WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 104 |

«АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Навчальний посібник Київ УДК 353:061.1ЄС(075.8) А31 Схвалено Вченою радою Національної академії державного ...»

-- [ Страница 4 ] --

До таких відносять: конституційні акти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії і Конституцію Республіки Ірландія, Конституцію Республіки Кіпр, Конституцію Республіки Мальта, Конституцію Князівства Монако, Конституцію Швеції тощо;

– містять лише бланкетні норми, що передбачають необхідність прийняття спеціальних законів про адміністративно-територіальний устрій. Тобто в конституціях низки держав зафіксовано, що адміністративно-територіальний устрій країни визначається спеціальним законом. Зокрема, такі правові норми закріплено в ст. 11 Конституції Республіки Литва. Конституція Республіки Естонія у ст. 2 аналогічно встановлює, що адміністративно-територіальний поділ країни визначається окремим законом;

– детально визначають засади територіального устрою, закріплюють систему адміністративно-територіальних одиниць. Так, нагадаємо, що засади функціонування політико-територіальних утворень конституційно регламентовані в Іспанії, Італії, Португалії тощо. Засади, на яких ґрунтується територіальний устрій, регламентовано в конституціях Греції, Іспанії, Польщі.

Для характеристики територіальної організації держави в конституціях країн-членів Європейського Союзу використовують різні терміни. Наприклад, це “територія Федерації” та “федеративна держава” (Конституція Австрійської Республіки), “федеративна держава” (Конституція Бельгії), “Федерація”, “федеративна держава”, “територія Федерації” (Основний Закон для Федеративної Республіки Німеччина), “структура держави” та “адміністративний поділ країни” (Конституція Греції), “територія держави Латвія” (Конституція Латвійської Республіки), “територія Литовської держави” (Конституція Литовської Республіки), “територіальний устрій” та “територіальний поділ держави” (Конституція Республіки Польща), “територія Словацької Республіки” (Конституція Словацької Республіки), “територія Румунії” та “територія румунської держави” (Конституція Румунії), “унітарна держава” та “адміністративний поділ території” (Конституція Португальської Республіки), “територія Угорщини” (Конституція Угорщини), “територія Фінляндії” та “адміністративний поділ” (Конституція Фінляндії). Іноді використовується словосполучення “державний устрій” (Конституція Естонської Республіки).

Однак, оскільки слова “поділ” або “устрій” держави, “державний устрій” мають дуже широке значення (вони характеризують те, як у цілому побудована держава), у сучасній державознавчій та управлінській доктрині для характеристики організації території держави та територіального управління іноді застосовують термін “державно-територіальний устрій”, але найбільш вживаною та адекватною тому явищу, яке вона характеризує, є категорія “територіальний устрій”.

Використовуючи термін “територіальний устрій”, слід виходити з того, що територія є не тільки просторовою межею держави, а й складає матеріальну основу її діяльності, форму прояву державного суверенітету, а територіальний устрій – одну з генезисних, структурних і функціональних ознак держави. Тому державний устрій не можна ототожнювати ні з територією, її організацією, ні з адміністративно-територіальним устроєм. Це складне системне політикоправове й державно-управлінське утворення, що має (повинне мати) соціальноекономічні, політичні, національно-етнічні, культурологічні й екологічні підстави.

Спроби зведення державного устрою до територіального або адміністративно-територіального поділу, які іноді мають місце в конституційній доктрині, а також у законодавстві та деяких законопроектних роботах, або інтерпретація конституційних правоположень про територіальний устрій за допомогою використання уявлень про державний устрій (у деяких наукових працях) є певним спрощенням, які не забезпечують розв’язання ключових проблем державного будівництва – територіальної організації та територіальної дії державної влади, її структурної організації, співвідношення та співробітництва із публічними структурами громадянського суспільства (органами місцевого самоврядування та органами самоорганізації населення).

За такого ототожнення, змішування, взаємонакладення понять, по-різному може тлумачитися конституційна лексика, а звідси страждає законодавча логіка та техніка, що, у свою чергу, негативно позначається на організації та ефективності діяльності державної влади й місцевого самоврядування, а звідси – на якості публічних послуг, які надаються (повинні надаватися) населенню.

