WWW.UA.Z-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Методички, дисертації, книги, підручники, конференції

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 104 |

«АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Навчальний посібник Київ УДК 353:061.1ЄС(075.8) А31 Схвалено Вченою радою Національної академії державного ...»

-- [ Страница 9 ] --

– захист прав національних і етнічних меншин з метою утворення нових регіонів на етнічній основі. При цьому слід розуміти, що регіоналізм не порушує принципів суверенності держав та не скасовує автономізму.

Як свідчить досвід розвинених держав, насамперед членів Європейського Союзу (Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та ін.), результативність регіональної політики не залежить від форми територіального устрою. Разом з тим конституційно-правова інституціоналізація регіональної політики позначається на її ефективності. І для федеративних, і для унітарних держав, які успішно реалізують регіональну політику, характерна детальна регламентація цієї сфери як самостійного предмета діяльності органів державної влади.

Європейська практика свідчить про дві форми територіальної автономії:

політичну (законодавчу) і адміністративну (місцеву). Зокрема, політична форма територіальної автономії характеризується тим, що її носій має зовнішні ознаки держави – парламент, уряд, іноді конституцію, громадянство тощо, причому в загальнодержавній конституції, як правило, визначається сфера законодавчої компетенції автономного парламенту. Статус політичної автономії звичайно встановлюється конституцією або спеціальним законом. Так, у ст. 227 Конституції Португалії 1976 р., якою передбачається автономія Азорських островів та Мадейри, вказується, що їх особливий політико-адміністративний режим базується на “географічних, економічних і соціальних характеристиках та на історичному прагненні острівного населення до автономії”. Метою такої автономії є демократична участь громадян в управлінні економіко-соціальним розвитком, стимулювання та захист місцевих інтересів, а також зміцнення національної єдності та солідарності між усіма португальцями.

Адміністративна форма автономії таких ознак не має, а коло автономних прав територіальних одиниць визначається, як правило, звичайним законом.

Конституції і закони здебільшого передбачають, що автономні одиниці виробляють (іноді і самі приймають) основні нормативні акти, що визначають їх внутрішній устрій (конституції, статути, положення, хартії самоврядування тощо). У цих автономних утвореннях функціонують ті самі органи, що й у звичайних адміністративно-територіальних одиницях: збори народних представників та місцеві народні представництва, які, однак, мають деякі додаткові права (наприклад права на зовнішньоекономічну діяльність, переваги у використанні місцевих природних ресурсів).

Територіальним одиницям зі значною часткою інонаціонального населення чи населення, що відрізняється іншими особливостями свого побуту, зумовленими, зокрема, острівним положенням території, надається іноді особливий автономний статус, що характеризується в деяких випадках як національно-територіальна автономія. Таку автономію мають населені шведами Аландські острови у Фінляндії, острівні і прикордонні області Італії, населені ескімосами – острів Гренландія в Данії тощо.

Так, Аландські острови мають особливий автономний статус, який вони отримали 1921 р. після Аландської кризи.

Зокрема, це полягає в тому, що:

– єдиною офіційною мовою Аландських островів є шведська. Вона використовується в державних, регіональних та муніципальних установах на території автономії, а також в процесі комунікації з центральними органами влади держави. Шведська також є мовою навчання в державних навчальних закладах на островах;

– на островах існує місцеве громадянство, яке дає право голосувати та виставляти свою кандидатуру на виборах до місцевого парламенту – лагтінгу, а також мати у власності нерухомість на островах та займатися підприємництвом (сенс цього обмеження полягає в тому, щоб земля на островах залишалася у власності у місцевого населення, а не у приїжджих та чужинців).

Відсутність місцевого громадянства все ж не перешкоджає проживанню на території автономії. Місцеве громадянство набувається з народження (якщо один з батьків його має) або за клопотанням особи (за умови володіння громадянством Фінляндії, проживання на території автономії не менше від п’яти років та задовільного володіння шведською мовою);

– статус цієї автономії у складі Європейського Союзу регулюється особливими положеннями в договорі про приєднання Фінляндії до союзу. Так, у питаннях непрямого оподаткування автономія розглядається як територія третьої сторони;

– з 1970 р. острови мають власне незалежне представництво в Північній Раді або Раді міністрів північних країн – організації для координації співпраці між парламентами та урядами країн Північної Європи;

– місцевий парламент – лагтінг (по суті, законодавчі збори) не підпорядкований у своїх рішеннях Парламенту Фінляндії. Рамки компетенції законодавчих зборів Аландських островів визначаються спеціальними угодами між

Аландською автономією та Фінляндією про розмежування сфер відповідальності. Лагтінг здійснює власне правове регулювання, зокрема в таких сферах:

освіта, культура, захист пам’яток старовини, охорона здоров’я та медичне обслуговування, охорона навколишнього середовища, внутрішній транспорт, місцеве самоврядування, поштова служба, радіо та телекомунікації. У цих сферах Аландські острови вирішують питання практично як незалежна держава.

