WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 104 |

«АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Навчальний посібник Київ УДК 353:061.1ЄС(075.8) А31 Схвалено Вченою радою Національної академії державного ...»

-- [ Страница 3 ] --

Формування території держави та її територіального устрою займає тривалий час та залежить від низки чинників: економічних – історично сформованих форм господарського зв’язку між територіями; демографічних – кількості населення, його складу, щільності населення; географічних – розмірів території і навіть клімату та ландшафту; історичних – спільності мови, культури, укладу життя; політичних – способу “збирання” земель (територій) у єдину державу (це могло бути добровільне об’єднання дрібних держав до складу єдиної великої держави, насильне приєднання та утримання певних територій – анексія та ін.). У сучасну епоху на вибір форми територіального устрою потужний вплив має національний чинник. Під його безпосереднім впливом нації і народності, які компактно проживають, утворюють власні національні держави або національно-державні утворення (автономії, засновані за національною ознакою).

Історично проблема територіального устрою виникла після того, як збільшилися розміри території держави, що далеко вийшла за рамки міста з околицями, та зажадали створення спеціальних органів і установ для управління периферією. Не вдаючись далеко в історію, відзначимо, що в період абсолютизму центральна влада в особі монарха самостійно визначала адміністративнотериторіальний поділ країни – систему одиниць, на які поділялася її територія та в яких діяли призначені з центру посадові особи чи органи влади. Треба зазначити, що поділ у більшості випадків не був виключно штучним, не визначався довільно проведеними на карті лініями. Як правило, він будувався з урахуванням фактичного розселення людей, реальних зв’язків між поселеннями.

Бралися до уваги при цьому й адміністративні завдання – інтереси оборони, поліцейського контролю, зручність стягнення податків тощо. У більших державах адміністративно-територіальний поділ ставав східчастим: дрібні одиниці, зберігаючи свою відособленість, включалися до великих, і чиновники, які управляли дрібними одиницями, перебували в підпорядкуванні чиновників, яким довірялося управління відповідними великими одиницями.

Об’єднання дрібних феодальних держав призводило до того, що деякі держави перетворювалися в територіальні одиниці нової великої держави, які тривалий час мали історичне значення. У подальшому більшість із них перестали бути державними одиницями, як, скажімо, П’ємонт в Італії, Валахія в Румунії, Уельс у Великобританії, тоді як деякі інші зберегли певні державні ознаки (наприклад Баварія у Німеччині, Сицилія в Італії).

У міру розкладання абсолютизму і переходу до індустріального ладу в низових територіальних одиницях – міських і сільських громадах – почало формуватися місцеве самоврядування (утім, деякі міста користувалися правами самоврядування й у феодальну епоху), а потім воно стало поширюватися і на більш великі територіальні одиниці. Відбувався, крім того, процес об’єднання держав, а також, що частіше, анексія, тобто насильницьке приєднання слабких держав до сильних зі збереженням іноді ознак державності перших.

Підкреслюючи значущість онтологічного та гносеологічного підходів у розумінні території як політико-правового та державно-управлінського феномену, вважаємо, що в концептуальному аспекті дуже важливою є й її функціонально-телеологічна характеристика. Ідеться про завдання, мету та функції, які характеризують територію держави у динаміці, розвитку, а не в статиці.

Вони синергетично пов’язані з об’єктивними потребами держави і суспільства, встановлюються залежно від виду території, основних викликів, що стоять перед державою та суспільством на різних етапах їх історичного розвитку.

Так, телеологічна спрямованість, тобто цілі державної території, оптимально розкриваються через характеристику загальних стратегічних напрямів та видів діяльності держави, що охоплюють усі чи більшість сфер державного життя. Ціль (мета) здебільшого опосередковує діяльність державного організму в часі, тоді як, наприклад, функція – у просторі, тобто в тій чи іншій галузі (політичній, економічній, соціальній, екологічній тощо). Тому цілі державної території детермінують державні функції. Це загальні стратегічні напрями функціонування держави, які охоплюють усі чи більшість галузей державного життя та є моделлю майбутніх результатів функціонування, маючи характер комплексних стартових орієнтирів у діяльності держави на самостійне вирішення системи питань державного значення.