Отже, як із позицій теорії, так і законодавчої філософії та законодавчої техніки слід виходити з концептуальної ідеї про те, що “територіальний устрій” – категорія більш широка, а “адміністративно-територіальний устрій” – його невід’ємна (одна із) складова. Якщо “територіальний устрій” – це передбачена законом форма територіальної організації держави з метою забезпечення найбільш оптимального вирішення завдань та здійснення функцій держави та суспільства, то “адміністративно-територіальний устрій” – це територіальна організація держави з її внутрішнім поділом на складові частини – адміністративнотериторіальні одиниці, які є просторовою основою для утворення та діяльності відповідних органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Адміністративно-територіальний поділ – це своєрідний каркас просторової організації держави та зміст її територіального устрою. Залежно від особливостей політичної системи та характеру правлячого режиму держави конкретноправовий зміст адміністративно-територіального устрою може передбачати різний ступінь централізації та децентралізації.

Адміністративно-територіальний устрій є територіальною та адміністративною організацією держави; основою надання публічних послуг населенню та здійснення управління публічними справами на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

У зовнішньому аспекті утвердження та реалізації форми державного устрою остання є важливим фактором національної безпеки, насамперед, її територіальної та політичної складових. Виходячи із суті політичної безпеки як стабільного стану політичної системи суспільства та найбільш сприятливого режиму взаємодії її суб’єктів, формалізованої в політичних відносинах, які охороняються, регулюються та гарантуються Конституцією та законами України, державний устрій є одним із пріоритетних об’єктів національної безпеки. З точки зору територіальних основ національної безпеки державний устрій інституціоналізує її просторові межі та формалізує критерії цілісності й недоторканності державної території.

Під “державним устроєм” варто розуміти територіальну в державних кордонах організацію держави, яка визначає просторові межі дії державної влади, відносини між адміністративно-територіальними одиницями, центральною та місцевою державною адміністраціями (у значенні державних організаційних структур), державними структурами та місцевим самоврядуванням із конституювання та управління територіями, між публічною владою (державною та муніципальною) та населенням. Це – елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади та державного самовизначення населення, яке на ній проживає. По суті, державний устрій – це сукупність державно-правових принципів, які визначають інституціонально-територіальну основу держави, а також їх практична реалізація. Це – система політичних взаємодій, у якій стикаються та обумовлюють одна одну різні сфери державно-правової діяльності.

У сучасних умовах глобалізації, інформатизації, європейської інтеграції та інших всесвітніх процесів і тенденцій взаємодії, інтеграції та уніфікації культур (у широкому сенсі цього слова) особливого значення набуває питання забезпечення дії принципів міжнародного публічного права, які гарантують національну безпеку, зокрема її політико-територіальну й адміністративно-територіальну складову. Насамперед це принципи суверенної рівності держав, територіальної цілісності держав, непорушності (недоторканності) державних кордонів, невтручання у внутрішні справи, принцип самовизначення народів і націй та ін.

Принцип територіального верховенства держави, який є системоутворюючим щодо інших принципів державного устрою, визначає суверенність держави і передбачає, що державна влада здійснюється відповідно до конституції та законів системою відповідних державних органів на всій території держави.

Принцип територіального верховенства держави характеризує повноту державної влади в усіх її конституційних формах і виявах на всій її території.

Держава самостійно встановлює правовий режим власної території, здійснює її оборону, вирішує питання адміністративно-територіального поділу з метою вибору оптимальної моделі здійснення державного володарювання і місцевого самоврядування тощо. Територіальне верховенство виступає складовою суверенітету держави, який поширюється на всю її територію. Під територіальним суверенітетом розуміється право держави здійснювати виключну юрисдикцію щодо всіх осіб і предметів на своїй території, а також право не допускати на своїй території діяльності будь-якої іншої держави або організації.

З точки зору конституціоналізації державного устрою та його складових як невід’ємного атрибуту демократичного державотворення та його територіальної основи варто брати до уваги загальні принципи сучасного конституційного права, які віддзеркалюють тенденції подальшої концептуалізації та динамічні характеристики територіального й адміністративно-територіального устрою.