На закони, прийняті лагтінгом, може бути накладено вето Президентом Фінляндії, але лише в тих випадках, коли лагтінг вийшов за межі автономії провінції, або прийнятий закон криє у собі загрозу внутрішній чи зовнішній безпеці Фінляндії. Центральні органи влади Фінляндії відповідають за зовнішню політику, цивільне та кримінальне право, судоустрій, митницю та державне оподаткування. Вибори в лагтінг проходять раз на чотири роки;

– Аландські острови мають спеціального представника в Парламенті Фінляндії;

– жителі провінції звільнені від служби у фінській армії, але в разі проживання поза Аландських островів протягом п’яти років втрачають цей імунітет.

Варто зазначити, що автономна Гренландія в 1985 р. вийшла з Європейського економічного співтовариства, в якому Данія продовжувала зберігати своє членство. Своєрідні риси має автономія Шотландії у складі Великобританії.

Вона не має власних законодавчих і виконавчих органів, однак відповідно до Акта про унію 1707 р. за нею визнається право мати власну правову і судову систему, власну (пресвітеріанську) церкву, спеціальне представництво в Палаті лордів (у Палаті громад Шотландія представлена на загальних підставах).

Також слід згадати унікальний досвід таких унітарних держав, як Італія та Іспанія, який свідчить про те, що в них всебічно й повно визнається та гарантується право народів на автономію. Так, ст. 2 Конституції Іспанії проголошує непорушну єдність іспанської нації, єдину і неподільну вітчизну всіх іспанців: вона визнає і гарантує право на автономію для національностей і регіонів, її складових, і солідарність між ними; згідно зі ст. 5 Конституції Італії республіка, єдина і неподільна, визнає місцеві автономії і сприяє їх розвитку.

Територіальний устрій держави, проголошує Конституція Іспанії, включає муніципії, провінції і автономні співтовариства, що засновуються. Всі ці утворення користуються автономією при веденні своїх справ. Конституція гарантує автономію муніципій, які володіють всією повнотою прав юридичної особи. Провінція є місцевим утворенням, що користується правами юридичної особи. Вона являє собою об’єднання певної кількості муніципій на основі територіального принципу для здійснення державної діяльності (ст. 137, 140, п. 1 ст. 141 Конституції Іспанії). Аналогічні норми містить і Основний Закон Італійської Республіки. Її територія поділяється на області, провінції і комуни.

Області створюються як автономні утворення з власними повноваженнями і функціями згідно з принципами, встановленими в Конституції (ст. 114–115 Конституції Італії).

Слід зазначити, що Італію, так само як Іспанію, іноді характеризують як “держави автономій”, ураховуючи, що найбільш суттєвою характеристикою таких держав є наявність рис, специфічних для федерації. По суті, це вже не унітарні, але ще не федеративні держави.

Конституції цих держав, гарантуючи право на автономію, як правило, передбачають територіальний принцип утворення автономії. Також у них визначається мета створення автономії – в Конституції Іспанії автономії “володіють всією повнотою прав юридичної особи... для здійснення державної діяльності”, а згідно з Конституцією Італії автономії мають “власні повноваження і функції”.

Крім права на автономію адміністративно-територіальних одиниць, що входять до їх складу, конституції гарантують право автономії на статути, конституції. Так, за Конституцією Іспанії, “у здійсненні права на автономію, що визнається в ст. 2 Конституції, провінції, які межують одна з одною, мають загальні історичні, культурні і економічні особливості..., можуть отримати самоврядування і утворити автономні співтовариства відповідно до положень цього розділу і відповідних статутів” (п. 1 ст. 143); “Статути автономних співтовариств закріплюють: назву автономного співтовариства; межі його території;

повноваження автономного співтовариства в рамках Конституції...” (ст. 147 Конституції Іспанії). “Кожна область має свій статут” (ст. 123 Конституції Італійської Республіки); “Сицилія, Сардинія, Трентіно-Альто-Адідже, ФріуліВенеція-Джудія і Валле д’Аоста мають особливі форми і умови автономії згідно зі спеціальними статутами, встановленими конституційними законами” (ст. 116 Конституції Італійської Республіки).

