середовища.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в умовах природного місцезростання виду на стаціонарній ділянці в м. Івано-Франківськ протягом 2006–2008 років.

Спостереження за сезонним розвитком рослин здійснювали шляхом періодичної реєстрації їх фенологічного стану. Відмічали морфологічні зміни. Фіксували послідовні зміни зовнішнього вигляду рослини. У ряді випадків фенологічні спостереження супроводжувались фонометричними замірами. Зміни стану рослини в період спокою виявляли шляхом періодичного перенесення зимуючої рослини в тепло (Горышина, 1979).

Малий і річний цикл розвитку – морфогенез пагона вивчали за загальноприйнятою методикою, розробленою В. В. Скрипчинським та ін. (1970) з доповненнями Й. М. Берка, які стосувались того, що пагони різних типів неоднорідні між собою за кількістю фаз морфогенезу, що послідовно змінюються в процесі онтогенезу. Залежно від типу пагона число таких фаз може варіювати від 6 до 11. Відповідно до цього Й. М. Берко виділив константні та спеціальні фази морфогенезу (Скрипчинський, 1970; Берко, 1993).

Вегетативну рухливість досліджували, використовуючи класифікацію біоморф за особливостями їх онтогенезу, що розроблена для поліцентричних видів В. О. Смирновою (1976).

© Кокар Н. В., 2009 ISSN 1726-1112. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 1–2

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Дослідження сезонної періодичності в житті рослин тісно пов’язане з дослідженням морфогенезу. Протягом річного циклу, починаючи з весняного пробудження, рослина проходить такі основні етапи сезонного розвитку, або фенологічні фази (фенофази): вегетація на початку циклу розвитку; бутонізація; цвітіння; плодоношення; вегетація в кінці циклу розвитку (після закінчення плодоношення); відмирання; стан спокою (Скрипчинський, 1970). Під час проходження вегетативних фаз виділяли окремі підфази.

На основі фенологічних спостережень установлювали фенодати, тобто календарні дати початку фенологічних фаз. Терміни й тривалість фенофаз зображали графічно у вигляді фенологічного спектра (рис. 1).

Увесь хід сезонного розвитку рослини пов’язаний тісною взаємозалежністю із впливом зовнішніх умов середовища. На початку вегетаційного сезону сильно проявляться дія температури. Початок тієї чи іншої фенофази можливий лише при прогріванні повітря або ґрунту до визначеної температури. Температурний фон впливає не тільки на терміни початку проходження, але й на тривалість фенофаз (Горышина, 1979).

–  –  –

У другій половині вегетації роль провідного фактора переходить до фотоперіоду, хоча температура також у значній мірі визначає швидкість фенологічного розвитку. У сезонних явищах можна розпізнати й елементи ендогенної природи – своєрідний прояв «біологічного годинника» (Горышина, 1979).

Завдяки поєднанню зовнішніх впливів та ендогенних особливостей сезонний ритм рослини синхронізується з кліматичними умовами. Синхронізація забезпечуться не тільки необхідними темпами фенологічного розвитку, але й пластичністю самої рослини, завдяки чому вона може пристосовуватись до різних погодних умов.

Волошка лучна – монокарпічна, дициклічна, напіврозеткова, ортотропна, короткокореневищна, акронекрозна трав’яниста багаторічна рослина.

Морфогенез Centaurea jacea L. включає константні та спеціальні фази:

1. Фаза зачаткового пагона. Ініціація конуса наростання в пазусі розеткового листка материнського пагона попереднього порядку для інтравагінальних пагонів починається в травні–червні, коли головний пагін перебуває у віргінільному періоді (раннє прегенеративне відновлення), а для екстравагінальних пагонів, які є основою парціального куща, – у серпні (пізнє постгенеративне відновлення). Протягом цієї фази конус наростання формує зачатки лусок та зелених асиміляційних листків. Загальна тривалість цієї фази становить приблизно 12 місяців (рис. 2).