У завданнях державної території проявляється її соціальне призначення. Вони мають вихідне значення щодо функцій території, є їх безпосередньою передумовою та складають динамічне начало в їх здійсненні й розвитку, служать удосконаленню, збагаченню їх змісту. Саме завдання зумовлюють наявність функцій державної території, детермінують їх зміст та впливають на форми і методи їх здійснення. Тільки соціальним призначенням території можна пояснити неповторний комплекс функцій державної території. Вони виражають зміст роботи державного організму, характер його життєдіяльності, функціонування.

З огляду на зазначене глибоке розуміння функцій державної території розкриває як напрями і види державної діяльності, так і сукупність засобів вирішення державних завдань і досягнення цілей держави, практичний прояв її соціального призначення. Лише в межах державної території держава та органи публічної влади можуть найбільш оптимально розв’язувати відповідні проблеми державного значення. Тобто у функціях проявляються як соціально обумовлена роль, яку покликана виконувати територія на тому чи іншому історичному етапі свого розвитку, так і напрями й види державної діяльності. Саме тому деякі функції території зумовлені загальними функціями держави. Так, наприклад, функцію захисту прав і свобод людини та громадянина, забезпечення правопорядку покликані виконувати так чи інакше всі органи держави, її найбільш повній реалізації повинен бути підпорядкований увесь механізм держави. Тим часом функція території, пов’язана із забезпеченням та захистом прав і свобод громадян, може проявлятися у створенні територій зі спеціальним правовим статусом, таких як території проживання національних меншин та корінних народів, утворенні відповідних територіальних автономій, територій консульських округів тощо, в межах яких встановлюються певні гарантії та пільги для певних груп громадян.

Так, саме економічна функція держави – це кардинальний, постійний напрям і вид (сторона) діяльності держави в економічній і суміжних з нею сферах, зумовлений об’єктивними потребами розвитку в суспільстві ринкових відносин, тоді, наприклад, як функції території у спеціальній (вільній) економічній зоні детерміновані тим, що СЕЗ/ВЕЗ – це, як правило, частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм. Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ/ВЕЗ) різних функціональних типів, зони підприємництва та партнерства, цільові програми регіонального розвитку і території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності широко використовуються у світовій господарській практиці для розв’язання різномасштабних соціальних і господарських завдань.

Свої функціональні особливості мають території з різними правовими режимами, наприклад території закритих адміністративно-територіальних одиниць, території введення надзвичайного або воєнного стану; території прикордонних зон; території проведення антитерористичних операцій; природоохоронні території тощо, створення яких, у свою чергу, детерміновано необхідністю здійснення певних функцій держави. Саме тому функції території доцільно визначати як основні напрями або види (форми) використання та реалізації геополітичного, господарсько-економічного, духовно-культурного, інформаційного та іншого потенціалів території як цілісної системи, необхідні для вирішення певних завдань та досягнення цілей, поставлених суспільством перед державою в даний момент і на перспективу.

До числа основних функцій території держави доцільно відносити геополітичну, господарсько-економічну, соціальну, духовно-культурну, екологічну функції (з числа її об’єктних функцій); захисту державного суверенітету і національної безпеки, забезпечення й захисту життєдіяльності населення, прав та основоположних свобод людини і громадянина, організації діяльності органів публічної влади (з числа її суб’єктних функцій); інформаційну, комунікативну, забезпечення простору для дії нормативно-правових актів, стабілізаційну, контрольну та інші функції (з числа її технологічних функцій) тощо.

Попри важливість онтологічного, гносеологічного, системного та функціонального аналізу, генетичних витоків феномену державної території, варто звернути увагу і на аксіологічні (ціннісні) аспекти відповідної проблематики.