Автономії в складі більшості унітарних держав, зокрема Іспанії та Італії в межах, встановлених конституціями, мають право видавати нормативно-правові акти, які не повинні суперечити чинній конституції і законам держави. У разі невідповідності нормативно-правових актів автономії конституції і законам держави питання про конституційність цих актів розглядає або конституційний суд, або інші передбачені конституцією держави державні структури. Ідея створення такого арбітражу для контролю за діяльністю парламенту, президента та інших вищих органів держави була реалізована в післявоєнній Європі шляхом створення органу конституційної юрисдикції – конституційного суду.

Так, в Іспанії контроль за діяльністю органів автономних співтовариств здійснюється Конституційним Судом відносно конституційності прийнятих ними нормативних актів, що мають силу закону; урядом за поданням державної ради відносно здійснення повноважень, делегованих співтовариствам; органами адміністративної юстиції відносно управління і регламентації норм, а також Рахунковою палатою в тому, що стосується економічних і бюджетних питань (ст. 153 Конституції Іспанії). Про аналогічний підхід свідчить і конституційна регламентація Італійської Республіки: область видає законодавчі норми, якщо вони не суперечать національним інтересам та інтересам інших областей (п. 1 ст. 117); урядовий комісар керує діяльністю державної адміністрації (ст. 124 Конституції Італійської Республіки).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Отже, автономії різного порядку, рівня та характеру існують сьогодні в багатьох країнах Європейського Союзу. Вони можуть утворюватися з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій регіонів. Досвід функціонування автономій свідчить, що вони можуть мати хартії, статути і конституції, які приймаються автономіями і затверджуються законодавчими органами держав.

У цих документах закріплюється правовий статус автономії, її назва, межі території, повноваження.

Практика конституційного будівництва складних за територіальною організацією європейських унітарних держав демонструє, що хоч би які повноваження мали автономні утворення, вони залишаються складовими частинами держави, не порушуючи суверенітет цих держав. Це закріплено в конституціях більшості унітарних держав, які мають у своєму складі такі утворення.

На практиці це звичайно не виключає проявів сепаратизму, протистоянь і конфліктів між центром і автономізованими регіонами (наприклад досвід Іспанії, де виникають перманентні конфлікти з Країною Басків). Подекуди на конституційному рівні взагалі встановлюють заборону утворення автономних територіальних одиниць. Так, Конституція Народної Республіки Болгарія (ст. 2) не допускає виникання в унітарній країні автономних територіальних утворень.

Попри ці тенденції європейський та світовий досвід у цілому підтверджує, що унітаризм – перевірений часом та історично й політично обумовлений феномен, найбільш стабільна та ефективна з погляду організації публічної влади та управління форма державного устрою.

Федерація (лат. foederatio – об’єднання, союз, спілка) – форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації – це своєрідні державоподібні утворення, які називаються суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб’єктів.

Основною ознакою федеративної держави є поділ суверенітету між двома рівнями (федеральним і суб’єктів федерації), що передбачає, зокрема, існування двох систем державної влади та управління, кожна з яких діє у визначених конституцією межах. Характерною рисою федеративної держави є те, що поряд з федеральною конституцією, органами влади та законодавством суб’єкти федерації мають власні конституції, закони, систему законодавчих, виконавчих та судових органів. Характерне конституційно встановлене розмежування функцій і компетенцій між федерацією в цілому та її суб’єктами. До відання федерації, як правило, належать найважливіші питання функціонування держави: зовнішня політика, оборона країни, фінанси, оподаткування, організація федеральних органів, розв’язання конфліктів між суб’єктами федерації.

Компетенція суб’єктів федерації в цілому ширша, але вона зводиться переважно до питань, що не потребують однакового регулювання. До них віднесені організація місцевого самоврядування, громадський порядок, охорона довкілля, встановлення місцевих податків та ін.