2. Фаза плагіотропного підземного кореневища, що розвивається, триває від розгортання передлиста до розгортання першого зеленого листка розетки. Протягом цієї фази проходить ріст основ лусок низових листків та їх розходження завдяки незначному витягуванню міжвузль (Берко, 1993; Куперман, 1977).

На конусі наростання продовжується формування листкових зачатків. Утворються вкорочена дугоподібна основа пагона – коротке кореневище. Верхівкова брунька залишається закритою. Ця фаза становить 8 місяців і проходить швидше в екстравагінальних короткокореневищних пагонів, на відміну від довгокореневищних (рис. 2).

Фаза плагіотропного підземного кореневища повністю випадає в ортотропних інтравагінальних пагонів.

ISSN 1726-1112. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 1–2 189

3. Фаза розеткового вегетативного пагона, що розвивається, триває від розгортання першого зеленого листка на розеткоутворюючому пагоні до початку розгортання однієї з бічних бруньок у зоні кущіння або до початку формування видовжених міжвузль майбутнього напіврозеткового пагона (Берко, 1993; Куперман, 1977). Вихід екстравагінального пагона верхівкою на поверхню ґрунту спостерігається на початку квітня.

У цей період разом з ростом даного пагона (розгортання зелених розеткових листків та утворення коротких міжвузль) на ньому формуються й бічні бруньки. Таким чином, виникає вісь майбутньої зони відновлення (кущіння). На конусі наростання продовжуються формуватися листкові зачатки. Верхівкова брунька пагона залишаться відкритою.

Ця фаза триває досить довго, оскільки волошка лучна є дициклічною рослиною.

У фазі розетки вона зимує, переходячи в стан спокою, а навесні наступного року, у березні–квітні, конус наростання продовжує свою діяльність. Протягом фази первинного кущіння продовжується ріст пагона - міжвузля витягуються, спостерігається бічне галуження (у травні), і вже в червні формується дорослий напіврозетковий вегетативний пагін. Тривалість фази розеткового вегетативного пагона становить 11–12 місяців. Формування напіврозеткового ортотропного вегетативного пагона становить 3–4 місяці (рис. 2).

4. Фаза напіврозеткового розгалуженого вегетативно-репродуктивного пагона.

Галуження головного пагона моноподіальне зі спіральним розташуванням бічних відгалужень. Послідовність розвитку бруньок у пагони другого порядку базипетальна. Листкорозташування на бічних пагонах, як і на головному, спіральне.

Протягом цієї фази формується суцвіття та продовжується витягування міжвузль генеративних метамерів. Розгортаються стеблові листки верхньої формації.

Завершується інтеркалярний ріст пагона, розпускаються квіти, відбувається запилення, запліднення й дозрівання плодів. Тривалість цієї фази становить 3–4 місяці (з липня до вересня – початку жовтня) (рис. 2).

5. Фаза старіючого й відмираючого розгалуженого вегетативнорепродуктивного пагона. Після запліднення починається поступове акронекрозне відмирання пагона. Некротичні процеси починаються виключно зверху й розповсюджуються до базальної частини пагона, а саме – до органів інновації, які блокують їх подальший розвиток. Ця фаза починається з кінця жовтня і може тривати до кінця листопада (рис. 1).

6. Фаза резида, або вторинної діяльності кореневища і зони кущіння (пенька).

Вторинна діяльність кореневища полягає в утворенні бічних пагонів з резервних бруньок, що залишились на кореневищі і в зоні кущіння (постгенеративне кущіння), а також в життєдіяльності кореневища і зони кущіння (пенька) разом з додатковими коренями як провідних та запасаючих органів. Вони залишаються живими після відмирання верхньої видовженої надземної частини пагона протягом декількох років та підтримують зв’язок між пагонами вищих порядків, забезпечуючи існування єдиного куща (рис. 2).

Після відмирання і цієї ділянки існування пагона зупиняється, а його вегетативне потомство, яке до цього входило в склад куща, утворює клон.