Заслуговує на увагу узагальнююча позиція О.Іщенка про обсяг та зміст таких засад, до яких віднесені принципи публічності, пріоритетності, демократизму, наступності, системності, програмності, науковості, зокрема:

– принцип публічності адміністративно-територіального устрою визначає публічно-владний характер організації державної території та проявляється у визнанні виключно за народом права визначати та змінювати конституційний лад у країні (у тому числі й адміністративно-територіальний устрій), забороні узурпації цього права з боку держави; передбачає можливість народу вирішувати питання адміністративно-територіального устрою як безпосередньо (шляхом референдуму), так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

– принцип пріоритетності адміністративно-територіального устрою втілюється шляхом закріплення відповідних норм у тексті Конституції та прийнятих на її розвиток положеннях конституційного законодавства;

– принцип демократизму адміністративно-територіального устрою України опосередковує відносини громадянського суспільства та держави із побудови раціональної просторової основи організації публічної влади;

– принцип наступності адміністративно-територіального устрою виявляється в еволюційному характері його становлення й розвитку, в історизмі та спадковості нормативного регулювання відповідних правових відносин;

– принцип системності устрою полягає в цілісності та комплексності регламентування інституту адміністративно-територіального устрою, в узгодженості системи адміністративно-територіальних одиниць;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– програмний принцип виражає перспективи розвитку суспільних відносин, що регулюються зазначеним конституційно-правовим інститутом;

– принцип науковості зумовлює належне теоретичне обґрунтування конституційно-правового явища адміністративно-територіального устрою, його природи, призначення, шляхів утвердження та вдосконалення.

У національному вимірі загальними принципами державного устрою є неподільність та невідчужуваність суверенітету держави у сфері державного устрою та можливість трансформації суверенних прав держави у самоуправлінські права територіальних колективів (місцевих співтовариств, муніципальних співдружностей, громад тощо); єдність, неподільність, недоторканність та цілісність державної території; конституційність та законність утворення, реорганізації та ліквідації складових частин державного устрою; єдність державної регіональної політики; конституційно визнана та визначена граничність децентралізації публічної влади, зумовленої загальнонаціональними та державними інтересами та потребами, керованістю країною як єдиним політичним, соціально-економічним, екологічним, правовим простором; забезпеченість націй, етносів, корінних народів, національних меншин та історично сформованих територіальних громад із перевагою поліетнічного населення та полілінгвістичного складу, сталими загальними (інтернаціональними, позанаціональними) традиціями та менталітетом, правом на територіально-культурну автономію тощо.

На нашу думку, одним із головних елементів державно-територіального устрою є адміністративно-територіальний устрій, тобто територіальна організація держави відповідно до її поділу на структурні елементи – адміністративно-територіальні одиниці.

Відзначимо, що проблема правового статусу адміністративно-територіальних одиниць як суб’єктів конституційно-правових відносин, так саме як і проблеми територіального устрою та державного устрою у цілому, є однією з найбільш складних та, як ми вже зазначали, незважаючи на наявність багатьох наукових праць, найменш досліджених у політико-правовій та державноуправлінській науці.

Наслідком цього, зокрема, є те, що більшість проблем адміністративнотериторіального устрою та правосуб’єктності адміністративно-територіальних одиниць визнаються і стають предметом доктринального обґрунтування й практичного розв’язання постфактум, уже після того, як вони загострилися. Парадоксальною є практика внесення сучасних урядових ініціатив у сфері адміністративно-територіального устрою, а вже потім формальні одноособові спроби їх концептуалізації. Ось чому важливо вивчати та розуміти політико-правові та державно-управлінські проблеми адміністративно-територіального устрою, його систему, принципи, функції тощо.