Державоподібний характер суб’єктів федерації виражається також у тому, що в них є столиця, державні символи – герб, прапор, гімн, у деяких з них є своє громадянство. Водночас самостійність суб’єктів федерації недостатня для того, щоб вони могли визнаватися суб’єктами міжнародного права. Це пояснюється тим, що суб’єкти федерації не є державами у повному розумінні: вони не мають суверенітету, права сецесії – одностороннього виходу зі складу федерації; юридично позбавлені права самостійної участі в міжнародних відносинах.

Федеральність є зазвичай ознакою держав, які історично формувалися шляхом об’єднання чи завойовування різних територій. Украй рідко федерації утворюються шляхом територіальної трансформації унітарних держав. Серед країн-членів Європейського Союзу федераціями є ФРН, Королівство Бельгія та Австрійська Республіка. Історія свідчить, що найстійкішими є федерації, створені на територіальній основі (США, Мексика, ФРН). Натомість федерації, які будуються за національно-територіальною ознакою (колишні СРСР, Югославія, Чехословаччина, сучасна Росія, Індія), змушені враховувати можливі сепаратистські прояви, які загрожують цілісності такої держави. Суб’єкти федерації можуть мати різні назви, які, як правило, визначаються певними історичними або правовими чинниками: штати, провінції, республіки, федеральні землі та ін.

Федерацію слід відрізняти від конфедерації, яка являє собою міжнародно-правовий союз суверенних держав, до компетенції якого передаються деякі важливі питання. Близькими до суб’єктів федерації можуть бути також автономні утворення деяких унітарних держав регіоналізованого типу, про що йшлося раніше.



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 104 |
Похожие работы:

«УДК 629.3.018.7 UDС 629.3.018.7 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНОГО ГАЛЬМУВАННЯ ПІД ЧАС ДОРОЖНІХ ВИПРОБУВАНЬ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ОБЛАДНАНИХ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ТА СИСТЕМОЮ РЕКУПЕРАЦІЇ ЕНЕРГІЇ Дембіцький В.М. Державне підпримство «Науково-дослідний та конструкторськотехнологічний інститут міського господарства», Київ, Україна METHODOLOGY OF DETERMINATION OF THE ENERGETIC CHARACTERISTICS OF THE PROCESS OF ELECTRICAL AND DYNAMIC BRAKING DURING THE ROAD TESTS OF...»

«УДК: 657.37:657.15 Кузик Н.П., доцент, Боярова О.А., доцент, Подольська І.М. Національний університет біоресурсів і природокористування України ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТУ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) Стаття присвячена питанням складання звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) в контексті законодавчих змін. Висвітлено окремі проблемні питання, що пов’язані із змістовним наповненням показників звітності про фінансові результати. Ключові слова:...»

«УДК: 581.63 ВПЛИВ АЕРОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА СТАН ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТI М.ЗАПОРIЖЖЯ О.О. Хвостов, Н.В. Капелюш Запорiзький нацiональний унiверситет Изучена реакция древесной растительности на состояние городской газовоздушной среды (на примере города Запорожье). Определены взаимосвязи основных показателей древесных растений для оценки состояния городской среды: длины и ширины листовой пластинки, характер повреждений листьев. Загрязнение воздуха, фитоиндикация, фитотоксичность. ВСТУП З усіх форм...»

«  18. Теличенко В.И., Лапидус А.А., Терентьев О.М. и др. Технология возведения зданий и сооружений: Учебник для вузов. М.: Высш. школа, 2001.19. Третьяков А. К., Рожненко М. Д. Арматурные и бетонные работы. М., 1982.20. Хаютин Ю.Т. Монолитный бетон. М.: МИСИ, 1991. Рукопис подано до редакції 02.03.14 УДК 528.44 Р.О. ТІМЧЕНКО, С.О. ПОПОВ, доктори техн. наук, проф., Д.А. КРІШКО, канд. техн. наук, А.В. БОГАТИНСЬКИЙ, аспірант, Криворізький національний університет О.В. ШЕВЧУК, Л.В. ПЕТРОВА, ДП «ДПІ...»

«Книга Михайло Старицький. За двома зайцями скачана с jokibook.ru заходите, у нас всегда много свежих книг! За двома зайцями Михайло Старицький Книга Михайло Старицький. За двома зайцями скачана с jokibook.ru заходите, у нас всегда много свежих книг! Книга Михайло Старицький. За двома зайцями скачана с jokibook.ru заходите, у нас всегда много свежих книг! Михайло Старицький За двома зайцями Книга Михайло Старицький. За двома зайцями скачана с jokibook.ru заходите, у нас всегда много свежих книг!...»