Потрібно зазначити, що волошці лучній притаманне змішане відновлення з прегенеративним та постгенеративним галуженням (кущінням), у результаті якого з бруньок відновлення утворюються екстравагінальні та інтравагінальні пагони.

Екстравагінальні пагони є основою парціального куща. Вони вкорінюються і тим самим забезпечують вегетативну рухливість рослини. Інтравагінальні пагони збільшують фотосинтезуючу поверхню парціального куща. Більша частина з них не вкорінюється, а відмирає повністю (Смирнова, 1976).

Волошка лучна є ядерним видом і належить до лучно-степової екологоценотичної групи, яку на основі опрацювання великої кількості літературних джерел і гербарних зразків виділили О. В. Смирнова, Л. Б. Заугольнова, О. І. Євстигнєєв, на основі груп А. А. Ніценка та історичних свит Г. М. Зозуліна.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Centaurea jacea L. є вегетативно малорухливою – це короткокореневищний вид, що значно поступається довгокореневищним за енергією вегетативного розмноження.

ISSN 1726-1112. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 1–2 ISSN 1726-1112. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 1–2 191 У потовщених і коротких кореневищах накопичуються поживні речовини, які використовуються на формування нових пагонів.

Доросла особина будь-якого типу біоморфи може мати один або декілька центрів розростання – це місце, де найактивніше відбувається новоутворення коренів, пагонів та бруньок відновлення. Кожний центр розростання – це місце, де зосереджується біомаса рослини. Він є доволі автономним, окремим центром впливу на середовище, у зв’язку з чим його можна розглядати як елементарне джерело фітогенного поля, яке безпосередньо впливає на середовище (Смирнова, 1974, 1976).

Тип біоморфи, до якої належить волошка лучна, – неявнополіцентрична з повною ранньою неспеціалізованою дезінтеграцією. Дорослі особини Centaurea jacea L.

мають декілька центрів розростання. В онтогенезі ці центри знаходяться досить близько один біля одного, тому їх достатньо важко відмежувати. Для них характерне значне перекриття мінімальних фітогенних полів. Внаслідок цього перекриття мінімальні фітогенні поля в межах особини зливаються в одне загальне поле. Тісна скупченість цих центрів призводить до того, що біомаса особини розподіляється на площі, яку вона займає, досить рівномірно (Любарский, 1967; Смирнова, 1976).

У результаті онтогенезу досліджуваний нами вид проходить такі фази:

1. Первинна моноцентричність (первинний пагін) – розвиток особини насіннєвого походження – аклоніста від утворення проростка до початку вегетативного розмноження. Моноцентричні особини характеризуються тим, що корені, пагони та бруньки відновлення сконцентровані в єдиному центрі, який є центром розростання особини. Таким чином, уся доросла особина моноцентричного типу являє собою тільки одне елементарне джерело фітогенного поля (рис. 3).

2. Неявнополіцентричність:

1) утворення первинного пагона з дифузним підземним галуженням. Дифузне галуження виникає в результаті вкорінення первинного пагона, яке супроводжується багаторазовим екстравагінальним дифузним галуженням. Екстравагінальні пагони утворюються тоді, коли бічна брунька, що розташована в ґрунті, починає рости плагіотропно (діагеотропно) і пробиває своєю верхівкою піхву покривного листка. Це короткокореневищні пагони, які ростуть на початкових етапах під землею і тільки згодом своєю верхівкою виходять на поверхню. Такий тип пагоноутворення сприяє швидкому розростанню особин та вегетативному розмноженню.

Дорослі особини характеризуються частковим відмежуванням окремих підпорядкованих центрів усередині загального фітогенного поля, являючись, тим самим, перехідним типом між видами, що належать до моно- і явнополіцентричних біоморф (Смирнова, 1976);

2) утворення партикули з дифузним підземним галуженням – структура, що виникає в результаті відокремлення групи пагонів від первинного пагона з дифузним підземним галуженням та наступним багаторазовим галуженням відокремленої частини в поєднанні з укоріненням по всій довжині пагона (рис. 3).