За винятком окремих публікацій, вони не були предметом спеціальних наукових досліджень. Тим часом крізь призму саме ціннісних засад можливе усебічне, комплексне розуміння такого унікального явища, як територія; при цьому, звичайно, не можна не враховувати максимально різнопланові, багатоаспектні характеристики території як природно-географічного, господарсько-економічного, соціополітичного та, звичайно, правового явища. Утім, за всієї важливості цих підходів не можна не враховувати, що поряд із публічно-владною є ціннісна, свого роду, “олюднена” складова в правових характеристиках державної території. В її основі – розуміння тієї обставини, що в історичному, так би мовити, генетичному плані будь-яка територіальна організація держави починається не з територіального облаштування публічних органів влади, а з розподілу населення за територіальною належністю, з територіальної коренізації людей (з утвердженням державно організованого суспільства). У цьому аспекті “присутністю” людини та громадянина в системі територіальної організації суспільства та (потім уже!) держави зумовлюються надзвичайно важливі, вихідні ціннісні начала територіальної організації як конституційно-правового та державно-управлінського явища.

“Цінність” – поняття універсальне та багатовимірне. Формування ціннісних підходів до того чи іншого явища (об’єкта) потребує генерування оцінки об’єкта відповідно до обраного масштабу та критеріїв певної корисності, об’єктивної та (або) суб’єктивної необхідності, політичної та (або) економічної доцільності тощо. Явища, які потрапляють у сферу конституційно-правового впливу – а відносини територіальної організації суспільства та держави саме такі – набувають у цьому разі в тому числі й якості конституційної цінності.

Це дає змогу знайти у сфері конституційного регулювання відповідних відносин деякий ідеалізований зліпок (модель) аксіологічних конституційних начал, які мають нормативне відображення в конституційному законодавстві.

Підтвердженням дієвості, у тому числі важливого інструментального значення ціннісних начал у конституційному закріпленні територіальної організації держави, є особливості не тільки господарсько-економічних, соціокультурних, національно-історичних, а й юридичних характеристик території.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ціннісні характеристики території як конституційної категорії, вважає М.Бондар, важливі і в тому розумінні, що самі по собі цінності – не тільки загальнотеоретична, доктринально-гносеологічна категорія, це і категорія чинного права. Особливості нормативно-правових характеристик режиму державної території детермінуються в цьому контексті як конституційно-правовими властивостями, які витікають із національної конституції як акта особливого роду, так і особливостями дії у відповідній національній правовій системі загальновизнаних принципів та норм міжнародного права і міжнародних договорів, які охоплюють відповідну (державно-територіальну) проблематику.

При цьому специфіка нормативної енергії конституційно-ціннісних характеристик державної території (як правової категорії) є такою, що існують різні форми її прояву – від нормативних величин найвищого, абстрактного рівня (це насамперед загальні принципи, декларації, які належать, наприклад, до характеристик державної території в системі основ конституційного ладу) до більш конкретних, у тому числі статусних характеристик окремих суб’єктів територіальної організації суспільства та держави. На це вказує історія формування й розвитку конституційно-правового інституту державної території.

Територія як об’єкт конституційно-правового регулювання в узагальненому вигляді, – із урахуванням запропонованого М.Бондарем підходу до розуміння державної території як конституційної цінності, – може бути представлена крізь призму таких конституційно-правових та державно-управлінських інститутів, кожний із яких віддзеркалює певний вимір ціннісних характеристик державної території.

Це, по-перше, інститути конституційного ладу, в яких отримує закріплення насамперед територіальне верховенство держави. У сучасному конституційно-правовому та державно-управлінському розумінні інституту територіального верховенства тією чи іншою мірою проявляються двоєдині характеристики території – imperium (повна та виключна, суверенна влада держави на всій своїй території) та dominium (суверенне володіння, розпоряджання територією як матеріальною основою держави, яка включає в себе не тільки сушу, а й внутрішні води, територіальне море та повітряний простір).

По-друге, інститути територіальної організації державної влади, які передбачають, насамперед, вирішення питання про форму державного устрою (федерація чи унітаризм), а також систему адміністративно-територіального поділу держави (види та рівні адміністративно-територіальних одиниць, особливості їх взаємовідносин тощо).