Варто зазначити, що адміністративно-територіальний устрій кожної держави зумовлений низкою об’єктивних і суб’єктивних чинників – історичних, політичних, географічних, національних, економічних, культурних, мовних та ін. Формування системи адміністративно-територіального поділу – тривалий процес. Адміністративно-територіальний поділ держави на певні частини виник разом із появою самої держави, що прийшла на зміну родовій організації суспільства. Він поєднує в собі як елементи природного уособлення територій, кожна з яких об’єднується власною системою господарських, соціальних, культурних зв’язків, транспортних комунікацій, в окремих випадках – особливостями етнічного або конфесіонального складу населення, так і заходи, які ініціюються органами влади, які зацікавлені в структуруванні території, упорядкуванні її організації з метою удосконалення системи управління, підвищення ефективності фіскальної політики.

Під час проведення адміністративно-територіального поділу, як правило, враховуються і традиційно усталені кордони між територіальними громадами (територіальними колективами) та міркуваннями, які пов’язані із вирішенням управлінських завдань, що дає дослідникам підстави говорити про так звані “природні” та “штучні” адміністративно-територіальні одиниці. Перші розглядаються як утворення, що історично склалися, кордони яких визначилися в процесі розвитку територіальних громад (територіальних колективів), зокрема це поселення – міста, селища, села. Інші – як регіони, що були виділені органами державної влади на основі економічного районування або на інших засадах (області, автономії, губернії, департаменти).



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 104 |
Похожие работы:

«УДК 004.91 П. І. Іваненко Державне підприємство «Український інститут промислової власності» вул. Глазунова, 1, 01601 Kиїв-42, Україна Розвиток інформаційних технологій у сфері інтелектуальної власності Розглянуто питання, рішення яких забезпечує дистанційне підготовлення та подання електронних заявок на об’єкти права інтелектуальної власності із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв’язку. Ключові слова: заклад експертизи, електронна заявка, електронний...»

«Посібник з вимірювання показників становища дітей, які знаходяться в системі офіційної опіки Неофіційний переклад здійснено в рамках спільного проекту Європейського Союзу та ЮНІСЕФ «Розвиток комплексних превентивних послуг для дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинились у складних життєвих обставинах». Змістовне редагування – ПОСТОЛЮК Галина Іванівна, директор Представництва міжнародної благодійної організації «Надія та житло для дітей» в Україні web:...»

«УКРАЇНА ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ РІШЕННЯ Київ 29 січня 2013 року № 43/0/15-13 Про відхилення рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 січня 2012 року про внесення подання про звільнення Клімової С.В. з посади судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. – головуючого, Бондика В.А., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Ківалова С.В., Кобилянського М.Г., Кравченка К.Т., Отрош І.О., Сафулька С.Ф., Татькова В.І., Темкіжева...»

«УДК 519.854.2 ЖУРАКОВСЬКИЙ Я.Ю., ЖУРАКОВСЬКА О.С. ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ У СИСТЕМАХ MRP II, ERP, APS В статті розглянуто принципи побудови систем MRP II, ERP, APS та проаналізовано математичні моделі та методи, що знаходять застосування в таких системах. Зокрема, сформульовано ряд задач теорії розкладів, що виникають на різних рівнях планування вказаних систем. Principles of construction of the MRP II, ERP, APS systems are considered in the article. Mathematical models and...»

«ПОСІБНИК Посібник з європейського антидискримінаційного права This publication was translated and produced under the European Union and Council of Europe Joint programme “Strengthening the capacity of lawyers and human rights defenders for domestic application of the ECHR and RESC”. The content of the publication can in no way be taken to reflect the views of the European Union and the Council of Europe. Видання цієї публікації та переклад на українську мову здійснено у рамках спільної програми...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІЛЬНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОСВІТІ, НАУЦІ ТА БІЗНЕСІ Тези доповідей шостої всеукраїнської науково-практичної конференції ( м. Чернігів, 15 травня 2015 р.) Чернігів 2015 УДК 004.4 ББК 32.973-018.2 В46 Друкується за рішенням вченої ради Чернігівського національного технологічного університету (протокол № 6 від 30 червня 2015 року). Вільне програмне забезпечення в освіті, науці та бізнесі : тези доповідей...»