Рис. 3. Схематичне зображення зміни структури неявнополіцентричної вегетативно рухливої особини волошки лучної в ході онтогенезу Умовні позначення: 1 – особина – аклоніст (насіннєвого походження); 2 – первинний пагін з дифузним підземним галуженням; 3 – партикула з дифузним підземним галуженням.

Тонкі стрілочки – однорічні пагони; чорним кольором замальовано багаторічну частину особини.

Бруньки відновлення не позначено.

ISSN 1726-1112. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 1–2

3. Вторинна моноцентричність у волошки лучної не спостерігається.

Морфологічна дезінтеграція – процес автономізації окремих частин особини, що в кінцевому результаті призводить до їх відокремлення та самостійного існування. Повна морфологічна дезінтеграція означає власне вегетативне розмноження, незважаючи на те, на якому етапі онтогенезу воно відбулось, а неспеціалізована тому, що немає спеціальних пагонів розростання (Зиман, 1973; Смирнова, 1976).

Повна морфологічна дезінтеграція, коли б вона не проходила – на початку, у середині чи в кінці онтогенезу, означає вегетативне розмноження. У видів, які належать до цієї групи, тривалий час, переважно протягом прегенеративного й частково генеративного періодів, особина існує у вигляді компактного утворення, а згодом, у генеративній фазі, проявляється часткова партикуляція, яка призводить до утворення відмерлого центра особини.

ВИСНОВКИ



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Збірник наукових праць Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського. – Випуск 9, 2012 р. УДК 624.014.2 (624.074.433) Визначення геометричних характеристик холодноформованих тонкостінних аркових профілів Білик А.С., к.т.н., Лапонов М.В. Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна Анотація. У статті розглядається методика визначення геометричних характеристик холодноформованих тонкостінних аркових профілів. Аннотация. В статье рассматривается...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск 25. Львів, 2009 С. 251–266. Зоологія УДК 599: 616.98 І. В. Загороднюк ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ВИДІВ І СТАТЕЙ У БАГАТОВИДОВІЙ ГІЛЬДІЇ (НА ПРИКЛАДІ РОДУ MUSTELA) Загороднюк И. В. Закономерности размерной дифференциации видов и полов в многовидовой гильдии (на примере рода Mustela) // Науч. зап. Гос. природоведч. музея. – Львов, 2009. – Вып. 25. – С. 251–266. Мустелидная гильдия представлена в фауне Восточной Европы шестью...»

«РОЗДІЛ V Методика викладання хімії УДК 004.382: 371.26:303.423: 372.8:544.72 О. М. Янчук – доцент кафедри неорганічної та фізичної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки; С. В. Супрунович – доцент кафедри органічної та біоорганічної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки; І. П. Павлик – студентка V курсу хімічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Письмове і комп’ютерне тестування зі змістового модуля...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФІЗИКА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт для студентів усіх напрямків підготовки бакалаврів денної та заочної форм навчання Розділ “Квантова оптика” СХВАЛЕНО на засіданні кафедри фізики Протокол № 15 від 25 травня 2010 р. Київ НУХТ 2011 Фізика: Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. усіх напрямків підготовки бакалаврів ден. та заоч. форм навч. Розд. “Квантова оптика”...»

«1 РАРИТЕТНА ФАУНА ЛУГАНЩИНИ: ХРЕБЕТНІ ПЕРШОЧЕРГОВОЇ УВАГИ Міністерство освіти і науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Громадська організація «Екоклуб Луганщини».,. раритетна фауна луганщини: Луганськ Видавництво «ШИКО» 2 РаРитетна фауна Луганщини: хРебетні пеРшочеРгової уваги УДК 597/599(477.61) ББК 28.693.3(4Укр=Луг) З-14 З-14 Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги. — Луганськ : Вид-во «ШИКО», 2014. — 220 с. ISBN...»