«УДК 355.1(477):[32.019.5:659.441] ІЛЬНИЦЬКА У.В.* ПЕРФОРМАНСНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ПОЛІТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ТА СКЛАДОВА ІМІДЖЕВОЇ PR-СТРАТЕГІЇ ЗБРОЙНИХ СИЛ Обгрунтовується доцільність застосування “перформансної комунікації” як ефективної політичної PR-технології в процесі формування позитивного іміджу Збройних Сил України. Розглядаються особливості технології перформансу як складової іміджевої PR-стратегії армії. Ключові слова: імідж Збройних сил, PR-технології, перформанс, перформансна комунікація,...»

«УДК 528.88:551.583 Академiк НАН України В. I. Лялько, Л. О. Єлiстратова, О. А. Апостолов Використання iндексу ID для виявлення можливої трансформацiї екосистем у типових ландшафтно-клiматичних зонах України при сучасному клiматi Наведено важливий аспект проблеми змiни клiмату змiни в географiчному поширеннi екосистем. Запропоновано використовувати iндекс посухи ID, розрахований за даними сенсора MODIS зi супутника TERRA, для виявлення можливого просторового змiщення екосистем та їх...»

«ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ У 2002 РОЦІ ДОПОВІДЬ БЮРО ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАЦІ ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТУ США ЩОДО ПРАКТИКИ В ГАЛУЗІ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРАЇНІ 31(72) ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА Харків «ФОЛІО» ББК 67.9(4УКР)3 Д70 Книга видана за сприяння Національного фонду підтримки демократії (США) Дотримання прав людини в Україні у 2002 році / Харківська Д70 правозахисна група; Худож.-оформлювач О.Герчук. – Харків: Фоліо, 2002. – 64 с. ISBN 966-03-1809-Х. У спеціальному випуску №31(72)...»

«Дні мистецтва перфоманс у львові 2008-2011 Львів 2011 видання здійснено за підтримки програми і Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України Дні мистецтва перфоманс у львові Суттю мистецтва перфомансу є зустріч. Ця безпосередня зустріч митця і глядача створює специфічну напругу, не притаманну іншим видам мистецтва. Справжність цієї зустрічі є однією з обов’язкових умов перфомансу. Зустріч відбувається в конкретному часі, в конкретному місці й за певних обставин, які створюють неповторний, унікальний...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Друга Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів Хімічні Каразінські читання – 2010 (ХКЧ’10) Тези доповідей 19–22 квітня 2010 року Харків УДК 54(063) ББК 24я431 Д 76 Друга Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів Хімічні Каразінські читання – 2010 (ХКЧ’10), 19–22 квітня 2010 року: тези доповідей.– Х.: Оперативна поліграфія, 2010.– 268 с. ISBN 978-966-96896-8-9...»

«ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У Д ЗЕРКАЛІ ЗМІ: За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 20 травня 2013 р., понеділок ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ Володимир Рибак: «Ми виконаємо обіцянки перед Радою Європи» Голос України Про це заявив в інтерв’ю журналістам Голова Верховної Ради України В.Рибак. Стосовно законопроектів з євроінтеграційного пакета глава парламенту висловив думку, що їх буде узгоджено представниками всіх політичних сил й...»

«Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) НА ПОЧАТКУ НАУКОВОГО ШЛЯХУ УДК 343.2 Далматова Галина Анатоліївна – аспірант кафедри кримінального права Кивського національного університету імені Тараса Шевченка Сучасний стан і тенденції розвитку інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням У статті розглядається сучасний стан і тенденції розвитку інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням у світлі сучасних тенденцій гуманізації...»

«УДК 641.51/.53.001:664.3 Шифр роботи 16-08-10Б № держреєстрації 0107U010137 Інв. № Міністерство освіти і науки України Харківський державний університет харчування та торгівлі (ХДУХТ) 61051, м. Харків, вул. Клочківська, 333; тел. (057)336-89-79; факс 337-85-35 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з наукової роботи, д-р техн. наук, проф. В.М. Михайлов 2010.12.17 ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СОЛЮБІЛІЗОВАНОГО МАСЛА (заключний) Керівник НДР...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2017 www.ua.z-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»