«Залізнична колія та колійне господарство УДК 625.143 АНАЛІЗ РОБОТИ СКРІПЛЕНЬ ТИПУ КПП-5 ПРИ КРУЧЕННІ РЕЙКИ Д-р техн. наук О.М. Даренський, магістранти Я.В. Бойко, В.І. Дувалко АНАЛИЗ РАБОТЫ СКРЕПЛЕНИЙ ТИПА КПП-5 ПРИ КРУЧЕНИИ РЕЛЬСА Д-р техн. наук А.Н. Даренский, магистранты Я.В. Бойко, В.И. Дувалко AN ANALYSIS OF WORK OF FASTENINGS IS AS KPP-5 AT TWISTING OF RAIL Doct. of techn. sciences A. Darenskiy, мagistrants Y.Boiko, V. Duvalko Розглянуто роботу проміжного скріплення типу КПП-5 при...»

«ISSN 2226-3047 ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ПРАВО, 2013, ВИП. 6 УДК 342.821(477) С. М. Марцеляк ЗАСАДА РІВНОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА ПРИ ВИБОРАХ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ Однією із базових засад виборів народних депутатів України на рівні із засадами загальних, прямих і вільних виборів виступає засада рівного виборчого права, що є проявом загального конституційного принципу рівності людини і громадянина. Дана засада у найбільшій мірі відповідає сучасній демократичній...»

«Озеро Турське Укладачі: Онищенко Віктор Алімович, к.б.н., старший науковий співробітник, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, 01601, вул. Терещенківська, 2, Київ, тел./факс: (044) 272 3220, email: postmaster@ligazap.kiev.ua; Прядко Олена Іванівна, к.б.н., старший науковий співробітник, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, вул. Терещенківська, 2, Київ, 01601, тел./факс: (044) 272 3220, e-mail: postmaster@ligazap.kiev.ua; Химин Михайло Васильович, головний спеціаліст відділу контролю...»

«ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У Д ЗЕРКАЛІ ЗМІ: За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 21 липня 2010 р., середа ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ Николай Томенко ищет союзников у соперников Валерий Кучерук, КоммерсантЪ (Украина) Подводя итоги работы VI сессии Верховной Рады, вице-спикер Н.Томенко (БЮТ) заявил, что в парламенте найдется 300 голосов за отмену политреформы при условии, что срок полномочий Рады VI созыва будет продлен на три...»

«4. З цих позицій у новому світлі вбачаються положення теорії формування предметнопросторових комплексів: закони композиції і гармонізації, положення про тектоніку і масштабність середовищних форм та об’єктів, ергономіка в середовищному проектуванні тощо. Вони тепер є частиною системи засобів, які генерують та корегують виразність форм складників середовища. Причому сьогодні до цих теоретичних категорій і засобів входять такі, сутність яких знаходиться за межами зорового сприйняття середовищних...»

«Генри Лайон Олди Шмагія Авторский текст http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=171909 Г. Л. Олди. «Шмагія» Содержание PROLOGUS 4 CAPUT I 7 SPATIUM I 15 CAPUT II 16 SPATIUM II 26 CAPUT III 32 SPATIUM III 42 CAPUT IV 45 Конец ознакомительного фрагмента. 49 Г. Л. Олди. «Шмагія» Генрі Лайон Олді Шмагія Є і в пророка гарне слово, Та краще слово у німого, І барви кращі у сліпця. Коли відшуканий кут зору, Є спалах серця. Ти в цю пору Себе осягнеш до кінця. Арсеній Тарковський Чашка, з якої не...»

«Лекція 30 “ЦИФРОВІ ОПТИЧНІ ІНДИКАТОРИ” Мета лекції: вивчення основ побудови цифрових оптичних індикаторів, їх схем включення, переваг та недоліків.План лекції: 1. Двійкові індикатори на світлодіодах.2. Цифрові індикатори. Принцип побудови. Вакуумні люмінісцентні індикатори. 2.1 Вакуумні електролюмінісцентні індикатори. 2.2 Вакуумні розжарені індикатори. 2.3 Газорозрядні індикатори. 2.4 Рідиннокристалічні індикатори. 2.5 3. Декадні індикатори та їх управління. Семисегментні індикатори та їх...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»