«Юліян Шпол ЗОЛОТІ ЛИСЕНЯТА Електронна бібліотека української літератури Юліан Шпол. Золоті лисенята 2 Юліян Шпол (псевдонім Михайла Ялового). Золоті лисенята. 1928. Набір: Ростислав Мельників, Олександр Ушкалов Електроне форматування: Максим Тарнавсыкий Текст звірено із виданням: Шпол Юліан. Золоті лисенята. — Харків, 1929. — 268 с. Правопис автора збережено. В тексті синім чорнилом позначено сторінки оригінального видання 1929 року. Електронна бібліотека української літератури Юліан Шпол....»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова Правлiння Шульженко Галина Миколаївна (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) МП 10.04.2012 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Публiчне акцiонерне товариство Акцiонерний Банк СТОЛИЧНИЙ...»

«ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ВРЯДУВАННЯ О. Берданова, В. Вакуленко СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні DESPRO» Ольга Берданова Володимир Вакуленко СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ Практичний посібник Київ – 2012 УДК 352:005.21](477)(076) ББК 67.9(4Укр)401я7-5 Б48 Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України (протокол №193/5 від 7 червня 2012...»

«ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗБІРНИК ПРАЦЬ V Міжнародної науково-практичної конференції «ІННОВАЦІЙНІ ЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ» ОДЕСА УДК 663 / 664 Публікуються доповіді, представлені на V Міжнародній науковопрактичній конференції «Інноваційні енерготехнології» (7 – 11 вересня 2015 р.) і присвячені актуальним проблемам підвищення енергоефективності в сфері АПК, харчових та хімічних виробництвах, розробки та впровадження ресурсо-та енергоефективних технологій та обладнання,...»

«УДК 502.7(477.82) (082) СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ „ШАЦЬКИЙ” В. С. Найда Шацький національний природний парк вул. Жовтнева, с. Світязь, Шацький р-н, Волинська обл., 44021, Україна Загальнодержавна програма формування екологічної мережі України на 2000–2015 р. передбачає створення спільних транскордонних елементів з подальшою інтеграцією у загальноєвропейську екологічну мережу. Висвітлено основні напрями розвитку біосферного резервату „Шацький”. Ключові...»

«Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Бережанська загальноосвітня школаI-II ступенів Ігри на уроках основ здоров’я у початкових класах З досвіду роботи вчительки початкових класів Савчук Тетяни Леонідівни 2014 р. Методичний посібник підготувала вчителька початкових класів Бережанської загальноосвітньої школи I-II cтупенів Гра викликає у дітей своїми наслідками почуття подиву, живий інтерес до процесу пізнання, допомагає засвоїти будь-який матеріал, ставить учня в умови пошуку,...»

«РУХОМИЙ СКЛАД УДК 629.424.1 Фалендиш А.П., д. т. н.(УкрДАЗТ) Володарець М.В., аспірант (УкрДАЗТ) РОЗРОБКА МОДЕЛІ ДЛЯ ВИБОРУ ПОТУЖНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАНЕВРОВОГО ТЕПЛОВОЗУ ІЗ ГІБРИДНОЮ ПЕРЕДАЧЕЮ Постановка проблеми.В експлуатації потужність силової установки тепловозу змінюється в широких межах. З багатьох спостережень виходить, що коефіцієнт завантаження силової установки локомотиву залежить від полігону експлуатації і в основному не перевищує величини 0,5. [1] Тобто середня експлуатаційна...»

«544343-TEMPUS-1-2013-1LT-TEMPUS-SMHES Number of the Grant Agreement 2013-4580/001-001 Роль університету у розвитку лідерського потенціалу суспільства: концептуальні засади Київ 2014 УДК 378.015.311 ББК 74.58 Р68 Дослідження здійснено у межах Проекту Програми TEMPUS «Освіта для лідерства, інтелігентності та розвитку таланту» (ELITE – Education for Leadership, Intelligence and Talent Encouraging). Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту вищої освіти НАПН України (протокол № 9 від 24...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»