По-третє, інститути територіальної організації муніципальної влади, що передбачає необхідність вирішення таких конституційно значущих питань, як:

установлення територіальних основ (меж) здійснення місцевого самоврядування; регламентація відповідної територіальної організації як матеріальної основи розвитку місцевого господарства, сфери вирішення питань місцевого значення тощо.

По-четверте, компетенційно-територіальні інститути, які стосуються установлення порядку вирішення питань територіальної організації держави та місцевого самоврядування, володіння, користування та розпоряджання землею на федеральному, регіональному, місцевому (муніципальному) рівнях, зміни внутрішніх (адміністративно-політичних) кордонів між територіальними суб’єктами держави тощо.

Нарешті, по-п’яте, це соціально-територіальні інститути правового статусу людини і громадянина, в яких отримують своє втілення особистісні начала територіальної організації суспільства і держави, які характеризують, зокрема, забезпеченість та механізми реалізації прав і свобод людини та громадянина за місцем проживання, рівень соціально-територіального (муніципального, регіонального) рівноправ’я.

Безумовно, зміст, рівень зрілості кожного з відповідних інститутів має суттєві особливості в окремих національних конституційних та державноуправлінських системах. Кожний із цих інститутів має власні координати ціннісного виміру конституційної категорії державної території та займає особливе місце в єдиній системі гарантування публічно-владних та приватноправових начал територіальної організації держави.

1.2. Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

Досвід країн-членів Європейського Союзу свідчить про наявність різних способів конституційного регулювання питань територіального устрою.

Зокрема, можна виокремити ті з них, в яких конституції:

– взагалі не містять норм, присвячених питанням територіального устрою, або ж обмежуються загальною характеристикою форми державного устрою.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 104 |
Похожие работы:

«Геодезія ГЕОДЕЗІЯ УДК 528.22 К.Р. ТРЕТЯК1, В.В. РОМАНЮК2* Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери 12, Львів, Україна, 79013 2* Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери 12, Львів, Україна, 79013, тел. 258-26-98, ел. пошта volodymyromaniuk@gmail.com ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ СУЧАСНИМИ ВЕРТИКАЛЬНИМИ ЗМІЩЕННЯМИ ЗЕМНОЇ КОРИ І СЕЙСМІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ЄВРОПИ Мета. Основною...»

«УДК 658.8:659.11:631.11 Ю.В. Гуля, аспірант* Житомирський національний агроекологічний університет ВИКОРИСТАННЯ БРЕНДИНГУ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ Постановка проблеми. Сучасна маркетингова політика розрізняє два поняття: торгова марка і бренд. Торгова марка (ТМ) це назва, ім'я, під яким рекламують, просувають, продають продукцію, послуги, організації, ідеї з одного боку; а з другого – поняття, що об'єднує споживчі властивості товару,...»

«Крайнюченко О.Ф., к.е.н., доцент, Національний університет харчових технологій, Україна Бєлова Т.Г., к.е.н., доцент, Національний університет харчових технологій, Україна Олігова К.В., магістрант, Національний університет харчових технологій, Україна МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПОРТФЕЛЯ ПІДПРИЄМСТВА Розглянута проблема вибору оптимального комплексного маркетингового підходу щодо оцінювання стратегічного господарського портфеля, який би задовольняв...»

«ОФОРМЛЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ М.І. Женченко, доцент кафедри видавничої У НАУКОВИХ ЖУРНАЛАХ І ЗБІРНИКАХ: справи та редагування ВИМОГИ СТАНДАРТІВ ТА ВИДАВНИЧІ Інституту журналістики Київського національного РЕАЛІЇ (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВИХ університету імені Тараса ВИДАНЬ НАН УКРАЇНИ) Шевченка Основним засобом сучасної наукової комунікації є публікації у наукових фахових часописах. Перелік таких часописів із різних галузей знань досить значний, вимоги до публікацій у наукових журналах схожі, проте єдиного...»

«Роз’яснення щодо заповнення та подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру держслужбовцями та особами, які претендують на зайняття цих посад Відповідно до вимог статті 12 ”Фінансовий контроль” Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції” (далі Закон), суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі декларація) за минулий...»

«УДК 639.2.081.1.004.17(477) ВИВЧЕННЯ СКЛАДУ ІХТІОФАУНИ ГІРСЬКИХ РІЧОК ЗАКАРПАТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ЗНАРЯДЬ ЛОВУ О.В.ДІДЕНКО – с.н.с., к.б.н., І.Й.ВЕЛИКОПОЛЬСЬКИЙ – аспірант, Інститут рибного господарства УААН, м. Київ Постановка проблеми. Закарпатський регіон є унікальним природним комплексом і важливим центром біорізноманіття, де мешкає багато рідкісних та зникаючих видів риб, з яких біля 15 видів занесені до Червоної книги України [1]. Але внаслідок відсутності детальних досліджень...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ АСОЦІАЦІЯ ІНФЕКЦІОНІСТІВ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ У КЛІНІЧНІЙ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (21-22 травня 2009 року, м. Львів) Тернопіль ТДМУ “Укрмедкнига” УДК 616.9(063) I-74 ББК 55.14 Редакційна колегія: чл.-кор. АМН України, засл. діяч науки і техніки України, проф., доктор мед. наук М.А. Андрейчин...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 3 (44) 2011 УДК 373.553 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ РЕГІОНУ М. Набок В статті обґрунтовуються методологічні аспекти оцінювання ефективності управління загальною середньою освітою регіону. методологія, оцінювання, Ключові слова: ефективність, управління, загальна середня освіта, регіон. Розробка методологічних аспектів оцінювання ефективності управління загальною середньою освітою...»

«УДК 631.41:477-25 © 2011 О. Г. Луцишин, академiк НАН України В. Г. Радченко, Н. В. Палапа, П. П. Яворовський, В. Я. Весна, Г. Л. Скрипник, О. М. Ковальова Фiзико-хiмiчнi властивостi грунтiв в умовах Київського мегаполiсу У вуличних грунтах Київського мегаполiсу в зонi зелених насаджень встановленi критичнi вiдхилення фiзико-хiмiчних показникiв вiд їх оптимальних значень, що характеризує їх як антропогенно i техногенно урбанiзованi грунти, якi є малопридатними для росту i розвитку рослин. В...»

«Enterprise Security Suite Додатки © «Доктор Веб», 2016. Всі права захищені. Матеріали, наведені в даному документі, є власністю «Доктор Веб» та можуть бути використані винятково для особистих цілей набувача продукту. Жодна частина даного документа не може бути скопійована, розміщена на мережному ресурсі або надіслана по каналах зв'язку й у засобах масової інформації або використана в будь-яких інший спосіб, крім використання для особистих цілей, без посилання на джерело.ТОВАРНІ ЗНАКИ Dr.Web,...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ” ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ Збірник наукових праць Заснований у 1999 р. Випуск 41 СУМИ ДВНЗ “УАБС НБУ” УДК 336.71(477) Засновник і видавець Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Свідоцтво про держреєстрацію КВ № 20631-10431 ПР від 15.01.2014 Рекомендовано до друку вченою радою ДВНЗ “Українська...»

«Оптичні та фізико-хімічні вимірювання УДК 53.088:551.508.58 Є.О. ЗАЙЦЕВ Інститут електродинаміки НАН України В.І. ЛАТЕНКО, І.Ю. СКРИПНИК, В.Є. СИДОРЧУК Український гідрометеорологічний інститут НАН України ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ОПТИЧНОЇ ДАЛЬНОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ВИСОТИ ХМАР Показана актуальність розробки вітчизняного вимірювача висоти хмар для потреб авіації. Виділені специфічні для дальномірів умови вимірювань та вимоги до результатів. Запропонована оригінальна структура...»

«Система управління наповненням сайту Посібник користувача Ст. 1 Зміст Можливості системи управління наповненням сайту Загальний вигляд системи Управління сторінками (Блок зліва «Дії») Управління властивостями сторінок (Блок «Властивості сторінки») Редагування наповнення сторінок (Блок «Наповнення сторінки») Функціональні системи Управління користувачами адміністративної частини сайту Управління новинами Статистика відвідувань сайту Управління фотогалереями Управління опитуваннями Інші модулі...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»